Справа № 460/2037/19
Провадження №2-а/460/208/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.12.2019 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кондратьєвої Н.А.
з участю секретаря судового засідання Юрчишина В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції України у Львівській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 батальйону 4 роти капрала поліції Кригуля Романа Степановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції України у Львівській області, інспектора 2 батальйону 4 роти капрала поліції Кригуля Романа Степановича про скасування постанови серії ЕАВ № 1064893 від 13.04.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності. В обґрунтування позову покликається на те, що 13.04.2019 року постановою інспектора капрала поліції Кригуля Р.С. УПП у Львівській області ДПП його притягнено до адміністративної відповідальності і накладено стягнення відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Згідно із постановою, він керуючи транспортним засобом марки Skoda Rapid , державний номерний знак НОМЕР_1 перевищив допустиме перевищення швидкості руху транспортних засобів у населеному пункті Терновиця більш ніж на 20 км. З вказаною постановою не згідний, і вважає таку винесену з порушенням процесуальних та матеріальних норм чинного законодавства. Вказаного правопорушення не вчиняв, намагався пояснити це працівникам УПП, однак вони його не вислухали. Зазначив, що дійсно 13.04.2019 року зі своєю родиною рухався по дорозі Львів-Краковець в напрямку від м. Яворова до м. Новояворівська. На ділянці траси, позначеної знаком 5.45 с. Терновиця був зупинений працівниками поліції. Вважає, що на момент виїзду за межу знаку 5.45 швидкість його авто згідно даних приладу вимірювання швидкості (спідометра) становила 65-70 км/год. Він бачив, що рух на даній ділянці дороги контролюється працівниками поліції, тому почав завчасно зменшувати швидкість. Окрім цього, в автомобілі перебували діти, а тому він не мав наміру наражати їх на небезпеку. Поліцейський не представив йому знімку з приладу TruCam. Окрім того, лише після того, як він висловив свою незгоду, працівник поліції повернувся до автомобіля та одягнув бодікамеру і продовжив розмову під відеозапис. Зазначає, що просив поліцейського скласти протокол про правопорушення, у якому він міг би дати пояснення. Однак, поліцейський повідомив його, що заданих обставин протокол не складається, чим обмежив його права. Попри вимогу надати час на захист його прав, постанову було винесено на місці без врахування усіх істотних обставин справи. Також звертає увагу на те, що прилад TruCam внесений у реєстр у 2012 році під № У3197-12 виключений із Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, а тому отримані з його допомогою дані не можна вважати належними та допустимими доказами. Окрім того, постанову було винесено на місці вчинення правопорушення, а отже, він не мав можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Зважаючи на викладене, просить постанову серії ЕАВ № 1064893 від 13.04.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності визнати незаконною та скасувати, закрити провадження у справі.
Ухвалою від 01.07.2019 року у справі відкрито провадження та призначено судове засідання.
Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву у якій просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача, повідомлений належним чином про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву до суду не пред`являв.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи спір у межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З матеріалів справи судом встановлено, що 13.04.2019 року інспектором УПП у Львівській області ДПП Кригулем Р.С. винесено постанову серії ЕАВ № 1064893 від 13.04.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно із вказаною постановою ОСОБА_1 , 13.04.2019 року о 12 год. 58 хв. керував транспортним засобом марки Skoda Rapid , державний номерний знак НОМЕР_1 у населеному пункті с. Терновиця зі швидкістю руху 81 км/год., чим перевищив допустиме обмеження швидкості більш ніж на 20 км/год., чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем TruCam LTI 20/20 TC 00058.
Відповідно частини 5 статті 14 Закону України Про дорожній рух учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно п. 12.4. Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд критично оцінює покликання позивача на неправомірність використання працівниками патрульної поліції лазерного вимірювача TruCam, оскільки лазерний вимірювач швидкості TruCam отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобів вимірювальної техніки "Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний TruCam, який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки з номером УЗ 197-12.
Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.
Крім того, така процедура як "сертифікація" взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.
Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить один рік.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформленням результатів, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року №193.
Із врахуванням викладеного лазерний вимірювач швидкості TruCаm LTI 20/20 може засвідчувати порушення швидкісного режиму, а тому може бути належним доказом по справі.
Водночас, відповідач не долучив суду свідоцтво про повірку приладу TruCаm LTI 20/20, а також фотознімок з приладу TruCаm LTI 20/20, де зафіксовано перевищення швидкості автомобілем марки Skoda Rapid , державний номерний знак НОМЕР_1 . А тому, суд критично оцінює посилання відповідача у постанові про адміністративне правопорушення на застосування приладу TruCаm LTI 20/20 для вимірювання швидкості.
Суд критично оцінює твердження позивача про те, що працівники поліції зобов`язані були скласти протокол про адміністративне правопорушення, оскільки таке зафіксоване не в автоматичному режимі, оскільки, відповідно до частини третьої статті 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП. Відповідно до частини другої статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративного правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованих в автоматичному режимі.
Також, позивач покликається на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини дано офіційне тлумачення положенню частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення . У аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення за місцем його вчинення визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Однак, з 08 серпня 2015 року (тобто після ухвалення Конституційним Судом України вказаного вище Рішення) набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху № 596-VІІІ від 14.07.2015 року, яким внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цими змінами законодавець наділив органи Національної поліції правом розглядати справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв (стаття 222 КУпАП). Справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень (стаття 276 КУпАП).
Відповідно до п.1, 2 Розділу ІІІ Інструкції Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 р. та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за № 1408/27853 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, аналізуючи норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що працівники органів і підрозділів Національної поліції з 08 серпня 2015 року наділені Законом № 596-VІІІ від 14.07.2015 року правом розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, у тому числі, на місці, а відтак суд критично оцінює обґрунтування позивачем незаконності оскаржуваної постанови в частині розгляду справи та винесення постанови на місці зупинки транспортного засобу.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Представник відповідача жодних доказів на спростування позовних вимог позивача не надав, відзив на позов не подав.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи прирівнюються до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані, а тому суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення відносно позивача слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 280 КУпАП, ст. ст. 77, 205, 229, 246, 250, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції України у Львівській області, інспектора Кригуля Романа Степановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАВ № 1064893 від 13.04.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Закрити справу про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Рішення може бути повністю або частково оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, визначеному ст. ст. 272, 286, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне найменування сторін.
Позивач - ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: 79000, м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Відповідач - інспектор 2 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції капрал поліції Кригуль Роман Степанович, адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Суддя Н.А. Кондратьєва
Суд | Яворівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2019 |
Оприлюднено | 21.12.2019 |
Номер документу | 86483339 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Яворівський районний суд Львівської області
Кондратьєва Н. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні