Постанова

від 03.09.2019 по справі 420/1039/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2019 р. Категорія: 111030000м.ОдесаСправа № 420/1039/19 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Потапчука В.О. , Шляхтицького О.І.

при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: ГУ ДФСАветюк С.В. (довіреність) Пред-к позивачаБейгельзімер М.Г. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 15" до Ізмаїльського управління Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 30.01.2019 року за формою Н №008365206 про застосування штрафу, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Ізмаїльського управління Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 30.01.2019 року за формою Н № 008365206 про застосування штрафу, мотивуючи його тим, що державні податкові інспекції не наділені повноваженнями, щодо проведення камеральних перевірок та винесення на підставі них податкових повідомлень-рішень. Крім того, позивач зазначає, що до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції встановленні статтею п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, оскільки складенні ним податкові накладні №1 від 17.11.2017 року та № 9 від 08.06.2018 року не надається отримувачу (покупцю), оскільки він не є платником ПДВ.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Ізмаїльського управління Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області № 008365206 від 30.01.2019 року.

Не погодившись з Рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції надав перевагу доводам позивача, не прийнявши до уваги доказів відповідача, що призвело до порушення принципів, закріплених у ст. 8 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 12.12.2018 року головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Ізмаїльського управління ГУ ДФС в Одеській області було проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації TOB "ПМК-15" податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних дата виписки яких припадає на листопад 2017 року та червень 2018 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 001439/15-32-52-06/13890478 від 12.12.2018 року (а.с.16-17, 38-39), у висновках якого зазначено про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 ПК України (із змінами та доповненнями), на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

Так зокрема, реєстрацію податкової накладної № 1 від 17.11.2017 року було здійснено TOB "ПМК-15" - 19.12.2017 року, тобто з пропуском строку на 4 дні, а податкову накладну №9 від 08.06.2018 року - 09.07.2018 року, з пропуском строку на 9 днів.

На підставі вищезазначеного акту № 001439/15-32-52-06/13890478 від 12.12.2018 року Ізмаїльським управління ГУ ДФС в Одеські області було винесено податкове повідомлення-рішення від 30.01.2019 року за формою Н № 0008365206 про накладення штрафу в розмірі 10% у сумі 21 866, 67 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення прийнято не повноваженою особою, а його структурним підрозділом, з огляду на що воно підлягає скасуванню.

П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.п.75.1.1. п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) (далі - ПК України) зазначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно п.76.1 та п.76.3 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Пунктом 86.2 статті 86 ПК України зазначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204 контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення.

Згідно до п.42.1 ст.42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків".

Статтею 41 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючим органам є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), та його територіальні органи.

Згідно пункту 1 Положення про Головне управління ДФС України в Одеській області, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 01.02.2019 року № 80, ГУ ДФС в Одеській області є територіальним органом Державної фіскальної служби України. У складі ГУ ДФС в Одеській області на правах відокремлених підрозділів утворюються управління, до складу яких входять державні податкові інспекції.

Відповідно до статті 19-3 Податкового кодексу України до функцій державних податкових інспекцій входить: 1) здійснення сервісного обслуговування платників податків; 2) здійснення реєстрацій та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; 3) формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; 4) виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Тобто, системний аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що функції з проведення перевірок (у тому числі камеральних), складання за їх результатами актів та винесення на підставі них податкових повідомлень-рішень належать виключно контролюючим органам, зокрема в даному випадку - Головному управлінню ДФС в Одеській області.

Як убачається з матеріалів справи, камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних № 1 від 17.11.2017 та № 9 від 08.06.2018 року, складання акту № 001439/15-32-52-06/13890478 від 12.12.2018 року та винесення податкового повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 008365206 було здійснено не уповноваженим на те суб`єктом владних повноважень, а саме Ізмаїльським управлінням Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, що суперечить нормам чинного законодавства та є протиправним.

Колегія суддів не приймає до уваги пояснення, в яких зазначено, що камеральна перевірка та складений за результатами неї акт № 001439/15-32-52-06/13890478 від 12.12.2018 року були здійснені саме Головним управлінням ДФС в Одеській, оскільки зазначені обставини спростовуються матеріалами справи з яких вбачається, що зазначену камеральну перевірку та акт виносило саме Ізмаїльське управління ГУ ДФС в Одеській області, так як в рядку "найменування контролюючого органу та його місцезнаходження" зазначено: Ізмаїльське управління ГУ ДФС в Одеській області, м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 3, також, наявна печатка Ізмаїльського управління та підпис заступник начальника Ізмаїльського управління ГУ ДФС в Одеській області Желєзнякова К..

Відповідачем до суду надано нове податкове повідомлення-рішення № 008365206 від 12.12.2018 року, яке винесене на підставі акту перевірки № 001439/15-32-52-06/13890478 від 12.12.2018 року вже не Ізмаїльським управлінням ГУ ДФС в Одеській області, а Головним управління ДФС в Одеській області, доказів того, що воно надсилалось позивачу суду не надано, так само як й не надано доказів в того, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідачем відкликалось, а тому є дійсним.

При цьому колегія суддів вважає, що дане порушення не є формальним, так як складено не уповноваженою особою.

Також, до суду надано копією наказу начальника Головного управління ДФС в Одеській "Про надання повноважень на виконання певних функцій" від 14.11.2018 року № 8920, однак зазначені обставини не спростовуються цим, оскільки відповідно до п.20.1 статті 20 ПК України керівник контролюючого органу має право надавати посадовим (службовим) особам такого органу повноваження на виконання певних функцій, передбачених цим Кодексом, законодавством з питань сплати єдиного внеску, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за погодженням з керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Тобто, наказом від 14.11.2018 року № 8920 ОСОБА_1 - заступнику начальника управління - начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Ізмаїльського управління ГУ ДФС в Одеській області надавались повноваження на винесення податкових повідомлень рішень саме від імені контролюючого органу, а не від Ізмаїльського управління ГУ ДФС в Одеській області, та не надано суду доказів погодження проекту цього наказу з керівником Центрального органу - ДФС України. На підставі вищезазначеного, враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення прийнято не повноваженою особою, а його структурним підрозділом колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про протиправність і незаконність оскаржуваного рішення, з огляду на що воно підлягає скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року по справі № 420/1039/19, - залишити без змін.

Стягнути до Державного бюджету (стягувачем є Державна судова адміністрація, отримувач коштів УК в м. Одесі/Приморський район/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок 34315206081007, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір в розмірі 2 643 (дві тисячі шістсот сорок шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст Постанови складено - 04 вересня 2019 року.

Суддя-доповідач Семенюк Г.В. Судді Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.