Постанова

від 02.09.2019 по справі 756/10686/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 756/10686/13-ц

провадження № 61-33035св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,

Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

позивач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Взуттєвик-1 ,

відповідачі - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року у складі судді Скрипник О. Г. та рішення Апеляційного суду м. Києва від 07 вересня 2017 року складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Соколової В. В., у справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Взуттєвик-1 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2013 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Взуттєвик-1 (далі - ОСББ Взуттєвик-1 ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , балансоутримувачем та надавачем послуг якого є ОСББ Взуттєвик-1 . Позивач надає ОСОБА_1 житлово-комунальні послуги та відповідач їх споживає, проте за надані послуги не розраховується. Станом на день подачі позову за надання послуг з електроенергії та утримання прибудинкової території борг у відповідача перед позивачем становить 4 369,61 грн.

Таким чином, ОСББ Взуттєвик-1 просило стягнути з відповідача на свою користь суму боргу за житлово-комунальні послуги у розмірі 4 369,61 грн.

Короткий зміст судових рішень

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ Взуттєвик-1 заборгованості у розмірі 4 369,61 грн; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач довів належними та допустимими доказами факт надання відповідачу комунальних послуг, а відповідач спожив їх, в зв`язку з чим на нього покладається обов`язок оплатити спожиті послуги, як це передбачено чинним законодавством.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 07 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково ; заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року змінено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ Взуттєвик-1 заборгованість у розмірі 3 548,17 грн; в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи щодо надання позивачем комунальних послуг та споживання відповідачем цих послуг, за які оплата була здійснена не в повному розмірі, однак перевіривши правильність розрахунку заборгованості відповідача по оплаті спожитої теплоенергії, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивачем не були враховані окремі платежі за ці послуги, у зв`язку з чим розмір заборгованості слід зменшити.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) , ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Короткий зміст заперечень (відзиву) на касаційну скаргу

У запереченнях на касаційну скаргу, поданих у грудні 2017 року до ВССУ, ОСББ Взуттєвик-1 просить залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на безпідставність вимог касаційної скарги.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою ВССУ від 10 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

01 червня 2018 року справу № 756/10686/13-ц та матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Разом з нею в квартирі мешкають та зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Взуттєвик-1 є балансоутримувачем та здійснює утримання та обслуговування вказаного житлового будинку, що підтверджується установчими документами.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з оплати фактично спожитих житлово-комунальних послуг, до складу яких входять: послуги з утримання будинку та прибудинкової території (вивезення сміття, обслуговування ліфтів, забезпечення освітлення території тощо), а також послуг з опалення приміщення за період:

- з травня 2010 року по квітень 2013 року оплата платежів за утримання будинку у розмірі 2 310,84 грн,

- з жовтня 2010 року по березень 2013 року оплата теплоенергії у розмірі 1 757,87 грн.

Крім того, просив стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, що в сумі становить 4 369,61 грн.

Нарахування оплати послуг за центральне опалення позивачем проводилося на підставі Постанови Кабінету Міністрів від 21 липня 2005 року № 630 Про затвердження Правил надання послуг з центрального опалення,постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води водовідведення .

Листами АЕК Київенерго від 11 червня 2010 року, 29 грудня 2010 року, 29 грудня 2011 року підтверджено рівень тарифів на теплову енергію, за якими позивачем проводився розрахунок.

Позивач надав відомості обліку споживання теплової енергії ОССБ Взуттевик -1 за період нарахування заборгованості відповідачу за вказані послуги, які затверджені ПАТ Київенерго .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів до виключної компетенції яких, між іншим, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржене в судовому порядку.

У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов`язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об`єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку (частина шоста статті 13 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Згідно із частинами п`ятою, восьмою статті 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку у разі, якщо правління об`єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об`єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об`єднання комунальних послуг. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, в свою чергу, співвласником будинку, в якому створено ОСББ, однак не є членом цього об`єднання, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Статтею 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а цьому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частиною третьою цієї же статті обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини щодо правомірності надання позивачем вказаних комунальних послуг та встановлення факту споживання відповідачем цих послуг у вказаний період, за які оплата була здійснена не в повному розмірі, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Разом з тим, перевіривши правильність розрахунку заборгованості відповідача по оплаті спожитої теплоенергії, апеляційний суд встановив, що позивачем не були враховані окремі платежі за ці послуги у вказаний період, на підтвердження яких відповідач надав квитанції, тому заборгованості з оплати теплоенергії з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних становить 893,80 грн, тому дійшов висновку про зменшення суми заборгованості відповідача до 3 548,17 грн.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд змінюючи рішення суду першої інстанції не вирішив питання про розподіл судових витрат.

Посилання в касаційній скарзі на те, що судами не вирішено питання про розподіл судових витрат не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки таке питання вирішується судом, який розглядав справу, шляхом укладення додаткового рішення за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи (пункт 4 частини першої статті 220 ЦПК України 2004 року). Таким чином, відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Крім того, у касаційній скарзі зазначає, що судами не враховано, що протокол громадських зборів ОСББ Взуттєвик - 1 по затвердженню внесків на утримання будинку та прибудинкової території містить неправдиві дані, стосовно кількості присутніх членів ОСББ, які приймали рішення щодо підвищення тарифів на утримання будинку та прибудинкової території, що свідчить про його незаконність.

Однак прийняте членами ОСББ рішення стосовно вказаного питання в судовому порядку недійсним не визнавалося, є чинним, а тому відсутні підстави вважати цей доказ неналежним.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року, у незміненій частині, та рішення Апеляційного суду м. Києва від 07 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

В. С. Жданова

В. О. Кузнєцов