Ухвала

від 03.09.2019 по справі 804/91/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 вересня 2019 року

Київ

справа №804/91/18

адміністративне провадження №К/9901/24391/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі №804/91/18 за позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти Міський юридичний ліцей Дніпровської міської ради про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

03 січня 2018 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: приміщень за адресою: Дніпропетровська область , м. Дніпро , вул. Набережна Заводська, 119д Комунального закладу освіти Міський юридичний ліцей Дніпровської міської ради до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов`язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об`єкта.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням, 14 травня 2019 року заступник керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2019 року апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду усунути недоліки апеляційної скарги шляхом зазначення інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та підтвердження їх належними доказами, а також надання документу про сплату судового збору.

На виконання вимог вказаної ухвали на адресу апеляційного суду надійшло платіжне доручення про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Так, апелянт у якості поважності пропуску строку на звернення до апеляційного суду посилається на те, що оскаржуване рішення постановлено у судовому засіданні 17 травня 2018 року без участі прокуратури, а про оскаржуване рішення стало відомо у листопаді 2018 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. Проте з тексту судового рішення неможливо було встановити чи наявні підстави для його оскарження. Лише після ознайомлення з матеріалами справи у травні 2019 року було встановлено наявність підстав для подання апеляційної скарги. Скаржник вважає, що оскільки рішення проголошено та складено без участі у справі прокуратури Дніпропетровської області, то є підстави для поновлення пропущеного строку відповідно до статті 295 КАС України.

Ухвалою від 02 липня 2019 року Третій апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року у справі №804/91/18.

Суд апеляційної інстанції обґрунтував ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження тим, що згідно з матеріалами справи 25 січня 2019 року заступником прокурора Дніпропетровської області було подано заяву до суду першої інстанції про ознайомлення з матеріалами справи, яка датована 07 листопада 2018 року. Тобто, заявник апеляційної скарги фактично дізнався про оскаржуване рішення у листопаді 2018 року, проте зі скаргою звернувся лише 17 травня 2019 року. Посилання на те, що суд першої інстанції не забезпечив вчасне ознайомлення з матеріалами справи, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, оскільки скаржником не наведено наявності об`єктивних перешкод (у період з листопада 2018 року по травень 2019 року) для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у встановлений законодавством строк.

Вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням норм процесуального права, Прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області подала касаційну скаргу.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши зміст ухвалених у цій справі судових рішень, доводи касаційної скарги та додані до неї документи, суд установив таке.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції послався на відсутність будь-яких поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, оскільки обставини, на які покликається скаржник у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, на переконання суду апеляційної інстанції, не є непереборними чи такими, що об`єктивно не дали можливість своєчасно реалізувати скаржнику право на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апелянтом строк на апеляційне оскарження пропущено без поважних причин.

Верховний Суд зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Маючи намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги.

Державні органи, поряд із іншими учасниками адміністративного процесу, є рівними перед законом і судом та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, у тому числі під час оскарження судових рішень, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, які би зумовлювали об`єктивну неможливість вчасного звернення з апеляційною скаргою.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення частини третьої статті 298 та пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, який включає і ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 3, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі №804/91/18 за позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти Міський юридичний ліцей Дніпровської міської ради про застосування заходів реагування.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду