Постанова

від 02.09.2019 по справі 360/3352/18

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2019 року справа №360/3352/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Ястребової Л.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Марківської районної державної адміністрації Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року (головуючий суддя І інстанції - Свергун І.О.), складене в повному обсязі 03 червня 2019 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області, у справі № 360/3352/18 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Марківської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення заборгованості в сумі 49 746,56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2018 року позивач, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Марківської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення з відповідача заборгованість у сумі 49746,56 грн. на користь позивача (а.с. 3-5).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Марківської районної державної адміністрації Луганської області (Луганська область, смт Марківка, вул. Центральна, буд. 18, код ЄДРПОУ 04051556) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (93400, м. Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський, 30, код ЄДРПОУ 41313100) заборгованість у сумі 49 746,56 грн. (сорок дев`ять тисяч сімсот сорок шість грн 56 коп.) (а.с. 137-139).

Не погодившись із судовим рішенням, Марківська районна державна адміністрація Луганської області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила суд скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що 06 лютого 2018 року Луганським окружним адміністративним судом по адміністративній справі № 812/1267/17 винесено рішення про зобов`язання Марківської районної державної адміністрації Луганської області провести нарахування та виплату допомоги з тимчасової втрати працездатності на підставі листків непрацездатності ОСОБА_1 , а 16 травня 2018 року Донецьким апеляційним адміністративним судом рішення Луганського окружного адміністративного суду було доповнено абзацом другим та визнано протиправним і скасовано рішення комісії з соціального страхування Марківської районної державної адміністрації про відмову в призначенні допомоги з тимчасової втрати працездатності на підставі листків непрацездатності за період з 10 липня 2017 року по 21 липня 2017 року.

На виконання рішень Луганського окружного адміністративного суду та Донецького апеляційного адміністративного суду в липні 2018 року Марківська районної державної адміністрації Луганської області здійснила нарахування та виплату допомоги з тимчасової втрати працездатності на підставі листків непрацездатності ОСОБА_1

Рішення по даній справі суперечить рішенню по справі № 812/1267/17, оскільки фактично досліджуючи ті ж самі докази стосовно перебування на лікарняному колишнього голови Марківської районної державної адміністрації Черника В.О. прийняв протилежне рішення.

Зазначає, що вимоги управління про стягнення коштів є безпідставними (а.с. 146-148).

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Апелянт просив розглянути справу у відсутність їх представника( а.с.191).

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення суду першої інстанції залишити без змін ( а.с.187-188).

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що посадовими особами Станично-Луганського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області з 08 грудня 2017 року по 22 грудня 2017 року проведена планова документальна перевірка по коштах Фонду соціального страхування України страхувальника - Марківської РДА Луганської області за період з 01 липня 2013 року по 30 вересня 2017 року, за результатами якої складено акт від 22 грудня 2017 року № 11 (арк. спр. 13-17).

Згідно з висновками акту від 22 грудня 2017 року № 11 перевіркою встановлено неправомірне використання коштів Фонду з порушенням діючого законодавства на оплату матеріального забезпечення на суму 29 770,53 грн.

На підставі акту від 22 грудня 2017 року № 11 УВД ФСС України у Луганській області прийнято рішення від 10 січня 2018 року № 3/112/08-3 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яким зобов`язано позивача повернути Фонду соціального страхування України неправомірно витрачені страхові кошти після 01 січня 2015 року на суму 29 770,53 грн. та застосовано штрафні санкції за період після 01 січня 2015 року у розмірі 14 885,27 грн., загальна сума коштів Фонду за вказаним рішенням складає 44 655,80 грн (арк. спр. 28).

Рішення від 10 січня 2018 року № 3/112/08-3 отримано відповідачем 12 січня 2018 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 29).

06 лютого 2018 року УВД ФСС України у Луганській області винесено рішення № 3/508/08-1 про застосування до Марківської РДА Луганської області фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування України в сумі 5090,76 грн., з яких: 625,18 грн. - пеня, 4465,58 грн. - штраф (арк. спр. 31).

Рішення від 06 лютого 2018 року № 3/508/08-1 отримано відповідачем 13 лютого 2018 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 30).

Рішення УВД ФСС України у Луганській області від 10 січня 2018 року № 3/112/08-3 та від 06 лютого 2018 року № 3/508/08-1 було оскаржено Марківською РДА Луганської області в судовому порядку.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року позовну заяву Марківської районної державної адміністрації Луганської області до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про скасування Рішення від 10 січня 2018 року № 3/112/08-3 та Рішення від 06 лютого 2018 року № 3/508/08-1 залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без поважних причин( а.с. 109-111).

Правомірність заявлених вимог про стягнення коштів з відповідача є спірним питанням даної справи.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що вимога позивача є правомірною. При цьому судом позивача не взято до уваги справу № 812/1267/17.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (за текстом - Закон України № 1105) Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1105 Фонд має право, зокрема, перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 10 цього Закону Фонд, зокрема, зобов`язано:

1) забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом;

2) здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів;

3) вживати заходів щодо раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду;

4) контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування;

5) стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку.

Згідно з пунктами 1, 4 ч. 5 ст. 15 Закону України № 1105 роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення, шкоду, заподіяну застрахованим особам або Фонду внаслідок невиконання або неналежного виконання обов`язків, визначених цим Законом.

Частиною 6 ст. 15 Закону України № 1105 передбачено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно з частиною сьомою статті 15 Закону України № 1105 своєчасно не сплачені фінансові санкції та адміністративні штрафи стягуються із страхувальника в дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 Закону України № 1105 спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку. Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Пунктом 4.1. Інструкції Про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження , затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року № 29, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 березня 2011 року за № 393/19131 (далі Інструкція № 29) встановлено, що за матеріалами акта перевірки та результатами розгляду заперечень страхувальника (за їх наявності) керівник органу Фонду або його заступник приймає рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій до страхувальника відповідно до статей 21, 22, 28, 30 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (2240-14), яке надсилається страхувальнику разом з листом про результати розгляду заперечень (за їх наявності) протягом 20 календарних днів з дня підписання акта перевірки. Рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності складається за формою, наведеною у додатку 3 до цієї Інструкції.

У розділі VII Інструкції № 29 визначено порядок оскарження рішень за результатами перевірок.

Як встановлено з матеріалів справи, за результатами планової документальної перевірки по коштах Фонду соціального страхування України страхувальника - Марківської РДА Луганської області складено акт від 22 грудня 2017 року № 11 (арк. спр. 13-17), висновками якого встановлено неправомірне використання коштів Фонду з порушенням діючого законодавства на оплату матеріального забезпечення на суму 29 770,53 грн., яка є коштами, виплаченими за листками непрацездатності ОСОБА_1 за період з 02 лютого 2017 року по 18 травня 2017 року, а саме:

- АГТ в„– 220581 первинний з 02 лютого 2017 року по 17 лютого 2017 року (3 716,35 грн.);

- АГТ № 220666 первинний з 20 лютого 2017 року по 13 березня 2017 року (4 729,90 грн.);

- АГТ № 220773 первинний з 13 березня 2017 року по 22 березня 2017 року (719,70 грн.);

- АГТ № 220944 продовження з 23 березня 2017 року по 18 травня 2017 року (19 604,58 грн.)

При цьому, в акті перевірки вказано, що допомога по тимчасовій непрацездатності призначена, нарахована та виплачена за рахунок коштів фонду ОСОБА_1 після його звільнення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду та Донецького апеляційного адміністративного суду по справі № 812/1267/17 встановлено, що ОСОБА_1 припинив роботу на посаді голови державної адміністрації 21 липня 2017 року, тобто вже після періоду непрацездатності, вказаного у листках непрацездатності АГТ № 220581 , АГТ № 220666, АГТ № 220773 та АГТ в„– 220944.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що питання правомірності прийнятих позивачем Рішення від 10 січня 2018 року № 3/112/08-3 та Рішення від 06 лютого 2018 року № 3/508/08-1 залишилось судом першої інстанції без розгляду та аналіз правомірності їх прийняття в даній справі не розглядалось, оскільки суд першої інстанції вважав такі рішення не оскарженими.

Неприйняттям судом першої інстанції до уваги рішення Луганського окружного адміністративного суду та Донецького апеляційного адміністративного суду по справі № 812/1267/17 є порушенням норм процесуального права з огляду на положення ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки саме в рішенні суду встановлені обставини часу фактичного звільнення ОСОБА_1 з займаної посади саме на підставі розпорядження від 21.07.2017 року № 217-к щодо припинення роботи на посаді голови Марківської РДА та правомірність оплати листків непрацездатності АГТ № 220581, АГТ № 220666, АГТ № 220773 та АГТ № 220944.

Відтак, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Враховуючи вищевикладене, висновки по справі № 812/1267/17 (яке набрало законної сили) щодо дати звільнення ОСОБА_1 (21 липня 2017 року), суд апеляційної інстанції вважає, що кошти по листкам непрацездатності АГТ № 220581, АГТ № 220666, АГТ № 220773 та АГТ в„– 220944 у загальному розмірі 29 770,53 грн. виплачені без порушення норм діючого законодавства, відтак не підлягають поверненню/стягненню відповідачем.

При цьому, застосування штрафних санкцій за період після 01 липня 2013 року по 30 вересня 2017 року у розмірі 14 885,27 грн. та фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування України в сумі 5090,76 грн., з яких: 625,18 грн. - пеня, 4465,58 грн. - штраф є необґрунтованим, оскільки судом встановлено протиправність вимоги про повернення коштів по листкам непрацездатності АГТ № 220581 , АГТ № 220666, АГТ № 220773 та АГТ в„– 220944 у загальному розмірі 29 770,53 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає позов про стягнення з відповідача заборгованість у сумі 49 746,56 грн. на користь позивача таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на його безпідставність.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, судовий збір не стягується.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Марківської районної державної адміністрації Луганської області - задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду 29 травня 2019 року - скасувати.

Відмовити у задоволені позовних вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Марківської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення заборгованості в сумі 49 746,56 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 вересня 2018 року.

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

Л.В. Ястребова