Ухвала

від 19.08.2019 по справі 2-1603/09

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 2-1603/09

провадження № 61-14973ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є.В., Сімоненко В. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 травня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 04 липня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Пугачової Анастасії Володимирівни, стягувач - акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль ,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою в якій просила постанову державного виконавця від 21 лютого 2019 року про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-1603/09, виданим 05 травня 2009 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, визнати неправомірною та зобов`язати державного виконавця усунути порушення, поновивши порушене право заявника шляхом скасування зазначеної постанови.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 травня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні скарги.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 04 липня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду у серпні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 травня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 04 липня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із правомірності дії державного виконавця при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження, яка постановлена відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження (далі - Закону), а тому дійшов обґрунтованого висновку з огляду на наступне.

У провадженні державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Пугачової А. В. перебуває зведене виконавче провадження ЗВП № 58876156 про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (далі - АТ Райффайзен Банк Аваль ) заборгованості у розмірі 885 873,50 грн.

Постановою державного виконавця від 21 лютого 2019 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-1603/09, виданим 05 травня 2009 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ Райффайзен Банк Аваль суми боргу в розмірі 885 873,50 грн.

Виконавчий лист № 2-1603/09 повертався стягувачу неодноразово: 20 грудня 2012 року - на підставі пункту 2 статті 47 Закону, 02 вересня 2015 року - на підставі пункту 9 статті 47 Закону; 13 листопада 2017 року - на підставі пункту 2 статті 37 Закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 47 Закону в редакції від 01 грудня 2012 року виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

У силу вимог пункту 9 частини 1 статті 47 Закону в редакції від 06 червня 2015 року виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

За змістом пункту 2 частини першої статті 37 Закону в редакції від 17 лютого 2017 року виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

З 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон у новій редакції.

Пунктом 5 Прикінцеві та перехідні положення Закону в редакції чинній з 05 жовтня 2016 року передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону в редакції чинній з 05 жовтня 2016 року, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження (пункт 6 Прикінцеві та перехідні положення Закону в редакції чинній з 05 жовтня 2016 року).

За змістом пункту 7 Прикінцеві та перехідні положення Закону в редакції чинній з 05 жовтня 2016 року, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Встановлено, що виконавчий лист № 2-1603/09 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ Райффайзен Банк Аваль суми боргу в розмірі 885 873,50 грн був виданий Бердянським міськрайонним судом Запорізької області 05 травня 2009 року, тобто до набрання чинності Законом в редакції від 05 жовтня 2016 року.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 12 Закону в редакції чинній з 05 жовтня 2016 року, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Останній раз виконавчий лист № 2-1603/09, виданий 05 травня 2009 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, повертався стягувачу 13 листопада 2017 року на підставі пункту 2 статті 37 Закону.

За змістом вимог частини п`ятої статті 12 Закону в редакції чинній з 05 жовтня 2016 року, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що строк пред`явлення виконавчого листа встановлюється з дня його повернення, а отже постанова державного виконавця винесена з урахуванням Закону та у встановлені законодавством строки.

Доводи касаційної скарги про те, що стягувач пропустив однорічний строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, є безпідставними та спростовуються встановленими у справі обставинами, оскільки АТ Райффайзен Банк Аваль кожного разу після повернення виконавчого листа пред`являв його до виконання в межах передбаченого законом строку.

Посилання ОСОБА_1 на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 20 січня 2016 року № 6-711цс15 не може братись судом до уваги, оскільки ця постанова стосувалась роз`яснень щодо строків пред`явлення виконавчого листа у зв`язку із набранням чинності редакцією Закону з 09 березня 2011 року.

Зі змісту касаційної скарги, судових рішень, що оскаржуються, та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою, наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності та неправильності, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а також рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не буде мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судових рішень, що оскаржуються, у касаційній скарзі не зазначено.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою та п`ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Пугачової Анастасії Володимирівни, стягувач - акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 травня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 04 липня 2019 року, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко