Рішення

від 22.11.2019 по справі 160/8515/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року Справа № 160/8515/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ :

03 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40359593) на його користь суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на роботі за період з 08.06.2017р. по 12.08.2019р. в розмірі 74730,00 грн. (з вирахуванням усіх обов`язкових податків, платежів та зборів).

В обґрунтування позову позивач заначив, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. у справі №804/3967/16 адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області № 48-к від 01.06.2016 р. «Про звільнення ОСОБА_1 » ; поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу ринкового нагляду Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області; стягнуто з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.06.2016 р. по 08.06.2017р. (суддя Гончарова І.А.). Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції у даній справі, подав апеляційну скаргу, за насідками якої ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, постанову суду попередньої інстанції залишено без змін. Натомість судове рішення щодо поновлення на роботі позивача не було виконано негайно, що й стало 08.02.2018 року підставою звернення останнього із виконавчим листом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. 07.11.2018 року державним вихованцем органу Державної виконавчої служби винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із невиконання виконавчого листа, а також державним виконавцем направлено до ГУ НПА в Дніпропетровській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 КК України. Лише, 12.08.2019 року відповідачем, який є правонаступником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області прийнято наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області №549-К від 12.08.2019 р. «Про поновлення ОСОБА_2 » та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.06.2016 року по 08.06.2017 року. Оскільки, ОСОБА_1 не виплачено середній заробіток за заробіток за період з 08.06.2017р. по 12.08.2019р., останній звернувся до суду зі позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.

31.10.2019 року від Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує. В мотивування означеного відповідач посилається на те, що 12.08.2019 ОСОБА_1 було поновлено на роботі за рішенням суду, а 14.08.2019 -звільнено з посади головного спеціаліста відділу ринкового нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області. ОСОБА_1 було виплачено середній заробіток за Час вимушеного прогулу за період з 02.06.2016 по 08.06.2017. На теперішній час ОСОБА_1 у своїй позовній заяві, яка датована 16.09.2019, й за якою було відкрито провадження у справі № 160/8515/19, просить суд стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області 74 730,00 грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 08.06.2017 по 12.08.2019 на підставі ст. ст. 235, 236 Кодексу законів про працю України. Таким чином, підставою позову потрібно вважати невиконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2017 по справі № 804/3967/16, яка набула законної сили 15.11.2017, з вини відповідача, а предметом - стягнення грошових коштів за період з 08.06.2017 по 12.08.2019. Так, зобов`язання відповідача поновити позивача на роботі виникло лише 02.04.2019, коли судом було допущено заміну відповідача у справі № 804/3967/16. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 по даній справі було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 804/3967/16. Разом з тим, суд ухвалив допустити заміну відповідача у справі № 804/3967/16 за позовом ОСОБА_3 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області на її правонаступника - Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40359593; вул. Філософська, буд. 39 А, м. Дніпро, 49006). Як вказувалось в цій ухвалі, зміна відповідача відбувається у зв`язку з припиненням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області (код 37988291) у порядку, передбаченому ст. 52 КАСУ. Таким чином, відповідач отримав можливість (був вправі, як державний орган) виконати рішення про поновлення позивача на роботі лише з 02.04.2019, коли став стороною відповідного зобов`язання. До вказаної дати його повинна була виконати Інспекція з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, яка була ліквідована 10.12.2018. Отже, в дійсності, періодом, протягом якого відповідач не виконував рішення суду про поновлення позивача на роботі, потрібно вважати 02.04.2019-11.08.2019, в якому нараховувалось 89 робочих днів (89 = 19+22+18+23+7). Крім того, позивач безпідставно включив до розрахунку 08.06.2017, оскільки за цей день йому було вже нараховано та сплачено середній заробіток, та 12.08.2018, за який позивач отримав заробітну плату (копії розрахунку, платіжних доручень, довідки додаються), тобто за даними відповідача для розрахунку потрібно приймати 793 робочі дні, а не 795, тоді загальна сума становить 74 542,00 грн. (74 542,00 = 793 х 94,00).

Отже, у даному випадку з 74 542,00 грн., які можуть бути стягнуто за даними позивача підлягає відрахуванню 18% податку на доходи фізичних осіб (п. 167.1 ст. 167 ПКУ) та 1,5 % військового збору, що становить 13 451,40 грн. й 1 120,95 грн. відповідно. Тоді позивачеві обґрунтовано присудити 60 157,65 грн. (60 157,65 = 74 730,00 - 13 451,40 - 1 120,95).

В переліку додатків до позовної заяви містяться документи, які стосуються надання правничої допомоги, а саме: договір про надання правової допомоги № 98 від 16.08.2019, акт приймання-передачі від 16.08.2019 до цього договору, доручення № 114 від 16.08.2019, ордер на надання правничої допомоги серії АЕ № 1003152 від 16.08.2019, квитанція від 16.08.2019 про сплату 11 915,60 грн. (при цьому потрібно зауважити, що на адресу відповідача не було надано копії квитанції про оплату, яка зазначена у переліку додатків під № 19). На думку представника відповідача, у даному випадку вимога про стягнення витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню. У даному випадку позивач реалізував своє право на правничу допомогу (ст. 16 КАСУ) шляхом укладення відповідного договору з адвокатським об`єднанням, адвокатом якого згідно з дорученням № 114 від 16.08.2019 було надано наступний вид допомоги: складання та подання заяви до суду про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі вартістю 5 000,00 грн. про що вказано у акті приймання-передачі від 16.08.2019. Таким чином, позивач не надав суду витяг з Єдиного реєстру адвокатів України стосовно ОСОБА_4 для того, щоб підтвердити свої витрати на правничу допомогу саме адвоката за договором про надання правової допомоги № 98 від 16.08.2019, які й підлягають розподілу між сторонами згідно зі ст. 134 КАСУ. Позивач уклав відповідний договір про надання правової допомоги з АО Лекс Експерт . Умовами цього договору прямо не визначено способу та порядку виконання грошових зобов`язань клієнта (позивача), тільки у акті приймання-передачі від 16.08.2019 до договору в реквізитах АО Лекс Експерт вказано банківський рахунок.У даному випадку належними доказами проведення оплати за договором про надання правової допомоги № 98 від 16.08.19, укладеним з АО Лекс Експерт , будуть квитанції, банківська виписка з рахунку, прибутковий ордер (якщо оплата проводилась у готівковій формі) чи інший розрахунковий документ, в якому прямо й чітко зазначено про оплату позивачем правової допомоги згідно з відповідним договором на користь АО Лекс Експерт . Хоча умови п. 4.2 договору про надання правової допомоги № 98 від 16.08.2019, укладеного позивачем з АО Лекс Експерт , й визначено перелік видів правової допомоги та їх вартість, але в акті приймання-передачі від 16.08.2019 до згаданого договору вказано, що позивач авансував представництво своїх інтересів, участь у судових засіданнях загальною вартістю 6 915,60 грн., з розрахунку 2 305,20 грн. за 3 судові засідання. Умовами п.п. 4.2.2 цього договору передбачено, що гонорар адвоката за представництво інтересів клієнта у судових засіданнях обчислюється з фактичного числа судових засідань згідно розкладу та оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт. Отже, 6 915,60 грн., сплачених позивачем й заявлених останнім до розподілення як витрати на представництво його інтересів у суді, не повинні включатись до таких витрат.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 року означену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви із копією для вручення відповідачу у відповідності до приписів 160, 161 КАС України із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; наданням до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн.

16.09.2019 року на виконання вимог ухвали суду від 05.09.2019 року ОСОБА_1 до суду подано заяву про усунення недоліків разом із позовною заявою та копією для вручення відповідачу, та оригінал квитанції про сплату судового збору.

У період з 16.09.2019 року по 20.09.2019 року суддя Прудник С.В. приймав участь у підготовці суддів окружних адміністративних судів для підтримання кваліфікації, яка відбулась у Дніпропетровському регіональному відділенні Національної школи суддів України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працював в Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області на посаді головного спеціаліста відділу ринкового нагляду Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, та був призначений на дану посаду наказом №21-к від 29.03.2016 року.

16.12.2015 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1092 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» .

Відповідно до пункту 1 зазначеної постанови було утворено юридичну особу публічного права територіальний орган Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

29.03.2016 року позивача було повідомлено про наступне вивільнення, про що вручено попередження про наступне вивільнення, яким також повідомлено, що питання щодо пропозиції іншої роботи буде розглянуто після затвердження та введення в дію структури та штатного розпису територіального органу Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

Наказом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області від 01.06.2016 року № 48-к ОСОБА_1 було звільнено з посади головного спеціаліста відділу ринкового нагляду Держспоживінспекції в Дніпропетровській області з 01.06.2016 року на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку із реорганізацією.

Не погоджуючись з таким наказом про звільнення, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з даним позовом.

За результатами розгляду означеної позовної заяви, 08.06.2017 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі №804/3967/16 (суддя Гончарова І.А.) прийнято рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Так, визнано протиправним та скасовано наказ Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області № 48-к від 01.06.2016 р. "Про звільнення ОСОБА_1 " Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу ринкового нагляду Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області. Стягнуто з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.06.2016 року по 08.06.2017 року.

Відповідно до інформації, яка міститься на сайті Судова влада України (https://court.gov.ua) та із сайту Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua) відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції у даній справі, подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 року апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. у справі №804/3967/16 залишено без змін.

08.02.2018 позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області і заявою про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу від 07.02.2018 по справі № 804/3967/16 про стягнення з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.06.2016 р. по 08.06.2017 р.

02.04.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволені заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 804/3967/16 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено. Допущено заміну відповідача у справі № 804/3967/16 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області на її правонаступника - Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40359593; вул.Філософська, буд. 39 А, м.Дніпро, 49006).

23.04.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення у справі № 804/3967/16 задоволено. Змінено спосіб та порядок виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/3967/16 від 08.06.2017 року, шляхом зміни стягнення з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02.06.2016 р. по 08.06.2017 р., на зобов`язання Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40359593) розрахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.06.2016 по 08.06.2017 та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.06.2016 року по 08.06.2017 року.

З матеріалів справи убачається, що лише 12.08.2019 року наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області №549-к Про поовлення на роботі ОСОБА_1 на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 по справі № 804/3967/16, ухвали Дніпропетровського апеляційного суду від 15.11.2017 по справі № 804/3967/16, ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 по справі № 804/3967/16 та відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України скасовано наказ Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області від 01.06.2016 № 48-К Про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу ринкового нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області з 02.06.2016.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 14.08.2019 №555-к Про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 на виконання Вимоги виконавця відділу примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області від 09.07.2019 №02.1-33/9791, керуючись постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 по справі № 804/3967/16, ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 15.11.2017 по справі № 804/3967/16, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду в 02.04.2019 по справі № 804/3967/16, та відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України управлінням економіки, бухгалтерського обліку та звітності Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області зобов`язано виплатити ОСОБА_1 , головному спеціалісту відділу ринкового нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 02.06.2016 по 08.06.2017 у розмірі 42700,93 грн.

В той же час, як було установлено судом під час розгляду справи середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.06.2017 по 11.08.2019 відповідачем не сплачено, що й слугувало підставою звернення позивача до суду із позовною заявою.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими для виконання на всій території України.

Негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби (п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України).

Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України ) регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

В частині шостій статті 235 КЗпП України зазначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до статті 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Згідно п.1 Порядку №100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати (п.п. л).

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку №100 у випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з пунктом 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом установлено, що заборгованість із середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка утворилась внаслідок несвоєчасного виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року по справі №804/3967/16 слід обраховувати з 09.06.2017 року по 11.08.2019 року.

Згідно довідки щодо середньої заробітної плати, яка видана Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, заробітна плата позивача за квітень 2016 року та травень 2016 року становить 5733,43 грн. (3725,02 грн. в квітні (21 робочих календарних днів) та 2008,41 грн. за травень (19 робочих календарних днів)). Відтак, середньоденний заробіток становить: 5733,43 грн. / 40 днів = 143,34 грн.

Отже, середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні становить 77 690,28 грн. (середньоденний заробіток 143,34 грн. х 542 днів) та підлягає стягненню на користь позивача.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що оскільки наказом №555-к від 14.08.2019 Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області Рєзніку Ю.О. виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.06.2016 по 08.06.2017 включно, та наказом №549-к від 12.08.2019 цього ж органу позивача поновлено з 02.06.2016, то й вимога позивача про стягнення суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на роботі за період з 08.06.2017р. по 12.08.2019р. в розмірі 74730,00 грн. судом до уваги не приймається.

Доводи відповідача з приводу того, що зобов`язання відповідача поновити позивача на роботі виникло лише 02.04.2019, коли судом було допущено заміну відповідача у справі № 804/3967/16 та періодом, протягом якого відповідач не виконував рішення суду про поновлення позивача на роботі, потрібно вважати 02.04.2019-11.08.2019, в якому нараховувалось 89 робочих днів (89 = 19+22+18+23+7) судом відхиляються за безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки у наказі №555-к від 14.08.2019 Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області самим же відповідачем вирішено питання щодо виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02.06.2016 по 08.06.2017 у розмірі 42700,93 грн.

Також суд зазначає, що Положення КЗпП України не містять застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткових дій, в цьому випадку - пред`явлення рішення до примусового виконання, що вказують на його бажання поновитися на роботі.

Правова природа діяльності органів державної виконавчої служби та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, в тому числі постанов судів про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для негайного їх виконання. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов`язок. Зокрема, зазначений обов`язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі. В таких випадках держава в особі органу державної виконавчої служби несе відповідальність за виконання остаточних судових рішень.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року №813/593/17, від 24 вересня 2019 року №826/16191/17 та від 03 жовтня 2019 року №804/8042/17.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №MP_AB201087800_9609672 від 13.09.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

З приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11915,60 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16 та від 22 травня 2018 року у справі №826/8107/16.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить вирішити питання про стягнення з відповідача судових витрат, понесених ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом даної справи, зокрема, на професійну правничу допомогу в розмірі 11915,60 грн.

Для підтвердження вказаних витрат позивачем суду надано: договір про надання правової допомоги №98 від 16.08.2019 року, який укладено між Адвокатським об`єднанням Лекс Експерт в особі голови об`єднання Чабаненко В.Т. та ОСОБА_1 ; акт приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №98 від 16.08.2019 року; доручення №114 від 16.08.2019 року, яким Адвокатським об`єднанням Лекс Експерт доручено ОСОБА_4 надання юридичної та правової допомоги; копія квитанції від 16.08.2019 про сплату юридичних послуг у сумі 11915,60 грн.

Так, як убачається із п. 4.2. розділу 4 Оплата послуг договору про надання правової допомоги №98 від 16.08.2019 року вартість правової допомоги, що надається Виконавцем, обчислюється згідно гонорару адвоката який надає правову допомогу, та складає:

- складення та подання заяви про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі 5000 грн.;

- представництво інтересів, участь адвоката у судовому засіданні (1 судове засідання) -2305,20 грн.;

- складання інших процесуальних документів крім заяви про стягнення середнього заробітку, апеляційної скарги (768,40 грн. - 1 година) - 768,40 грн.;

- адвокатський запит (1 запит) - 500 грн.;

- складання апеляційної скарги - 5000 грн.;

- представництво інтересів, участь адвоката у судовому засіданні в апеляційній інстанції - 2305,20 грн.

Також, як видно із тексту акту приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №98 від 16.08.2019 року, Клієнт оплачує Виконавцю кошти на загальну суму 11915,60 грн. в межах договору №98 від 16.08.2019 р. та в повній відповідності з умовами Договору, в тому числі 5000,00 грн. за складення та подання заяви до суду про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, та авансові кошти у розмірі 6915,60 грн. за представництво інтересів Клієнта, участь у судових засіданнях з розрахунку 2305,20 грн. * три судових засідання.

В той же час, суд зазначає, що у даній справі, як зазначалось вище, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Тобто у даному випадку, представник позивача - адвокат Федорова О.М. участь у судових засіданнях не приймала.

За таких обставин вимога позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до часткового задоволення у сумі 5000 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді - задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40359593) на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на роботі за період з 09.06.2017р. по 11.08.2019р. в розмірі 77 690,28 грн. (з вирахуванням усіх обов`язкових податків, платежів та зборів).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40359593) на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40359593) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник