Ухвала

від 02.09.2019 по справі 369/3826/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

02 вересня 2019 року

м. Київ

справа №369/3826/18

провадження №К/9901/24124/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів Желєзного І.В., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 у справі № 369/3826/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київської області про визнання неправомірною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

23.08.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 у справі № 369/3826/18.

Дослідивши зміст касаційної скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі треба відмовити з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Водночас за пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення положень зазначених норм у їхньому взаємозв`язку дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Отже, касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Спір у цій справі виник через дії Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київської області, які полягали у відмові видати ОСОБА_1 довідку про грошове забезпечення на роботах в третій зоні небезпечності (в зоні відчуження) міста Прип`ять за період з 26 по 30 квітня 1986 року з урахуванням виплати коштів за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення в розмірі 780 крб та винагороду (премію) в розмірі 120 крб.

Тож зважаючи на те, що предметом спору у цій справі є зобов`язання вчинити дії щодо включення до складу грошового забезпечення доплат, ця справа є справою незначної складності відповідно до пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.

Суд встановив, що у касаційній скарзі Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області зазначає про обставини, на підставі яких Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області відмовило ОСОБА_1 у видаванні довідки про грошове забезпечення із включенням оспорених доплат, а також надає правове обґрунтування наведеним ним обставинам.

Натомість ці обставини та аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності. Скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п`ятої 5 статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, оскільки касаційна скарга Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області подана на судове рішення, яке за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.

На підставі викладеного вище, керуючись статтями 12, 257, 328, 333 КАС України,

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 у справі № 369/3826/18.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя І.В. Желєзний

Суддя А.І. Рибачук