Постанова

від 04.09.2019 по справі 826/11612/14

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11612/14 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Шурка О.І.

за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Реконструкція до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство Реконструкція звернулось до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, у якому просило суд: скасувати припис відповідача від 17.07.2014 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також визнати незаконною та скасувати постанову відповідача від 23.07.2014 № 227/14/7/26-45/2307/02/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2014 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.12.2015 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2014 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2019 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.07.2014.

Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.07.2014 № 227/14/7/26-45/2307/02/1.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що згідно фотофіксації, проведеної посадовою особою Інспекції під час проведення перевірки вбачаються очевидні порушення, зазначені у акті, протоколі, приписі та постанові.

На думку апелянта, судом першої інстанції не було враховано, що під час прийняття рішення у справі, роботи, які були виконані позивачем відносяться до категорії будівельних робіт, що потребують декларування, тобто отримання дозвільної документації щодо будівництва.

Разом з тим, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, у відповідності до положень частини першої ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини першої ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПАТ Реконструкція зареєстроване, як юридична особа за адресою: 03048, м. Київ, вул. Е.Федора, будинок 3-Б, код ЄДРПОУ 21604436.

21.05.2014 позивачем до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві подано декларацію про початок виконання будівельних робіт Будівництво складських будівель для адміністративно-виробничого комплексу на вул.Федора Ернста, 3-б у Солом`янському районі м.Києва.

Оскільки декларацію про початок виконання будівельних робіт оформлено з порушенням установлених вимог законодавства, листом від 21.05.2014 №7/26-29/2105107, відповідач повернув на доопрацювання.

У подальшому, декларацію про готовність об`єкта до експлуатації на об`єкт будівництва: Будівництво складських будівель для адміністративно-виробничого комплексу на вул. Федора Ернста, 3-б у Солом`янському районі м.Києва, прийнято та зареєстровано Інспекцією 18.06.2014 за №КВ 083141690572.

Об`єкт будівництва - складські будівлі для адміністративно-виробничого комплексу, за адресою: вул.Федора Ернста, 3-б у Солом`янському районі м.Києва, розташовані на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні ПАТ Реконструкція на підставі Договору оренди земельної ділянки від 23.06.2005 №72-6-00291, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, загальною площею 1661,22 кв.м.

17.07.2014 головним державним інспектором Інспекційного відділу №1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві Вайвалою В.В., з підстав необхідності перевірки достовірності даних наведених в декларації про готовність об`єкта до експлуатації (вх.№7/26-0307/2 від 03.07.2014), на ПАТ Реконструкція у присутності уповноваженої особи Уліцького Ю.М. (довіреність від 14.01.2014), проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 17.07.2014 (надалі - Акт від 17.07.2014).

У відповідності до акту від 17.07.2014, об`єкт із будівництва складських будівель для адміністративно-виробничого комплексу по вулиці Ф.Ернста, 3-б, у Солом`янському районі м.Києва на момент перевірки 10.07.2014 о 14:30 експлуатувався без прийняття в експлуатацію, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

17.07.2014 Головним інспектором складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, з вимогою усунути порушення про заборону експлуатації вищевказаного об`єкта будівництва з 17.07.2014 (надалі - припис від 17.07.2014) до усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва шляхом введення в експлуатацію.

На підставі Акта та припису від 17.07.2014, Інспекцією прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.07.2014 №227/14/7/26-45/2307/02/1, якою ПАТ Реконструкція визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 109620,00 грн.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийнятих ним оскаржуваних рішень, не надано відповідних доказів, що позивачем експлуатується об`єкт будівництва: Будівництво складських будівель для адміністративно-виробничого комплексу по вул.Ф.Ернста, 3-б, з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність , визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності , встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Так, згідно з приписами ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 7 Порядку № 553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки відповідачем було встановлено, що об`єкт із будівництва складських будівель для адміністративно-виробничого комплексу по вулиці Ф.Ернста, 3-б, у Солом`янському районі м.Києва на момент перевірки 10.07.2014 о 14:30 експлуатувався без прийняття в експлуатацію, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

За правилами частин 1 та 2 статті 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Частинами 1, 2 статті 39 Закону №3038-VI встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється (ч. 8 ст. 39 Закону України № 3038-VI).

За правилами абз. 4 п. 6 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, апелянт вказує на те, що згідно фотофіксації, а саме фотокарток, здійснених інспектором під час проведення перевірки ПАТ Реконструкція вбачаються очевидні порушення, зафіксовані в Акті перевірки від 17.07.2014.

Згідно підпункту 11 пункту 11 Порядку №553, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Аналогічні положення викладено у п.10 ч.4 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Тобто, зазначеними нормами передбачено право відповідача, а не обов`язок здійснювати фіксування встановлених порушень з використанням аудіо- та відеотехніки та можливість підтвердження порушень, зокрема фотоматеріалами, про що зазначається в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Разом з тим, як вірно відзначено судом першої інстанції, згідно Акта від 17.07.2014 вбачається, що фіксування процесу перевірки вказаними технічними засобами не здійснювалось, тобто, відповідач не скористався таким правом.

Крім того, фотознімки, на які посилається апелянт, як на докази підтвердження вчинення позивачем правопорушення, не були додані до протоколу, що підтверджується графою Додатки в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.07.2014.

Вказане свідчить про те, що з наданих фотознімків не можливо ідентифікувати, коли проводили фотофіксацію, якого об`єкта, в який час та якою посадовою особою.

Відтак, колегія суддів, як і суд першої інстанції, не може розцінювати надані відповідачем докази, як належні та допустимі.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 01.12.2015 у даній справі, згідно якої посилання на фотокопії, як на єдиний аргумент підставності оскаржуваних рішень відповідача, викликають сумніви, тобто не є переконливими, а відтак не можуть бути достатніми доказами на підтвердження вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У той же час, 15.08.2014 Інспекцією зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво складських будівель для адміністративно-виробничого комплексу по вул.Ф.Ернста, 3-б в Солом`янському районі м. Києва за №КВ14314227029, тобто введено об`єкт в експлуатацію (а.с. 76-80).

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийнятих ним оскаржуваних рішень, та не надано допустимих та достовірних доказів того, що позивачем експлуатується об`єкт будівництва: Будівництво складських будівель для адміністративно-виробничого комплексу по вул.Ф.Ернста, 3-б , з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, тому наявні підстави для скасування припису від 17.07.2014 та постанови №227/14/7/26-45/2307/02/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.07.2014.

Інші доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Європейським судом з прав людини у рішенні у справі Трофимчук проти України від 28.10.2010, № 4241/03 (п. 54) зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (див. рішення у справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32), зокрема у п. 58 рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, 4909/04 зазначив, що згідно з його усталеною практикою, що відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2019 року - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

І.О. Шурко

Повний текст постанови складено 04.09.2019.