Рішення

від 04.09.2019 по справі 640/3776/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/219

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 вересня 2019 року № 640/3776/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інжиніринг Девелопмент

до Державної фіскальної служби України,

Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Інжиніринг Девелопмент (надалі - позивач), адреса: 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, будинок 56 літера А , нежиле приміщення 4б) до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач 1), адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - відповідач 2), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 06 вересня 2018 року №906936/28806464, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №16 від 25 липня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №16 від 25 липня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що між товариством з обмеженою відповідальністю Інжиніринг Девелопмент та товариством з обмеженою відповідальністю Європейське проектування та будівництво укладено договір підряду №06/12/17 від 06 грудня 2017 року, відповідно до умов якого підрядник взяв на себе зобов`язання за завданням замовника на власний ризик, власними та/або залученими силами, виконати і здати у встановлений договором строк комплекс робіт з улаштування системи водопостачання та водовідведення (блок 3-5, розділ ВК) під час будівництва об`єкту замовника: Будівництво культурно-оздоровчого комплексу з аквапарком, торгово-офісними приміщеннями, закладами громадського харчування, паркінгом, зоною відпочинку та стоянкою човнів за адресою: Дніпровська набережна, 10,14 у Дарницькому районі міста Києва (ІІ черга будівництва) , а замовник зобов`язався надати підряднику фронт робіт, будівельний майданчик, всі необхідні дозвільні документи, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти від підрядника та оплатити виконані роботи (і матеріали, якщо роботи виконуватимуться за рахунок матеріалів підрядника). Перелік та обсяги робіт визначаються сторонами у додатку №1 до договору.

Крім того, у позовній заяві зазначено, що сторонами погоджена договірна ціна, підписана додаткова угода №2 з погодженням договірної ціни, замовником проведено передплату за роботи відповідно до додаткової угоди №2.

Для виконання обумовлених договірних зобов`язань позивачем були використані матеріали та обладнання у постачальників та покупців, таких як: товариство з обмеженою відповідальністю Кайман ТОВ , товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-Інжинірингова фірма Етна , товариство з обмеженою відповідальністю Сантел Україна , приватне акціонерне товариство Сантехкомплект , товариство з обмеженою відповідальністю Хілті (Україна) ЛТД , товариство з обмеженою відповідальністю Етам , товариство з обмеженою відповідальністю МТ-Дюкер , товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Сагал , товариство з обмеженою відповідальністю Індустрія води .

Як зазначає позивач, постачальниками та продавцями виставлені рахунки на оплату, виписані видаткові накладні, довіреності на видачу ТМЦ, всі податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а покупцем здійснені оплати.

Специфіка виду діяльності позивача полягає в тому, що для надання послуг з улаштування системи водопостачання та водовідведення позивач закуповує відповідне устаткування, матеріали, пристрої та відповідні послуги.

Враховуючи значні об`єми витрат, які постійно мають забезпечувальний характер, а також з метою мінімізації ризику неплатежів, позивач змушений застосовувати змішану систему оплату вартості послуг: перша - аванс (10-30% від загальної суми договору), подальші розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватись в міру виконання робіт на підставі актів приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, а також рахунку на оплату робіт.

У зв`язку з вищевикладеним, як зазначено у позовній заяві, позивачем було підготовлено та подано до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №16 від 25 липня 2018 року, реєстрацію якою було зупинено, запропоновано надати письмові пояснення та необхідні документи, які були надані позивачем.

За результатами розгляду письмових пояснень та документів, контролюючим органом було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, з яким позивач не погоджується з тих підстав, що відповідачем не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкових накладних, також не зазначено конкретного переліку документів, які, на думку комісії, не надані позивачем, що свідчить про необґрунтованість прийнятого рішення та, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача 1 у відзиві на позовну заяву послався на порядок зупинення та порядок здійснення моніторингу податкових накладних податковим органом, а також зазначив, що за результатами поданих позивачем податкових накладних та документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій платником податку, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача 2 у відзиві на позовну заяву зазначив аналогічні підстави, як і відповідач 1, з яких ним не визнаються позовні вимоги та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2019 року до участі у справі у якості співвідповідача залучено Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю Інжиніринг Девелопмент зареєстровано як юридична особа з 02 липня 2013 року, про що до реєстру внесено відповідний реєстраційний запис. Видами економічної діяльності товариства зазначено: код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (основний); код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; код КВЕД 85.32 Професійно-технічна освіта; код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; код КВЕД 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Матеріалами справи також підтверджується, що позивач отримав ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19 вересня 2016 року №35-Л на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів IV та V категорій складності (за переліком видів робіт згідно з додатком) (Т.1, арк. 18-19).

06 грудня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю Інжиніринг Девелопмент (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю Європейське проектування та будівництво (замовник) укладено договір підряду №06/12/17 (Т.1, арк. 120-131), відповідно до умов якого підрядник взяв на себе зобов`язання за завданням замовника на власний ризик, власними та/або залученими силами, виконати і здати у встановлений цим договором строк комплекс робіт з улаштування системи водопостачання та водовідведення (блоки 3-5, Розділ ВК) під час будівництва об`єкту замовника: Будівництво культурно-оздоровчого комплексу з аквапарком, торгово-офісними приміщеннями, закладами громадського харчування, паркінгом, зоною відпочинку та стоянкою човнів за адресою: Дніпровська набережна, 10, 14 у Дарницькому районі міста Києва (ІІ черга будівництва) .

Розділом 3 вказаного договору встановлена вартість робіт за договором (договірна ціна).

При цьому, у відповідності до умов укладеної додаткової угоди №2 від 24 липня 2018 року замовник здійснює авансування робіт у розмірі 600000,00 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 100000,00 грн, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання даної додаткової угоди (пункт 5.1. додаткової угоди №2) (Т.1, арк. 136).

Згідно з наданою суду копією виписки по рахунках 25 липня 2018 року від товариства з обмеженою відповідальністю Європейське проектування та будівництво на рахунок позивача надійшли грошові кошти у розмірі 60000,00 грн з призначенням платежу: передплата за роботи згідно ДУ №2 до договору підряду №06/12/2017 від 06.12.2017 р., у т.ч. ПДВ 20%-100000,00 грн (Т.1, арк. 143).

Крім того, суд зазначає, що матеріалами справи також підтверджується укладення між позивачем та іншими суб`єктами господарювання відповідних договорів, їх виконання, оплату вартості послуг або товарів з метою виконання договору підряду №06/12/17 від 06 грудня 2017 року (Т.1, арк. 144-229).

За результатом здійсненої господарської операції на виконання додаткової угоди №2 від 24 липня 2018 року до договору підряду №06/12/17 від 06 грудня 2018 року, позивачем складено податкову накладну №16 від 25 липня 2018 року, яку направлено до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Т.1, арк. 108).

За наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачу квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 серпня 2018 року відповідно до якої податкова накладна прийнята, однак її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкової накладної підпункту 1.6 пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом з тим, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних (Т.1, арк. 109).

Як зазначив позивач та що не було спростовано відповідачами, на підтвердження здійснення вказаної господарської операції, позивачем направлено до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, разом поясненнями та документами, що підтверджують реальність здійснення господарської операції.

06 вересня 2018 року Комісія Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення №906936/38806464 про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 25 липня 2018 року, у зв`язку із ненаданням платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, а також розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (Т.1, арк. 110-111).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з відповідною скаргою до Державної фіскальної служби, яка рішенням Комісії з питань розгляду скарг №32171/38806464/2 від 24 вересня 2018 року залишена без задоволення, а рішення №906936/38806464 від 06 вересня 2018 року - без змін (Т.1, арк. 113-119,112).

Вказане стало підставою для звернення з даною позовною заявою до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України).

У відповідності до абзацу 1 пункту 201.1 розділу V ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (надалі - Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 -1 .3 і 200 -1 .9 статті 200 -1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 визначено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 117 (надалі - Порядок № 117), Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту пункту 10 Порядку № 117 Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Пунктом 21 Постанови № 117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Тобто, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної та бути обґрунтованим.

Наведене в сукупності свідчить про те, що у будь-якому випадку контролюючий орган повинен був в оскаржуваному рішенні чітко вказати які копії документів не було надано позивачем та які з наданих документів складені з порушенням законодавства та, норми якого закону порушені при складанні документів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої податкова накладна прийнята, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкових накладних критеріям оцінки ризиків, що визначені підпунктом 1.6 пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податків.

Разом з тим, судом встановлено, що податковий орган повинен був у квитанції чітко вказати не лише конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 6 Критеріїв, а і відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Суд звертає увагу, що відповідачами не спростовано те, що позивач скористався правом на надання пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, та надав податковому органу письмові документи, що підтверджують реальність здійснення операцій по ним.

Однак, в порушення вимог законодавства, з оскаржуваного рішення неможливо встановити, копії яких документів досліджувались Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Крім того, оспорюване рішення містить лише загальне твердження про ненадання платником податків документів без конкретизації (підкреслення, як того вимагає форма такого рішення) конкретного переліку документів, яких, на думку Комісії, не вистачає, що повністю невілює принцип визначеності, прозорості та обґрунтованості рішення.

При цьому, відповідач не навів жодного правого обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, зазначених у підпункті 1.6 пункту 6 критеріїв, що наведені у листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.

Суд наголошує, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує здійснення платником податків господарських операцій та наявності дати виникнення події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.

Беручи до уваги викладене, а також враховуючи надання з боку позивача первинних документів, які свідчать про проведення господарських операцій, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №906936/38806464 про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 25 липня 2018 року.

Крім того, пунктом 28 Порядку № 117 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРНП було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій, зокрема якщо набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

Відповідно до пункту 20 Порядку ведення ЄРНП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

З огляду на протиправність вказаного вище рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, а також враховуючи норми діючого законодавства України, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №16 від 25 липня 2018 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю Інжиніринг Девелопмент в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 960,50 грн за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів пропорційно до задоволених вимог до кожного з відповідачів.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Інжиніринг Девелопмент до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06 вересня 2018 року №906936/38806464, прийняте комісією Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну №16 від 25 липня 2018 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю Інжиніринг Девелопмент (02091, місто Київ, вулиця Харківське шосе, будинок 56, літера А , нежиле приміщення 4-Б, код ЄДРПОУ 38806464) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Інжиніринг Девелопмент (02091, місто Київ, вулиця Харківське шосе, будинок 56, літера А , нежиле приміщення 4-Б, код ЄДРПОУ 38806464) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 906,50 грн (дев`ятсот шість гривень 50 копійок).

5. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Інжиніринг Девелопмент (02091, місто Київ, вулиця Харківське шосе, будинок 56, літера А , нежиле приміщення 4-Б, код ЄДРПОУ 38806464) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04655, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 39292197) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 906,50 грн (дев`ятсот шість гривень 50 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова