Постанова

від 03.09.2019 по справі 476/511/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03.09.19

22-ц/812/1487/19

Єдиний унікальний номер справи № 476/511/19 Доповідач в апеляційній інстанції Лисенко П.П.

Провадження № 22-ц/812/1487/1 9

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 вересня 2019 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Галущенка О.І., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання - Цуркан І.І.,

з участю:

представника ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області - Єгорової О.П.,

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ухвалу Єланецького районного суду Миколаївської області, яку постановлено 20 червня 2019 року, у приміщенні Єланецького районного суду Миколаївської області, під головуванням судді Чернякової Н.В., зазаявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, товариства з обмеженою відповідальністю "Югземсервіс", державного підприємства "СЕТАМ" про визнання недійсним наказу, визнання недійсним результатів земельних торгів та визнання недійсним договору ,

в с т а н о в и л а:

20 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

В своїй заяві ОСОБА_1 зазначав, що земельна ділянка площею 39,6639 га для ведення фермерського господарства в межах території Маложенівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області ( 4823082400 :01:000 :0416 ), перебуває у його користуванні і засіяна ним озимим ячменем, проте, відповідно до оспорюваних ним земельних торгів з продажу права оренди на вказану земельну ділянку право користування нею надано переможцю земельних торгів - учаснику №14, який має намір здійснювати на ній товарне сільськогосподарське виробництво, що порушить його законні права та інтереси.

Посилаючись на викладені обставини, заявник просив про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам, окрім нього, вчиняти будь-які дії направлені на засівання та використання у інший спосіб земельної ділянки площею 39,6639 га для ведення фермерського господарства в межах території Маложенівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області (4823082400:01:000:0416).

Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 20 червня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено будь-яким особам, окрім ОСОБА_1 , вчиняти будь-які дії направлені на засівання та використання у інший спосіб земельної ділянки площею 39,6639 га для ведення фермерського господарства в межах території Маложенівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області (4823082400:01:000: 0416 ).

На вказану ухвалу Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду та прийняти нове судове рішення, яким у задоволені заяви ОСОБА_1 відмовити.

Дослідивши докази у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи заявуОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з висновками районного суду з огляду на таке.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Перелік видів забезпечення позову не є вичерпним.

Форма та зміст заяви визначені статтею 151 ЦПК України. Зокрема, частина друга цієї статті передбачає, що якщо зава про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, реєстраційний номер облікової картки платників податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику. Частиною дев`ятою статті 153 ЦПК України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Згідно з роз`ясненнями п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову суд при розгляді заяви про забезпечення позову має пересвідчитись, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання можливого рішення про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При цьому слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову суду; або щодо ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, товариства з обмеженою відповідальністю "Югземсервіс", державного підприємства "СЕТАМ" про визнання недійсним наказу, визнання недійсним результатів земельних торгів та визнання недійсним договору (а.с.64-68).

ОСОБА_1 також просить забезпечити даний позов шляхом заборони будь-яким особам, окрім нього, вчиняти будь-які дії направлені на засівання та використання у інший спосіб земельної ділянки площею 39,6639 га для ведення фермерського господарства в межах території Маложенівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області (4823082400:01:000:0416).

Зазначене обґрунтовує тим, що його матері на праві постійного користування належала спірна земельна ділянка, яка була надана їй для ведення фермерського господарства і вже засіяна ним.

З вище викладеного вбачається, що між сторонами дійсно існує спір, зокрема щодо законності отримання спірної земельної ділянки та її витребування.

Європейський суд з прав людини нагадує, що ст. 13 Конвенції гарантує наявність на національному рівні засобу правового захисту для реалізації прав і свобод, визначених у Конвенції, у якій би формі вони не забезпечувались у національному правовому полі.

Сфера зобов`язань Договірних держав за цією статтею коливається в залежності від природи скарги заявника; проте засіб юридичного захисту, якого вимагає ст. 13, має бути ефективним, як на практиці, так і за законом (Кудла проти Польщі, N 30210/96, п. 157, ECHR 2000-XI). Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності (див., крім іншого, Міфсуд проти Франції [GC], N 57220/00, ECHR 2002-VIII) (Рішення від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України , заява N 11901/02 Страсбург).

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі (Дорани проти Ірландії) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені заходи забезпечення позову пов`язані з предметом спору у даній справі

При цьому, невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті і набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити його виконання, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, в разі задоволення позовних вимог.

Враховуючи зазначене, а також підстави заявленого позову стосовно даної земельної ділянки, згідно якого відповідачі заперечують право позивача на земельну ділянку взагалі, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність реальної загрози того, що невжиття заходів забезпечення, може ускладнити або зробити неможливим виконання у подальшому рішення суду у разі задоволення позову.

В зв`язку з викладеним не заслуговують на увагу, як на підставу для скасування ухвали суду, доводи апеляційної скарги про те, що суд не обґрунтував того, що невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим або утруднить виконання рішення, а також не пересвідчився в реальності загрози невиконання судового рішення.

Отже, доводи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про недоведеність умов, за яких суд може вжити заходи, є непереконливими та не ґрунтуються на чинному процесуальному законодавстві..

Згідно з положеннями ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів, дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду, як така, що відповідає вимогам закону, підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області залишити без задоволення.

Ухвалу судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 20 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий П.П.Лисенко

Судді: О.І.Галущенко

Т.В. Серебрякова

Повний текст постанови складено 03 вересня 2019 року