Рішення

від 28.08.2019 по справі 520/5049/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2019 р. № 520/5049/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Боднар І.Ю.,

за участі:

представника позивача Кундіус І.В.,

представника відповідачів Шевченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної фіскальної служби України, в якому з урахуванням уточнень просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення, яке оформлене протоколом, комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати комісію Головного управління ДФС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та внести відповідну інформацію до АІС "Податковий блок";

- рішення Комісії Головного управління ДФС у Харківській області № 1164524/41719733 від 16 травня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 24 квітня 2019 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 24 квітня 2019 року на суму 318271,74 грн., в тому числі ПДВ 53045,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача безпідставно віднесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, а рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 1164524/41719733 від 16 травня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 24 квітня 2019 року, на думку позивача, підлягає скасуванню.

Відповідач, ГУ ДФС у Харківській області, надало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В судове засідання представник позивача прибула, позов підтримала та просила його задовольнити.

В судове засідання представник відповідачів прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно протоколу комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації розглянуто службову записку управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області від 28.03.2019 № 646/20-40-14-21-18 з пропозицією щодо включення до переліку ризикових платників податку, які за результатами розшуковик заходів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області за 2019 рік не встановлено за податковими адресами.

Відповідно до вищевказаного рішення ТОВ "ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ" включено до переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок" за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".

Також, судовим розглядом встановлено, що 20.04.2019 року між ТОВ "ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ" та ТОВ "ПРОФІТРАНС ХАРКІВ" було укладено договір № 2004/1 купівлі - продажу, предметом якого був товар.

03.12.2018 року між ТОВ "ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ та ТОВ "ЗАПЧАСТЬ" було укладено договір поставки № 03/12, предметом якого був товар у кількості, асортименті та ціні.

На підтвердження придбання у ТОВ "ЗАПЧАСТЬ" відповідно до умов Договору поставки № 03/42, товару, позивач надав до суду рахунок на оплату №220 від 10.04.2019 року, видаткову накладну № 187 від 15 квітня 2019 року, товарно - транспортну накладну № Р 187 від 15 квітня 2019 року, виписка з банківського рахунку.

ТОВ "ЗАПЧАСТЬ" було складено податкову накладну № 10 від 11 квітня 2019 року.

На підтвердження поставки товару до ТОВ "ПРОФІТРАНС ХАРКІВ" за Договором № 2004/4 купівлі - продажу, позивачем надано до суду рахунок-фактуру № АІ-0000038 від 24 квітня 2019 року, видаткову накладну № АІ - 0000099 від 24 квітня 2019 на суму 318271,74 грн. в тому числі ПДВ 53045,29 грн.

Також, позивачем за результатом господарської операції складено податкову накладну № 5 від 24.04.2019 року та направлено до контролюючого органу, яка мала бути зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ "ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ" було отримано квитанцію, згідно якої реєстрація податкової накладної № 5 від 24.04.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена. Також в квитанції зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 24.04.2019 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Вказано, що ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критерії ризиковості платника податку". Контролюючим органом запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вищевказаного, позивачем на підтвердження реальності господарської операції з контрагентом, було надано до контролюючого органу необхідні документи, що підтверджується повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 10.05.2019 року.

Позивачем було отримано рішення № 1164524/41719733 від 16.05.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 24.04.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок № 117).

Також на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 № 523 затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - Порядок №523).

Відповідно до пункту 6 Порядку №523 Комісіями регіонального рівня здійснює, зокрема, розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку № 523 до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня. Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Так, контролюючим органом позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до листа Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року, яким визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 , абз.1 п. 49.2, п. 49.18 ст.49 ПК України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та п. 46.2 ст.46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1-1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків вноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

При цьому, протоколом комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області ТОВ "ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ" включено до переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок" за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6, а саме - "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".

Вказане рішення прийнято за результатом розгляду службової записки управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області від 28.03.2019 № 646/20-40-14-21-18 з пропозицією щодо включення до переліку ризикових платників податку, які за результатами розшуковик заходів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області за 2019 рік не встановлено за податковими адресами.

За таких обставин, контролюючий орган приймаючи оскаржуване рішення, вважав службову записку управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області від 28.03.2019 № 646/20-40-14-21-18 податковою інформацією, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Проте, згідно змісту оскаржуваного рішення вищевказана службова записка містить інформацію про платників, які за результатами розшуковик заходів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області за 2019 рік не встановлено за податковими адресами, а не інформацію, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платниками.

Таким чином, належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку протокольне рішення ГУ ДФС у Харківській області не містить.

Отже, в данному випадку до позивача безпідставно застосовано п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником ".

Крім того, щодо застосування контролюючим органом до позивача Критеріїв ризиковості платників податку визначених листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 10 Порядку № 117 встановлено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Разом з тим необхідно зазначити, що лист Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року не затверджений будь-яким наказом Державної фіскальної служби України і не погоджений з Міністерством фінансів України, у зв`язку з чим не відповідає пункту 10 Порядку №117.

Наявний на офіційному веб-порталі ВР України (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2601201-18) лист Міністерства фінансів України від 31 жовтня 2018 року №26010-06-5/28170, згідно якого "Міністерство фінансів України погоджує критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 №3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця", суд вважає неналежним доказом погодження Міністерством фінансів України Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, оскільки: - з вказаного листа неможливо встановити, що він стосується Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, п. 10 Порядком №117 передбачено право Мінфіну або погодити, або надіслати ДФС на доопрацювання надіслані на погодження Критерії ризиковості платника податку, при цьому не передбачено право Мінфіну погоджувати такі критерії з умовами. При цьому, докази дотримання ДФС умов погодження Мінфіном таких критеріїв матеріали справи не містять.

З огляду на відсутність державної реєстрації вказаний лист не може вважатись актом управління довгострокового та неодноразового застосування, який встановлює, змінює або припиняє загальні правила регулювання однотипних відносин щодо широкого кола осіб, а тому має виключно інформативно-рекомендаційний характер.

При розгляді справи суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року по справі №822/1878/18, зокрема що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, рішення, яке оформлене протоколом, комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не відповідає вимогам пунктів 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене необґрунтовано.

Разом з цим, внесення позивача до переліку ризикових платників, перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що всі податкові накладні, які реєструє позивач в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняються і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення, яке оформлене протоколом, комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на висновки суду щодо протиправності оскаржуваного рішення та для належного відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати комісію Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та внести відповідну інформацію до АІС "Податковий блок".

Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року (далі за текстом - Порядок № 117) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п.13 Порядку № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зокрема зазначається критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Пунктом 14 Порядку № 117 визначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п.п. 15-16 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", " Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п. 18 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Пунктом 22 Порядку № 117 визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Згідно з п. 27 Порядку № 117 рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 23 Порядку № 117 комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Таким чином, саме ГУ ДФС України в Харківській області винесено оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами було надано до контролюючого органу необхідні документи, що підтверджується повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 10.05.2019 року.

Суд зазначає, що до позивача було встановлено критерії оцінки ступеня ризиків, проте не було враховано надані позивачем документи на усунення вказаних ризиків.

З огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 1164524/41719733 від 16 травня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 24 квітня 2019 року є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваного рішення, суд, з метою належного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 24 квітня 2019 року на суму 318271,74 грн., в тому числі ПДВ 53045,29 грн.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності прийнятих рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ" (61202, м. Харків, вул. Короленка, буд. 4) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46), Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене протоколом, комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язати комісію Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та внести відповідну інформацію до АІС "Податковий блок".

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 1164524/41719733 від 16 травня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 24 квітня 2019 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 24 квітня 2019 року на суму 318271,74 грн., в тому числі ПДВ 53045,29 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ" (код ЄДРПОУ 41719733, 61202, м. Харків, вул. Короленка, буд. 4) сплачений судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м.Київ, Львівська площа, 8) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ" (код ЄДРПОУ 41719733, 61202, м. Харків, вул. Короленка, буд. 4) сплачений судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 02.09.2019 року.