Рішення

від 03.09.2019 по справі 914/875/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2019 справа № 914/875/19

Суддя Юркевич М.В., при секретарі Березюку Ю.О., розглянувши матеріали

позивача - 1: ОСОБА_1 , м. Стрий Львівська область

позивача - 2: ОСОБА_2 , м. Стрий Львівська область

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Дібровастрий , м. Стрий Львівська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1: реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Стрийської міської ради, м. Стрий Львівська область

за участю третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 2: ОСОБА_3 , м. Стрий Львівська область

про:визнання недійсним наказу директора ТОВ Дібровастрий №04/05 від 04.05.2016р.

за участю представників сторін:

від позивача- 1: не з`явився

від позивача- 2: не з`явився

від відповідача: Поврозник А.П.

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Дібровастрий про визнання недійсним наказу директора ТОВ Дібровастрий №04/05 від 04.05.2016 року про передачу нерухомого майна до статутного фонду ТОВ Мелман .

Ухвалою від 28.05.2019 року було відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 25.06.2019р.

Ухвалою від 25.06.2019 року залучено до участі у даній справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду від 16.07.2019р. та 23.07.2019р.

16.07.2019р. від третьої особи поступило письмове пояснення по суті позовних вимог

23.07.2019р. відповідач подав суду відзив, в якому повністю визнав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. Крім того, відповідач подав суду клопотання про призначення у даній справі судової оціночно-будівельної експертизи для визначення ринкової вартості нерухомого майна, яке було передано третім особам за оскаржуваним наказом директора ТОВ Дібровастрий .

З підстав викладених в ухвалі суду від 06.08.2019р. в задоволення клопотання про призначення судової експертизи було відмовлено та закрито підготовче провадження і призначено розгляд справ по суті на 03.09.2019р.

В судове засідання 03.09.2019р. з`явився представник відповідача. Натомість, позивачі та треті особи явку своїх уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суд не повідомили.

В ході судового розгляду справи по суті відповідач виступив зі вступним словом, після чого суд перейшов до дослідження обставин справи та поданих доказів.

Досліджуючи обставини та докази по справі, судом з`ясовано наступне:

ОСОБА_1 (позивач - 1) та ОСОБА_2 (позивач - 2) є учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Дібровастрий (відповідача) з внесками до статутного капіталу товариства 10% та 13,33% відповідно.

Звертаючись з даним позовом позивачі зазначають, що з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно їм стало відомо про те, що належне на праві приватної власності ТОВ Дібровастрий нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 вибули із власності товариства, а станом на момент звернення до суду вказане майно зареєстроване на фізичну особу ОСОБА_4 .

Позивачі вважають, що зазначене майно вибуло з власності ТОВ Дібровастрий незаконно та без рішення загальних зборів товариства. А оскаржуваний наказ, на той час директора ОСОБА_3 , було винесено з перевищенням повноважень.

Зокрема, на підставі матеріалів реєстраційної справи, яка була надана суду державним реєстратором виконавчого комітету Стрийської міської ради, судом було з`ясовано, що на підставі наказу директора ТОВ Дібровастрий №04/05 від 04.05.2016 року майно відповідача (нежитлові приміщення, а саме: магазин А-1, площею 81,8 кв.м., магазин-склад В-1 площею 106,2 кв.м., гараж Г-1 площею 24,9 кв.м., ворота №1, огорожа №2 загальною площею 808,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 ) було передано до статутного капіталу ТОВ Мелман .

Згідно спірного наказу ТОВ Дібровастрий стало учасником ТОВ Мелман , передавши в статутний капітал якого згадане вище майно.

Вподальшому, нерухоме майно було зареєстроване за ТОВ Дуратус на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна та протоколу загальних зборів ТОВ Дуратус від 23.03.2018р., а пізніше - за фізичною особою ОСОБА_4 .

Позиція позивачів.

Позивачі наголошують на тому, що жодних рішень загальних зборів учасників ТОВ Дібровастрий про відчуження та передачу спірного майна у власність третіх осіб не приймалося. Як і не приймалося рішень загальних зборів щодо заснування чи входження товариства до інших юридичних осіб.

Таким чином, учасники товариства вважають, що директор ТОВ Дібровастрий ОСОБА_3 . вийшов за межі повноважень, які визначені у статуті товариства та видав незаконний наказ Про участь у створенні товариства , що призвело до втрати права власності на нерухоме майно, яке належало відповідачу.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивачі покликаються на імперативні норми ст. 59 ЗУ Про господарські товариства та п. 8.2.4 статуту ТОВ Дібровастрий , відповідно до яких створення, ліквідація реорганізація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників.

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві повністю визнав позовні вимоги. Так, за твердженням останнього, колишнім директором товариства відповідача ОСОБА_3 незаконно було винесено оскаржуваний наказ, з перевищенням повноважень, що спричинило втрату права власності на майно ТОВ Дібровастрий та грубе порушення прав його учасників.

Позиція третьої особи - 2 ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 зазначив, що відповідно до протоколу №1 від 13.05.2009р. був обраний на посаду директора ТОВ Дібровастрий . А видаючи спірний наказ від 04.05.2016р., керувався п. 8.3.1 розділу 8 статуту товариства, який діяв на момент виконання обов`язків директора та передбачав відповідну компетенцію.

Зокрема, ОСОБА_3 наголошував, що відповідно до статуту був наділений правом укладати від імені товариства угоди, контракти договори на всі види діяльності, що не перевищує 450 000,00 грн., та підписувати і затверджувати акти на відчуження майна товариства на суму до 450 000,00 грн. Тому, останній вважає, що не перевищував повноважень при видачі спірного наказу.

В обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог, ОСОБА_3 покликався на звіт про незалежну оцінку об`єктів нерухомого майна, які було передано у статутний капітал ТОВ Мелман відповідно до оспорюваного наказу. Так, відповідно до наданого звіту, загальна вартість такого майна складала 445 968,00 грн. А тому, з урахуванням положень статуту, тодішній директор вважає, що вчинив правочин від імені товариства на суму, що не перевищує дозволені 450 000,00 грн.

З огляду на наведене, ОСОБА_3 повністю заперечував позовні вимоги, вважає виданий ним наказ дійсним та законним.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Відповідно до фактичних обставин справи встановлених судом, даний спір є таким, що виник з корпоративних правовідносин між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи.

Спір лежить в площині його регулювання нормами Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України, та ЗУ Про господарські товариства .

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. ( п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Серявін проти України ).

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ухвалюючи рішення суд послуговується наступними законоположеннями та своїми висновками:

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЗУ Про господарські товариства та п. 8.1. Статуту ТОВ Дібровастрий (в редакції від 2009р.), вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Згідно п. 8.2.4. статуту, до виключної компетенції Загальних зборів учасників товариства належать, зокрема: внесення змін до статуту товариства, зміна його статутного капіталу, а також створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень.

Питання віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства. (п.8.2.5.).

Відповідно до ст. 62 ЗУ Про господарські товариства , у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників товариства.

У відповідності до п. 8.3.1 Статуту, директор товариства, з поміж іншого, має право укладати договори, контракти, угоди на всі види діяльності товариства, що не перевищує 450 000,00 грн., а також укладати, підписувати договори і затверджувати акти на відчуження майна товариства на суму, що не перевищує 450 000,00 грн.

Судом встановлено, що в даній справі директор ТОВ Дібровастрий Максимів В.І. своїм наказом №04/05 від 04.05.2016р. Про участь у створенні товариства передав до статутного капіталу ТОВ Мелман належні ТОВ Дібровастрий нежитлові будівлі, а саме: магазин А-1, площею 81,8 кв.м., магазин-склад В-1 площею 106,2 кв.м., гараж Г-1 площею 24,9 кв.м., ворота №1, огорожа №2 загальною площею 808,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 ). Вподальшому, державним реєстратором було зареєстровано право власності на вказані нежитлові приміщення за ТОВ Мелман .

Свої дії, на той час повноважний директор ТОВ Дібровастрий ОСОБА_3 , обгрунтовував тим, що згідно вищенаведеного положення п. 8.3.1 статуту товариства, останній уповноважений без погодження загальних зборів учасників укладати договори, контракти, угоди на всі види діяльності товариства, що не перевищує 450 000,00 грн. Крім того, ОСОБА_3 покликався на звіт про незалежну оцінку об`єктів нерухомого майна, які було передано у статутний капітал ТОВ Мелман відповідно до якого загальна вартість такого майна складала 445 968,00 грн.

Однак, з такими твердженнями та правовою кваліфікацією даного юридичного факту з боку ОСОБА_3 , суд не погоджується, з огляду на наступне:

Як вже зазначалося судом вище, питання діяльності товариства з обмеженою відповідальністю, а також органів його управління, регулюється насамперед статутом такого товариства, а також нормами ЗУ Про господарські товариства .

В ході розгляду даної справи було встановлено, що оскаржуваним наказом ОСОБА_3 не просто вчинив правочин щодо відчуження майна, а фактично від імені ТОВ Дібровастрий прийняв участь у створенні нового ТОВ Мелман , ставши його учасником.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 59 ЗУ Про господарські товариства та п. 8.2.4. статуту, створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень - належать до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. А тому, директор ОСОБА_3 , видаючи спірний наказ, вийшов за межі наданих йому Законом та статутом повноважень.

Крім того, суду не було представлено доказів прийняття загальними зборами учасників ТОВ Дібровастрий рішення про участь у створенні ТОВ Мелман , а також відчуження всього наявного у товариства нерухомого майна.

Разом з тим, твердження ОСОБА_3 про те, що на підставі оскаржуваного наказу лише було відчужено майно, вартість якого не перевищує 450 000,00 грн., не відповідає дійсності, оскільки з представленої державним реєстратором копії матеріалів реєстраційної справи та самого наказу вбачається, що такий був виданий саме стосовно участі ТОВ Дібровастрий у створенні ТОВ Мелман (п. 1 наказу), а вже вподальшому, відбулася передача нежитлових будівель до статутного капіталу новоствореного товариства (п. 2 наказу) (Т1 а.с.192).

Більше того, на думку суду спірним є представлений ОСОБА_3 як доказ - висновок про оцінку майна, яке передавалося у власність третьої особи за оскаржуваним наказом. Зокрема, відповідно до такого висновку загальна вартість всього майна станом на 28.04.2016р. складала 445 968,00 грн.

Втім, у матеріалах справи наявні також документи, які ставлять під сумнів достовірність висновку про оцінку майна, яка була представлена ОСОБА_3

Так, ТОВ Дібровастрий надало суду висновок про вартість вищезгаданого майна станом на 30.06.2010р. в розмірі 2 733 278,00 грн.

Суд наголошує на тому, що така неузгодженість та суттєва відмінність у вартості спірного майна, в ході розгляду даної справи, не була сторонами усунута, що в свою чергу не дає підстав суду визнати як достовірну та дійсну одну чи іншу оцінку такого майна.

Втім, суд звертає увагу сторін на те, що будь-якому випадку директором ОСОБА_3 . при винесенні спірного наказу було порушено норми ЗУ Про господарські товариства , статуту ТОВ Дібровастрий , а відтак права а законні інтереси його учасників. Фактично, окрім участі у створенні від імені відповідача - ТОВ Мелман , ОСОБА_3 незаконно розпорядився передати до новоствореного товариства усе нерухоме майно, яке було на балансі підприємства, яке він, як директор, представляв. Це підтверджується також і бухгалтерською довідкою ТОВ Дібровастрий , відповідно до якої станом на 04.05.2016р. (дата винесення спірного наказу) іншого нерухомого майна, окрім будівель та споруд по АДРЕСА_1 , на балансі товариства відповідача не обліковувалось.

З огляду на наведене, за результатами дослідження доказів та обставин справи, суд дійшов висновку про доведеність та обгрунтованість позивачами своїх позовних вимог, в частині порушення директором ОСОБА_3 . прав учасників ТОВ Дібровастрий , зокрема видачею незаконного наказу №04/05 від 05.05.2016р., який підлягає визнанню недійсним, а тому позовні вимоги слід задовольнити.

Крім того, суд звертає увагу сторін на те, що в ході виготовлення повного тексту даного рішення суду (вступну та резолютивну частину якого було оголошено 03.09.2019р.), через канцелярію суду 04.09.2019р. поступило клопотання від представника третьої особи Максиміва В.І. про відкладення розгляду даної справи. Таким чином, враховуючи, що таке клопотання надійшло вже після ухвалення судом рішення у справі, то суд його не розглядає та не бере до уваги.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

зЗгідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним наказ директора ТОВ Дібровастрий №04/05 від 04.05.2016р. про передачу нерухомого майна до статутного фонду ТОВ Мелман .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дібровастрий (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Заньковецької, 82, код ЄДРПОУ 20771142) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) 1 921,00 грн. судового збору сплаченого за подання позовної заяви.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ст. 256, 257 ГПК України.

В судовому засіданні 03.09.2019р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.09.2019р.

Суддя Юркевич М. В.