Номер провадження: 22-ц/813/4347/19
Номер справи місцевого суду: 522/17048/18
Головуючий у першій інстанції Науменко А. В.
Доповідач Гірняк Л. А.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(про відвід судді)
30.08.2019 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі:
головуючого - Гірняк Л.А.,
суддів: Сегеди С.М.,
Цюри Т.В.,
За участю секретаря: Ющак А.Ю.
Осіб, що приймали участь у справі:
Позивач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про відвід складу суддів Гірняк Л.А., у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 24 січня 2019 року про відмову в забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Мір-ТБ про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -
встановила:
Автоматизованою системою документообігу суду в порядку розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду справи №522/170048/18 (апеляційне провадження №22-ц/813/4347/19) у складі судді-доповідача Гірняк Л.А., суддів Сегеди С.М., Цюри Т.В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2019 року).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.04.2019 року цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 24 січня 2019 року відкрито провадження.
30.08.2019 року в ході розгляду вищезазначеної апеляційної скарги року до суду апеляційної інстанціївід позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Гірняк Л.А
Вимоги обґрунтовує тим, що підставою для відводу судді Гірняк Л.А. є її попередня участь у справі під час вирішення справи в 2011 році таці обставини викликають у неї сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
Зокрема зазначає, що суддя Гірняк Л.I. винесла Рішення по справі №22ц3497-11 від 19 вересня 2011 р. (суддя 1 інстанції Науменко A.B., головуючий Гірняк Л.А.), яким скасувала рішення судді 1 інстанції Науменко A.B. про визнання загальних зборів членів КС Україна від 27.04.2009 року та 07.08.2009 року - неправомочними та нелігітимннми та винесла нове рішення: про визнання загальних зборів членів КС Україна від 27.04.2009ьроку та 07.08.2009 року - неправомочними та нелігітнмними.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави заявленого клопотання приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Тлумачення п. 1 ст. 6 Конвенції, що з урахуванням проблем, пов`язаних з належним розумінням оціночних категорій незалежний і безсторонній суд у вітчизняному праві, потребує відповідного наукового аналізу застосування наведеного положення 2. Конкретизація логічного обсягу понять незалежний та безсторонній суд необхідна й у зв`язку з розширенням функцій інституту непрофесійних суддів (народних засідателів), що запроваджуватимуться не тільки у кримінальному, а й у цивільному судочинстві (з набранням чинності новим Цивільним процесуальним кодексом України). Чітке розуміння сутності аналізованих категорій при відводі судді (народного засідателя) є запорукою забезпечення справедливого і законного складу суду. З огляду на це актуальним є аналіз практики застосування п. 1 ст. 6 Конвенції в процесі її становлення та розвитку з метою утвердження визнаних демократичними країнами стандартів правосуддя у вітчизняній правозастосовній практиці.
При визначеності юридичного змісту оціночної категорії безсторонній суд судова колегія враховує суб`єктивний та об`єктивний критерій безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обгрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
У світлі прецедентної практики ЄСПЛ об`єктивно_безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
За приписами ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.
Колегія суддів вважає, що обставини, зазначені ОСОБА_1 у заяві про відвід судді Гірняк Л.А., не можуть бути підставою для її відводу, оскільки незгода скаржника ОСОБА_1 з процесуальними рішеннями колегії суддів у розумінні ч. 4 ст. 36 ЦПК України, не може бути підставою для їх відводу.
Інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді заявником наведено не було.
Крім того, слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.
В справі Білуха проти України наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
За об`єктивними критеріями відсутні переконливі факти, які б давали підстави для сумнівів в безсторонності судді Гірняк Л.А.
Що стосується суб`єктивних критеріїв, то особиста безсторонність судді Гірняк Л.А. призумується, так як не надано доказів протилежного.
Заявлений відвід судді Гірняк Л.А. (судді - доповідача), колегія суддів вважає необґрунтованим, то в силу діючих норм процесуального права, як то частини 3 статті 40 ЦПК України в редакції 2017 року, провадження в справі підлягає зупиненню, а справа передачі до канцелярії суду для визначення у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України, судді для вирішення питання про відвід суддів.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 381, 382 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гірняк Л.А. вважати необгрунтованою.
Апеляційне провадження у справі зупинити та передати справу до канцелярії суду для визначення судді щодо вирішення питання про відвід судді у порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду: Л.А. Гірняк
С.М.Сегеда
Т.В.Цюра
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.08.2019 |
Оприлюднено | 04.09.2019 |
Номер документу | 84004685 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Гірняк Л. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні