Рішення

від 30.08.2019 по справі 826/16057/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2019 року № 826/16057/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення доТовариства з обмеженою відповідальністю Розумні покупки простягнення штрафу та пені представники позивача - Пузирьова К.О.;

сторін: відповідача - не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення (далі - позивач або Національна рада) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Розумні покупки (надалі - відповідач або ТОВ Розумні покупки або Товариство), в якому просить суд стягнути з відповідача штраф та пеню у розмірі 5437,18 грн.

В якості підстав позову позивач зазначив, що Національною радою встановлено факт неподання ТОВ Розумні покупки інформації про структуру власності та зобов`язано у тридцятиденний термін з дня повідомлення Національною радою про прийняте рішення сплатити до Державного бюджету України штраф у розмірі 3829,00 грн. Внаслідок несплати встановлено та нараховано пеню у розмірі 1608,18 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено до розгляду в підготовчому засіданні.

Відповідач відзив на позовну заяву Національної ради не надав.

04.12.2018 відкладено розгляд справи до 12.02.2019.

У судовому засіданні 12.02.2019 представник позивача був присутній, представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12.03.2019.

12.03.2019 в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, враховуючи клопотання представника позивача, ухвалив перейти до стадії письмового провадження на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту альтернативно - КАС України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Враховуючи інформацію, зазначену в акті Робочої групи з опрацювання відомостей та документів про структуру власності телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, щодо неподання (несвоєчасного подання) інформації про структуру власності ТОВ Розумні покупки , м. Київ (ліцензія на мовлення НР № 00116-м від 20.06.2012) позивачем прийнято рішення від 12.07.2018 № 992 про накладення штрафу на ТОВ Розумні покупки , м. Київ, яким:

- визнано порушення ТОВ Розумні покупки , м. Київ частини четвертої статті 12 (суб`єкт інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення щороку подає Національній раді інформацію про свою структуру власності в порядку та за формою, що встановлюються Національною радою. Неподання, несвоєчасне подання такої інформації або подання інформації, що не відповідає дійсності, є підставою для застосування Національною радою санкцій відповідно до цього Закону), частини другої статті 59 Закону України Про телебачення і радіомовлення (телерадіоорганізація зобов`язана щороку, до 31 березня, подавати до Національної ради звіт за попередній (звітний) рік діяльності про свою структуру власності);

- зобов`язано ТОВ Розумні покупки , м. Київ, шляхом видачі розпорядження, вчасно та у повному обсязі надати до Національної ради до 31.03.2019 звіт за попередній (2018 звітний) рік діяльності про свою структуру власності.

Вказане рішення направлене за юридичною адресою ТОВ Розумні покупки 16.07.2018 (рекомендований лист зі штрихкодовим ідентифікатором 0100163720170), а також розміщене на офіційному веб-сайті позивача (https://www.nrada.gov.ua/decisions/pro-nakladannya-shtrafu-na-tov-rozumni-pokupky-m-kyyiv-4/).

В подальшому позивачем прийнято рішення від 06.09.2018 № 1439 про звернення до суду про стягнення штрафу з ТОВ Розумні покупки , м. Київ (НР № 00116-м від 20.06.2012). Рішення мотивоване тим, що станом на 05.09.2018 Товариством не надано документального підтвердження сплати штрафу, у зв`язку із чим доручено управлінню фінансової та бухгалтерської служби нарахувати пеню за кожен день прострочення сплати.

З розрахунку суми заборгованості вбачається, що сума штрафу складає 3829,00 грн., а пеня (1 % суми штрафу за кожен день прострочення сплати) становить 1608,18 грн., що разом становить 5 437,18 грн.

Враховуючи, що відповідач не сплатив штраф та пеню, позивач звернувся до суду із відповідним адміністративним позовом.

Відповідно до частин другої-третьої, п`ятої статті 72 Закону України Про телебачення і радіомовлення від 21.12.1993 № 3759-XII (далі - Закон № 3759-XII) Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону або ліцензійних умов. Національна рада застосовує санкції до провайдерів програмної послуги у разі порушення ними вимог цього Закону та/або умов ліцензії. Національна рада приймає рішення про застосування санкцій на підставі наданих документальних свідчень, актів перевірки чи подання визначених цим Законом органів державної влади.

Згідно із частиною шостою зазначеної статті Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради.

Як передбачено частиною одинадцятою статті 72 Закону № 3759-XII за неподання або несвоєчасне подання інформації, передбаченої частиною другою статті 59 (для телерадіоорганізацій) або частиною дев`ятою статті 40 (для провайдерів програмної послуги) цього Закону, телерадіоорганізація або провайдер програмної послуги сплачує штраф у розмірі 5 відсотків загальної суми ліцензійного збору за всіма ліцензіями, власниками яких є порушник, відповідно до статті 31 цього Закону.

Телерадіоорганізація зобов`язана щороку, до 31 березня, подавати до Національної ради звіт за попередній (звітний) рік діяльності про свою структуру власності, в якому зазначаються відомості про структуру власності станом на 31 грудня звітного року (частина друга статті 59 Закону № 3759-XII).

Порядок виконання рішення про застосування санкції встановлений статтею 75 Закону № 3759-XII.

Так, з метою виконання рішення про застосування санкції Національна рада повідомляє ліцензіата про прийняте щодо нього рішення шляхом оприлюднення відповідного повідомлення про прийняте рішення на офіційному веб-сайті Національної ради та надсилає ліцензіату копію відповідного рішення протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. Ліцензіат вважається належно повідомленим Національною радою про прийняте рішення через п`ять днів з моменту надсилання йому копії такого рішення рекомендованим листом.

У разі застосування санкції у вигляді штрафу ліцензіат зобов`язаний сплатити штраф у тридцятиденний термін з дня повідомлення Національною радою про прийняте рішення. За кожен день прострочення сплати нараховується пеня у розмірі одного відсотка суми штрафу. У разі несплати ліцензіатом штрафу штраф стягується за рішенням суду.

Як зазначено вище, рішенням позивача від 12.07.2018 № 992 про накладення штрафу на ТОВ Розумні покупки , м. Київ визнано порушення відповідачем частини четвертої статті 12 та частини другої статті 59 Закону № 3759-XII, у зв`язку із чим застосовано штраф у розмірі 3829,00 грн. (76580,00 грн. х 5%).

Окрім того, наведеним рішенням зобов`язано відповідача шляхом видачі розпорядження вчасно та у повному обсязі надати позивачу до 31.03.2019 звіт за попередній (2018 звітний) рік діяльності про свою структуру власності.

Водночас, суд констатує, що строк, визначений частиною другою статті 59 Закону № 3759-XII, для подання звіту за попередній (2018 звітний) рік діяльності станом на дату прийняття рішення № 992 (12.07.2018) не закінчився, оскільки, останній день для подання такого звіту є 31.03.2019, що не заперечується позивачем, а отже відповідний строк не був пропущений відповідачем.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем жодних порушень вимог Закону № 3759-XII з боку ТОВ Розумні покупки не доведено.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка відносин призвела до невідповідності висновків Національної ради фактичним обставинам справи.

В даному випадку відсутні підстави для притягнення відповідача до відповідальності, адже застосування штрафу можливе лише у разі встановлення факту порушення вимог Закону № 3759-XII.

За відсутні підстав для застосування до відповідача штрафу у розмірі 3829,00 грн., як наслідок протиправним є нарахування пені в розмірі 1608,18 грн.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Наведені вимоги КАС України в частині належного документального підтвердження своєї правової позиції позивачем не виконані, зокрема, позивачем не надано належні та допустимі докази підтвердження правомірності застосування до відповідача штрафу та нарахування пені.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва .

Суддя К.С. Пащенко