Постанова

від 04.02.2020 по справі 911/996/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2020 р. Справа№ 911/996/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

Секретар судового засідання: Браславець Ю.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: адвокат Прибиш (Тинянко) Л.Б. - за довіреністю б/н від 03.02.2020;

від відповідача: Жадобін В.І. - за ордером серія № 633728 від 11.12.2019.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" на рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2019 у справі № 911/996/19 (суддя Лутак Т.В., м. Київ, повний текст рішення складено 06.09.2019)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни", с. Садки-Строївка, Макарівський р-н, Київська обл.

до товариства з обмеженою відповідальністю "Багратіон-М", м. Бровари, Київська обл.

про стягнення 7 031 624,58 грн

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" (надалі - позивач/скаржник) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Багратіон-М" (надалі - відповідач) про стягнення 7 031 624,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо здійснення охорони та контролю за вентиляційними системами, що спричинило позивачу збитки.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.08.2019 у справі № 911/996/19 (суддя Лутак Т.В., м. Київ, повний текст рішення складено 06.09.2019) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Судове рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами порушення відповідачем умов пунктів 3.4 та 3.10 договору, факт першочергово неповідомлення генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни", номер телефону якого зазначено в п. 11.4 договору, не може свідчити про наявність підстав для покладення на відповідача збитків, заявлених позивачем.

Не погодившись із вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції та не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що відповідачем не було здійснено належне виконання умов Договору, а саме - контролю за роботою вентиляторів пташників, в тому числі пташника № 7, шляхом огляду за жетонною системою, спричинив збитки позивачу у вигляді падіжу птиці у пташнику № 7, що є причиною для застосування санкцій визначених в п. 5.1. Договору. Разом з тим, на думку скаржника, судом першої інстанції не враховано порушення відповідачем умов пунктів 3.4., 3.10. Договору та п. 1.15 Інструкції, оскільки останнім не здійснено негайне інформування про аварійну ситуацію уповноваженого представника позивача за екстреним телефоном, що вказаний у пункті 11.4 Договору, а також місцевим господарським судом не взято до уваги відсутність фіксації факту дзвінка у журналі чергувань.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі №911/996/19 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" на рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2019 у справі № 911/996/19 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2019 у справі № 911/996/19; відкрито апеляційне провадження у справі № 911/996/19; розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" на рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2019 у справі № 911/996/19 призначено на 10.12.2019.

21.11.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Багратіон-М" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній просить відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2019 у справі № 911/996/19.

04.12.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" надійшло клопотання про залишення відзиву на апеляційну скаргу без розгляду, відповідно до якого скаржник зазначає, що строк для подачі відзиву не може бути поновлений з визначених відповідачем підстав.

05.12.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Вищевказані додаткові пояснення до апеляційної скарги з додатками долучені до матеріалів справи № 911/996/19, проте оскільки зазначені пояснення подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду у відповідності до ч. 2 ст. 207 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 оголошено перерву у справі № 911/996/19 на 21.01.2020.

16.01.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Багратіон-М" надійшли заперечення щодо прийняття до розгляду додаткових пояснень до апеляційної скарги та додаткових доказів, оскільки такі доповнення подано із пропуском строку встановленого судом.

20.01.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" надійшла заява.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 оголошено перерву у справі № 911/996/19 на 04.02.2020.

04.02.2020 в судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2019 у справі № 911/996/19 - скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.02.2020 заперечував проти вимог апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Згідно із ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2019 товариством з обмеженою відповідальністю Слов`яни та товариством з обмеженою відповідальністю Багратіон-М укладено договір № Б-020119 (надалі - Договір) про надання охоронних послуг (а.с. 15-22, т. 1).

Відповідно до умов вищевказаного Договору, відповідач зобов`язаний забезпечити недоторканість об`єкту охорони, що передається позивачем під охорону згідно акту прийняття об`єкту під охорону (додаток № 4 до договору), а позивач зобов`язаний щомісячно сплачувати відповідачу встановлену цим договором плату.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що об`єкт, який передається під охорону визначається в дислокації, що є додатком до договору та його невід`ємною частиною (а.с. 23, т. 1).

Відповідно до п. 2.3 Договору охорона об`єкту здійснюється згідно дислокації (додаток № 1 до договору), інструкції по охороні об`єкта позивача (додаток № 2) та положень даного договору. Система управління охороною, порядок взаємодії на об`єкті охорони згідно дислокації постів визначається спільно позивачем та відповідачем. Позивач та відповідач здійснюють обмін інформацією про фактичний стан обстановки в реальному масштабі часу, як в усному порядку, так і наданням до 09-00 год представнику позивача щоденних письмових доповідей за підписом старшого зміни охорони про результати виконаної відповідачем роботи за минулу добу (додаток № 6).

Згідно з п. 2.4 Договору, додаток № 1 та додаток № 2 підписуються позивачем та відповідачем разом з договором. Зміни та доповнення у додатки вносяться у письмовій формі за згодою сторін укладанням додаткових угод до договору.

За змістом пункту 2.5 Договору перед прийняттям об`єкта позивача під охорону сторонами складається акт обстеження технічного стану об`єкту (додаток № 5). Після підписання акту обстеження технічного стану об`єкта позивач передає об`єкт під охорону, що засвідчується складанням і підписанням відповідного двостороннього акту (додаток № 4).

Відповідач забезпечує збереження ТМЦ, переданих відповідачу у відповідності з актами прийому-передачі ТМЦ (додаток № 7). Балансова вартість і конкретизація ТМЦ відбувається на підставі даних бухгалтерського обліку позивача (п. 2.6 Договору).

Положеннями пункту 2.7 Договору передбачено, що у випадку нестачі, втрати, знищення, псування ТМЦ, вказаних в п. 2.6 цього договору, матеріальна відповідальність відповідача складає повну балансову вартість ТМЦ.

Приписами пункту 3.1 Договору до обов`язків відповідача належить організувати та забезпечити цілодобову охорону об`єкту охорони згідно положень даного договору, зокрема, шляхом здійснення заходів оперативного реагування при порушенні режиму роботи об`єкту охорони.

У відповідності до п. 3.2 Договору відповідач зобов`язаний прийняти ТМЦ за вимогою позивача при прийнятті об`єкта під охорону та брати участь у прийманні ТМЦ, які надходять позивачу в ході здійснення охорони, а також при їх переміщенні та передачі за межі об`єкту охорони. За підсумками прийому-передачі ТМЦ складаються акти прийому-передачі ТМЦ, зазначені в п. 2.6 договору.

Відповідач зобов`язаний негайно інформувати представника позивача про всі порушення та пригоди, які сталися під час охорони (пункт 3.4 Договору).

Пунктом 3.9 Договору визначено, що відповідач зобов`язаний здійснювати контроль за роботою вентиляторів пташників шляхом огляду за жетонною системою, не рідше 1 разу на годину, про що вести відповідний журнал.

Згідно з п. 3.10 Договору у разі вимкнення вентиляторів пташників негайно повідомляти про це позивача за екстреним телефоном з фіксацією факту дзвінка у журналі чергувань. У разі несвоєчасного повідомлення, яке потягло за собою падіж птиці відповідач відшкодовує позивачу всі збитки, спричинені таким падежем, згідно п. 5.1 договору.

До обов`язків позивача відноситься складати у складі комісії акти про порушення, вчинені працівниками відповідача під час здійснення ними своїх функцій та під підпис ознайомлювати старшого зміни відповідача із цими актами. У разі відмови старшого зміни відповідача поставити у такому акті свій підпис про ознайомлення, у такому акті вчиняється запис про те, що старший зміни відповідача від підпису відмовився, при цьому буде вважатись дійсним факт ознайомлення відповідача з порушенням договірних умов (пункт 4.4. Договору).

У відповідності до п. 4.5 Договору обов`язком позивача є своєчасне надання відповідачу в письмовій формі переліку осіб, що мають необхідні повноваження щодо перебування на території об`єкту охорони та іншу інформацію, необхідну для належного здійснення охорони об`єкту позивача.

Відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збитки, спричиненні внаслідок неналежного виконання ним своїх зобов`язань, зокрема, які стали наслідком несвоєчасного повідомлення позивача про виникнення пожеж або інших обставин, про які відповідач мав би повідомити позивача для уникнення спричинення шкоди ТМЦ (пункт 5.1 договору).

За змістом 5.3 Договору, відшкодування позивачу заподіяних з вини відповідача збитків здійснюється за вимогою (претензією) позивача із зазначенням розміру збитків, або згідно постанови органу слідства або рішення суду, або встановленням фактів крадіжки, грабежу, розбою, знищення або пошкодження майна сторонніми особами, котрі проникли на об`єкт, що охороняється, або внаслідок пожежі через недбалість та бездіяльність охорони.

Згідно з п. 5.4 Договору відшкодування позивачу заподіяних з вини відповідача збитків здійснюється на підставі претензії, яка оформлюється згідно з актом комісії та матеріалів службового розслідування позивача. Розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними документами, передбаченими нормативними вимогами, що регулюють питання проведення інвентаризації, затвердженими Міністерством фінансів України та іншими уповноваженими на це державними органами, і розрахунками вартості викрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей. У разі якщо відповідач ухиляється від складання двостороннього акту з позивачем, такий акт складається позивачем в односторонньому порядку. Складений акт є підставою для оплати та/або стягнення збитків.

Пунктом 10.1 Договору, даний договір набирає чинності з 01.01.2019 і діє до 31.12.2019.

Відповідно до 11.4 Договору, контактні телефони уповноважених осіб для екстреного зв`язку та визначено, що сторони можуть у письмовій формі додатково інформувати один одного щодо уповноважених осіб, спроможних приймати рішення на об`єкті охорони.

З матеріалів справи вбачається, що Додатками до Договору № Б-020119 від 02.01.2019 є:

- додаток № 1 - дислокація об`єкту охорони позивача (а.с. 23, т.1);

- додаток № 2 - інструкція по охороні об`єкту позивача (а.с. 24, т.1);

- додаток № 3 - протокол узгодження договірної ціни на надання послуг з охорони об`єкта (а.с. 25, т.1);

- додаток № 4 - акт прийняття об`єкту під охорону (а.с. 26, т. 1);

- додаток № 5 - акт обстеження технічного стану об`єкту позивача (а.с. 27, т.1);

- додаток № 6 - зразок доповідної записки про результати виконаної роботи з охорони об`єкту за минулу добу (а.с. 28, т. 1);

- додаток № 7 - акт прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, які додані до матеріалів справи (а.с. 29, т. 1).

У відповідності до додатків № 1, 4, 5, та 7 до переліку об`єктів, які входять до складу поста охорони і здаються під охорону входить пташник № 7 у селі Садки-Строївка Макарівського району Київської області.

Так, 01.03.2019 сторонами укладено додаткову угоду про розірвання договору № Б-020119 про надання охоронних послуг від 02.01.2019 на підставі п. 8.3 вказаного договору (а.с. 194, т. 1).

Із тверджень позивача вбачається, що в період дії договору № Б-020119 від 02.01.2019 сталося непередбачуване вимкнення системи вентилювання в пташнику № 7, в якому на момент аварійної ситуації перебувало 33 341 голів курей породи Ломан білий, та у зв`язку з невиконанням працівниками відповідача умов вказаного договору відбувся падіж курей, який склав 20 317 голів, і позивачу завдано збитків у великому розмірі/

Крім того, у позовній заяві позивач зазначає про наступне:

- 24.01.2019 о 17 год 15 хв працівниками позивача було здано приміщення пташнику № 7 під охорону та здійснено опломбування його входів, що підтверджується журналом прийому-передачі чергування охорони та обліку перевірок реального стану охорони;

- також, 24.01.2019 на території об`єкту охорони за адресою: с. Садки-Строївка Макарівського району Київської області стався збій роботи центрального комп`ютера, блоку управління вентиляцією та сигналізації з причин перепаду напруги на лінії, в результаті чого відбувся збій роботи датчиків температури, згорів двигун вентиляції та вийшов з ладу блок освітлення;

- на момент передачі пташника № 7 під охорону, а саме станом на 17 год 15 хв вентиляційна система працювала в штатному режимі, збоїв в роботі зафіксовано не було, що підтверджується поясненнями пташниці та охоронця;

- о 19 год 23 хв спрацювала аварійна сигналізація про збій роботи вентиляторів в пташнику № 7;

- о 19 год 26 хв працівниками відповідача повідомлено головного інженера підприємства-позивача про аварійну ситуацію, проте у договорів зазначений інший контактний номер телефону уповноваженої особи позивача для екстреного зв`язку;

- оскільки стався збій в системі вентиляції, то виявити зупинку вентиляційної системи можливо лише при наявності шуму від роботи вентиляції безпосередньо поблизу пташника, а тому позивач вважає, що працівники відповідача з 17 год 15 хв до спрацювання сигналізації (19 год 23 хв) не здійснювали контроль за роботою системи вентиляції.

Отже, на переконання позивача, працівниками відповідача порушено пункти 3.4, 3.9 та 3.10 договору, що призвело до падежу птиці в пташнику № 7, у зв`язку з чим він звернувся з даним позовом до суду та просив стягнути з відповідача 7 031 624,58 грн збитків, з яких: 851 733,55 грн - прямі збитки (падіж курей), 6 006 790,19 грн - упущена вигода від реалізації продукції виробництва за період технологічного циклу утримання поголів`я батьківського стада птиці, 173 00,84 грн - упущена вигода від реалізації птиці на забій по закінченню технологічного циклу утримання.

Проте, як зазначає відповідач, останній належно виконував умови договору, його працівники здійснювали патрулювання території об`єкту охорони за жетонною системою, під час якої здійснювався контроль за роботою вентиляторів; одразу після спрацювання сигналізації працівниками відповідача було повідомлено про такий факт матеріально-відповідальну особу позивача та інших його працівників; після повідомлення матеріально-відповідальної особи позивача про спрацювання системи сигналізації до моменту прибуття цієї особи на територію об`єкту охорони пройшло більше години, що відповідно до п. 5.2 додатку № 2 до договору виключає матеріальну відповідальність відповідача; кури або будь-яка інша птиця не були передані позивачем відповідачу на зберігання за актом приймання-передачі ТМЦ, що відповідно до п. 2.7 договору виключає матеріальну відповідальність відповідача за їх втрату.

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

У відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі статтею 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Частиною 1 статті 906 Цивільного кодексу України визначено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно із приписами статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (ст. 623 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 226 Господарського кодексу України, сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

З урахуванням аналізу наведених норм права є підстави для висновку, що відшкодування збитків є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Також у вирішенні спорів про відшкодування збитків необхідно виходити з того, що збитки підлягають відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка їх завдала, та завданими збитками.

Отже, на позивача покладено обов`язок довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та завданими збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється по за межами конкретного випадку, і, відповідно, поза межами юридично значимого зв`язку.

Разом з тим, вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню.

У відповідності до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання.

Крім того, кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

З урахуванням вищезазначеного, предметом даного позову є неналежне виконання відповідачем свої обов`язків за договором № Б-020119 про надання охоронних послуг від 02.01.2019, а саме не здійснення працівниками відповідача своєчасного контролю за роботою вентиляторів у пташнику та не здійснення негайного повідомлення про збій роботи вентиляторів уповноваженого представника позивача, що призвело до великого падежу птиці та спричинило збитки позивачу.

Пунктом 2.3 Договору № Б-020119 про надання охоронних послуг від 02.01.2019 охорона об`єкту здійснюється відповідачем відповідно до інструкції по охороні об`єкта позивача (додаток № 2) та положень даного договору.

Так, відповідно до умов договору (п. 3.9) та інструкції (п. 1.3) одним із обов`язків відповідача є контроль за роботою вентиляторів у пташниках шляхом огляду за жетонною системою, не рідше 1 разу на годину, про що ведеться відповідний журнал.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджено сторонами, що 24.01.2019 о 17 год 15 хв працівниками позивача було здано приміщення пташнику № 7 під охорону відповідачу та здійснено опломбування його входів, а о 19 год 23 хв спрацювала сигналізація про збій роботи вентиляторів у пташнику № 7.

Як зазначає позивач, працівниками відповідача порушено умови п. 3.9 договору, оскільки не здійснювався контроль за роботою вентиляторів у період часу з 17 год 15 хв до 19 год 23 хв, однак, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вищезазначеного.

Матеріали справи містять журнал чергувань на об`єкті охорони та заяви свідка ОСОБА_1 із яких вбачається, що працівником відповідача був здійснений обхід території по периметру за жетонною системою у період з 18 год 00 хв до 18 год 40 хв, під час якого будь-яких надзвичайних ситуацій не виявлено, вентилятори на пташнику № 7 працювали.

Відповідно до пункту 4.4 Договору, до обов`язків позивача відноситься складати у складі комісії акти про порушення, вчинені працівниками відповідача під час здійснення ними своїх функцій та під підпис ознайомлювати старшого зміни відповідача із цими актами. У разі відмови старшого зміни відповідача поставити у такому акті свій підпис про ознайомлення, у такому акті вчиняється запис про те, що старший зміни відповідача від підпису відмовився, при цьому буде вважатись дійсним факт ознайомлення відповідача з порушенням договірних умов.

Однак, позивачем не надано доказів виконання обов`язків, передбачених п. 4.4 договору, акт про порушення, які, за твердженням позивача, були вчиненні працівниками відповідача не складено, будь-яких порушень відповідно до умов договору не зафіксовано.

Проте, позивачем не доведено суду належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами порушення відповідачем умови п. 3.9 договору, твердження про відсутність контролю за роботою вентиляторів у період часу з 17 год 15 хв до 19 год 23 хв ґрунтується виключно на припущеннях позивача, що викладені у його одноосібних документах.

Разом з тим, позивач зазначає, що працівниками відповідача порушено умови пунктів 3.4 та 3.10 договору, оскільки не здійснено негайне інформування про аварійну ситуацію уповноваженого представника позивача за екстреним телефоном з фіксацією факту дзвінка у журналі чергувань.

Відповідач зобов`язаний негайно інформувати представника позивача про всі порушення та пригоди, які сталися під час охорони (п. 3.4 Договору).

Пунктом 3.10 Договору визначено, що у разі вимкнення вентиляторів пташників негайно повідомляти про це позивача за екстреним телефоном з фіксацією факту дзвінка у журналі чергувань.

За змістом п. 1.15 Інструкції, у випадку порушення роботи вентиляції у пташниках, режиму освітлення території об`єкту, що охороняється, інших технічних несправностей, які можуть призвести до втрати чи псування ТМЦ, негайно повідомити про це відповідальних представників позивача.

Якщо на об`єкті, що охороняється спрацювала ОПС, сталася пожежа, затоплення або інші стихійні лиха, охорона доповідає представнику позивача і викликає матеріально-відповідальну особу для відкриття об`єкту і з`ясування причин спрацювання ОПС і перезакриття, якщо не виявлено ознак несанкціонованого проникнення (п. 5.1 Інструкції).

Так, з матеріалів справи вбачається, що о 19 год 23 хв спрацювала сигналізація про збій роботи вентиляторів у пташнику № 7. О 19 год 26 хв працівник відповідача - охоронник ОСОБА_2 зателефонував інженеру-енергетику позивача ОСОБА_3 та повідомив його про факт спрацювання сигналізації та про можливе вимкнення вентиляторів у пташнику № 7, про що свідчить відповідний запис у журналі чергувань, підтверджено заявою свідка ОСОБА_1 О 19 год 37 хв працівник відповідача - охоронник ОСОБА_2 зателефонував головному інженеру позивача ОСОБА_4 та повідомив його про факт спрацювання сигналізації та про можливе вимкнення вентиляторів у пташнику № 7, про що свідчить відповідний запис у журналі чергувань, підтверджено заявою свідка ОСОБА_1 та визнається позивачем у позовній заяві, претензії.

Як вбачається із журналу чергувань, заяви свідка ОСОБА_1 , заяви свідка ОСОБА_5 та заяви свідка ОСОБА_4 о 19 год 50 хв на територію об`єкта охорони прибув слюсар-ремонтник позивача ОСОБА_5 та разом з працівником відповідача - охоронником ОСОБА_2 попрямував до пташника № 7, перевіривши пломби, які були не ушкодженні, вони відкрили двері пташника № 7, представником позивача ОСОБА_5 було виявлено, що вентиляційна система не працює та наявне значне підвищення температури в приміщенні, після чого він намагався включити вентиляцію та консультувався по телефону з іншими працівниками позивача щодо його подальших дій.

О 20 год 48 хв на територію об`єкта охорони прибув головний інженер позивача ОСОБА_4 , попрямував до пташника № 7 та виявив, що всі автомати вентиляції знаходяться у аварійному режимі, він неодноразово намагався перезапустити вентилятори, після чого повідомив про те, що сталося керівництво позивача, що підтверджується журналом чергувань, заявою свідка ОСОБА_1 та заявою свідка ОСОБА_4 .

Крім того, зі змісту журналу чергувань вбачається, що працівники позивача знаходилися на території об`єкту охорони з 19 год 50 хв до 04 год 00 хв.

З урахуванням вищевикладених обставин вбачається, що з моменту спрацювання сигналізації до моменту повідомлення працівників позивача минуло 3 хвилини та відповідно 14 хвилин.

Обов`язком позивача є своєчасне надання відповідачу в письмовій формі переліку осіб, що мають необхідні повноваження щодо перебування на території об`єкту охорони та іншу інформацію, необхідну для належного здійснення охорони об`єкту позивача (п. 4.5 Договору).

Пунктом 1.11 Інструкції визначено здавання об`єктів під охорону і приймання з-під охорони здійснюють уповноважені позивачем матеріально-відповідальні особи. Список матеріально-відповідальних осіб із зазначенням адреси і номерів телефонів надається охороні позивачем.

Відповідно до п. 1.14 Інструкції про зміну матеріально-відповідальних осіб, їх адреси і телефони позивач письмово повідомляє про це охорону.

У пункті 11.4 Договору та у списку, який знаходився на території об`єкту охорони, зазначено контактні номери телефону представників позивача серед яких, зокрема є контакти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відтак, працівниками відповідача після спрацювання системи сигналізації здійснено заходів негайного реагування та повідомлено відповідальних представників позивача з фіксацією про це в журналі чергування.

Проте, в результаті вищезазначеної аварійної ситуації у пташнику № 7 стався падіж птиці, що підтверджується актом від 25.01.2019, складеним в двосторонньому порядку.

У відповідності до п. 3.10 Договору у разі несвоєчасного повідомлення, яке потягло за собою падіж птиці відповідач відшкодовує позивачу всі збитки, спричинені таким падежем, згідно п. 5.1 договору.

Відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збитки, спричиненні внаслідок неналежного виконання ним своїх зобов`язань, зокрема, які стали наслідком несвоєчасного повідомлення позивача про виникнення пожеж або інших обставин, про які відповідач мав би повідомити позивача для уникнення спричинення шкоди ТМЦ (п. 5.1 Договору).

Згідно з п. 5.3 Договору відшкодування позивачу заподіяних з вини відповідача збитків здійснюється за вимогою (претензією) позивача із зазначенням розміру збитків, або згідно постанови органу слідства або рішення суду, або встановленням фактів крадіжки, грабежу, розбою, знищення або пошкодження майна сторонніми особами, котрі проникли на об`єкт, що охороняється, або внаслідок пожежі через недбалість та бездіяльність охорони.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що відшкодування позивачу заподіяних з вини відповідача збитків здійснюється на підставі претензії, яка оформлюється згідно з актом комісії та матеріалів службового розслідування позивача. Розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними документами, передбаченими нормативними вимогами, що регулюють питання проведення інвентаризації, затвердженими Міністерством фінансів України та іншими уповноваженими на це державними органами, і розрахунками вартості викрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей. У разі якщо відповідач ухиляється від складання двостороннього акту з позивачем, такий акт складається позивачем в односторонньому порядку. Складений акт є підставою для оплати та/або стягнення збитків.

Згідно з актом про падіж птиці від 25.01.2019, складеного комісією, до якої входили представники позивача та відповідача, встановлено, що 24.01.2019 о 20 год 10 хв при відкритті пташнику № 7 було виявлено падіж птиці батьківського (продуктивного) стада в кількості: 18 567 - курочки та 1 750 - півники та визначено, що падіж стався по причині відключення вентиляційної системи, про що і складено даний акт.

Відповідно до акту проведення службового розслідування вих. № 29 від 01.03.2019, складеного комісією, до якої входили працівники позивача, встановлено, що: 24.01.2019 стався збій роботи центрального комп`ютера та блоку управління вентиляції і сигналізації з причин перепаду напруги на лінії № 56, в результаті чого відбувся збій роботи датчиків температури, згорів двигун вентиляції, а також вийшов з ладу блок освітлення; такі несправності призвели до збою роботи центрального комп`ютера та автоматичного вимкнення всіх систем (зокрема вентиляції та сигналізації); після автоматичного перезапуску центрального комп`ютера система сигналізації спрацювала з запізненням, відбувся збій алгоритму роботи програмного забезпечення комп`ютера; на момент передачі об`єкту під охорону вентиляційна система працювала в штатному режимі, збоїв в роботі зафіксовано не було; факт патрулювання охоронного об`єкту у відрізок часу з 18 год 00 хв до 18 год 40 хв охоронною достеменно встановити не можливо; оскільки стався збій в системі сигналізації, то виявити зупинку вентиляційної системи можливо лише при наявності шуму від роботи вентиляції; тому комісія приходить до висновку, що охоронці в період з 17 год 00 хв до моменту спрацювання сигналізації не здійснювали контроль за роботою системи вентиляції в пташниках; 25.01.2019 згідно наказу № 16 генерального директора позивача було проведено інвентаризацію поголів`я птиці у пташнику № 7 з метою визначення кількості падежу батьківського поголів`я птиці; при проведенні інвентаризації встановлено, що падіж птиці в пташнику № 7 склав 20 317 голів на загальну суму 851 733,55 грн, з яких: Ломан білий курочка - 18 567 на суму 754 748,55 грн без ПДВ та Ломан білий півник - 1 750 на суму 96 985, 00 грн без ПДВ; в результаті падежу птиці підприємству були нанесені прямі збитки на суму 851 733, 55 грн.

З урахуванням вищезазначеного вбачається, що акт про падіж птиці від 25.01.2019 складений в двосторонньому порядку представниками позивача та відповідача і фіксує, що падіж стався по причині відключення вентиляційної системи, а акт проведення службового розслідування вих. № 29 від 01.03.2019 складений в односторонньому порядку лише представниками позивача, без залучення представників відповідача, і фіксує не лише відключення вентиляційної системи, а й висновок про те, що охоронці в період з 17 год 00 хв до моменту спрацювання сигналізації не здійснювали контроль за роботою системи вентиляції в пташниках та результати інвентаризації, матеріали справи не містять доказів складення або ухилення відповідача від складення двостороннього акту, який би фіксував заподіяні позивачу збитки з вини відповідача відповідно до п. 5.4 договору.

Разом з тим, навіть в односторонньому акті проведення службового розслідування вих. № 29 від 01.03.2019 не встановлено факту, що збій роботи центрального комп`ютера та блоку управління вентиляції і сигналізації відбувся з причин перепаду напруги на лінії № 56, не зазначено моменту (часу) коли стався збій роботи центрального комп`ютера та блоку управління вентиляції, а також не йдеться та не встановлено порушення відповідачем умов договору щодо своєчасного повідомлення працівників позивача про аварійну ситуацію.

Таким чином, позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами порушення відповідачем умов пунктів 3.4 та 3.10 договору, факт першочергово неповідомлення генерального директора позивача, номер телефону якого зазначено в п. 11.4 договору, не може свідчити про наявність підстав для покладення на відповідача збитків, заявлених позивачем.

Крім того, відповідно до п. 5.4 договору, розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними документами, передбаченими нормативними вимогами, що регулюють питання проведення інвентаризації, затвердженими Міністерством фінансів України та іншими уповноваженими на це державними органами, і розрахунками вартості викрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей.

Пунктом 7 розділу 1 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 (далі - Положення), проведення інвентаризації є обов`язковим, зокрема, у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

У відповідності до п. 1 та п. 4 розділу 4 Положення висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку регулюються підприємствами в такому порядку: нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

Згідно з п. 6 розділу 4 Положення, розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається відповідно до законодавства.

Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.1996, визначено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.

Проте, позивачем надано лише наказ про проведення позапланової інвентаризації та створення комісії від 25.01.2019, інвентаризаційний опис запасів від 25.01.2019 та бухгалтерську довідку вих. № 05 від 30.01.2019, будь-яких інших документів, передбачених нормативними вимогами, що регулюють питання проведення інвентаризації, не надано. Разом з тим, у наданому інвентаризаційному описі запасів від 25.01.2019 відсутні відомості щодо вартості та сум зазначених матеріальних цінностей.

З огляду на вищевикладене, позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами порушення відповідачем умов договору № Б-020119 про надання охоронних послуг від 02.01.2019, які призвели до збитків, не встановлено обставин, які б свідчили, що падіж птиці відбувся саме у зв`язку з неправомірними діями відповідача, тобто, що дії відповідача є безпосередньою причиною збитків позивача, а збитки є об`єктивним наслідком таких дій відповідача, не доведено суду розміру збитків, не доведено, що тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною підставою і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток від реалізації продукції виробництва за період технологічного циклу утримання поголів`я батьківського стада птиці та від реалізації птиці на забій по закінченню технологічного циклу утримання, не доведено реальну можливість отримання грошових сум від реалізації продукції виробництва за період технологічного циклу утримання поголів`я батьківського стада птиці та від реалізації птиці на забій по закінченню технологічного циклу утримання, а також заходів, вжитих позивачем для їх отримання, вимога позивача щодо покладення на відповідача упущеної вигоди ґрунтується на розрахунку можливого прибутку здійсненого бухгалтером підприємства-позивача, тобто має характер припущення та побудована на можливих очікуваннях.

Таким чином, суд першої інстанції, належним чином оцінивши всі доводи сторін у даній справі прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, які необхідні для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності як збитки.

Щодо доводів наведених у апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни", то слід зазначити наступне.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідним є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка, збитки, причиний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками та вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Вищевказане узгоджено із висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 15.05.2019 у справі № 914/584/18 та від 01.04.2019 у справі № 909/654/18.

Як вбачається із доказів наявних у матеріалах справи, відповідач належним чином виконав обов`язки передбачені договором, щодо здійснення контролю за роботою вентиляторів, в той час як скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів, щодо не здійснення відповідачем патрулювання 24.01.2019 в проміжок часу з 17 год 15 хв до 19 год 23 хв, а отже вказані твердження є виключно припущенням останнього.

Крім того, негайне повідомлення відповідачем уповноважених представників позивача, свідчить про відсутність будь-якої форми вини відповідача, так як останнім вжито всіх заходів щодо належного виконання зобов`язань.

Поміж іншого, скаржником не забезпечено проведення незалежної оцінки збитків, а отже товариством з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" не виконано вимоги п. 5.4 Договору та не підтверджено розмір збитків відповідними документами, а отже не доведено належними та допустимими доказами наявність та розмір завданих збитків.

Інші твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Київської області від 29.08.2019 у справі № 911/996/19 та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За встановлених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що Господарським судом Київської області при ухваленні оскаржуваного рішення правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з`ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до приписів статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2019 у справі № 911/996/19 залишити без змін.

3. Справу № 911/996/19 повернути до Господарського суду Київської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 10.02.2020.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко