Ухвала

від 03.09.2019 по справі 1.380.2019.001065

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

03 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/8980/19

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Святецький В. В., перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі № 1.380.2019.001065 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕК-АРТ ПЛЮС" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року задоволено повністю адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕК-АРТ ПЛЮС" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення..

Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення проголошено 24.04.2019, повне судове рішення складено 02.05.2019.

Апеляційну скаргу подано 22 серпня 2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Особою, яка подала апеляційну скаргу, заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що вперше апеляційну скаргу на вказане рішення було подано у встановлені законом строки, проте така була повернута у зв`язку з несплатою судового збору.

Проте суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Органи Державної фіскальної служби є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, плтежів, тобто є суб`єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обгрунтувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди овинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Отже, заява про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані у ній, є неповажними.

Оскільки вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі № 1.380.2019.001065 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕК-АРТ ПЛЮС" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити Державній фіскальній службі України десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяВ. В. Святецький