Постанова

від 04.09.2019 по справі 760/11907/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 760/11907/17

Головуючий у першій інстанції - Усатова І.А.

Номер провадження № 22-ц/824/9800/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Владімірової О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , поданою представником ОСОБА_4 , на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 21 березня 2019 року по справі за позовом Приватного підприємства ПРИВАТ ІНВЕСТ до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Литвиненко Яна Олександрівна, АТ КБ Експобанк про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року позивач Приватне підприємство ПРИВАТ ІНВЕСТ звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просило накласти арешт на об`єкт нерухомості: групу нежилих приміщень №9-12, опис об`єкта: Блок соціально-побутового обслуговування, що є двоповерховою будівлею з підвалом та надбудовою, загальною площею 1209,95 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1240479880000, номер запису про право власності 20269396).

Заяву мотивовано тим, що Приватне підприємство ПРИВАТ ІНВЕСТ є власником майнових прав на об`єкт нерухомості - нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке воно придбало у ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 07 листопада 2014 року. Представником позивача зазначено, що з моменту, коли відповідачі дізнались про існування позову до них, власник даного об`єкту - ОСОБА_1 - розпочала активну діяльність, спрямовану на відчуження об`єкту та/або передачі його в оренду. Представник позивача посилався на те, що об`єкт нерухомості, майнові права на який є предметом спору в даній справі, активно та відкрито продається на ринку. Вказані дії ОСОБА_1 об`єктивно свідчать про її дійсний намір відчужити даний об`єкт нерухомості.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 21 березня 2019 року заяву Приватного підприємства ПРИВАТ ІНВЕСТ про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на об`єкт нерухомості: групу нежилих приміщень №9-12, опис об`єкта: Блок соціально-побутового обслуговування, що є двоповерховою будівлею з підвалом та надбудовою, загальною площею 1209,95 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1240479880000, номер запису про право власності 20269396).

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , подала апеляційну скаргу 03 червня 2019 року, оскільки вважає, що дана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також ухваленою в результаті неповного дослідження обставин справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач, звертаючись із вказаною заявою, просив накласти арешт на об`єкт, майнові права на який не є предметом позову, оскільки за договором відступлення майнового (речового) права на об`єкт нерухомості і права вимоги (заміна кредитора в зобов`язанні) від 13 квітня 2016 року, який оскаржується позивачем і що був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає майнові права на нежиле приміщення ( БСПО ) за адресою: АДРЕСА_1 . Характеристика вказаного об`єкта нерухомості - нежилі приміщення Блок соціально-побутового обслуговування, що є двоповерховою будівлею з підвалом та надбудовою за адресою АДРЕСА_1 (три), загальною площею 1382,00 кв.м. Окрім того, апелянт зазначає, що вказаний вище об`єкт нерухомості є також предметом договору відступлення майнового (речового) права, укладеного 21 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Проте, Приватне підприємство ПРИВАТ ІНВЕСТ в своїй заяві про забезпечення позову просить накласти арешт на групу нежилих приміщень №9-12, опис об`єкта: Блок соціально-побутового обслуговування, що є двоповерховою будівлею з підвалом та надбудово. за адресою АДРЕСА_1 три), загальною площею 1209,95 кв. м.

Враховуючи викладене, апелянт просив скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 21 березня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства ПРИВАТ ІНВЕСТ про забезпечення позову в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися повторно, і заяв про відкладення розгляду справи з поважних причин не подали, тому апеляційний суд з врахуванням положення ч.2 ст. 372 ЦПК України вважає за можливе розглянути вказану справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, суд першої інстанції при розгляді вказаної справи встановив, що позивачем Приватним підприємством ПРИВАТ ІНВЕСТ заявлено до відповідачів вимоги про визнання недійсним договору відступлення майнового (речового) права на об`єкт нерухомості і права вимоги (заміна кредитора в зобов`язанні) від 13 квітня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Войтовським В.С., зареєстрований в реєстрі за №1167, визнання недійсним договору відступлення майнового (речового) права на об`єкт нерухомості і права вимоги (заміна кредитора в зобов`язанні) від 21 квітня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Литвиненко Я.О., зареєстрований за №220. Встановлено, що спірні майнові права стосуються нежилого приміщення (БСПО) за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви Приватного підприємства ПРИВАТ ІНВЕСТ про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником було вказано на обставини, які дають підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову і у разі задоволення вказаного позову виконання можливого рішення суду може бути утрудненим або неможливим.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема,накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року роз`яснено судам, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом спору є визнання недійсним договору відступлення майнового (речового) права на об`єкт нерухомості і права вимоги (заміна кредитора в зобов`язанні) від 13 квітня 2016 року, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Войтовським В.С., та зареєстрований в реєстрі за №1167, а також визнання недійсним договору відступлення майнового (речового) права на об`єкт нерухомості і права вимоги (заміна кредитора в зобов`язанні) від 21 квітня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Литвиненко Я.О., зареєстрований за №220. Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, Приватне підприємство ПРИВАТ ІНВЕСТ посилається на те, що позивачу стало відомо про намір відповідача у найближчий час здійснити реалізацію об`єкта нерухомості, майнові права на який є предмет спору в даній справі. Зазначається, що у випадку продажу вказаного об`єкта нерухомості третім особам значно утруднюються перспективи позивача ефективно захистити своє порушене право на спірний об`єкт. Позивач вважає, що у випадку задоволення позовних вимог, фактично унеможливиться виконання рішення суду, оскільки об`єкт буде у власності третіх осіб і правовою підставою такого права власності будуть зовсім інші правовстановлюючі документи ніж ті, які є предметом даного судового розгляду.

Апеляційний суд вважає такі доводи заявника необґрунтованими, оскільки спосіб забезпечення позову, який просить застосувати Приватне підприємство ПРИВАТ ІНВЕСТ , не є співмірним із заявленими позовними вимогами та жодним чином не забезпечить виконання рішення суду.

У разі задоволення позовних вимог Приватного підприємства ПРИВАТ ІНВЕСТ договори відступлення майнового (речового) права на об`єкт нерухомості і права вимоги (заміна кредитора в зобов`язанні) від 13 квітня 2016 року та 21 квітня 2016 року вважатимуться недійсними, а рішення державного реєстратора скасованими з моменту набрання рішенням суду законної сили .

При цьому, зазначене судове рішення не потребуватиме примусового виконання, а отже, відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову, про які зазначає позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, право власності позивача на об`єкт нерухомості не зареєстровано в установленому законом порядку.

Натомість, витяг, який було надано заявником разом із заявою про забезпечення позову, містить інформацію, що на об`єкт нежилого приміщення Блок соціально-побутового обслуговування, що є двоповерховою будівлею з підвалом та надбудовою, загальною площею 1209,95кв.м., власником якого є ОСОБА_1 , накладено обтяження, підставою якого є договір іпотеки, серія та номер 860, виданий 05 травня 2017 року, виданий Сенюк М.В . приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (а.с.8).

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У той же час, позивач в своїй заяві не зазначає про те, що його право було зареєстровано у встановленому законом порядку, відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав, укладеного 07 листопада 2014 року з ОСОБА_5 .

Разом з тим, виконання рішення суду в межах заявлених позовних вимог ніяким чином не залежить від заходів забезпечення позову, на яких наполягає позивач.

За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що зазначені позивачем заходи забезпечення позову ніяким чином не забезпечують виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову в межах заявлених позовних вимог і жодним чином не впливають на ефективний захист, або поновлення майнового права позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

Що стосується доводів заявника щодо наміру ОСОБА_1 відчужити об`єкт нерухомості, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як вбачається із копій наданих роздруківок з Інтернет ресурсів, оголошення про продаж об`єкта нерухомості за адресою АДРЕСА_1 , датовані жовтнем 2018 року та березнем 2017 року (а.с.9, 11). Оскільки заяву про забезпечення позову було подано в березні 2019 року, вказані витяги з Інтернет ресурсів не містять актуальну інформацію, на підставі якої позивач звернувся із заявою про забезпечення позову.

З врахуванням викладених обставин колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо порушення вимог законодавства при забезпеченні позову та наявності обґрунтованих підстав для задоволення вказаних в апеляційній скарзі вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення

Керуючись ст. 367, 374, 374, 381-383 ЦПК України, ст. 216 ЦК України , апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подану представником ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 21 березня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Приватного підприємства ПРИВАТ ІНВЕСТ про забезпечення позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 4 вересня 2019 року.

Головуючий суддя: М.А.Яворський

судді: Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагеєв