Ухвала

від 04.09.2019 по справі 460/2037/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

04 вересня 2019 року м. Рівне №460/2037/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглядаючи матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Городищенського сільського голови Рівненського району Рівненської області Павлюка Петра Антоновича про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним та нечинним розпорядження,

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Городищенського сільського голови Рівненського району Рівненської області Павлюка Петра Антоновича (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії та бездіяльність Городищенського сільського голови Рівненського району Рівненської області Павлюка Петра Антоновича щодо порушення статті 19 Конституції України, статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад , принципів судочинства при виданні розпорядження від 14.08.2019 №35; визнати протиправним та нечинним розпорядження №35 від 14.08.2019 Про вивчення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення .

Ухвалою суду від 30.08.2019 заяву головуючого судді Махаринця Д.Є. про самовідвід задоволено. 03 вересня 2019 року за результатами повторного автоматизованого розподілу у справі визначено головуючого суддю - Недашківську К.М.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження №35 від 14.08.2019 Про вивчення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення до моменту набрання законної сили рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду у адміністративних справах №460/533/19, №460/1660/19 і №460/1719/19.

Позивач вказує, що розпорядження є очевидно протиправним. Невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду та поновлення порушених прав. Тому, заявник просить вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених ОСОБА_1 в основу заяви про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що підставами для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень;

2) очевидними є ознаки порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю;

3) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

4) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист;

5) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

За правилами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини другої статті 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

При цьому суд звертає увагу на те, що забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто покликане гарантувати виконання рішення адміністративного суду і спрямоване на забезпечення принципу обов`язковості судових рішень.

З матеріалів заяви вбачається, що предметом спору даної адміністративної справи є, зокрема, оскарження дій та бездіяльності Городищенського сільського голови Рівненського району Рівненської області Павлюка Петра Антоновича щодо порушення статті 19 Конституції України, статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад , принципів судочинства при виданні розпорядження від 14.08.2019 №35; визнання протиправним та нечинним розпорядження №35 від 14.08.2019 Про вивчення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення .

Так, суд зазначає, що відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад регулює Закон України Про добровільне об`єднання територіальних громад від 05.02.2015 №157-VIII (далі - Закон №157-VIII).

Відповідно до статті 3 Закону №157-VIII суб`єктами добровільного об`єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. Об`єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською.

Частиною першою статті 5 Закону №157-VІІІ передбачено, що ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути:

1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону №157-VІІІ сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи.

В подальшому порядок підготовки проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад та порядок підготовки рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад регламентований нормами статей 6 та 7 Закону №157-VІІІ.

Так, Городищенським сільським головою Рівненського району Рівненської області Павлюком Петром Антоновичем прийнято розпорядження від 14.08.2019 №35 Про вивчення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення , відповідно до якого вирішено провести вивчення ініціативи Білокриницької сільської ради про добровільне об`єднання територіальних громад сіл Городище та Кругле Городищенської сільської ради з територіальними громадами сіл Шубків, Котів, Гориньград Другий, Гориньград Перший, Дуби, Рисвянка Шубківської сільської ради, сіл Біла Криниця, Антопіль, Глинки Білкориницької сільської ради в Білокриницьку об`єднану територіальнугромаду з адміністративним центром у с. Біла Криниця та подати відповідні пропозиції (п.1); провести громадське обговорення щодо можливого добровільного об`єднання територіальних громад протягом 30 днів з дня прийняття цього розпорядження шляхом побудинкового обходу відповідно до підписного листа згідно додатку 1 (п.2); визначити відповідальними особами з питань проведення громадського обговорення депутатів сільської ради та наступних громадян…(далі по тексту) (п.3); в залі засідань Городищенської сільської ради 13 вересня 2019 року о 10:00 год. провести підсумки громадського обговорення з питання добровільного об`єднання громад за участю відповідальних осіб з питань проведення громадського обговорення та підготувати звіт у встановлені законом терміни (п.4); включити до порядку денного сесії сьомого скликання Городищенської сільської ради питання про добровільне об`єднання територіальних громад сіл Городище та Кругле Городищенської сільської ради з територіальними громадами сіл Шубків, Котів, Гориньград Другий, Гориньград Перший, Дуби, Рисвянка Шубківської сільської ради, сіл Біла Криниця, Антопіль, Глинки Білкориницької сільської ради в Білокриницьку об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром у с. Біла Криниця (п.5).

Таким чином, прийняття спірного розпорядження про вивчення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення не несе в собі неминучого наслідку саме об`єднання територіальних громад сіл Городище та Кругле Городищенської сільської ради з територіальними громадами сіл Шубків, Котів, Гориньград Другий, Гориньград Перший, Дуби, Рисвянка Шубківської сільської ради, сіл Біла Криниця, Антопіль, Глинки Білкориницької сільської ради в Білокриницьку об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром у с. Біла Криниця, з чим категорично не погоджується позивач.

Дане розпорядження по своїй суті передбачає процедуру вивчення самої ініціативи такого об`єднання, проведення громадського обговорення. А наслідками таких обговорень вже будуть підготовка проектів певних рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад та прийняття самих рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад, передбачити суть та зміст яких не може позивач, який наголошує саме на своєму бажанні об`єднатися з територіальною громадою міста Рівне. Тобто, ОСОБА_1 вказує на ймовірність (можливість) настання певних подій, які, на його думку, порушать права та законні інтереси більшості жителів.

Однак, прийняття самого рішення про добровільне об`єднання територіальних громад не є фактичною подією, яка настала чи неминуче настане, а є лише припущенням заявника, оскільки прийняттю рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад передує вчинення низки дій та прийняття рішень, передбачених Законом №157-VIII.

Наявність ознак очевидної протиправності розпорядження відповідача, на які посилається позивач у своїй заяві про забезпечення позову, дотримання вказаного порядку прийняття розпорядження щодо вивчення пропозиції про добровільне об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення нормам Конституції та законам України може бути встановлена судом тільки під час з`ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, тобто за наслідками розгляду справи по суті.

Тобто, встановлення ознак протиправності оскаржуваного розпорядження є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Відповідно, забезпечення даного адміністративного позову шляхом зупинення дії розпорядження не матиме безпосереднього впливу на можливість виконання судового рішення в даній справі в подальшому в разі його постановлення на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, в даному випадку, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд враховує співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Позивачем також не зазначено, з яких саме обставин він, як член територіальної громади, дійшов висновку щодо існування, без вжиття заходів забезпечення позову, очевидної небезпеки заподіяння шкоди його інтересам та не надано доказів, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі в межах заявлених позовних вимог, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Оцінюючи обґрунтованість заяви про забезпечення позову, суд враховує, що позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили, що виконання рішення у справі у разі задоволення позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача буде ускладеним або неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами необхідність забезпечення позову та не доведено обґрунтованості застосування обраного заявником способу (заходу) забезпечення такого позову.

Крім того, суд зазначає, що заявник просить зупинити дію розпорядження №35 від 14.08.2019 Про вивчення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення до моменту набрання законної сили рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду у адміністративних справах №460/533/19, №460/1660/19 і №460/1719/19.

Однак, інститут забезпечення позову не передбачає вжиття заходів забезпечення позову до набрання законної сили судовими рішеннями в інших справах. Тобто, позов може бути забезпечений судом саме в межах розгляду даної справи, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, а не в інших.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Городищенського сільського голови Рівненського району Рівненської області Павлюка Петра Антоновича про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним та нечинним розпорядження - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну ухвалу суду складено 04.09.2019.

Суддя Недашківська К.М.