ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
30 серпня 2019 року № 640/9852/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТСЕЛЛ до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю ТСЕЛЛ (далі - позивач, ТОВ ТСЕЛЛ ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 №0214101206.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено вимоги податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваного рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну рєстрацію податкових накладних. Позивачем вчинялись покладені на нього обов`язки щодо направлення 15.01.2019 на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних в електронному вигляді податкових накладних від 31.12.2018, проте відповідачем зазначені накладні не були прийняті та лише 16.01.2019 були ним прийняті та зареєстровані у реєстрі. Позивач також наголосив, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулась не з вини платника, а контролюючого органу, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали.
Представником відповідача подано відзив на позов, в якому зазначив, що під час камеральної перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, відтак при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка своєчасної реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ ТСЕЛЛ (код ЄДРПОУ 41886293) за вересень - грудень 2018 року, за результатами якої складено акт від 11.02.2019 №1295/26-15-12-06-16/41886293.
Вказаною перевіркою встановлено порушення ТОВ МБС-Інжинірінг вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за вересень - грудень 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.12.2018 (всього 32), дата їх реєстрації 16.01.2019, порушення граничного терміну реєстрації накладних складає 1 день, а також, податкової накладної від 30.09.2018 №140, дата її реєстрації 19.10.2018, порушення граничного терміну реєстрації накладних складає 4 дні. Відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 №0214101206 форми Н , яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до позивача застосовано штраф у сумі 125 792,34 грн.
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до Державної фіскальної служби України.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 24.05.2019 23804/6/99-99-11-08-01-25 залишене без змін податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 №0214101206, скарга позивача - без задоволення.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовують.
Як встановлено судом із матеріалів справи, позивачем виписано податкові накладні від 31.12.2018 №173, №182, №141, №139, №146, №132, №177, №151, №154, №137, №163, №144, №149, №168, №143, №172, №166, №138, №155, №157, №179, №162, №175, №147, №142, №161, №165, №160, №156, №140, №184, №159, від 30.09.2018 №140 на загальну суму ПДВ 1 257 923,17 грн., граничним строком реєстрації яких відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є 15.01.2019, для податкової накладної від 30.09.2018 №140 - 15.10.2018.
Згідно наявних у матеріалах справи витягів з програми M.E.DOC зазначені податкові накладні від 31.12.2018 (окрім накладної від 30.09.2018 №140) подані для реєстрації та доставлені до центрального рівня Державної податкової служби України - 15.01.2019, тобто в межах граничного строку подання цих накладних.
Оскільки протягом операційного дня подачі вказаних податкових накладних не отримано квитанцій про прийняття або неприйняття реєстрації вказаних накладних, позивачем повторно направлено для реєстрації зазначені податкові накладні 15.01.2019 о 23:49, однак вказані податкові накладні були прийняті контролюючим органом без зауважень 16.01.2019 та направлені відповідні квитанції.
При цьому, судом враховано те, що позивачем своєчасно були подані для реєстрації до органу ДФС в електронному вигляді податкові накладні від 31.12.2018 №173, №182, №141, №139, №146, №132, №177, №151, №154, №137, №163, №144, №149, №168, №143, №172, №166, №138, №155, №157, №179, №162, №175, №147, №142, №161, №165, №160, №156, №140, №184, №159, але вони не були прийняті, при цьому про причини неприйняття контролюючий орган позивача не повідомив жодним чином, та не надіслав ні квитанцій ні відповідних рішень. Тобто податкові накладні не були зареєстровані, у визначений Податковим кодексом України строк, саме з вини контролюючого органу.
При цьому, як зазначено позивачем у позовній заяві та вбачається зі змісту оголошення, розміщеного на офіційному сайті Державної фіскальної служби України, 15.01.2019 у фіскальній службі попередили, що через перенавантаження серверу ДФС та необхідність своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних обробляються із затримкою в часі.
Наведені обставини щодо некоректності роботи серверу ДФС 15.01.2019 відповідачем у відзиві не заперечувались та жодними документальними доказами не були спростовані.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1.1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України).
Наведені норми свідчать про те, що вони не визначають максимально можливого терміну реєстрації податкової накладної, оскільки реєстрація податкової накладної є обов`язком платника податків, тоді як визначають термін, після якого розпочинається застосування штрафних санкцій по відношенню до платника податків у разі порушенням ним термінів реєстрації податкової накладної.
Тобто аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що позивачем у даній справі не було допущено порушення строку реєстрації зазначених в акті податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки позивач вчиняв належні дії щодо такої реєстрації, проте в реєстрації зазначених накладних йому було відмовлено з необґрунтованих причин та порушенням надіслання квитанцій протягом операційного дня.
Податковим порушенням є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи.
Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій. В межах спірних правовідносин суд приходить до висновку про відсутність вини платника податку у несвоєчасній реєстрації податкових накладних, а тому відсутні підстави для притягнення його до відповідальності.
Така ж правова позиція викладена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17, від 09 жовтня 2018 року у справі №818/1073/17.
У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідачем, у порушення приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано належних, у розумінні статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не надав.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення від 13.03.2019 №0214101206, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ТСЕЛЛ (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 9, офіс 2, код 41886293) задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.03.2019 №0214101206.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТСЕЛЛ (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 9, офіс 2, код 41886293) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя В.П. Шулежко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.08.2019 |
Оприлюднено | 05.09.2019 |
Номер документу | 83983769 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні