16/48
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2007 № 16/48
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лосєва А.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Шраменко Л.А. – дов. №18-827/11 від 15.06.2007р.; Дерев'янчук В.А. – дов. №18-826/11 від 15.06.2007р.;
від відповідача - 1) Козак А.Ю. – дов. б/н від 10.07.2007р.;
2)Цигіка І.Ю. – дов. б/н від 26.06.2007р.;
Добролюбов В.В. – дов. вих.№8 від 20.06.2007р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал-групп"
на рішення Господарського суду м.Києва від 05.04.2007
у справі № 16/48
за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва "ПЕЧЕРСЬКЖИТЛО"
до Дочірнього підприємства "Московський"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал-групп"
про демонтаж самовільно встановленої вентиляційної системи
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про демонтаж відповідачами самовільно встановленої вентиляційної системи, яка розташована зі сторони дворового фасаду житлового будинку №41/8 по вул. Московській у м. Києві.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що між відповідачами було укладено договір оренди від 11.04.2005р. У 2006р. відповідачем-2 (орендарем) були проведені роботи по встановленню вентиляційної системи зі сторони бокового фасаду будинку №41/8 по вул. Московській у м. Києві без належно оформленої проектно-дозвільної документації.
Відповідач-2 заперечував проти позову, просив суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що відповідачем-2 не було самовільно встановлено додаткове обладнання, що, зокрема, підтверджується Актом обстеження №130/72 від 28.04.2005р., проведеного будівельною лабораторією Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація”. Окрім того, відповідачем-2 було отримано дозвіл на виконання проекту, а Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища оформлено і погоджено паспорт опорядження та художнього оформлення фасадів будинку №41/8 по вул. Московській у м. Києві.
Відповідач-1 при розгляді справи у суді першої інстанції участі не приймав, відзиву на позов не надавав.
Справа, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядалась за наявними в ній матеріалами.
Рішенням Господарського суду міста Києва по справі №16/48 від 05.04.2007р. позов було задоволено, зобов'язано відповідача-2 демонтувати самовільно встановлену вентиляційну систему, яка розташована зі сторони дворового фасаду житлового будинку №41/8 на вул. Московській у м. Києві.
Не погоджуючись із вказаним Рішенням, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати Рішення Господарського суду міста Києва по справі №16/48 від 05.04.2007р. та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Доводи та вимоги апеляційної скарги відповідача-2 мотивовані тим, що Розпорядженням Печерської районної у м. Києві державної адміністрації №906 від 26.07.2005р. відповідачу-2 було надано дозвіл на перепланування нежилого приміщення за умови розроблення та погодження проектної документації.
Проектом перепланування нежилого приміщення в буд. №41/8 по вул. Московській у м. Києві, погодженим відділом містобудування та архітектури Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, було передбачено встановлення вентиляційної системи, тому твердження позивача про те, що спірна вентиляційна система встановлена за відсутності необхідного дозволу є необґрунтованим.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2007р. апеляційну скаргу відповідача-2 було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 20.06.2007р.
20.06.2007р. у судовому засіданні представник відповідача-2 подав суду письмові пояснення б/н від 20.06.2007р.
Представники відповідача-1 у судове засідання 20.06.2007р. не з'явились.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2007р. розгляд справи №16/48 було відкладено на 27.06.2007р.
На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 27.06.2007р оголошувалась перерва до 04.07.2007р., з 04.07.2007р. до 11.07.2007р.
У судовому засіданні 27.06.2007р. представник позивача подав заперечення на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні 27.06.2007р. представник відповідача-2 подав суду письмові пояснення по справі.
У судовому засіданні 04.07.2007р. представник позивача подав доповнення до заперечень на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні 04.07.2007р. представник відповідача-2 подав додаткові письмові пояснення по справі.
У судовому засіданні 11.07.2007р. представник позивача подав доповнення до заперечень на апеляційну скаргу.
Окрім того, представником позивача було подано клопотання б/н від 11.07.2007р., в якому він зазначав про те, що відповідач-2 змінив свою позицію по справі, зазначивши, що спірна вентиляційна система була встановлена до квітня 2006р. З огляду на викладене, позивач просить суд витребувати з Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном м. Києва, Головного управління містобудування, архітектури та дизайну належним чином засвідчену копію Паспорту фасаду будинку №41/8 по вул. Московській у м. Києві від 2006р.
Представники відповідачів заперечували проти вказаного клопотання представника позивача.
Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч.3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона, прокурор, які порушують клопотання перед господарським судом про витребування доказів, повинні докладно зазначити: який доказ вимагається, підстави, з яких вони вважають, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці докази.
Окрім того, ст. 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
В порушення вищевказаних норм, в клопотанні позивача, зокрема, не вказані обставини, які можуть підтвердити докази, котрі позивач просить витребувати, а також відсутнє обґрунтування неможливості подання вказаних доказів суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що клопотання представника позивача задоволенню не підлягає.
У судовому засіданні 11.07.2007р. представник відповідача-1 подав суду письмові пояснення по справі, в яких зазначив про те, що підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача-2 та просить суд її задовольнити.
Представники відповідача-2 у судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до неї, просили суд її задовольнити та скасувати Рішення Господарського суду міста Києва по справі №16/48 від 05.04.2007р., прийнявши нове Рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів відповідача-2, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, зазначених в письмових запереченнях на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях до них, просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване Рішення Господарського суду міста Києва по справі №16/48 від 05.04.2007р. як таке, що прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
11.07.2007р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшло клопотання б/н від 11.07.2007р., в якому він зазначає про те, що відповідно до п.2 ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в позові повкладаються на позивача. З урахуванням викладеного, відповідач-2 просить суд залучити до матеріалів справи документи, що підтверджують витрати відповідача-2 на адвокатські послуги.
Зважаючи на те, що вказане клопотання з додатковими доказами надійшло до суду вже після прийняття та проголошення постанови по справі №16/48, а представниками відповідача-2 у судовому засіданні воно не заявлялось, дане клопотання про покладення на позивача судових витрат на оплату послуг адвоката судом не розглядалось.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Будинок № 41/8 літ. А по вул. Московській у м. Києві є об'єктом комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва та перебуває на балансі Житлово-експлуатаційної організації №607 Комунального підприємства по утриманню житлового господарства “Печерськжитло” (Рішення Київської міської ради №208/1642 від 27.12.2001р. “Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва – т.1 а.с. 31-33).
Нежилі приміщення загальною площею 318,0 кв. м., розташовані за адресою: в м. Київ, вул. Московська, 41/8, літера А (другий під'їзд), належать на праві колективної власності Дочірньому підприємству “Московський”, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нежилі приміщення серії НП №010005271, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації 16.07.2002р.
11.04.2005р. між Дочірнім підприємством “Московський” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ідеал-групп” було укладено договір найму (оренди) нежилого приміщення (далі за текстом – Договір).
За умовами Договору, відповідач-1 (Орендодавець) передав, а відповідач-2 (Орендар) прийняв у строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 318,00 кв. м., розташоване в буд. 41/8 літ. А по вул. Московській у м. Києві (п.1 Договору).
Договір укладено на строк до 11.04.2015р. (пп.4.1 п.4 Договору).
Умовами Договору були визначені права та обов'язки сторін по відношенню до об'єкту оренди. Так, відповідно до пп.7.1 п.7 Договору, Орендар (відповідач-2), зокрема, має право обладнати та оформити об'єкт оренди на власний розсуд; проводити будь-які поліпшення об'єкта оренди протягом строку дії Договору за умов дотримання будівельних норм та правил, вимог санітарної та пожежної безпеки.
Окрім того, згідно з пп.7.2 п.7 Договору, Орендар зобов'язаний усунути порушення, які сталися з його вини або халатного відношення. Орендар не відповідає за погіршення стану об'єкту оренди, якщо це сталося внаслідок нормального зносу або винних дій Орендодавця (відповідача-1).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було доведено факт проведення відповідачем-2 у 2006 році будівельних робіт по встановленню вентиляційної системи зі сторони дворового фасаду будинку №41/8 по вул. Московській у м. Києві без належно оформленої проектно-дозвільної документації.
Згідно з п.7 “Правил користування приміщеннями житлових будинків”, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 24.01.2006р., власники квартир, наймачі та орендарі зобов'язані забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків. Не допускається виконання робіт та інші дії, що викликають псування приміщень, підвищений шум чи вібрацію, порушують умови проживання громадян.
11.01.2007р. будинок №41/8 по вул. Московській у м. Києві було обстежено фахівцями житлово-експлуатаційної організації №607 Комунального підприємства по утриманню житлового господарства “Печерськжитло”. За результатами обстеження було складено Акт та встановлено, що відповідачем-2 самовільно, без отримання дозвільної документації, зі сторони дворового фасаду будинку №41/8 по вул. Московській встановлено дві металеві труби, кожна з яких діаметром 300 мм - вентиляційна система, яку прокладено через вхід в приміщення підвалу на всю висоту будинку.
Пунктом 10.3 “Правил забудови міста Києва”, затверджених Рішенням Київської міської Ради №11/2587 від 27.01.2005р., передбачено, що дозвіл на встановлення додаткового обладнання (антен, кондиціонерів, витяжок) надається розпорядженням відповідної районної в м. Києві державної адміністрації.
Відповідно до ст. 24 Житлового кодексу України, житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, а також додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і прибудинкової території.
Згідно зі ст. 100 Житлового кодексу України, наймач, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення зобов'язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.
Адміністрацією житлово-експлуатаційної організації №607 Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва “Печерськжитло” на адресу відповідача-2 було направлено припис-попередження від 11.01.2007р., в якому останнього зобов'язано надати оригінал проектно-дозвільної документації на встановлення витяжної труби зі сторони дворового фасаду буд. 41/8 на вул. Московській.
Відповідачем-2 в якості проектно-дозвільної документації на встановлення вентиляційної системи надано суду Паспорт Опорядження та художнього оформлення фасадів будинку по вул. Московська, 41/8 у Печерському районі м. Києва, погоджений Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, ордер №6060126, проект перепланування нежитлового приміщення (в літ. А) на вул. Московській, 41/8 у Печерському районі м. Києва для розміщення кафе.
Суд першої інстанції зазначив в оскаржуваному рішенні, що вищевказані документи не є належними доказами у справі, оскільки вони стосуються опорядження та художнього оформлення фасадів будинку по вул. Московська, 41/8 у Печерському районі м. Києва, та не є дозволом на встановлення вентиляційної системи. Акт обстеження №130/72 також не є належним доказом у справі, оскільки складений 28.04.2005р., тоді як вентиляційну систему було встановлено у 2006р.
Розпорядженням Печерської районної у місті Києві держадміністрації №906 від 26.07.2005р. відповідачу-2 було надано дозвіл на виконання проекту перепланування нежитлового приміщення, але не дозвіл на встановлення вентиляційної системи по фасаду будинку не надавався.
Зважаючи на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем-2 не доведено, що вентиляційну систему зі сторони дворового фасаду житлового будинку №41/8 по вул. Московській у м. Києві було встановлено з дозволу уповноваженого місцевим органом містобудування та архітектури відповідної районної у м. Києві державної адміністрації, тому позовні вимоги про демонтаж самовільно встановленої вентиляційної системи, яка розташована зі сторони дворового фасаду житлового будинку №41/8 на вул. Московській в м. Києва підлягають задоволенню за рахунок відповідача-2. Позовні вимоги до відповідача-1 задоволенню не підлягають, оскільки з матеріалів справи не вбачається здійснення ним дій по встановленню вентиляційної системи.
Колегія суддів не погоджується з висновками, викладеними в оскаржуваному рішенні суду, вважає їх помилковими, виходячи з наступного.
Перш за все, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в суді першої інстанції, позивач зазначав про те, що відповідачем-2 були проведені роботи по встановленню вентиляційної системи, тоді як при розгляді справи в апеляційній інстанції позивач змінив підстави позовних вимог та зазначав, що відповідач-2 здійснював реконструкцію фасаду будинку.
Відповідач-2 також змінив підстави своїх заперечень проти позову та зазначав, що вентиляційна система була встановлена ще до укладання Договору оренди з відповідачем-1, а відповідач-2 мав на меті лише провести роботи з ремонту вказаної вентиляційної системи та приведення її у відповідність з існуючими нормами. тоді як в суді першої інстанції він зазначав про те, що встановлення вентиляційної системи було погоджено у проекті перепланування нежитлового приміщення.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі змінити підставу або предмет позову тільки до прийняття рішення.
Межі перегляду справи в апеляційній інстанції встановлені ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
За таких обставин, оскаржуване рішення переглядається судом за підставами, які були заявлені позивачем в обґрунтування позовних вимог при розгляді справи в суді першої інстанції.
Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 24.01.2006р. були внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992р., згідно з якими викладено в новій редакції Правила користування приміщеннями житлових будинків.
Відповідно до п.4 вищевказаних Правил, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на: своєчасне отримання житлово-комунальних послуг належної якості згідно із законодавством; відшкодування збитків, завданих їх майну та/або приміщенням, шкоди, заподіяної їх життю чи здоров'ю внаслідок незадовільного утримання будинку або ненадання чи надання не в повному обсязі послуг, відповідно до законодавства; переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.
Рішенням Київської міської ради X сесії IV скликання №11/2587 від 27.01.2005р. були затверджені Правила забудови м. Києва (далі за текстом – Правила забудови), згідно з якими Правила забудови м. Києва - це нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих умов і обмежень забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування (пп.1.1.1 Правил забудови).
Основними завданнями Правил є встановлення:
- порядку планування, забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок;
- основних вимог та обмежень щодо забудови та іншого використання територій;
- порядку отримання дозволу на проектування і будівництво об'єктів містобудування, вихідних даних на їх проектування;
- порядку розроблення, погодження, експертизи і затвердження проектної документації;
- основних вимог щодо виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
- проектування та будівництва приватних житлових будинків садибного типу, лінійних споруд;
- реконструкції та капітального ремонту об'єктів, перепланування жилих квартир та нежилих приміщень;
- розміщення тимчасових споруд для обслуговування населення;
- розміщення тимчасових споруд для об'єктів зовнішньої реклами;
- вирішення інших питань містобудівної діяльності відповідно до законодавства.
Головною метою запровадження Правил є забезпечення ефективної реалізації Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, раціонального використання території, створення повноцінного та безпечного для здоров'я середовища, вирішення архітектурно-містобудівних завдань по комплексній забудові міста Києва, стимулювання інвестиційної діяльності фізичних та юридичних осіб, урахування законних державних, громадських та приватних інтересів під час проведення містобудівної діяльності (пп.1.1.2 Правил забудови).
Правила розроблено згідно з Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Земельним кодексом України та Водним кодексом України, Законом України "Про столицю України - місто-герой Київ", Законом України "Про основи містобудування", Законом України "Про архітектурну діяльність", Законом України "Про планування та забудову територій", Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про охорону культурної спадщини", Законом України "Про інвестиційну діяльність", Законом України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", іншими законами України, актами Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, відповідними нормативно-правовими актами Київської міської ради та виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (пп.1.1.3 Правил забудови).
Правила забудови міста Києва прийняті Київською міською радою в межах наданих їй повноважень і є обов'язковими для виконання всіма розташованими на території міста Києва органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на території міста Києва при здійсненні ними містобудівної діяльності (пп.1.1.4 Правил забудови).
Згідно з пп.8.1.1 Правил забудови, дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівлі, споруди, технічного переоснащення підприємства надається за принципом організаційної єдності за встановленою формою, наведеною у додатку 7, за заявою замовника (забудовника), складеною за формою, наведеною у додатку 8, управлінням державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до вимог Положення про надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000р. №273 та зареєстрованого Міністерством юстиції України від 25.12.2000р. №945/5166.
Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №273 від 05.12.2000р. було затверджено Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт (далі за текстом – Положення №273).
В розділі 1 Положення №273 визначено, що це положення встановлює порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об'єктів.
Положення обов'язкове для застосування усіма суб'єктами будівництва незалежно від форм власності, відомчої належності та джерел фінансування.
Положення розроблено згідно зі статтею 29 Закону України "Про планування і забудову територій" на виконання доручення Прем'єр-міністра України від 19.05.2000 N 8676/1.
Відповідно до п.1.1 Положення №273, дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення (далі - роботи з будівництва) є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд та надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які одночасно ведуть реєстр наданих дозволів.
Виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється.
Пунктом 2.1 Положення №273 визначено, що для одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до інспекції держархбудконтролю такі документи:
а) заяву забудовника (замовника), (додаток 1);
б) рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування;
в) документ, що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування; г) комплексний висновок державної інвестиційної експертизи;
ґ) документи про призначення відповідальних виконавців робіт (виконроба, осіб, що виконують технічний нагляд, авторський нагляд);
д) затверджену в установленому порядку проектну документацію (будівельний генеральний план та паспорт фасаду в двох примірниках, пояснювальна записка для реєстрації).
У разі проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, споруд та інших об'єктів без зміни цільового призначення об'єкта замовник (забудовник), крім рішення виконавчого органу відповідної ради, Київської та Севастопольської державної адміністрації про дозвіл на будівництво подає також копію документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмову згоду його власника на проведення зазначених робіт.
Відповідно до п.5.1 Положення №273, виконання будівельних робіт на об'єктах без одержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт уважається самовільним і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.
Згідно з п.5.2 Положення №273, дії посадових осіб інспекцій держархбудконтролю з питань реєстрації об'єктів та видачі дозволу на виконання будівельних робіт можуть бути оскаржені в судових органах у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Основні вимоги щодо виконання будівельних робіт визначені в п.8.2 Правил забудови. Зокрема, відповідно до пп.8.2.1 Правил забудови, після отримання дозволу в управлінні державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт за зверненням замовника Головне управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном м. Києва видає ордер на порушення благоустрою, зокрема на розробку котлованів, траншей, на роботи з вертикального планування території, інші земляні роботи, встановлення обмежувальних огорож.
Ордер на вказані роботи видається на термін, визначений календарним планом у проекті організації будівництва або на підставі договору (підряду), який за обґрунтованим зверненням замовника може бути продовжений.
Зазначені роботи, що виконуються без ордера на порушення благоустрою, вважаються самовільними і підлягають зупиненню.
Будівельні роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівлі, споруди, технічного переоснащення підприємства без оформлення дозволу на виконання будівельних робіт не допускаються (пп.8.2.8 Правил забудови).
В матеріалах справи наявний Ордер №6060126 на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв'язку з опорядженням та художнім оформленням фасаду будинку по вул. Московській, 41/8, лист погодження до нього, а також паспорт опорядження та художнього оформлення фасадів будинку по вул. Московській, 41/8 у Печерському районі м. Києва.
Отже, оскільки ордер видається лише на підставі дозволу на проведення будівельних робі, твердження позивача про відсутність такого дозволу у відповідача-2 є необґрунтованим.
Згідно з п.10.3 Правил забудови, дозвіл на перепланування квартир та нежилих приміщень без влаштування окремого власного входу з вулиці, а також на встановлення додаткового обладнання, не визначеного проектом (антен стільникового зв'язку, побутових, фасадних кондиціонерів, витяжок), на об'єктах, не віднесених до переліку пам'яток культурної спадщини, на території адміністративних районів м. Києва надається розпорядженням відповідної районної в м. Києві державної адміністрації в термін, що не перевищує одного місяця з дня надання всіх необхідних документів.
Проектна документація на перепланування квартир та нежилих приміщень виконується на підставі такого дозволу і погоджується спеціально уповноваженим місцевим органом містобудування та архітектури відповідної районної у м. Києві державної адміністрації в установленому порядку в термін, що не перевищує одного місяця після надання документів, зазначених у п.10.1 цих Правил.
Проектна документація на перепланування квартир та нежилих приміщень в багатоквартирних житлових будинках (нежитлових будинках) за умови дотримання існуючих архітектурно-планувальних вимог та норм, без втручання в несучі конструкції, без додаткового навантаження на перекриття, стіни, фундаменти, внутрішні джерела енергопостачання, за умови погодження в установленому законодавством порядку з відповідним місцевим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, не підлягає комплексній державній експертизі відповідно до вимог п.2.4 Переліку об'єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи (додаткова інформація до Правил).
Пунктом 10.4 Правил забудови передбачено, що дозвіл на капітальний ремонт окремих частин будинків (фасадів, покрівель, балконів, лоджій, цокольних і перших поверхів та підвалів без влаштування окремих власних входів з вулиці, без зміни будівельних габаритів, без зміни функцій житлового приміщення на нежитлове, виробниче або навпаки, капітальний ремонт горищ без влаштування мансард, опорядження фасадів (окрім об'єктів культурної спадщини) надається розпорядженням відповідної районної у місті Києві державної адміністрації в термін, що не перевищує одного місяця з дня надання всіх необхідних документів.
Проектна документація на капітальний ремонт окремих частин будівлі виконується на підставі такого дозволу районної у місті Києві державної адміністрації і погоджується спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури відповідної районної у м. Києві державної адміністрації, іншими підрозділами районної у м. Києві державної адміністрації відповідно до повноважень в термін, що не перевищує одного місяця з дня надання всіх необхідних документів.
Роботи з капітального ремонту виконуються на підставі вказаного дозволу та проектної документації, затвердженої в установленому порядку.
В матеріалах справи наявне Розпорядження Печерської районної у м. Києві державної адміністрації №906 від 26.07.2005р. “Про надання дозволу ТОВ” “Ідеал-Груп” на виконання проекту перепланування нежитлового приміщення (в літ. А) на вул. Московській, 41/8 для розміщення підприємства у сфері громадського харчування”, яким, з посиланням на п.10.3 Правил забудови м. Києва, відповідачу-2, зокрема, надано дозвіл на:
- розробку та погодження проектної документації на перепланування зазначеного приміщення у встановленому порядку;
- відновлення приміщення в частині втручання в капітальні конструкції, які були виконані самовільно власником приміщення – ДП “Московський” (відповідачем-1 по справі) без оформлення проектної документації.
Саме на виконання вказаного Розпорядження, відповідачем було розроблено та погоджено Проект перепланування нежитлового приміщення (в літ. А) на вул. Московській, 41/8 у Печерському районі м. Києва для розміщення кафе, тому виходячи з приписів п.10.3, п.10.4 Правил забудови, колегія суддів дійшла висновку, що Розпорядження Печерської районної у м. Києві державної адміністрації №906 від 26.07.2005р. можна розцінювати як дозвіл на перепланування вказаного нежитлового приміщення.
Окрім того, в матеріалах справи наявний висновок Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 04.04.2007р. за підписом Начальника відділу містобудування та архітектури Зелененко І., з якого вбачається, що проект перепланування нежитлового приміщення (в літ. А) на вул.. Московській, 41/8 погоджено на підставі рішення Київської міської ради №11/2587 від 27.01.2005р. “Про правила забудови м. Києва”.
Рішенням Київської міської ради VI сесії XXIV скликання №220/1094 від 27.11.2003р. був затверджений Порядок утримання, ремонту, реконструкції, реставрації фасадів будинків та споруд на території міста Києва (далі за текстом – Порядок).
Розділом 7 вказаного Порядку визначені основні засади здійснення технічного контролю за виконанням робіт по проведенню ремонту, реконструкції, реставрації фасадів будинків та споруд і прийняттю виконаних робіт, а також застосуванню адміністративних санкцій до порушників.
Зокрема, при проведенні робіт по ремонту, реконструкції, реставрації фасадів будинків та споруд власником, користувачем будинку або уповноваженою ними особою призначається відповідальна особа, що здійснює функції технагляду (п.7.1 Порядку).
Технічний контроль за виконанням робіт по ремонту, реконструкції та реставрації фасадів здійснюється відповідно до існуючих нормативів (п.7.2 Порядку).
Згідно з пп.7.2.1 п.7 Порядку, роботи по проектуванню та виконанню ремонту, реконструкції, реставрації, реабілітації, консервації фасадів будинків та споруд виконуються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації, а в межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів міста - Київської міської державної адміністрації, після затвердження паспорта, а у Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і Головним управлінням культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), погодження необхідної науково-проектної документації та ордера, виданого Головним управлінням контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на право тимчасового порушення благоустрою при виконанні робіт.
Для отримання ордера на початок виконання робіт по ремонту фасаду Замовник подає заяву до Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ім'я начальника управління, де зазначається будівельна організація, що має відповідну ліцензію, зазначається прізвище, ім'я та по батькові виконроба, відповідального за проведення робіт і на якого відкривається відповідний ордер. Ордер відкривається на підставі наявності затвердженого і погодженого в установленому порядку паспорта фасаду та затвердженого проекту (пп.7.2.2 п.7.2 Порядку).
Згідно з преамбулою Закону України “Про основи містобудування”, цей Закон визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.
Відповідальність за порушення містобудівного законодавства передбачена ст. 25 вказаного Закону, згідно з якою особи, винні у виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього, несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Належних та допустимих доказів на підтвердження притягнення відповідачів до відповідальності за порушення порядку виконання будівельних робіт, а саме проведення будівельних чи реставраційних робіт без дозволу суду надано не було.
Щодо посилання позивача на факт самовільного встановлення відповідачем-2 вентиляційної системи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
З паспорту опорядження та художнього оформлення фасадів будинку по вул. Московській, 41/8 у Печерському районі м. Києва, а саме додатку до нього (кольорове вирішення фасадів будівлі, комп'ютерний макет) вбачається, що на першому поверсі фасаду будівлі встановлено воздухозабірник (додаток №1 до справи №16/48 а.с. 9). Окрім того, до початку робіт по фарбуванню фасадів було передбачено, зокрема, відремонтувати вентиляційні стояки, проте, жодних посилань на необхідність проведення робіт саме по встановленню вентиляційної системи немає. Тобто, відповідач-2 мав на меті лише провести роботи з ремонту вказаної вентиляційної системи та приведення її у відповідність з існуючими нормами.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що лист погоджень до Ордеру №06060126 підписано (погоджено) як Відділом контролю за благоустроєм Печерського району м. Києва (Печерської районної у м. Києві державної адміністрації), так і Житлово-експлуатаційною організацією №607 Комунального підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва “Печерськжитло”.
Зважаючи на те, що однією з підстав для видачі вищезазначеного листа погоджень є Паспорт опорядження та художнього оформлення фасадів будинку по вул. Московській, 41/8 у Печерському районі м. Києва, позивач в особі Житлово-експлуатаційної організації №607 не міг бути не ознайомлений з переліком зовнішніх опоряджувальних робіт, а також внутрішніх ремонтних або реконструктивних робіт, визначених Паспортом, оскільки погодився на оформлення ордеру.
Доказів на спростування викладеного суду не надано.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, викладених в позові. Посилання позивача на Акти, як на підтвердження факту самовільного встановлення відповідачем-2 вентиляційної системи судом не приймаються, оскільки вказані Акти підтверджують лише наявність вказаної вентиляційної системи, але не доводять, що саме відповідач-2 її встановив.
До того ж, відповідно до Розпорядження Печерської районної у м. Києві державної адміністрації №906 від 26.07.2005р. відповідачу-2 було надано дозвіл на відновлення приміщення в частині втручання в капітальні конструкції, які були виконані самовільно власником приміщення – ДП “Московський” (відповідачем-1 по справі) без оформлення проектної документації. Тобто, в самому Розпорядженні зафіксовано факт втручання в капітальні конструкції приміщення (проведення будівельних робіт без належно оформленої проектно-дозвільної документації), розташованого по вул. Московській, 41/8, саме з боку відповідача-1. Проте, з пояснень, наданих в суді апеляційної інстанції вбачається, що позивач зазначає про факт проведення будівельних робіт за відсутності відповідного дозволу відповідачем-2.
Контроль за виконанням Розпорядження Печерської районної у м. Києві державної адміністрації №906 від 26.07.2005р. було покладено на директора Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району “Печерськжитло” Гонгало В.Ф. та начальника відділу містобудування та архітектури Зелененко І.П.
Проте, щодо вказаних обставин позивач відповідних пояснень не надавав ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду.
В ст. 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Ідеал-груп” підлягає задоволенню, Рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2007р. по справі №16/48 має бути скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати у сумі 203,00 грн. (85,00 грн. – державне мито, 118,00 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на позивача.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ідеал-груп”, судові витрати у сумі 42,50 грн. державного мита за розгляд справи судом апеляційної інстанції підлягають стягненню з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва “Печерськжитло”.
Відповідно до пп. “з” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, за подання апеляційної скарги на рішення судів сплачується державне мито у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, за подання апеляційної скарги відповідач-2 повинен був сплатити державне мито у розмірі 42,50 грн., проте, з наявного у матеріалах справи платіжного доручення №67 від 20.04.2007р. вбачається, що відповідач-2 сплатив державне мито у сумі 85,00 грн., тобто у більшому розмірі, ніж встановлено законодавством України.
Згідно з ч.1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 1 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” встановлено, що у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю.
За таких обставин, надмірно сплачене державне мито у розмірі 42,50 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь відповідача-2.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 47, 49, 99, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ідеал-груп” задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2007р. по справі №16/48 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. В задоволенні позову Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва “Печерськжитло” відмовити.
5. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва “Печерськжитло” (01010, м. Київ, пров. Січневий, 7, р/р №260063516201 в АБ “Банк регіонального розвитку” м. Київ, МФО 300540, код ЄДРПОУ 03366569, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ідеал-груп” (01015, м. Київ, вул.. Московська, 7 р/р №26006036595761 в Київській міській філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 322012, код ЄДРПОУ 33401768) 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.) державного мита за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Ідеал-груп” (01015, м. Київ, вул. Московська, 7 р/р №26006036595761 в Київській міській філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 322012, код ЄДРПОУ 33401768) з Державного бюджету України (р/р №31110095700011, отримувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, банк отримувача ГУ ДК України у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077968 ) надмірно сплачене державне мито у розмірі 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.), згідно платіжного доручення №67 від 20.04.2007р.
Оригінал платіжного доручення наявний в матеріалах справи №16/48.
7. Матеріали справи №16/48 повернути до Господарського суду міста Києва.
8. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом місяця у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді
16.07.07 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 839688 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні