Рішення

від 29.08.2019 по справі 911/996/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2019 р. Справа № 911/996/19

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Логунової Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`яни

до Товариства з обмеженою відповідальністю Багратіон-М

про стягнення 7 031 624, 58 грн.

Представники:

від позивача: Палійчук В.О.

від відповідача: Мазур В.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 7 031 624, 58 грн. збитків.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо здійснення охорони та контролю за вентиляційними системами, що спричинило позивачу збитки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.05.2019 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 06.06.2019 та витребувано у сторін певні документи.

30.05.2019 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 30.05.2019 (вх. № 10868/19 від 30.05.2019) про відкладення розгляду справи на іншу дату.

До господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання вих. № 102 від 05.06.2019 (вх. № 11192/19 від 05.06.2019) про долучення до матеріалів справи доданих документів.

05.06.2019 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 05.06.2019 (вх. № 11215/19 від 05.06.2019) про відкладення розгляду справи у підготовчому засіданні на іншу дату.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2019, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача та заявлені ним клопотання б/н від 30.05.2019 (вх. № 10868/19 від 30.05.2019), б/н від 05.06.2019 (вх. № 11215/19 від 05.06.2019), з метою виконання завдань підготовчого провадження та основних засад господарського судочинства, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 24.06.2019.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2019, з метою виконання завдань підготовчого провадження та основних засад господарського судочинства, у зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів та відкладено розгляд даної справи у підготовчому засіданні на 18.07.2019.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив б/н від 08.07.2019 (вх. № 13364/19 від 08.07.2019) на позовну заяву, у якому він заперечує проти задоволення позову.

18.07.2019 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання вих. № 128 від 18.07.2019 (вх. № 14026/19 від 18.07.2019) про залучення доказів до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні 18.07.2019 представник відповідача подав суду клопотання б/н від 18.07.2019 (вх. № 14058/19 від 18.07.2019) про долучення доказів до матеріалів справи та клопотання б/н б/д (вх. № 14059/19 від 18.07.2019) про витребування доказів.

У судовому засіданні 18.07.2019 судом розглянуто клопотання відповідача б/н б/д (вх. № 14059/19 від 18.07.2019) про витребування доказів та відмовлено у його задоволенні, про що постановлено ухвалу в порядку ч. 5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України та зазначено в протоколі судового засідання від 18.07.2019, оскільки інформація, яку відповідач просить витребувати стосується персональних даних фізичних осіб, які не є учасниками даної справи та відсутні докази щодо їх трудових відносин зі сторонами даної справи.

У судовому засіданні 18.07.2019 судом, в порядку ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 29.07.2019, в тому числі щодо розгляду клопотання позивача вих. № 128 від 18.07.2019 (вх. № 14026/19 від 18.07.2019) про залучення доказів до матеріалів справи.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшли пояснення б/н від 22.07.2019 (вх. № 14570/19 від 25.07.2019) до відзиву на позовну заяву та заперечення б/н від 05.06.2019 (вх. № 14571/19 від 25.07.2019) на клопотання позивача від 18.07.2019 про залучення доказів.

26.07.2019 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли відповідь вих. № 133 від 25.07.2019 (вх. № 14621/19 від 26.07.2019) на відзив відповідача, а також заява вих. № 135 від 26.07.2019 (вх. № 14622/19 від 26.07.2019) про прийняття та долучення до матеріалів справи доказів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2019 залишено без задоволення клопотання вих. № 128 від 18.07.2019 (вх. № 14026/19 від 18.07.2019) про залучення доказів до матеріалів справи і заяву вих. № 135 від 26.07.2019 (вх. № 14622/19 від 26.07.2019) про прийняття та долучення до матеріалів справи доказів, закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 28.08.2019.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшли письмові заперечення б/н від 23.08.2019 (вх. № 16232/19 від 27.08.2019) на пояснення позивача, що викладенні у його відповіді на відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 28.08.2019 представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим судом, в порядку ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 29.08.2019.

29.08.2019 позивачем подано до суду клопотання б/н від 29.08.2019 (вх. № 16734/19 від 29.08.2019) про визнання підстав пропуску строку на подання доказів поважними та приєднання до матеріалів справи певних доказів.

Суд, розглянувши вищезазначене клопотання позивача та заслухавши пояснення представників сторін, для правильного, об`єктивного, повного та неупередженого розгляду спору, враховуючи конкретні обставини справи та зазначені позивачем поважні причини неподання цих доказів у підготовчому провадженні, керуючись ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе прийняти їх до розгляду.

Присутній у судовому засіданні 29.08.2019 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.08.2019 проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 29.08.2019, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши прийнятті докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

02.01.2019 між сторонами укладено договір № Б-020119 про надання охоронних послуг, за умовами якого відповідач зобов`язався забезпечити недоторканість об`єкту охорони, що передається позивачем під охорону згідно акту прийняття об`єкту під охорону (додаток № 4 до договору), а позивач зобов`язався щомісячно сплачувати відповідачу встановлену цим договором плату.

Відповідно до п. 2.2 договору об`єкт, який передається під охорону визначається в дислокації, що є додатком до договору та його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 2.3 договору охорона об`єкту здійснюється згідно дислокації (додаток № 1 до договору), інструкції по охороні об`єкта позивача (додаток № 2) та положень даного договору. Система управління охороною, порядок взаємодії на об`єкті охорони згідно дислокації постів визначається спільно позивачем та відповідачем. Позивач та відповідач здійснюють обмін інформацією про фактичний стан обстановки в реальному масштабі часу, як в усному порядку, так і наданням до 09-00 год. представнику позивача щоденних письмових доповідей за підписом старшого зміни охорони про результати виконаної відповідачем роботи за минулу добу (додаток № 6).

Пунктом 2.4 договору передбачено, що додаток № 1 та додаток № 2 підписуються позивачем та відповідачем разом з договором. Зміни та доповнення у додатки вносяться у письмовій формі за згодою сторін укладанням додаткових угод до договору.

Відповідно до п. 2.5 договору перед прийняттям об`єкта позивача під охорону сторонами складається акт обстеження технічного стану об`єкту (додаток № 5). Після підписання акту обстеження технічного стану об`єкта позивач передає об`єкт під охорону, що засвідчується складанням і підписанням відповідного двостороннього акту (додаток № 4).

Згідно з п. 2.6 договору відповідач забезпечує збереження ТМЦ, переданих відповідачу у відповідності з актами прийому-передачі ТМЦ (додаток № 7). Балансова вартість і конкретизація ТМЦ відбувається на підставі даних бухгалтерського обліку позивача.

Пунктом 2.7 договору передбачено, що у випадку нестачі, втрати, знищення, псування ТМЦ, вказаних в п. 2.6 цього договору, матеріальна відповідальність відповідача складає повну балансову вартість ТМЦ.

Відповідно до п. 3.1 договору до обов`язків відповідача належить організувати та забезпечити цілодобову охорону об`єкту охорони згідно положень даного договору, зокрема, шляхом здійснення заходів оперативного реагування при порушенні режиму роботи об`єкту охорони.

Згідно з п. 3.2 договору відповідач зобов`язаний прийняти ТМЦ за вимогою позивача при прийнятті об`єкта під охорону та брати участь у прийманні ТМЦ, які надходять позивачу в ході здійснення охорони, а також при їх переміщенні та передачі за межі об`єкту охорони. За підсумками прийому-передачі ТМЦ складаються акти прийому-передачі ТМЦ, зазначені в п. 2.6 договору.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що відповідач зобов`язаний негайно інформувати представника позивача про всі порушення та пригоди, які сталися під час охорони.

Відповідно до п. 3.9 договору відповідач зобов`язаний здійснювати контроль за роботою вентиляторів пташників шляхом огляду за жетонною системою, не рідше 1 разу на годину, про що вести відповідний журнал.

Згідно з п. 3.10 договору у разі вимкнення вентиляторів пташників негайно повідомляти про це позивача за екстреним телефоном з фіксацією факту дзвінка у журналі чергувань. У разі несвоєчасного повідомлення, яке потягло за собою падіж птиці відповідач відшкодовує позивачу всі збитки, спричинені таким падежем, згідно п. 5.1 договору.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що до обов`язків позивача відноситься складати у складі комісії акти про порушення, вчинені працівниками відповідача під час здійснення ними своїх функцій та під підпис ознайомлювати старшого зміни відповідача із цими актами. У разі відмови старшого зміни відповідача поставити у такому акті свій підпис про ознайомлення, у такому акті вчиняється запис про те, що старший зміни відповідача від підпису відмовився, при цьому буде вважатись дійсним факт ознайомлення відповідача з порушенням договірних умов.

Відповідно до п. 4.5 договору обов`язком позивача є своєчасне надання відповідачу в письмовій формі переліку осіб, що мають необхідні повноваження щодо перебування на території об`єкту охорони та іншу інформацію, необхідну для належного здійснення охорони об`єкту позивача.

Згідно з п. 5.1 договору відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збитки, спричиненні внаслідок неналежного виконання ним своїх зобов`язань, зокрема, які стали наслідком несвоєчасного повідомлення позивача про виникнення пожеж або інших обставин, про які відповідач мав би повідомити позивача для уникнення спричинення шкоди ТМЦ.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що відшкодування позивачу заподіяних з вини відповідача збитків здійснюється за вимогою (претензією) позивача із зазначенням розміру збитків, або згідно постанови органу слідства або рішення суду, або встановленням фактів крадіжки, грабежу, розбою, знищення або пошкодження майна сторонніми особами, котрі проникли на об`єкт, що охороняється, або внаслідок пожежі через недбалість та бездіяльність охорони.

Відповідно до п. 5.4 договору відшкодування позивачу заподіяних з вини відповідача збитків здійснюється на підставі претензії, яка оформлюється згідно з актом комісії та матеріалів службового розслідування позивача. Розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними документами, передбаченими нормативними вимогами, що регулюють питання проведення інвентаризації, затвердженими Міністерством фінансів України та іншими уповноваженими на це державними органами, і розрахунками вартості викрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей. У разі якщо відповідач ухиляється від складання двостороннього акту з позивачем, такий акт складається позивачем в односторонньому порядку. Складений акт є підставою для оплати та/або стягнення збитків.

Згідно з п. 10.1 договору даний договір набирає чинності з 01.01.2019 і діє до 31.12.2019.

Пунктом 11.4 договору передбачено контактні телефони уповноважених осіб для екстреного зв`язку та визначено, що сторони можуть у письмовій формі додатково інформувати один одного щодо уповноважених осіб, спроможних приймати рішення на об`єкті охорони.

Додатками до даного договору є: додаток № 1 - дислокація об`єкту охорони позивача; додаток № 2 - інструкція по охороні об`єкту позивача; додаток № 3 - протокол узгодження договірної ціни на надання послуг з охорони об`єкта; додаток № 4 - акт прийняття об`єкту під охорону; додаток № 5 - акт обстеження технічного стану об`єкту позивача; додаток № 6 - зразок доповідної записки про результати виконаної роботи з охорони об`єкту за минулу добу; додаток № 7 - акт прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, які додані до матеріалів справи.

Так, відповідно до додатків № 1, 4, 5, та 7 до переліку об`єктів, які входять до складу поста охорони і здаються під охорону входить пташник № 7 у с. Садки-Строївка Макарівського району Київської області.

01.03.2019 сторонами укладено додаткову угоду про розірвання договору № Б-020119 про надання охоронних послуг від 02.01.2019 на підставі п. 8.3 вказаного договору.

Позивач зазначає, що в період дії договору № Б-020119 про надання охоронних послуг від 02.01.2019 сталося непередбачуване вимкнення системи вентилювання в пташнику № 7, в якому на момент аварійної ситуації перебувало 33 341 голів курей породи Ломан білий, та у зв`язку з невиконанням працівниками відповідача умов вказаного договору відбувся падіж курей, який склав 20 317 голів, і позивачу завдано збитків у великому розмірі.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає про такі обставини:

- 24.01.2019 о 17 год. 15 хв. працівниками позивача було здано приміщення пташнику № 7 під охорону та здійснено опломбування його входів, що підтверджується журналом прийому-передачі чергування охорони та обліку перевірок реального стану охорони

- цього ж дня (24.01.2019) на території об`єкту охорони за адресою: с. Садки-Строївка Макарівського району Київської області стався збій роботи центрального комп`ютера, блоку управління вентиляцією та сигналізації з причин перепаду напруги на лінії, в результаті чого відбувся збій роботи датчиків температури, згорів двигун вентиляції та вийшов з ладу блок освітлення

- на момент передачі пташника № 7 під охорону, а саме станом на 17 год. 15 хв. вентиляційна система працювала в штатному режимі, збоїв в роботі зафіксовано не було, що підтверджується поясненнями пташниці та охоронця

- о 19 год. 23 хв. спрацювала аварійна сигналізація про збій роботи вентиляторів в пташнику № 7

- о 19 год. 26 хв. працівниками відповідача повідомлено головного інженера підприємства-позивача про аварійну ситуацію, проте у договорів зазначений інший контактний номер телефону уповноваженої особи позивача для екстреного зв`язку

- оскільки стався збій в системі вентиляції, то виявити зупинку вентиляційної системи можливо лише при наявності шуму від роботи вентиляції безпосередньо поблизу пташника, а тому позивач вважає, що працівники відповідача з 17 год. 15 хв. до спрацювання сигналізації (19 год. 23 хв.) не здійснювали контроль за роботою системи вентиляції

Таким чином, позивач вважає, що працівниками відповідача порушено пункти 3.4, 3.9 та 3.10 договору, що призвело до падежу птиці в пташнику № 7, у зв`язку з чим він звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача 7 031 624, 58 грн. збитків, з яких: 851 733, 55 грн. - прямі збитки (падіж курей), 6 006 790, 19 грн. - упущена вигода від реалізації продукції виробництва за період технологічного циклу утримання поголів`я батьківського стада птиці, 173 100, 84 грн. - упущена вигода від реалізації птиці на забій по закінченню технологічного циклу утримання.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, стверджує таке: відповідач належно виконував умови договору, його працівники здійснювали патрулювання території об`єкту охорони за жетонною системою, під час якої здійснювався контроль за роботою вентиляторів; одразу після спрацювання сигналізації працівниками відповідача було повідомлено про такий факт матеріально-відповідальну особу позивача та інших його працівників; після повідомлення матеріально-відповідальної особи позивача про спрацювання системи сигналізації до моменту прибуття цієї особи на територію об`єкту охорони пройшло більше години, що відповідно до п. 5.2 додатку № 2 до договору виключає матеріальну відповідальність відповідача; кури або будь-яка інша птиця не були передані позивачем відповідачу на зберігання за актом приймання-передачі ТМЦ, що відповідно до п. 2.7 договору виключає матеріальну відповідальність відповідача за їх втрату; позивач не довів протиправність поведінки відповідача, розмір та наявність збитків, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, а також вину відповідача у завданні збитків.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем існували договірні відносини на підставі договору про надання охоронних послуг.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини , у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Частиною 3 ст. 226 Господарського кодексу України передбачено, що сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Також у вирішенні спорів про відшкодування збитків необхідно виходити з того, що збитки підлягають відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка їх завдала, та завданими збитками.

Таким чином, позивач повинен довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та завданими збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється по за межами конкретного випадку, і, відповідно, поза межами юридично значимого зв`язку.

Разом з тим, вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню.

Враховуючи норми ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання.

Крім того, кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтями 76-79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, які подаються сторонами повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм законодавства, на позивача покладений обов`язок доведення обставин щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Предметом даного позову є неналежне виконання відповідачем свої обов`язків за договором № Б-020119 про надання охоронних послуг від 02.01.2019, а саме не здійснення працівниками відповідача своєчасного контролю за роботою вентиляторів у пташнику та не здійснення негайного повідомлення про збій роботи вентиляторів уповноваженого представника позивача, що призвело до великого падежу птиці та спричинило збитки позивачу.

Згідно з п. 2.3 договору № Б-020119 про надання охоронних послуг від 02.01.2019 охорона об`єкту здійснюється відповідачем відповідно до інструкції по охороні об`єкта позивача (додаток № 2) та положень даного договору.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору (п. 3.9) та інструкції (п. 1.3) одним із обов`язків відповідача є контроль за роботою вентиляторів у пташниках шляхом огляду за жетонною системою, не рідше 1 разу на годину, про що ведеться відповідний журнал.

З матеріалів справи вбачається та сторонами підтверджено, що 24.01.2019 о 17 год. 15 хв. працівниками позивача було здано приміщення пташнику № 7 під охорону відповідачу та здійснено опломбування його входів, а о 19 год. 23 хв. спрацювала сигналізація про збій роботи вентиляторів у пташнику № 7.

Позивач стверджує, що працівниками відповідача порушено умови п. 3.9 договору, оскільки не здійснювався контроль за роботою вентиляторів у період часу з 17 год. 15 хв. до 19 год. 23 хв., проте належних та допустимих доказів на підтвердження вказаного позивачем до суду не надано.

Разом з тим, відповідно до наявних у матеріалах справи журналу чергувань на об`єкті охорони та заяви свідка ОСОБА_1 вбачається, що працівником відповідача був здійснений обхід території по периметру за жетонною системою у період з 18 год. 00 хв. до 18 год. 40 хв., під час якого будь-яких надзвичайних ситуацій не виявлено, вентилятори на пташнику № 7 працювали, так як було чути їх характерний звук.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що до обов`язків позивача відноситься складати у складі комісії акти про порушення , вчинені працівниками відповідача під час здійснення ними своїх функцій та під підпис ознайомлювати старшого зміни відповідача із цими актами. У разі відмови старшого зміни відповідача поставити у такому акті свій підпис про ознайомлення, у такому акті вчиняється запис про те, що старший зміни відповідача від підпису відмовився, при цьому буде вважатись дійсним факт ознайомлення відповідача з порушенням договірних умов.

Проте, доказів виконання своїх вищезазначених обов`язків, передбачених п. 4.4 договору, позивачем не надано, акт про порушення, які, за твердженням позивача, були вчиненні працівниками відповідача не складено, будь-яких порушень відповідно до умов договору не зафіксовано.

Таким чином, позивачем не доведено суду належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами порушення відповідачем умови п. 3.9 договору, твердження про відсутність контролю за роботою вентиляторів у період часу з 17 год. 15 хв. до 19 год. 23 хв. ґрунтується виключно на припущеннях позивача, що викладені у його одноосібних документах.

Крім того, позивач зазначає, що працівниками відповідача порушено умови пунктів 3.4 та 3.10 договору, оскільки не здійснено негайне інформування про аварійну ситуацію уповноваженого представника позивача за екстреним телефоном з фіксацією факту дзвінка у журналі чергувань.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що відповідач зобов`язаний негайно інформувати представника позивача про всі порушення та пригоди , які сталися під час охорони.

Згідно з п. 3.10 договору у разі вимкнення вентиляторів пташників негайно повідомляти про це позивача за екстреним телефоном з фіксацією факту дзвінка у журналі чергувань .

Пунктом 1.15 інструкції передбачено, що у випадку порушення роботи вентиляції у пташниках , режиму освітлення території об`єкту, що охороняється, інших технічних несправностей, які можуть призвести до втрати чи псування ТМЦ, негайно повідомити про це відповідальних представників позивача .

Відповідно до п. 5.1 інструкції якщо на об`єкті, що охороняється спрацювала ОПС, сталася пожежа, затоплення або інші стихійні лиха, охорона доповідає представнику позивача і викликає матеріально-відповідальну особу для відкриття об`єкту і з`ясування причин спрацювання ОПС і перезакриття, якщо не виявлено ознак несанкціонованого проникнення.

Як вже зазначалося вище, о 19 год. 23 хв. спрацювала сигналізація про збій роботи вентиляторів у пташнику № 7.

Так, з матеріалів справи вбачається, що працівник відповідача - охоронник ОСОБА_2 о 19 год. 26 хв. зателефонував інженеру-енергетику позивача ОСОБА_3 та повідомив його про факт спрацювання сигналізації та про можливе вимкнення вентиляторів у пташнику № 7, про що свідчить відповідний запис у журналі чергувань, підтверджено заявою свідка ОСОБА_1 та визнається позивачем у позовній заяві, претензії, а також визнано представником позивача у судовому засіданні.

0 19 год. 37 хв. працівник відповідача - охоронник ОСОБА_2 зателефонував головному інженеру позивача ОСОБА_4 та повідомив його про факт спрацювання сигналізації та про можливе вимкнення вентиляторів у пташнику № 7, про що свідчить відповідний запис у журналі чергувань, підтверджено заявою свідка ОСОБА_1 та визнається позивачем у позовній заяві, претензії, а також визнано представником позивача у судовому засіданні.

Відповідно до журналу чергувань, заяви свідка ОСОБА_1 , заяви свідка ОСОБА_5 та заяви свідка ОСОБА_4 о 19 год. 50 хв. на територію об`єкта охорони прибув слюсар-ремонтник позивача ОСОБА_5 та разом з працівником відповідача - охоронником ОСОБА_2 попрямував до пташника № 7, перевіривши пломби, які були не ушкодженні, вони відкрили двері пташника № 7, представником позивача ОСОБА_5 було виявлено, що вентиляційна система не працює та наявне значне підвищення температури в приміщенні, після чого він намагався включити вентиляцію та консультувався по телефону з іншими працівниками позивача щодо його подальших дій.

0 20 год. 48 хв. на територію об`єкта охорони прибув головний інженер позивача ОСОБА_4 , попрямував до пташника № 7 та виявив, що всі автомати вентиляції знаходяться у аварійному режимі, він неодноразово намагався перезапустити вентилятори, після чого повідомив про те, що сталося керівництво позивача, що підтверджується журналом чергувань, заявою свідка ОСОБА_1 та заявою свідка ОСОБА_4

Також зі змісту журналу чергувань вбачається, що працівники позивача знаходилися на території об`єкту охорони з 19 год. 50 хв. до 04 год. 00 хв.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що з моменту спрацювання сигналізації до моменту повідомлення працівників позивача минуло 3 хвилини та відповідно 14 хвилин.

Пунктом п. 4.5 договору передбачено, що обов`язком позивача є своєчасне надання відповідачу в письмовій формі переліку осіб, що мають необхідні повноваження щодо перебування на території об`єкту охорони та іншу інформацію, необхідну для належного здійснення охорони об`єкту позивача.

Відповідно до п. 1.11 інструкції здавання об`єктів під охорону і приймання з-під охорони здійснюють уповноважені позивачем матеріально-відповідальні особи. Список матеріально-відповідальних осіб із зазначенням адреси і номерів телефонів надається охороні позивачем .

Згідно з п. 1.14 інструкції про зміну матеріально-відповідальних осіб, їх адреси і телефони позивач письмово повідомляє про це охорону.

З матеріалів справи вбачається, що контактні номери телефону представників позивача зазначено у п. 11.4 договору та у списку, який знаходився на території об`єкту охорони, серед яких, зокрема є контакти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

З огляду на вищевикладене вбачається, що працівниками відповідача після спрацювання системи сигналізації здійснено заходів негайного реагування та повідомлено відповідальних представників позивача з фіксацією про це в журналі чергування.

Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, в результаті вищезазначеної аварійної ситуації у пташнику № 7 стався падіж птиці, що підтверджується актом від 25.01.2019, складеним в двосторонньому порядку.

Згідно з п. 3.10 договору у разі несвоєчасного повідомлення , яке потягло за собою падіж птиці відповідач відшкодовує позивачу всі збитки, спричинені таким падежем, згідно п. 5.1 договору .

Відповідно до п. 5.1 договору відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збитки, спричиненні внаслідок неналежного виконання ним своїх зобов`язань, зокрема, які стали наслідком несвоєчасного повідомлення позивача про виникнення пожеж або інших обставин, про які відповідач мав би повідомити позивача для уникнення спричинення шкоди ТМЦ.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що відшкодування позивачу заподіяних з вини відповідача збитків здійснюється за вимогою (претензією) позивача із зазначенням розміру збитків , або згідно постанови органу слідства або рішення суду, або встановленням фактів крадіжки, грабежу, розбою, знищення або пошкодження майна сторонніми особами, котрі проникли на об`єкт, що охороняється, або внаслідок пожежі через недбалість та бездіяльність охорони.

Згідно з п. 5.4 договору відшкодування позивачу заподіяних з вини відповідача збитків здійснюється на підставі претензії, яка оформлюється згідно з актом комісії та матеріалів службового розслідування позивача . Розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними документами, передбаченими нормативними вимогами, що регулюють питання проведення інвентаризації , затвердженими Міністерством фінансів України та іншими уповноваженими на це державними органами, і розрахунками вартості викрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей. У разі якщо відповідач ухиляється від складання двостороннього акту з позивачем, такий акт складається позивачем в односторонньому порядку . Складений акт є підставою для оплати та/або стягнення збитків.

Так, позивачем було надано суду: акт про падіж птиці від 25.01.2019, наказ про проведення позапланової інвентаризації та створення комісії від 25.01.2019, наказ про проведення службового розслідування від 25.01.2019, інвентаризаційний опис запасів від 25.01.2019, бухгалтерську довідку вих. № 05 від 30.01.2019, претензію вих. № 14 від 31.01.2019, акт проведення службового розслідування вих. № 29 від 01.03.2019.

Відповідно до акту про падіж птиці від 25.01.2019, складеного комісією, до якої входили представники позивача та відповідача, встановлено, що 24.01.2019 о 20 год. 10 хв. при відкритті пташнику № 7 було виявлено падіж птиці батьківського (продуктивного) стада в кількості: 18 567 - курочки та 1 750 - півники та визначено, що падіж стався по причині відключення вентиляційної системи, про що і складено даний акт.

Згідно акту проведення службового розслідування вих. № 29 від 01.03.2019, складеного комісією, до якої входили працівники позивача, встановлено, що: 24.01.2019 стався збій роботи центрального комп`ютера та блоку управління вентиляції і сигналізації з причин перепаду напруги на лінії № 56, в результаті чого відбувся збій роботи датчиків температури, згорів двигун вентиляції, а також вийшов з ладу блок освітлення; такі несправності призвели до збою роботи центрального комп`ютера та автоматичного вимкнення всіх систем (зокрема вентиляції та сигналізації); після автоматичного перезапуску центрального комп`ютера система сигналізації спрацювала з запізненням, відбувся збій алгоритму роботи програмного забезпечення комп`ютера; на момент передачі об`єкту під охорону вентиляційна система працювала в штатному режимі, збоїв в роботі зафіксовано не було; факт патрулювання охоронного об`єкту у відрізок часу з 18 год. 00 хв. до 18 год. 40 хв. охоронною достеменно встановити не можливо; оскільки стався збій в системі сигналізації, то виявити зупинку вентиляційної системи можливо лише при наявності шуму від роботи вентиляції; тому комісія приходить до висновку, що охоронці в період з 17 год. 00 хв. до моменту спрацювання сигналізації не здійснювали контроль за роботою системи вентиляції в пташниках; 25.01.2019 згідно наказу № 16 генерального директора позивача було проведено інвентаризацію поголів`я птиці у пташнику № 7 з метою визначення кількості падежу батьківського поголів`я птиці; при проведенні інвентаризації встановлено, що падіж птиці в пташнику № 7 склав 20 317 голів на загальну суму 851 733, 55 грн., з яких: Ломан білий курочка - 18 567 на суму 754 748, 55 грн. без ПДВ та ОСОБА_6 білий півник - 1 750 на суму 96 985, 00 грн. без ПДВ; в результаті падежу птиці підприємству були нанесені прямі збитки на суму 851 733, 55 грн.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що акт про падіж птиці від 25.01.2019 складений в двосторонньому порядку представниками позивача та відповідача і фіксує, що падіж стався по причині відключення вентиляційної системи, а акт проведення службового розслідування вих. № 29 від 01.03.2019 складений в односторонньому порядку лише представниками позивача, без залучення представників відповідача, і фіксує не лише відключення вентиляційної системи, а й висновок про те, що охоронці в період з 17 год. 00 хв. до моменту спрацювання сигналізації не здійснювали контроль за роботою системи вентиляції в пташниках та результати інвентаризації, доказів складення або ухилення відповідача від складення двостороннього акту, який би фіксував заподіяні позивачу збитки з вини відповідача відповідно до п. 5.4 договору до суду не надано.

Разом з тим, суд звертає увагу, що навіть в односторонньому акті проведення службового розслідування вих. № 29 від 01.03.2019 не встановлено факту, що збій роботи центрального комп`ютера та блоку управління вентиляції і сигналізації відбувся з причин перепаду напруги на лінії № 56, не зазначено моменту (часу) коли стався збій роботи центрального комп`ютера та блоку управління вентиляції, а також не йдеться та не встановлено порушення відповідачем умов договору щодо своєчасного повідомлення працівників позивача про аварійну ситуацію.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами порушення відповідачем умов пунктів 3.4 та 3.10 договору, факт першочергово неповідомлення генерального директора позивача, номер телефону якого зазначено в п. 11.4 договору, не може свідчити про наявність підстав для покладення на відповідача збитків, заявлених позивачем.

Крім того, потрібно звернути увагу на положення п. 5.4 договору, якими передбачено, що розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними документами, передбаченими нормативними вимогами, що регулюють питання проведення інвентаризації , затвердженими Міністерством фінансів України та іншими уповноваженими на це державними органами, і розрахунками вартості викрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 7 розділу 1 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 (далі - Положення), проведення інвентаризації є обов`язковим, зокрема, у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

Згідно з п. 1 та п. 4 розділу 4 Положення висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку регулюються підприємствами в такому порядку: нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

Пунктом 6 розділу 4 Положення передбачено, що розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається відповідно до законодавства.

Відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.1996, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.

Позивачем в свою чергу надано суду лише наказ про проведення позапланової інвентаризації та створення комісії від 25.01.2019, інвентаризаційний опис запасів від 25.01.2019 та бухгалтерську довідку вих. № 05 від 30.01.2019, будь-яких інших документів, передбачених нормативними вимогами, що регулюють питання проведення інвентаризації, не надано. Разом з тим, у наданому інвентаризаційному описі запасів від 25.01.2019 відсутні відомості щодо вартості та сум зазначених матеріальних цінностей.

З огляду на вищевикладене, суд, за результатами дослідження наданих позивачем доказів у їх сукупності, вважає, що позивачем не доведено суду належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами порушення відповідачем умов договору № Б-020119 про надання охоронних послуг від 02.01.2019, які призвели до збитків, не встановлено обставин, які б свідчили, що падіж птиці відбувся саме у зв`язку з неправомірними діями відповідача, тобто, що дії відповідача є безпосередньою причиною збитків позивача, а збитки є об`єктивним наслідком таких дій відповідача, не доведено суду розміру збитків, не доведено, що тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною підставою і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток від реалізації продукції виробництва за період технологічного циклу утримання поголів`я батьківського стада птиці та від реалізації птиці на забій по закінченню технологічного циклу утримання, не доведено реальну можливість отримання грошових сум від реалізації продукції виробництва за період технологічного циклу утримання поголів`я батьківського стада птиці та від реалізації птиці на забій по закінченню технологічного циклу утримання, а також заходів, вжитих позивачем для їх отримання, вимога позивача щодо покладення на відповідача упущеної вигоди ґрунтується на розрахунку можливого прибутку здійсненого бухгалтером підприємства-позивача, тобто має характер припущення та побудована на можливих очікуваннях.

За таких обставин, враховуючи обставини, встановленні під час розгляду даної справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, які необхідні для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності як збитки.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 7 031 624, 58 грн., з яких: 851 733, 55 грн. - прямі збитки (падіж курей), 6 006 790, 19 грн. - упущена вигода від реалізації продукції виробництва за період технологічного циклу утримання поголів`я батьківського стада птиці та 173 100, 84 грн. - упущена вигода від реалізації птиці на забій по закінченню технологічного циклу утримання, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.

Керуючись статтями 2, 4, 13-14, 73-79, 86, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 06.09.2019.

Суддя Т.В. Лутак