Ухвала

від 05.09.2019 по справі 160/8515/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 вересня 2019 року Справа 160/8515/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40359593) на його користь суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на роботі за період з 08.06.2017р. по 12.08.2019р. в розмірі 74730,00 грн. (з вирахуванням усіх обов`язкових податків, платежів та зборів).

В обґрунтування позову позивач заначив, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. у справі №804/3967/16 адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області № 48-к від 01.06.2016 р. "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу ринкового нагляду Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області; стягнуто з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.06.2016 р. по 08.06.2017р. (суддя Гончарова І.А.). Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції у даній справі, подав апеляційну скаргу, за насідками якої ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, постанову суду попередньої інстанції залишено без змін. Натомість судове рішення щодо поновлення на роботі позивача не було виконано негайно, що й стало 08.02.2018 року підставою звернення останнього із виконавчим листом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. 07.11.2018 року державним вихованцем органу Державної виконавчої служби винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із невиконання виконавчого листа, а також державним виконавцем направлено до ГУ НПА в Дніпропетровській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 КК України. Лише, 12.08.2019 року відповідачем, який є правонаступником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області прийнято наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області №549-К від 12.08.2019 р. Про поновлення ОСОБА_1 та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.06.2016 року по 08.06.2017 року. Оскільки, ОСОБА_1 не виплачено середній заробіток за заробіток за період з 08.06.2017р. по 12.08.2019р., останній звернувся до суду зі позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Так, відповідно до вимог п. п. 3, 5, 6 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 КАС України з огляду на наступне.

Слід зазначити, що у розділі ІІ глави 1 § 1 ст. 159 КАС України міститься види та зміст заяв по суті справи.

Так, ч. 2 наведеної статті передбачено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Суд звертає увагу на те, що адміністративне судочинство здійснюється виключно у порядку позовного провадження (загального або спрощеного - ст. 12 КАСУ).

Із становленням і розвитком адміністративного судочинства України питання про форму та зміст звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод, законних інтересів набувають особливої актуальності. Чинне процесуальне законодавство регулює адміністративно-правові відносини, в тому числі й ті, що виникають з приводу права на позов.

Слід зазначити, що приписи ст. 160 КАС України передбачають структуру та зміст позовної заяви.

По суті, позовна заява є юридичною підставою виникнення відносин у сфері адміністративного судочинства. Кодексом адміністративного судочинства України застосовано термін позовна заява - ст. 160 , як звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (ст. 5).

Отже, правова природа позову як процесуального засобу захисту прав полягає в тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку вирішив законність і обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір про право.

Таким чином, подана до суду заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 160 КАС України, а отже останньому необхідно подати до суду саме позовну заяву із копією для вручення відповідачу, а не заяву, як вимагають норми КАС України.

Крім того, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон), за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову:

- майнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", із 01 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн.

Суд зазначає, що судовий збір за подання до суду вказаної позовної заяви становить 768,40 грн.

Як вже зазначалось вище, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток, зокрема, за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді.

При цьому, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Водночас структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того, на підставі статті 2 Закону України "Про оплату праці" структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII "Про державну статистику та Закону України "Про оплату праці" з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року справа №910/4518/16 (Провадження №12-301гс18).

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду оригінал документа про сплату судового збору у сумі 768,40 грн. за подання до суду позовної заяви.

Поряд з цим, у ході ознайомлення із позовною заявою судом також виявлено й те, що всупереч п.п. 6, 7, 11 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем у позові не зазначені відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви із копією для вручення відповідачу у відповідності до приписів 160, 161 КАС України із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- наданням до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн., із заявленої позивачем вимоги, сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник