Постанова

від 04.03.2020 по справі 569/18206/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 березня 2020 року

м. Київ

справа № 569/18206/17

провадження № 61-17920св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Протопович Арсен Рюрикович,

відповідач - Комунальний заклад вищої освіти Рівненська медична академія Рівненської обласної ради,який є правонаступником Рівненського державного базового медичного коледжу,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 квітня 2019 року у складі судді Панас О. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Бондаренко Н. В., Шимківа С. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального закладу вищої освіти Рівненська медична академія Рівненської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу про відрахування зі списків студентів, поновлення в навчальному закладі.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до наказу від 27 вересня 2017 року № 181-н, його, студента II курсу групи А (9 кл.) денної форми навчання державного фінансування спеціальності "Фармація" освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста - відраховано зі складу студентів коледжу з 28 вересня 2017 року. Підставою для видачі наказу стала доповідна записка завідуючої відділенням Сірко Н. М.

Вважав незаконним зазначене відрахування, оскільки відбулося через особисті неприязні стосунки із викладачами та адміністрацією освітнього закладу, несплату на користь відповідача 6 500 гривень за повторне здавання заліку з предмета "Фармакологія", що безпідставно вимагалося від нього. Також в оспорюваному наказі не міститься норма закону, згідно з якою його відраховано зі складу студентів; йому не було видано академічної довідки; відсутня згода профспілкового комітету на відрахування позивача.

Окрім того, він розірвав шлюб з дружиною, має на утриманні неповнолітню дитину, сплачує на її користь аліменти.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати наказ від 27 вересня 2017 року №181-н Про відрахування зі складу студентів коледжу ОСОБА_1 ; поновити його до складу студентів коледжу студентом ІІ курсу групи А (9 кл.) денної форми навчання державного фінансування спеціальності Фармація освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 квітня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_1 було допущено академічну неуспішність та не виконано навчального плану без поважних причин, тому фактом відрахування зі складу студентів Рівненського базового медичного коледжу особистих прав позивача порушено не було.

Районний суд вважав, що оспорюваний наказ видано з додержанням вимог закону та обставин справи, а об`єктивних і достатніх підстав для поновлення його у навчальному закладі встановлено не було.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 квітня 2019 року без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки рішення районного суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

При цьому апеляційний суд зазначив, що доводи позивача про наявність у навчальному закладі корупційних ризиків, про фальшування оспорюваного наказу, про наявність позапланових занять по суботах та інші, зводяться до незгоди позивача з висновками районного суду та не є підставами для скасування законного рішення суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли висновків, які не відповідають обставинам справи, з`ясовані не повністю, отже, оскаржувані рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилається на наявність поважних причин, зокрема, пожежі, на відпрацювання занять на безоплатній основі, упередженого ставлення до нього з боку студентів та викладачів.

Вважає наказ від 27 вересня 2017 року № 183-Н сфальшованим та виданим значно пізніше зазначеної дати, оскільки відповідачем не було надано його для ознайомлення разом з оскаржуваним наказом.

Доводи особи, яка подала відзив (заперечення) на касаційну скаргу

У грудні 2019 року Комунальний заклад вищої освіти Рівненська медична академія подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення, що не підлягають скасуванню на підставі доводів касаційної скарги.

Вважає, що оскаржуваний наказ видано згідно з вимогами законодавства на підставі наявності у позивача академічної заборгованості за навчання, що є невиконанням навчального плану.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У жовтні 2019 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою судді Верховного Суду від 11 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2020 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

20 липня 2015 року ОСОБА_1 було подано заяву про допуск до участі в конкурсному відборі за спеціальністю 512020101 "Фармація", за наслідками якого він зарахований до Рівненського державного базового медичного коледжу на денну форму навчання бюджетного фінансування з 01 вересня 2015 року (том 1, а. с. 195-196).

Відповідно до рішення Локачинського районного суду Волинської області від 25 березня 2015 року ОСОБА_1 сплачує по 500 гривень аліментів щомісячно на утримання своєї дитини, 2011 року народження, до досягнення нею повноліття (том 1, а. с. 22).

Актом від 09 квітня 2017 року № 53 встановлено, що в житловому будинку, де мешкає ОСОБА_1 , сталася пожежа (том 1, а. с. 30).

Графіком ліквідації академічної заборгованості студентами коледжу за ІІ півріччя 2016-2017 навчального року, затвердженого директором Рівненського державного базового медичного коледжу 17 липня 2017 року, встановлено, що екзамен за спеціальністю Фармакологія ОСОБА_1 призначено на 28 серпня 2017 року (том 2, а. с. 85-88).

Згідно з екзаменаційною відомістю від 28 серпня 2017 року № 439 викладача Сірко Н. М. за екзамен за спеціальністю "Фармакологія" у ОСОБА_1 незадовільна оцінка (том 2, а. с. 91).

30 серпня 2017 року керівником коледжу затверджено графік ліквідації академічної заборгованості студентами за ІІ півріччя 2016-2017 навчального року (при комісії), за яким позивачу визначено дату ліквідації заборгованості за предметом "Фармакологія" на 19 вересня 2017 року; викладач Сірко Н. М. (том 2, а. с. 89).

Відповідно до екзаменаційної відомості від 19 вересня 2017 року № 470 викладача Сірко Н. М. знання ОСОБА_1 оцінено як незадовільні (том 2, а. с. 93).

20 вересня 2017 року директором коледжу затверджено графік ліквідації академічної заборгованості за ІІ півріччя 2016-2017 навчального року (при комісії), за яким ОСОБА_1 визначено дату ліквідації заборгованості за предметом "Фармакологія" на 27 вересня 2017 року; викладач Сірко Н. М. (том 2, а. с. 90).

Згідно з екзаменаційною відомістю від 27 вересня 2017 року № 493 викладача Сірко Н. М. за екзамен за спеціальністю "Фармакологія" у ОСОБА_1 незадовільна оцінка (том 2, а. с. 96).

27 вересня 2017 року викладачем Сірко Н. М. на ім`я директора коледжу подано службову записку про вирішення питання щодо відрахування ОСОБА_1 з числа студентів як такого, що має незадовільні оцінки з предмета "Фармакологія" при усіх перездачах академічної заборгованості (том 2, а. с. 99).

27 вересня 2017 року на підставі наказу №181-н керівника Рівненського державного базового медичного коледжу студента ІІ курсу групи А (9 кл.) денної форми навчання державного фінансування спеціальності "Фармація" освітньо-кваліфікаційного рівня "Молодший спеціаліст" ОСОБА_1 відраховано зі складу студентів коледжу з 28 вересня 2017 року відповідно до поданої завідувачем відділяння Сірко Н. М. доповідної (том 2, а. с. 61).

27 вересня 2017 року видано наказ № 183-н, згідно з якого внесено зміни до наказу № 181-н шляхом доповнення і зміни термінології - зазначено підставу як невідвідування занять без поважних причин, невиконання навчальної програми та плану, академічної неуспішності (том 2, а. с. 62).

Відповідно до довідки Головного Управління Державної фіскальної служби України у Рівненській області від 20 жовтня 2017 року № 1964 у ОСОБА_1 у період з 01 січня 2017 року до 30 червня 2017 року у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутня інформація про доходи (том 1, а. с. 7).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону України Про вищу освіту (тут і далі у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України Про освіту , Про наукову і науково-технічну діяльність , цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 53 Конституції України держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Стаття 63 Закону України Про вищу освіту визначає обов`язки осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, зокрема, дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти; виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями; виконувати вимоги освітньої (наукової) програми (індивідуального навчального плану (за наявності), дотримуючись академічної доброчесності, та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання.

Підстави для відрахування здобувача вищої освіти передбачені частиною першою статті 46 Закону України Про вищу освіту , зокрема, такою є невиконання індивідуального навчального плану.

Відповідно до пункту 3.12.2.2 Положення про організацію навчального процесу в Рівненському державному базовому медичному коледжі, затвердженого наказом директора від 31 грудня 2009 року № 175 ос/к, студент вважається допущеним до екзамену, заліку, якщо цей студент виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї дисципліни.

Згідно з пунктів 1.2 - 1.4. Положення про академічну заборгованість, порядок ліквідації заборгованості студентами та поліпшення оцінки підсумкового контролю повного курсу вивчення дисципліни, затвердженого наказом директора Рівненського державного базового медичного коледжу від 31 грудня 2009 року № 175 ос/к, -- студентам, які одержали за результатами семестрового контролю більше 2-х незадовільних оцінок дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру згідно графіку, розглянутого на засіданні педагогічної ради і затвердженого директором. У випадку не ліквідації академічної заборгованості студенту дозволяється ще дворазова повторна ліквідація на протязі 10 днів з початку нового семестру при комісії, у склад якої входить завідувач відділення, голова ЦМК(ПК) дисциплін, викладач дисципліни, складається окремий графік; У випадку не ліквідації академічної заборгованості у терміни встановленні пунктами 1.2, 1.3 цього Положення, студент підлягає відрахуванню з навчального закладу.

Відповідно до пункту 3.12.2.3. Положення про організацію навчального процесу в Рівненському державному базовому медичному коледжі, затвердженого наказом директора від 31 грудня 2009 року № 175 ос/к, студенту дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру, згідно з графіком. У випадку повторної нездачі викладачу, студентові надано право перездавати не більше 2 разів даний предмет при комісії, у склад якої входить завідувач відділенням, голова відповідної циклової комісії, викладач дисципліни. Строки повторних перездач при комісії встановлюються окремими графіками.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій вважали, що подані ОСОБА_1 доводи та докази, не можуть бути підставою для визнання незаконним та скасування оскаржуваного наказу про відрахування зі списків студентів та поновлення у навчальному закладі. При цьому суди оцінили наявні у матеріалах справи докази відповідно до статті 89 ЦПК України як у цілому, так і кожен доказ окремо.

Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки ним було допущено академічну неуспішність та не виконано навчального плану без поважних причин. Відтак, висновки судів про відсутність порушень особистих прав позивача внаслідок прийняття оскаржуваного наказу про його відрахування з навчального закладу, є правильними.

З огляду на зазначене, оспорюваний наказ видано з додержанням вимог закону, а об`єктивних і достатніх підстав для поновлення ОСОБА_1 у навчальному закладі не встановлено.

Проаналізувавши норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не підлягають скасуванню, оскільки висновки, зроблені судами за результатами розгляду справи, підтверджуються матеріалами справи та поданими сторонами доказами.

З урахуванням того, що доводи касаційної скарги, є ідентичними доводам позовної заяви та апеляційної скарги, яким суди надали належну оцінку, вони є достатньо аргументованими, Верховний Суд робить висновок про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі Хірвісаарі проти Фінляндії ).

Доводи касаційної скарги не дають правових підстав для встановлення неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій з дотриманням вимог статей 263-265 ЦПК України повно, всебічно та об`єктивно з`ясували обставини справи, правильно встановили правовідносини, що склалися, дослідили і надали правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам і доводам сторін.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 квітня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк