Постанова

від 15.03.2021 по справі 476/511/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 березня 2021 року

м. Київ

справа № 476/511/19

провадження № 61-18226св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В. ,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Товариство з обмеженою відповідальністю Югземсервіс , Державне підприємство Сетам ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на ухвалу Єланецького районного суду Миколаївської області від 20 червня 2019 року у складі судді Чернякової Н. В. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Лисенка П. П., Галущенка О. І., Серебрякової Т. В., за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Югземсервіс , Державного підприємства Сетам про визнання недійсним наказу, визнання недійсним результатів земельних торгів та визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у справі за позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - Держгеокадастр), Товариства з обмеженою відповідальністю Югземсервіс (далі - ТОВ Югземсервіс ), Державного підприємства СЕТАМ (далі - ДП СЕТАМ ) про визнання недійсним наказу, визнання недійсним результатів земельних торгів та визнання недійсним договору.

Позов обгрунтований тим, що одна і та ж сама земельна ділянка одночасно не може перебувати у користуванні у різних осіб. Спірна земельна ділянка, надана ОСОБА_2 (матері позивача) для ведення селянського (фермерського) господарства, державний акт від 04 квітня 1997 року серія МК № 690 на право постійного користування.

Зазначив, що земельна ділянка площею 39,6639 га для ведення фермерського господарства в межах території Маложенівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області (4823082400:01:000:0416) перебуває у його користуванні і засіяна ним озимим ячменем.

Держгеокадастр прийняв наказ від 12 квітня 2019 року № 176 про затвердження документації із землеустрою та проведення електронних земельних торгів у формі аукціону на спірну земельну ділянку. 03 червня 2019 року право оренди на цю земельну ділянку продано ОСОБА_3 , укладений договір купівлі-продажу з переможцем земельних торгів.

Відповідно до оспорюваних ОСОБА_1 земельних торгів з продажу права оренди на цю земельну ділянку право користування нею надано переможцю земельних торгів - учаснику № 14, який має намір здійснювати на ній товарне сільськогосподарське виробництво, що порушить його законні права та інтереси.

Просив забезпечити позов шляхом заборони будь-яким особам, крім нього, вчиняти будь-які дії щодо засівання та використання у інший спосіб спірної земельної ділянки.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 20 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено будь-яким особам, крім ОСОБА_1 , вчиняти будь-які дії, направлені на засівання та використання у інший спосіб земельної ділянки, площею 39,6639 га, для ведення фермерського господарства, в межах території Маложенівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області (4823082400:01:000:0416).

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У жовтні 2019 року Держгеокадастр звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Єланецького районного суду Миколаївської області від 20 червня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року про забезпечення позову, просило їх скасувати, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано справу.

У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

У січні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу.

Відповідно до розпорядження від 10 грудня 2020 року № 3100/0/226-20 Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи , підпункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами та доповненнями), пункту 3.3 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8 та рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду від 03 грудня 2020 року № 8 Про обрання суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду до Великої Палати Верховного Суду , доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Суди не звернули уваги, що право постійного користування земельною ділянкою не дає права користувачу земельної ділянки розпоряджатися нею, а відповідно спадкоємці не мають права успадковувати її за заповітом або за законом. Законодавство передбачає можливість успадкування права оренди земельної ділянки та права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), проте успадкування права постійного користування земельною ділянкою не передбачає. Тому право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_2 припинилось у зв`язку із її смертю. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі № 6-23229цс16, від 23 листопада 2016 у справі 6-3113цс15, постановах Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 922/3312/17, від 02 серпня 2019 року у справі № 915/823/18, право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельної ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право .

Вимагаючи визнання недійсними наказу Держгеокадастру від 12 квітня 2019 року № 176 Про проведення електронних земельних торгів у формі аукціону , результатів земельних торгів у формі аукціону від 03 червня 2019 року № 2239 та договору купівлі-продажу права оренди землі, укладеного з переможцем земельних торгів, ОСОБА_1 не довів порушення права. ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом права, яке в нього відсутнє.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Лише посилання в заяві на потенційну можливість заподіяння шкоди позивачу без наведення відповідного обгрунтування, ухилення відповідної особи від виконання судового рішення, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд допустив заходи забезпечення позову за заявою особи, яка не є ні власником, ні землекористувачем земельної ділянки, фактично суд визнав право ОСОБА_1 на земельну ділянку.

Аргументи інших учасників справи

09 січня 2020 року надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , який просив касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

Спірна земельна ділянка надана ОСОБА_2 (матері позивача) для ведення селянського (фермерського) господарства, державний акт від 04 квітня 1997 року, серія МК № 690, на право постійного користування.

Після смерті матері позивач використовує цю земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства.

У порядку спадкування може передаватись право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Держгеокадастр прийняв наказ від 12 квітня 2019 року № 176 про затвердження документації із землеустрою та проведення електронних земельних торгів у формі аукціону на спірну земельну ділянку. 03 червня 2019 року право оренди на цю земельну ділянку продано ОСОБА_3 , укладений договір купівлі-продажу з переможцем земельних торгів.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року №460-ІХ (далі - Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у жовтні 201 9 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Заява про забезпечення позову повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Верховний Суд виходить з того, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Суд першої інстанції встановив, що у провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держгеокадастру, ТОВ Югземсервіс , ДП СЕТАМ про визнання недійсним наказу, визнання недійсним результатів земельних торгів та визнання недійсним договору. Позивач просивзабезпечити цей позов шляхом заборони будь-яким особам, крім нього, вчиняти будь-які дії направлені на засівання та використання у інший спосіб земельної ділянки площею 39,6639 га для ведення фермерського господарства в межах території Маложенівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області (4823082400:01:000:0416).

Перевіривши доводи заявипро забезпечення позову, суд першої інстанції врахував співмірність заходів забезпечення позову із заявленими вимогами, а також те, що вжиття заходу забезпечення не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження наявногостановища до завершення розгляду справи .

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала про забезпечення позову відповідає вимогам закону, оскільки між сторонами у справі існує спір, зокрема щодо законності отримання спірної земельної ділянки та її витребування. Спірна земельна ділянка належала матері ОСОБА_1 на праві постійного користування, яка надана їй для ведення фермерського господарства, і засіяна позивачем.

Верховний Суд зазначає, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову у позові.

З урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідностівиду забезпечення позову, який просив застосувати позивач, позовним вимогам, суди дійшли обгрунтованого висновку про вжиття заходів забезпечення позову.

Доводи касаційної скарги про відсутність доказів про порушення прав позивача щодо спірної земельної ділянки не заслуговують на увагу, оскільки забезпечення позову у цьому спорі, спрямоване на виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Доводів про те, яким чином забезпечення позову в обраний спосіб порушує права Держгеокадастру або інших осіб, з урахуванням заявленого позову, касаційна скарга не містить.

Посилання в касаційній скарзі на судову практику є необгрунтованим, оскільки предметом перегляду у касаційній інстанції є ухвала про забезпечення позову, справа не переглядається по суті.

Посилання Держгеокадастру на те, що ОСОБА_1 не довів порушення свого права є небгрунтованим, оскільки питання, чи порушене право позивача, суд вирішує під час розгляду справи по суті, а не під час вирішення питання про забезпечення позову.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовими рішеннями та помилковим тлумаченням норм права.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області залишити без задоволення.

Ухвалу Єланецького районного суду Миколаївської області від 20 червня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко