Ухвала

від 27.06.2019 по справі 200/10266/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 червня 2019 року

Київ

справа №200/10266/18-а

адміністративне провадження №К/9901/9644/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду : судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Саприкіної І.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства АВІВ до Ганнівської сільської ради Добропільського району Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою Приватного підприємства АВІВ на рішення Донецького окружного адміністративного суду у складі судді Чучка В.М. від 18 грудня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сіваченка І.В., Гаврищук Т.Г., Шишова О.О. від 05 березня 2019 року,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2018 року Приватне підприємство АВІВ звернулося з адміністративним позовом до Ганнівської сільської ради Добропільського району Донецької області у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 14 вересня 2018 року № VII/49-2 Про розгляд заяви директора Малого приватного підприємства АВІВ про скасування рішення сільської ради від 26 квітня 2000 року Про вилучення земельної ділянки Малому приватному підприємству Авів .

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на думку позивача, Ганнівською сільською радою прийнято спірне рішення без врахування рішення Господарського суду Донецької області, яким встановлено, що земельна ділянка була вилучена у позивача незаконно.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що судом не встановлено порушень вимог діючого законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення, а отже відсутні правові підстави для задоволення позову.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019, скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018, провадження закрито.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позов у цій справі подано на захист порушеного права постійного землекористування ТОВ АВІВ через незгоду з волевиявленням власника про припинення правовідносин із землекористування. Зазначене унеможливлює оцінку правовідносин сторін у цій справі як таких, що ґрунтуються на управлінських чи контролюючих функціях однієї сторони стосовно іншої, а отже, ця справа не має визначених КАС ознак адміністративного позову.

Не погоджуючись з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року та постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Мале приватне підприємство АВІВ звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга подана 08 квітня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 200/10266/18-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 квітня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Саприкіну І.В.

Учасники справи письмових клопотань не заявляли.

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій дійшли до помилкового висновку, адже дана справа відноситься до публічно-правових спорів, так як оскаржується рішення сільської ради з метою відновлення права постійного землекористування.

Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Враховуючи, що учасник справи оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у тому числі з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то за правилами частини шостої статті 346 КАС України є підстава для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Ґолдер проти Сполученого Королівства ( Golder v. the United Kingdom ) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Станєв проти Болгарії ( Stanev v. Bulgaria ) від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).

Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі Доббертен проти Франції зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

Керуючись статтями 341, 345, 346, 347, 359 КАС України,

У Х В А Л И В:

Справу за позовом Приватного підприємства АВІВ до Ганнівської сільської ради Добропільського району Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

І.В. Саприкіна