Постанова

від 03.09.2019 по справі 569/18206/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2019 року

м. Рівне

Справа № 569/18206/17

Провадження № 22-ц/4815/879/19

Головуючий у Рівненському міському суді:

суддя Панас О.В.

Місце, дата і час проголошення рішення: м. Рівне

Рівненської області о 16 год. 50 хв. 17.04.2019

Повний текст складено: 22.04.2019

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Бондаренко Н.В., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: Комунальний заклад вищої освіти "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради;

представники учасників справи:

позивача - адвокат Протопович Арсен Рюрикович;

відповідача - адвокат Баранчук Володимир Миколайович;

за участі (в апеляційному суді): ОСОБА_1 і представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 квітня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу вищої освіти "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу про відрахування зі списків студентів, поновлення в навчальному закладі,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2017 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Рівненського державного базового медичного коледжу (правонаступник - Комунальний заклад вищої освіти "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Управління охорони здоров`я Рівненської обласної державної адміністрації; про визнання незаконним та скасування наказу про відрахування зі списків студентів і поновлення в навчальному закладі. Мотивуючи свої вимоги, вказував про відрахування його зі складу студентів ІІ курсу групи А (9 кл.) денної форми навчання державного фінансування спеціальності "Фармація" освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста з 28 вересня 2017 року відповідно до наказу №181-н від 27.09.2017.

Вважав незаконним зазначене відрахування, оскільки відбулося через особисті неприязні стосунки із викладачами та адміністрацією освітнього закладу, несплату на користь відповідача 6 500 гривень за повторне здавання заліку з предмета "Фармакологія", що безпідставно вимагалося від нього. Також в оспорюваному наказі не міститься норма закону, за яким його відраховано зі складу студентів; йому не було видано академічної довідки; відсутня згода профспілкового комітету на відрахування позивача.

Окрім того, він розірвав шлюб з дружиною, має на утриманні неповнолітню дитину, сплачує на її користь аліменти.

З урахуванням наведеного просив визнати незаконним і скасувати наказ №181-н від 27.09.2017 "Про відрахування зі складу студентів коледжу", поновивши його у складі студентів коледжу студентом ІІ курсу групи А (9 кл.) денної форми навчання державного фінансування спеціальності "Фармація" освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.

Ухвалою судді Рівненського міського суду від 29 листопада 2017 року відкрито провадження у цивільній справі за зазначеним позовом та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

У поданому на позовну заяву відзиві Рівненський державний базовий медичний коледж, вважаючи вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, просив залишити їх без задоволення. При цьому покликався на відсутність неофіційних неприязних відносин між ним та викладацьким складом освітнього закладу, а права та обов`язки сторін у справі ґрунтувалися винятково на положеннях законодавства. Натомість ОСОБА_1 не відвідав протягом 2015-2016 і 2016-2017 навчальних років 548 занять, з них 408 - без поважних причин. Тобто його відрахування здійснено через неуспішність у навчальному процесі на законних підставах.

У відповіді на відзив позивач посилався на наявність обставин, які свідчать про упереджене ставлення до нього з боку викладацького складу коледжу. Зокрема, стверджував про встановлені непоодинокі випадки дій викладачів щодо вимагання незаконної винагороди за успішність навчального процесу, які раніше стосувалися і його.

Зміст поданих відповідачем заперечень на відповідь на відзив позивача вказує про необґрунтованість та недоведеність обставин, які ОСОБА_1 вважає незаконними, в т.ч. і вимогу про сплату 6 500 гривень за повторне здавання заліку. При цьому переконує, що відрахування студента відбулося виключно з тих підстав, що він допустив пропуск без поважних причин 408 годин практичних, лабораторних, семінарських занять з клінічних дисциплін упродовж 2015-2016 і 2016-2017 навчальних років. Також сюди включено і обставини невиконання ним навчальної програми та плану у ІІ півріччі 2016-2017 навчального року та академічну неуспішність з дисципліни "Фармакологія".

Ухвалою Рівненського міського суду від 24 травня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.

Рішенням Рівненського міського суду від 17 квітня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до Комунального закладу вищої освіти "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради (далі - КЗ "Рівненська медична академія"), який є правонаступником Рівненського державного базового медичного коледжу, про визнання незаконним та скасування наказу про відрахування зі списків студентів і поновлення в навчальному закладі.

Позивач: ОСОБА_1 ; прож.: АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_1 , виданий 17.02.2005 Рівненським МУ УМВСУ в Рівненській області.

Відповідач: КЗ "Рівненська медична академія"; місцезнаходження: 33018 м. Рівне, вулиця М. Карнаухова, 53; код ЄДРПОУ: 02011545.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, покликався на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

На її обґрунтування зазначалося про неврахування судом того, що пропуски навчальних занять відбулися з поважних причин, а саме через те, що 09 квітня 2017 року виникла пожежа, внаслідок чого згорів будинок, де він мешкав. З огляду на ліквідацію наслідків стихійного лиха було витрачено значні грошові кошти і приведення жилого приміщення у придатний за функціональним призначенням стан тривало кілька років. Крім того, він сплачував і продовжує сплачувати аліменти на утримання дитини. Ці обставини відповідачем було залишено без уваги.

Всупереч змісту оспорюваного наказу загальна кількість пропущених занять без поважних причин склала 116 годин, тоді як з предмету "Фармакологія" - лише 5 годин. Натомість саме за ці пропуски його і було відраховано.

Вважав, що стосовно нього склалося упереджене ставлення з боку викладацького складу, адже, не зважаючи на їхні вимоги, він не придбавав рекомендованих ними підручників через скрутне матеріальне становище і готувався самостійно на підставі лекційних занять. Також він завжди мав і висловлював власну думку.

На його думку, зміст доповідної записки викладача ОСОБА_2 . суперечить обставинам, що склалися, оскільки там зазначено про прохання відрахувати позивача як студента третього курсу, що свідчить про переведення його саме на третій курс, а не відрахувати з другого курсу. Також вважав оспорюваний наказ сфальшованим, виданим значно пізніше і не доведеним до його відома. При цьому посилався на ч. 1 ст. 46 Закону України "Про вищу освіту", пункт 14 Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України №245 від 15.07.1996, які вказують про перелік підстав для відрахування студента з вищого закладу освіти. Між тим, наказ відповідача №181-н від 27.09.2017 вважав таким, що не містить передбаченої законодавством підстави для відрахування, а тому і незаконним.

Щодо показань свідків, на основі яких суд зробив висновок про пропуски позивачем занять та невиконання ним навчальної програми і плану, то ці особи є заінтересованими особами, перебувають з відповідачем у трудових відносинах, а тому знаходяться з ним у прямій безпосередній залежності. Також залишено без уваги і те, що відбувалися зміни в розкладі занять, про що студенти належним чином не повідомлялися, та наявність позапланових занять по суботах (хоча їх не було зазначено в основному розкладі). Він же змушений був кожну суботу та неділю знаходитися в м. Київ і займатися вихованням своєї дитини.

З огляду на викладене переконаний у недодержанні Рівненським державним базовим медичним коледжем норм ст. 6 Конституції України, ст.ст. 1, 4 Закону України "Про засади запобігання корупції та протидії в Україні", ч. 3 ст. 46 Закону України "Про вищу освіту" та ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі зазначеного просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове - про задоволення позову в повному обсязі.

У поданому відзиві КЗ "Рівненська медична академія", вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому покликався на існування передбаченої оспорюваним наказом підстави для відрахування позивача - це зміст пункту 4 ст. 46 Закону України "Про вищу освіту", а саме "Невиконання навчального плану". Пунктом 14 Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України №245 від 15.07.1996 встановлено і таку підставу для відрахування як "Академічна неуспішність".

За змістом відзиву відповідач, з урахуванням вимог закону, детально зазначає про обставини невиконання навчального плану ОСОБА_1 і його академічну неуспішність.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасника справи та представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи позивача, колегія суддів дійшла до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Згідно із пунктом 3 ч. 1 ст. 63 Закону України "Про вищу освіту" особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов`язані: дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу; виконувати вимоги освітньої (наукової) програми.

Залишаючи вимоги позивача без задоволення, суд першої інстанції правильно виходив із того, що оскільки ОСОБА_1 було допущено академічну неуспішність та не виконано навчального плану без поважних причин, тому фактом відрахування зі складу студентів Рівненського базового медичного коледжу особистих прав позивача порушено не було. Тому оспорюваний наказ видано з додержанням вимог закону та обставин справи, а об`єктивних і достатніх підстав для поновлення його у навчальному закладі обґрунтовано встановлено не було.

Як правильно з`ясовано судом, 20 липня 2015 року ОСОБА_1 було подано заяву про допуск до участі в конкурсному відборі за спеціальністю 512020101 "Фармація", за наслідками якого зарахований до Рівненського державного базового медичного коледжу на денну форму навчання бюджетного фінансування з 01 вересня 2015 року.

В подальшому, 27 вересня 2017 року на підставі наказу №181-н керівника Рівненського державного базового медичного коледжу студента ІІ курсу групи А (9 кл) денної форми навчання державного фінансування спеціальності "Фармація" освітньо-кваліфікаційного рівня "Молодший спеціаліст" ОСОБА_1 відраховано зі складу студентів коледжу з 28 вересня 2017 року відповідно до поданої завідувачем відділяння ОСОБА_2 доповідної.

Того ж числа згідно із службовою запискою заступника директора коледжу було видано наказ №183-н від 27 вересня 2017 року, яким внесено зміни до попереднього наказу №181-н шляхом доповнення і зміни термінології - зазначено підставу як невідвідування занять без поважних причин, невиконання навчальної програми та плану, академічної неуспішності.

Даний наказ позивачем не оспорювався.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу відрахування ОСОБА_1 зі складу студентів Рівненського державного базового медичного коледжу як студента ІІ курсу групи А (9 кл) денної форми навчання державного фінансування спеціальності "Фармація" освітньо-кваліфікаційного рівня "Молодший спеціаліст".

Повно і правильно з`ясувавши обставини справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності та встановивши, що при вирішенні справи до застосування не підлягали норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

З узагальненої інформації про невідвідування занять за І-ІІ курс (2015-2016, 2016-2017 навчальні роки) ОСОБА_1 сумарно пропущено 548 годин, з них ним пропущено без поважних причин 408 годин практичних, лабораторних, семінарських занять з клінічних дисциплін.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров`я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 №1138, і Положення про відпрацювання пропущених занять студентами Рівненського державного базового медичного коледжу, що затверджене наказом директора коледжу від 13 серпня 2013 року №119-ос\к, відпрацювання зазначених занять є обов`язковим та проводиться на платній основі. Загальна вартість відпрацювання цих занять позивачем склала 6 385 гривень.

Разом з тим, ОСОБА_1 був допущений до подальшого повторного складання іспитів (заліків) з предмету "Фармакологія" без такої оплати та невідпрацювання пропущених занять.

Як правильно встановлено судом, позивач сплачує по 500 гривень аліментів щомісячно на утримання своєї дитини, 2011 року народження, до досягнення нею повноліття, що стверджено відповідним рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 25 березня 2015 року.

09 квітня 2017 року в житловому будинку, де мешкає ОСОБА_1 , сталася пожежа.

Письмовими доказами, наданими Головним Управлінням Державної фіскальної служби України у Рівненській області і перевіреними судом - довідкою №1964 від 20.10.2017, вказується про відсутність у позивача доходів протягом часу з 01 січня 2017 року по 30 червня 2017 року.

Зміст характеристики ОСОБА_1 , що видана керівником аптеки №121 у м. Рівне, підтверджує факт проходження ним ознайомчої практики з 12 січня 2017 року по 19 січня 2017 року. Студент показав високий рівень знань, а під час практики зарекомендував себе позитивно.

Між тим, апеляційний суд, приходячи до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, вважає, що зазначені обставини жодним чином об`єктивно не могли вплинути на успішність навчання ОСОБА_1 Тому його посилання на них як на підставу поважності пропуску навчальних занять та як на недоліки у навчальному процесі на увагу колегії суддів не заслуговують.

Крім того, з`ясовано, що відповідно до навчального плану підготовки за спеціальністю 5.12020101 "Фармація" на ІІ курсі навчання передбачено вивчення предмету "фармакологія" в обсязі 82 години та складання в 4 семестрі екзамену. Під час вивчення предмету позивачем пропущено 32 години лекційних та практичних годин занять, тобто 40 процентів загального обсягу. Також пропущено 20 годин із 40 годин практичних занять з предмету "Фармакологія". Решту занять ОСОБА_1 відвідував, одержавши три оцінки - "2" та одну - "3" за дванадцятибальною шкалою оцінювання.

Судом належно звернуто увагу на пункт 3.12.2.2. Положення про організацію навчального процесу в Рівненському державному базовому медичному коледжі, що затверджене наказом директора від 31 грудня 2009 року №175-ос\к. Цією нормою визначено, що студент вважається допущеним до екзамену, заліку, якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї дисципліни. На дату проведення семестрового контролю за ІІ семестр 2016-2017 навчального року (відбулася 14 червня 2017 року) позивач не відпрацював жодного пропущеного заняття з предмета "Фармакологія". Не звертався він і з заявами чи клопотаннями про видачу направлень на відпрацювання. З цих мотивів він одержав за ІІ семестр 2016-2017 навчального року з даного предмета підсумкову незадовільну оцінку. Семестровий контроль проводився у виді семестрового заліку.

Як встановлено, відповідачем було розроблено і затверджено графік ліквідації академічної заборгованості студентами коледжу за ІІ півріччя 2016-2017 навчального року. Відповідно до перевірених судом графіків позивачу було призначено дати ліквідації заборгованості за предметами "Технологія ліків", "Фармакологія", "Практика фармакогностична", а саме на 29 серпня, 28 серпня та 31 серпня 2017 року.

З екзаменаційної відомості №439 викладача ОСОБА_2 . вбачається незадовільна оцінка як наслідок складання ОСОБА_1 екзамену за спеціальністю "Фармакологія" 28 серпня 2017 року. Два інших предмета він перездав у визначений графіком час і дату.

30 серпня 2017 року керівником коледжу затверджено графік ліквідації академічної заборгованості студентами за ІІ півріччя 2016-2017 навчального року (при комісії), за яким позивачу визначено дату ліквідації заборгованості за предметом "Фармакологія" на 19 вересня 2017 року; викладач ОСОБА_2.

Між тим, 19 вересня 2017 року за змістом екзаменаційної відомості №470 викладача ОСОБА_2 його знання оцінено як незадовільні. Задля об`єктивності обставин, що мають значення при вирішенні справи, судом також перевірено екзаменаційний білет №1 дисципліни "Фармакологія" та аркуш з відповідями ОСОБА_1 , звідки видно неповноту відповідей на запитання, про що зроблено викладачем відповідні відмітки.

Згодом, 20 вересня 2017 року директором коледжу знову затверджено графік ліквідації академічної заборгованості за ІІ півріччя 2016-2017 навчального року (при комісії), за яким позивачу визначено дату ліквідації заборгованості за предметом "Фармакологія" на 27 вересня 2017 року; викладач ОСОБА_2. Проте повторно за наслідками складання екзамену його знання за спеціальністю "Фармакологія" оцінено як незадовільні, що стверджено змістом екзаменаційної відомості №493 викладача ОСОБА_2 . При цьому судом знову оглянуто екзаменаційний білет №7 з запитаннями та аркуш з відповідями, де містяться відмітки викладача про неповноту останніх.

Того ж числа викладачем ОСОБА_2 на ім`я директора коледжу подано службову записку про вирішення питання щодо відрахування ОСОБА_1 з числа студентів як такого, що має незадовільні оцінки з предмета "Фармакологія" при усіх перездачах академічної заборгованості.

Керівник коледжу відреагував на подану записку через видання 27 вересня 2017 року наказу №181-н, яким відраховано позивача зі складу студентів, і який є предметом спірних відносин між сторонами.

Щодо доводів апеляційної скарги про упередженість свідчень ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , то вони не ґрунтуються на допустимих і належних доказах і колегія суддів визнає їх припущеннями позивача.

Так, згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Також ці докази не лише не суперечать обставинам справи, а збігаються і є послідовними разом із іншими перевіреними та оціненими судом доказами у справі, тобто є належними.

Не можна погодитися і з аргументами автора скарги про хибно вирахувану кількість пропущених занять та упереджене відношення до нього адміністрації коледжу та викладацького складу, оскільки є надуманими, голослівними, а тому і необґрунтованими.

Окрім цього, наведені покликання ОСОБА_1 спростовуються матеріалами справи. Відповідно до ст.ст. 12 і 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Докази подають сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Не заслуговують на увагу і твердження позивача про те, що зміст службової записки викладача ОСОБА_2 суперечить обставинам, оскільки там зазначено про прохання відрахувати його як студента третього курсу, що свідчить про переведення саме на третій курс, а не відрахувати з другого курсу. Натомість сама по собі помилка (описка) у службовій записці викладача не призводить до незаконності оспорюваного наказу, де повно і правильно відображено усі обставини, що мають істотне значення, з урахуванням вимог закону.

Спростовуються відсутністю переконливих і об`єктивних доказів й доводи апеляційної скарги про фальшування оспорюваного наказу, адже, на його думку, видано значно пізніше і не доведено до його відома. При цьому, не можна погодитися як з необґрунтованими і з твердженнями ОСОБА_1 про залишення без уваги норм ч. 1 ст. 46 Закону України "Про вищу освіту" та пункту 14 Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України №245 від 15.07.1996, де міститься повний перелік підстав для відрахування студента з вищого закладу освіти, і якого немає в наказі №181-н від 27.09.2017. Між тим, зазначений наказ разом з додатковим наказом №183-н від того ж числа передбачає чіткі законні підстави для відрахування ОСОБА_1 з числа студентів коледжу - невідвідування занять без поважних причин, невиконання навчальної програми та плану, академічна неуспішність.

Згідно із ч. 1 ст. 46 Закону України "Про вищу освіту" підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: 1.) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; 2.) власне бажання; 3.) переведення до іншого навчального закладу; 4.) невиконання навчального плану; 5.) порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; 6.) інші випадки, передбачені законом.

Відповідно до пункту 14 Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, що затверджене наказом Міністерства освіти України від 15.04.1996 №245 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 серпня 1996 року за №427/1452), студент може бути відрахований з вищого закладу освіти: за власним бажанням; у зв`язку з переведенням до іншого вищого закладу освіти; за станом здоров`я на підставі висновку ЛКК; за академічну неуспішність; за порушення навчальної дисципліни і правил внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти.

ОСОБА_1 також аргументує свою незгоду з висновками суду попередньої інстанції тим, що в розкладі навчальних занять відбувалися зміни, про що студенти належним чином не повідомлялися, а також про наявність позапланових занять по суботах (хоча їх не було зазначено в основному розкладі). Також кожну суботу та неділю він мусив перебувати в м. Київ і займатися вихованням своєї дитини. Однак колегія суддів не погоджується з ним через їх необ`єктивність та необґрунтованість.

Решту доводів апеляційної скарги, зокрема, про наявність у навчальному закладі корупційних ризиків та дискримінаційних дій (бездіяльності) відповідача, апеляційний суд вважає такими, що не стосуються спірних правовідносин, є необґрунтованими і розцінюється як намагання відволікти увагу від дійсного предмета спору.

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Керуючись ст.ст. 367-368, 374, 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 квітня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено: о 15 год. 25 хв. 03.09.2019

Головуючий: С.В.Хилевич

Судді: Н.В.Бондаренко

С.С.Шимків