Рішення

від 25.07.2019 по справі 369/3774/18

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/3774/18

Провадження № 2/369/284/19

РІШЕННЯ

Іменем України

25.07.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Мазурик Д.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача МОЗ України - Маковецької-Саєнко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Центр електронної охорони здоров`я МОЗ України , Міністерство охорони здоров`я України про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 02 лютого 2004 була призначена на посаду інженера-програміста 1 категорії відділу оперативної обробки інформаційних матеріалів по переводу з Українського центру інформаційних технологій та національного реєстру МОЗ України.

19.06.2015 року назва організації була змінена з Державного підприємства Український інформаційно-обчислювальний центр МОЗ України " в Державне підприємство Центр електронної охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України .

23 березня 2018 року позивач була звільнена за згодою сторін відповідно до Наказу № 11-к від 23.03.2018 року. Трудову книжку їй видали, а розрахунок за період роботи з березня 2017 року по дату звільнення так і не отримала. Більш того за вказаний період часу заробітна плата навіть не була нарахована і пенсійні страхові внески з неї не були перераховані. Таким чином Державним підприємством було допущено декілька грубих порушень трудових прав.

Але в зв`язку з відсутністю бухгалтера в організації заробітна плата за минулий рік та 3 місяці цього року не була нарахована та не була виплачена.

Але за останні 6 місяців, а саме за період часу з вересня 2016 року по лютий 2017 року позивачу було нараховано та виплачено заробітну плату в розмірі 38 318( тридцять вісім тисяч триста вісімнадцять) гривень 32 копійки, по в середньому становить 6 386(шість тисяч триста вісімдесят шість) гривень 38 копійок, що підтверджується довідкою ОК-5 виданою 30.03.2018 року.

Відповідно до цього за відпрацьований рік в даній Державній установі позивачу повинні виплатити заробітну плату в розмірі 6 386(шість тисяч триста вісімдесят шість) гривень 38 копійок х 12 = 76 636( сімдесят шість тисяч шістсот тридцять шість) гривень 56 копійок.

Тому позивач просила зобов`язати Керівництво Державного підприємства Центр електронної охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України провести нарахування заробітної плати за період часу з березня 2017 року по 23 березня 2018 року та сплатити страхові внески відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Стягнути з Державного підприємства Центр електронної охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України на її користь заробітну плату за період часу з березня 2017 року по 23 березня 2018 року та середньомісячний заробіток з дати звільнення до дня проведення фактичного розрахунку.Стягнути з Державного підприємства Центр електронної охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України на її користь судові витрати в тому числі витрати на правничу допомогу.

В подальшому позивач уточнила позовні вимоги та просила стягнути з Державного підприємства Центр електронної охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України на її користь заборгованість із заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 23 березня 2018 року в розмірі 67 454,56 (Шістдесят сім тисяч чотириста п`ятдесят чотири гривні 56 копійок) грн. Стягнути з Державного підприємства Центр електронної охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23 березня 2018 року по 17 січня 2019 року у розмірі 71 566,20 грн. (Сімдесят одну тисячу п`ятсот шістдесят шість гривень 20 копійок) грн. Стягнути з відповідачів солідарно на її користь моральну шкоду у розмірі 5 000 (П`ять тисяч 00 копійок) грн.Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць. Стягнути з відповідачів солідарно на її користь витрати на правничу допомогу.

Міністерство охорони здоров`я України направило до суду письмовий відзив згідно якого зазначило що позивач не перебувала у трудових відносинах з Міністерством охорони здоров`я України, у трудових відносинах вона перебувала з ДП Центр електронної охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України , котре видавало наказ про її прийняття на посаду, а також звільнення з займаної посади та брало на себе зобов`язання щодо нарахування та виплати заробітної плати. Вважаємо, позовні вимоги щодо нарахування та стягнення заборгованості но заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку з Міністерства охорони здоров`я задоволенню не підлягають, оскільки вони пред`явлені до неналежного відповідача. Тому Міністерство охорони здоров`я України просило відмовити у вимогах позову в повному обсязі.

В судому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили позов задоволити.

Представник відповідача Міністерства охорони здоров`я України в судовому засіданні проти вимог позову заперечувала.

Представник відповідача Державного підприємства Центр електронної охорони здоров`я МОЗ України в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомлено.

Суд заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 02 лютого 2004 року ОСОБА_1 була призначена на посаду інженера-програміста 1 категорії відділу оперативної обробки інформаційних матеріалів по переводу з Українського центру інформаційних технологій та національного реєстру МОЗ України, що підтверджується копією трудової книжки.

19.06.2015 року назва організації була змінена з Державного підприємства Український інформаційно-обчислювальний центр МОЗ України " в Державне підприємство Центр електронної охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України .

23 березня 2018 року позивач ОСОБА_1 була звільнена з посади Інженера-програміста Відділу обробки та аналізу інформації фінансово-економічних та медико-соціальних ресурсів ДП Центр електронної охорони здоров`я МОЗ України за згодою сторін відповідно до Наказу № 11-к від 23.03.2018 року.

Із виписки індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 Форми ОК-5 що сформована 30.03.2018 року, вбачається що виплата заплати позивачу ОСОБА_1 за січень 2017 року становила 4369,14 грн. та в лютому 3766,50. В подальшому та до моменту звільнення позивача 23.03.2018 року відповідачем ДП Центр електронної охорони здоров`я МОЗ України виплата зарплати не була здійснена.

Також, на підставі виписки форми ОК-5 вбачається що нарахована позивачу заробітна плата за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року становила 67 454,56 грн., що в середньому за місяць становить 5 621,21 грн.

У частині першій статті 21 КЗпП України зазначено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпПУкраїни при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно із частиною першою статті 117 КЗпПУкраїни в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору (пункт 2 частини першої статті 232 КЗпП України).

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України 29 січня 2014 року в справі № 6-144ц13.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06 листопада 1992 року передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до п. 3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи що у день звільнення відповідачем ДП Центр електронної охорони здоров`я Міністерства позивач та її представник охорони здоров`я України не було здійснено виплату всіх сум, що належать йому від підприємства в день звільнення, суд приходить до висновку що з відповідача підлягає стягненню сума заборгованість із заробітної плати за період із 01 березня 2017 року по 23 березня 2018 року, а також середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі з моменту звільнення по день постановлення рішення.

З урахуванням відпрацьованих днів та годин за два останні місяці та середньоденну заробітну плату суд вважає за необхідне стягнути з Державного підприємства Центр електронної охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітньої плати за період з 01.03.2017 року по 23.03.2018 року в розмірі 65 535, 16 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.03.2018 по 25.07.2019 року у розмірі 106 938, 00 (сто шість тисяч дев`ятсот тридцять вісім гривень 00 копійок) грн.

Також, враховуючи період затримки в проведенні остаточного розрахунку із працівником, що стало наслідком для позивача в докладенні додаткових зусиль для організації свого життя, суд вважає за необхідне стягнути з Державного підприємства Центр електронної охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000 грн.

Оскільки суд частково задовольняє позовні вимоги, то, відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1 409,60 грн.

Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи підтвердження квитанціями до прибуткових касових ордерів витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката на суму 3 200 грн., суд вважає за можливе стягнути дану суму з відповідача ДП Центр електронної охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України на користь ОСОБА_1 .

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень суд дійшов висновку про необхідність частково задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. 15 Закону України Про оплату праці , керуючись ст. 5, 12-13, 76, 81, 133, 137, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Центр електронної охорони здоров`я МОЗ України , Міністерство охорони здоров`я України про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Центр електронної охорони здоров`я Міністерства позивач та її представник охорони здоров`я України на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітньої плати за період з 01.03.2017 року по 23.03.2018 року в розмірі 65 535, 16 (шістдесят п"ять тисяч п"ятсот тридцять п"ять гривень 16 копійок) грн.

Стягнути з Державного підприємства Центр електронної охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.03.2018 по 25.07.2019 року у розмірі 106 938, 00 (сто шість тисяч дев`ятсот тридцять вісім гривень 00 копійок) грн.

Стягнути з Державного підприємства Центр електронної охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000 (дві тисячі гривень 00 копійок) грн.

Стягнути з Державного підприємства Центр електронної охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 409,60 (одна тисяча чотириста дев`ять гривень 60 копійок) грн.

Стягнути з Державного підприємства Центр електронної охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3 200 (три тисячі двісті гривень) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду, а також через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Бородянським РВ ГУ МВС України в Київській області 26 квітня 2007 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ).

Інформація про відповідача: Державне підприємство Центр електронної охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7, код ЄДРПОУ 32709473).

Інформація про відповідача: Міністерство охорони здоров`я України (адреса: 01601, м. Київ, вулю. Грушевського, буд. 7, кодд ЄДРПОУ 00012925).

Суддя: Дубас Т.В.