Постанова

від 29.08.2019 по справі 473/4162/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 473/4162/17

провадження № 61-37426св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Лесько А. О.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-2005 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 лютого 2018 року у складі судді Лузан Л. В. та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 03 травня 2018 року у складі суддів: Данилової О. О., Коломієць В. В., Шаманської Н. О.,

учасники справи :

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Авангард-2005 ,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-2005 (далі - ТОВ Авангард-2005 ) про витребування земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначив, що 0 9 жовтня 2012 року він як власник земельних ділянок площею 5,51 га та 1,35 га в межах території Мічурінської сільради Вознесенського району Миколаївської області, уклав з ТОВ Авангард-2005 договори оренди землі строком на п`ять років. За місяць до закінчення строку дії оренди відповідач не повідомив його про бажання продовжити договір на новий строк. Натомість він у вересні 2017 року направив заяви про відсутність намірів поновлювати договір та неприпустимість подальшого засівання ділянок. Проте восени 2017 року ТОВ Авангард-2005 засіяло ділянки та вчасно не повернуло належну йому землю.

Посилаючись на порушення права власності та використання землі відповідачем без належної правової підстави, ОСОБА_1 просив витребувати з користування товариства вищевказані земельні ділянки.

У січні 2018 року ТОВ Авангард-2005 заявило до ОСОБА_1 позов про визнання договорів оренди поновленими на новий строк та зобов`язання укласти додаткові угоди.

Посилаючись на ті ж обставини, якими заперечувало позов ОСОБА_1 , та продовження користування земельними ділянками після закінчення дії договорів оренди, відсутність належних заперечень орендодавця та дотримання вимог частин 6,8 статті 33 Закону Про оренду землі , ТОВ Авангард-2005 , просило визнати поновленими на той саме строк і на тих саме умовах договори оренди від 9 жовтня 2012 року та зобов`язати ОСОБА_1 підписати додаткові угоди про поновлення оренди на п`ять років.

Позови ОСОБА_1 та ТОВ Авангард-2005 об`єднані в одне провадження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 лютого 2018 року у задоволенні позовів ОСОБА_1 та ТОВ Авангард-2005 відмовлено.

Ухвалою того ж суду від 26 лютого 2018 року в ухваленні додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку та строки своїх заперечень щодо поновлення договорів оренди належних йому земельних ділянок після припинення їх дії не висловив. При цьому, направлення останнім листів на адресу ТОВ Авангард-2005 про своє небажання продовжувати дію договорів оренди землі до закінчення строку їх дії не породжувало будь-яких прав та обов`язків для сторін у розумінні статті 33 Закону України Про оренду землі . Отже, має місце користування орендарем спірними земельними ділянками після припинення договорів оренди за відсутності письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договорів оренди земельних ділянок. Проте товариством не надано доказів належного виконання ним умов договорів оренди протягом їх дії. Разом з тим, саме на орендаря, яким заявлені вимоги про поновлення договорів оренди, покладається обов`язок доведення наявності юридичних фактів, сукупність яких надає йому право для пролонгації договорів оренди, відповідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі . Таким чином, для задоволення позовних вимог ТОВ Авангард-2005 підстави відсутні. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про витребування земельних ділянок в порядку статті387 ЦК України. За положеннями даної статті власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, тобто пред`явити віндикаційний позов. Останній є речово-правовим позовом, в зв`язку з чим не застосовується у випадках наявності між позивачем та відповідачем зобов`язальних відносин. Оскільки підставою позову ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок є невиконання ТОВ Авангард-2005 обов`язку щодо його повернення після припинення дії договорів оренди, такий позов не є віндикаційним.

Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що представник ТОВ Авангард-2005 - адвокат Юдін О. Ю. - не надав детальний опис робіт, виконаних адвокатом у справі за позовом ОСОБА_1 , з зазначенням вартості окремих робіт та витраченого часу, що унеможливлює визначити, чи бути такі витрати фактичними та неминучими, а їх розмір - обґрунтованим. Витрати, що стосуються позову ТОВ Авангард-2005 , у задоволенні якого відмовлено, не підлягають розподілу в силу пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 03 травня 2018 року рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 лютого 2018 року залишено без змін. Ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення в частині розподілу судових витрат. Стягнутоз ОСОБА_1 на ТОВ Авангард-2005 4 тис.грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова апеляційного суду мотивовано тим, що 04 вересня 2017 року ОСОБА_1 направив на адресу орендаря заяву, в якій повідомив про відсутність намірів продовжувати орендні відносин, запропонував дату та час приймання-передачі землі та порядок узгодження інших питань з зазначенням способу зв`язку. Заявою від 27 вересня 2017 року ОСОБА_1 додатково підтвердив небажання продовжувати орендні відносини ділянки площею 5,5102 га, повідомив про наміри самостійно обробляти свою землю, просив не приступати до обробки цієї ділянки та узгоджувати всі питання за вказаним номером мобільного зв`язку.и Отже, ОСОБА_1 за один місяць до закінчення строку оренди повідомив орендаря про відсутність у нього намірів продовжувати орендні відносини на новий строк та про бажання обробляти землю самостійно. Отже, на час закінчення строку дії договорів оренди (09 жовтня 2017 року) ТОВ Авангард-2005 як орендар був двічі (4 та 27 вересня 2018 року) письмово повідомлений орендодавцем про заперечення у поновленні орендних відносин на новий строк, та, відмовившись повертати землю після цього строку за надуманих підстав, продовжував користування поза волею власника. Утримання земельної ділянки товариством після закінчення строку оренди поза волею ОСОБА_1 (на відміну від продовження користування ділянкою орендарем за мовчазної згоди орендодавця) не породжує у ТОВ Авангард-2005 переважного права на поновлення договору оренди на новий строк за правилами частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі . Через відсутність цієї основної умови для виникнення переважного права, не мають правового значенні інші умови, а саме: належність (неналежність) виконання умов договорів та час надіслання орендодавцем письмового повідомлення орендарю про відмову в поновленні оренди. Твердження заявника про те, що факт належності виконання умов договору має значення лише при виникненні переважного права за частиною 1 статті 33 Закону України Про оренду землі суперечить загальному змісту цієї норми. Таким чином, хоча суд першої інстанції й припустився деяких помилок у тлумаченні правил статті 33 Закону, але основний висновок суду про відсутність підстав у поновленні Договорів на новий строк за частиною 6 статті 33 Закону, відповідає обставинам справи та вимогам земельного законодавства. Підстав для скасування судового рішення в цій частині немає. Рішення суду в частині позову ОСОБА_1 про витребування землі не оскаржується, а тому суд не дає оцінки законності як окремих висновків суду в межах цього позову, так і основного висновку за вимогами позивача. Виходячи з обсягу робіт адвоката, ступеня їх ефективності, часу, необхідного на їх виконання, та часу, витраченого адвокатом на участь у судових засіданнях суду першої інстанції (загалом близько 3 годин), суд вважає співмірними витрати на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 у розмірі 4 тис. грн.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ТОВ Авангард-2005 просить скасувати судові рішення в частині відмови у позові товариству та визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, ухвалити нове рішення про задоволення вимог ТОВ Авангард-2005 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що товариство належним чином виконує свої обов`язки за договорами оренди землі, продовжило після закінчення строку дії договорів користуватися земельними ділянками, а ОСОБА_1 протягом місяця після закінчення строку дії договорів не заявив свою відмову від продовження орендних відносин з товариством. Заяви ОСОБА_1 про відмову від продовження строку дії оренди не мають юридичного значення. Крім того, апеляційний суд необгрунтовано зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Частиною четвертою ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України ).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі .

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України .

Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Суди установили, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 5,51 га та 1,35 га, що розташовані в межах території Мічурінської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

09 жовтня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ Авангард-2005 укладено аналогічні за змістом договори оренди двох земельних ділянок строком на п`ять років, які були зареєстровані у відділі Держкомзему у Вознесенському районі Миколаївської області за № 482200004006405 та №482200006404.

Відповідно до пункту 3.2. договорів після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Строк дії договорів оренди закінчився 09 жовтня 2017 року.

До закінчення строку оренди ТОВ Авангард-2005 у передбачений пунктом 3.2 договорів строк не повідомив орендодавця про намір продовжити їх дію.

04 вересня 2017 року ОСОБА_1 направив на адресу орендаря заяву, в якій повідомив про відсутність намірів продовжувати орендні відносини, запропонував дату та час приймання-передачі землі та порядок узгодження інших питань з зазначенням способу зв`язку.

Заявою від 27 вересня 2017 року ОСОБА_1 додатково підтвердив небажання продовжувати орендні відносини ділянки площею 5,5102 га, виказав наміри самостійно обробляти свою землю, просив не приступати до обробки цієї ділянки та узгоджувати всі питання за вказаним номером мобільного зв`язку.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 за один місяць (повторно за 12 днів) до закінчення строку оренди повідомив орендаря про відсутність у нього наміру продовжувати орендні відносини на новий строк та про бажання обробляти землю самостійно, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про відсутність підстав для поновлення договору оренди землі за частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки орендодавець письмово повідомив орендаря про відмову в поновленні договорів оренди.

Повідомлення орендаря про відмову в поновленні договорів оренди за місяць до закінчення строку їх дії, а не протягом місяця після закінчення цього строку, не впливає на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, оскільки наявність заперечень орендодавця щодо поновлення договору унеможливлює застосування положень частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі для перекладення договорів оренди землі на новий строк.

Доводи касаційної скарги в цій частині зводяться до помилкового тлумачення заявником пожень Закону України Про оренду землі .

Щодо витрат на відшкодування правничої допомоги, необхідно зазначити таке.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, у тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За вимогами статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У справі East/West Alliance Limited проти України (остаточне рішення 02 червня 2014 року) зазначено, що згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (пункт 268); а сума гонорару, яка визначена між адвокатом та клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

Врахувавши розмір виконаних адвокатом Юдіним О . Ю. робіт щодо надання позивачу правничої допомоги, складність справи; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ Авангард-2005 4 тис. грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат ТОВ Авангард-2005 на професійну правничу допомогу судом визначено з дослідженням обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, та з огляду на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги в цій частині також є необґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на те, що апеляційний суд переглядав справу по суті в частині вирішення позовних вимог ТОВ Авангард-2005 , колегія суддів залишає вказане рішення суду без змін в у вказаній частині та в частині розподілу судових витрат.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-2005 залишити без задоволення.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 лютого 2018 року в частині вирішення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-2005 та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 03 травня 2018 року в цій частині та в частині розподілу судових витрат залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. П. Штелик

А. А. Калараш

А. О. Лесько