Рішення

від 22.08.2019 по справі 909/406/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/406/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

секретар судового засідання Клапків Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до відповідача Приватного підприємства "Техноресурс"

про стягнення 5 077 726, 15 грн, з яких 3 355 768, 15 грн пеня та 1 721 958,00 грн штраф за несвоєчасну поставку товару за договором від 24.11.2017 №УБГ622/015-17,

без участі представників сторін,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1 Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" звернулося з позовом до Приватного підприємства "Техноресурс" про стягнення 5 077 726, 15 грн, з яких 3 355 768, 15 грн - пеня та 1 721 958, 00 грн штраф за несвоєчасну поставку товару за договором від 24.11.2017 №УБГ622/015-17.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1 Суд постановив протокольну ухвалу від 24.06.2019 про продовження строку підготовчого засідання на тридцять днів.

2.2 Відповідач подав клопотання від 07.05.2019 (вх.№ 8783/19 від 10.05.2019) про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ "Екотрансоіл", ТОВ "Техмаш", ТОВ "Укрграндпол". Зазначає, що вказані особи є контрагентами відповідача, з якими було укладено договори для поставки товарів з території Російської Федерації з метою виконання зобов`язань за договором, укладеним з позивачем. Внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань контрагентами відповідача, ПП "Техноресурс" не поставило своєчасно товар позивачу. Вважає, що вказані особи можуть підтвердити існування форс-мажорних обставин, які унеможливлювали поставку товару з Російської Федерації.

Представник позивача в судовому засіданні 23.07.2019 заперечила проти задоволення клопотання. Вказала, що відповідач гарантував, що виробником товарів, які мають бути поставлені за договором від 24.11.2017 №УБГ622/015-17, є Україна і вказані товари є у власності відповідача. При цьому за дії чи бездіяльність своїх контрагентів відповідає відповідач.

Суд постановив протокольну ухвалу від 23.07.2019 про відмову в задоволенні цього клопотання. Відповідно до ч. 2 ст. 50 ГПК України суд залучає до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі. Враховуючи умови договору поставки від 24.11.2017 № УБГ622/015-17, суд не встановив обставин, які б свідчили про можливість впливу рішення суду у даній справі на права та обов`язки зазначених осіб.

2.3 В судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 06.08.2019 було оголошено перерву до 22.08.2019.

2.4 В судове засідання 22.08.2019 представники сторін не з`явились.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином під розписку в судовому засіданні 06.08.2019.

За клопотанням представника позивача суд постановив ухвалу від 19.08.2019 про проведення судового засідання з використанням системи відеоконференцзв`язку. Проведення відеоконференції доручив Красноградському районному суду Харківської області.

У зв`язку з технічними проблемами у роботі системи відеоконференцзв`язку Господарського суду Івано-Франківської області проведення відеоконференції з Красноградським районним судом Харківської області для участі представника позивача в судовому засіданні 22.08.2019 виявилось неможливим (акт від 22.08.2019).

При вирішенні питання про проведення судового засідання без участі представника позивача суд керувався п. 3 ч. 2 ст. 202 ГПК України, згідно з якою суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.

Враховуючи строки розгляду справи, викладення позиції позивача в позовній заяві та відповіді на відзив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

2.5 Суд не досліджував документи на аркушах справи 71-86, 99-114 (том 1,) оскільки такі документи надані відповідачем у копіях, не засвідчених належним чином, а тому не є доказами у справі.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.

3.1 Позовна заява від 11.04.2019 № 032-032-4518-1 (вх.№ 7677/19 від 22.04.2019).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав умови договору від 24.11.2017 № УБГ622/015-17 в частині поставки механізму кривошипно-шатунного бурового насосу УБН-600 в кількості 20 комплектів у строки, встановлені договором та графіком поставки. Внаслідок чого відповідно до умов договору нарахував 3 355 768, 15 грн пені та 1 721 958,00 грн штрафу. Свою позицію обґрунтовує приписами ст. 624, 629, 631, 712 ЦК України.

3.2 Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву від 07.05.2019 (вх.№7877/19 від 10.05.2019), запереченнях на відповідь на відзив від 05.07.2019 (вх.№ 11752/19 від 08.07.2019).

Позов не визнав. Проте у відзиві на позов підтвердив факт укладення договору поставки від 24.11.2017. Вказує, що для функціонування кривошипно-шатунного бурового насосу (товари, який зобов`язався поставити позивачу) потрібні деталі, щодо поставки яких відповідач уклав відповідні договори з контрагентами. Вказані деталі виробляються в Російській Федерації. У зв`язку з загостренням відносин, збройним конфліктом з РФ, своєчасне отримання відповідних деталей стало неможливим. Вважає, що несвоєчасне виконання своїх зобов`язань за договором сталося не з його вини, а внаслідок дії форс-мажорних обставин (непереборної сили). Отже, відповідач звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором. При цьому відповідачем здійснювалася поставка частини товару відповідно до договору.

3.3 Відповідь на відзив від 10.06.2019 № 032-932-6360-1 (вх.№10571/19 від 18.06.2019).

Позивач вказує, що беручи участь в процедурі закупівлі, на етапі подання тендерної пропозиції, відповідач погодився з умовами договору, строками і умовами поставки товару, його характеристиками та наслідками невиконання взятих на себе зобов`язань у вигляді штрафних санкцій. При цьому згідно з умовами договору відповідач гарантував, що товар, який є предметом договору належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому можливість розпоряджатися товаром, не перебуває під забороною відчуження. Окрім того, відповідно до приписів ст. 618 ЦК України за дії чи бездіяльність своїх контрагентів відповідає відповідач. Згідно з нормами ст. 218 ГК України не вважаються обставинами непереборної сили порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1 Між Приватним підприємством "Техноресурс", як постачальником, та Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування", як покупцем, укладено договір поставки від 24.11.2017 № УБГ622/015-17 (надалі - договір).

4.1.1 Умови договору такі.

- Постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації (далі - товар), що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар (п. 1.1).

- Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у специфікації (далі - специфікація) (п. 1.2).

- Постачальник гарантує, що товар, який є предметом договору належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися товаром, є новим і не був у використанні, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України (п. 1.3).

- Постачальник підтверджує, що укладання та виконання ним цього договору не суперечить нормам чинного законодавства України та відповідає його вимогам (зокрема, щодо отримання всіх необхідних дозволів та погоджень), а також підтверджує те, що укладання та виконання ним цього договору не суперечить цілям діяльності постачальника, положенням його установчих документів чи інших локальних актів (п. 1.4).

- Постачальник повинен поставити покупцю товар, передбачений цим договором, якість якого відповідає сертифікатам якості або паспортом виробника, Держстандартам, технічним або іншим умовам, які пред`являються до товару даного виду та підтверджуються відповідними документами (п. 2.1).

- Ціна цього договору вказується в Специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (п. 3.1).

- Загальна вартість договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього Договору (п. 3.2).

- Розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату товару та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікації (п. 4.1).

- До рахунка додаються підписаний уповноваженими представниками сторін акт приймання-передачі товару або видаткова накладна (п. 4.2).

- Строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в графіку поставки та специфікації до цього договору (п. 5.1).

- Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (п. 5.2).

- Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар (п. 6.1.1).

- Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором та графіком поставки (Додаток № 2), що є невід`ємною частиною договору (п. 6.3.1).

- У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором (п. 7.1).

- У разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару (п. 7.10).

- Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо) (п. 8.1).

- Сторона, що не може виконувати обов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі (п. 8.2).

- Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або або іншим уповноваженим на це органом (п. 8.3).

- Всі доповнення, специфікації і додатки до договору є його невід`ємними частинами, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками (п. 11.5).

4.1.2 Як додаток № 1 до договору, сторони підписали специфікацію, згідно з якою загальна вартість товару, що поставляється по цій специфікації, складає 40 999 000 грн; строк поставки - відповідно до графіку поставки; виробник товару: Україна, ПП "Техноресурс".

4.1.3 Як додаток № 2 до договору сторони підписали графік поставки товару від 24.11.2017, згідно з яким строк/термін поставки - 180 календарних днів з дати підписання договору з можливістю дострокової поставки.

Отже, останнім днем для поставки товару було 23.05.2018.

4.1.4 Відповідач поставив товар частково:

- відповідно до видаткової накладної від 26.04.2018 на суму 4 099 900 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 15.05.2018 на суму 4 099 900 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 29.05.2018 на суму 4 099 900 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 06.06.2018 на суму 4 099 900 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 03.07.2018 на суму 4 099 900 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 20.07.2018 на суму 2 049 950 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 07.09.2018 на суму 2 049 950 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 09.10.2018 на суму 4 099 900 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 13.11.2018 на суму 4 099 900 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 28.11.2018 на суму 2 049 950 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 06.12.2018 на суму 4 099 900 грн.

Докази поставки товару на суму 2 049 950 грн у матеріалах справи відсутні.

4.2 Укладенню договору передувало подання відповідачем певних документів. Зокрема, згідно з технічними вимогами і якісними характеристиками та основними умовами, які будуть включені до договору про закупівлю, які підписані директором позивача, визначено граничний термін постачання - на протязі 180 днів з дати підписання договору, з можливістю дострокової поставки. Згідно з формою "Цінова пропозиція" - країна походження та виробник товару - Україна, ПП "Техноресурс". Відповідно до листа від 26.09.2017 № 3 відповідач повідомляв, що є виробником продукції, а саме запасних частин до бурових насосів УНБ-600, які плануються до закупівлі для потреб ПАТ "Укргазвидобування" в асортименті і кількості, обумовлених тендерною документацією, яка розміщена на публічному майданчику електронних закупівель.

4.3 Позивач звертався до відповідача з претензіями від 25.07.2018 № 032-03-8593-1, від 16.08.2018 № 032-03-9547-1, від 31.10.2018 № 032-03-13100-1, від 06.12.2018 № 032-03-15814-1 про сплату пені та штрафу за несвоєчасну поставку товару станом на 22.07.2018.

4.4 У листі від 03.09.2018 № 12 відповідач повідомляв позивача, що виконає обов`язки за договором від 24.11.2017 № 622/015-17 до кінця вересня 2018 року, терміни поставки зміщені у зв`язку із затримкою отримання комплектуючих. Надалі відповідач повідомляв, що виконає зобов`язання до кінця 2018 року (лист від 30.11.2018 № 3).

4.5 Відповідач надав договори поставки від 16.01.2018 № 16/01, від 04.09.2018 № 04/09, які були укладені з контрагентами з метою поставки частини комплектуючих для виконання зобов`язань перед позивачем за договором від 24.11.2017.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1 Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

5.2 На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується і сторонами не заперечується, що частину товару відповідач поставив з простроченням, а товар на суму 2 049 950 грн не поставив.

5.3 Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, видами штрафних санкцій є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 7.10 договору сторони погодили, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару

Отже, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

5.4 Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, враховуючи межі позовних вимог, суд доходить висновку про обґрунтованість нарахування пені у розмірі 3 355 768, 15 грн та штрафу у розмірі 1 721 958, 00 грн.

5.5 Щодо заперечень відповідача про відсутність його вини у несвоєчасній поставці товару суд враховує таке. За змістом ст. 617 ЦК України особа звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання за умови доведення цією особою, що порушення є наслідком непереборної сили. При цьому ч. 2 ст. 218 ГК України передбачено, що не вважаються обставинами непереборної сили зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Враховуючи викладене, суд відхиляє заперечення відповідача.

6. Висновки суду.

Позов слід задовольнити - стягнути з відповідача на користь позивача 3 355 768, 15 грн пені та 1 721 958, 00 грн штрафу за несвоєчасну поставку товару за договором від 24.11.2017 №УБГ622/015-17.

7. Судові витрати.

7.1 Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач, як судові витрати, визначив судовий збір у розмірі 76 165, 89 грн (платіжні доручення від 26.03.2019 № 126743, від 13.03.2019 № 122271).

7.2 Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256, п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Приватного підприємства "Техноресурс" про стягнення 5 077 726, 15 грн, з яких 3 355 768, 15 грн - пеня та 1 721 958,00 грн штраф за несвоєчасну поставку товару за договором від 24.11.2017 №УБГ622/015-17.

Стягнути з Приватного підприємства "Техноресурс" (вул. Гірника 1А, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77301, ідентифікаційний код 30342270) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 30019775) в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вул. Полтавська, 86, м. Красноград, Харківської області, 63304) 5 077 726, 15 грн (п`ять мільйонів сімдесят сім тисяч сімсот двадцять шість гривень п`ятнадцять копійок), з яких 3 355 768, 15 грн - пеня та 1 721 958,00 грн штраф за несвоєчасну поставку товару за договором від 24.11.2017 №УБГ622/015-17, а також 76 165, 89 грн (сімдесят шість тисяч сто шістдесят п`ять гривень) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний судове рішення складено 02.09.2019.

Суддя О. В. Малєєва