Ухвала

від 16.10.2019 по справі 360/3352/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 жовтня 2019 року

Київ

справа №360/3352/18

адміністративне провадження №К/9901/27822/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Саприкіної І.В., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2019 у справі № 360/3352/18 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Марківської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення заборгованості у сумі 49 746,56 грн,

ВСТАНОВИВ:

У 2018 році Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Марківської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення з відповідача заборгованість у сумі 49746,56 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 позов задоволено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2019 апеляційну скаргу Марківської районної державної адміністрації Луганської області задоволено:

- рішення Луганського окружного адміністративного суду 29.05.2019 скасовано;

- відмовлено у задоволені позовних вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Марківської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення заборгованості у сумі 49 746,56 грн.

07.10.2019 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, надіслана 02.10.2019, в якій скаржник просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2019 і залишити в силі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.05.2019.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.

За приписами частини двадцятої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності.

Станом на 01.01.2019 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн.

Предметом оскарження у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості у сумі 49 746,56 грн. Зазначена сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, в контексті вимог частини двадцятої статті 4, пункту 6 частини шостої статті 12 та статті 262 КАС України справа відноситься до справ незначної складності.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Враховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2019 у справі № 360/3352/18 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Марківської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення заборгованості в сумі 49 746,56 грн.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.М. Чиркін

Судді: І.В. Саприкіна

В.М. Шарапа