Рішення

від 27.08.2019 по справі 911/1816/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1816/19

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С.К.С» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФМ Сервіс» , Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петропавлівська Борщагівка

про стягнення 33938,74 грн.

За участю секретаря судового засідання Зорі В.С.

За участю представників:

від позивача: Войтович М.М. (орд. серії КВ № 407991 від 10.06.2019 р.);

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «С.К.С» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФМ Сервіс» (відповідач) про стягнення 30012,30 грн. заборгованості, 3144,77 грн. пені, 514,74 грн. інфляційних втрат та 266,93 грн. 3% річних, всього 33938,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов договору поставки № 5795 від 23.03.2018 р., укладеного між позивачем та відповідачем, щодо оплати поставленого товару, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 30012,30 грн. боргу, 514,74 грн. інфляційних втрат та 266,93 грн. 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та 3144,77 грн. пені, посилаючись на п. 6.1 договору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2019 р. було відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; судове засідання призначено на 13.08.2019 р.

13.08.2019 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

27.08.2019 р. засобами електронного зв`язку до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому представник відповідача просить відкласти судове засідання та призначити його на іншу дату. При цьому, представник відповідача зазначає, що про розгляд даної справи, йому стало відомо від директора відповідача лише 23.08.2018 р., тому представник відповідача позбавлений можливості попередньо ознайомитись з матеріалами справи, відтак не в змозі забезпечити належне представництво інтересів ТОВ ФМ Сервіс під час судового розгляду даної справи, призначеної на 27.08.2019 р., в тому числі і через необхідність участі 27.08.2019 р. у заздалегідь запланованих слідчих діях на території Святошинського району м. Києва.

Вказане клопотання не задоволено судом, оскільки по-перше: відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду про відкриття провадження у справі була вручена відповідачу - 09.08.2019 р., тобто відповідач не позбавлений був можливості направити в судове засідання 13.08.2019 р. та 27.08.2019 р. іншого представника, по-друге: підставою для відкладення судового засідання відповідно до ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України є перша неявка в судове засідання учасника справи, в той час як відповідач вже вдруге не з`являється в судове засідання. Крім того, представником відповідача взагалі не надано суду доказів, які підтверджують викладені у клопотанні обставини, а отже, вказані відповідачем причини неявки його представника не є поважними.

У судових засіданнях 13.08.2019 р. та 27.08.2019 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судові засідання 13.08.2019 р. та 27.08.2019 р. не з`явився, про причини неявки в судове засідання 13.08.2019 р. суд не повідомив, відзив до суду не надав, хоча про час, дату та місце судових засідань відповідач був належним чином повідомлений, за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103269829927, № 0103269939331.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.03.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю С.К.С. (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФМ Сервіс (покупець) було укладено договір поставки № 5795.

Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору поставки асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначається в товарно-транспортних накладних, які оформлюються постачальником згідно отриманого від покупця замовлення.

Пунктом 2.1 договору поставки встановлено, що товар передається покупцю окремими партіями на підставі ТТН, яка оформлюється згідно замовлення. Замовлення на товар передається покупцем та приймається постачальником по телефону або через представника постачальника.

Прийняття товару здійснюється шляхом підписання покупцем особисто або через уповноважених осіб ТТН, виписаної постачальником, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та (або) пошкодження товару, переходять покупцеві у момент підписання ним ТТН.

Згідно з п. 4.1 договору оплата товару здійснюється протягом 35 календарних днів з моменту передачі партії товару покупцю.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 р. Якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін письмово не повідомить про своє бажання розірвати цей договір або між сторонами не буде укладений новий договір, останній вважається кожен раз продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах.

Позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 30012,30 грн., що підтверджується підписаними сторонами товарно-транспортними накладними № КS000039773 від 01.02.2019 р. на суму 17024,16 грн. та № КS000048220 від 22.02.2019 р. на суму 12988,14 грн.

Проте, в порушення своїх зобов`язань, передбачених п. 4.1 договору, відповідач за отриманий товар взагалі не розрахувався, у зв`язку з чим, станом на 09.03.2019 р. за ним утворилась заборгованість у сумі 17024,16 грн., а станом на 30.03.2019 р. за ним утворилась заборгованістьще на 12988,14 грн.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача становить 30012,30 грн., яка на даний час не погашена.

Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 30012,30 грн. за поставлений позивачем товар на підставі товарно-транспортних накладних № КS000039773 від 01.02.2019 р. та № КS000048220 від 22.02.2019 р. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 30012,30 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3144,77 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за кожною товарно-транспортною накладною окремо, за загальний період з 12.03.2019 р. по 05.07.2019 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 6.1 договору у випадку затримки оплати за товар згідно п. 4.1 договору, покупець зобов`язаний виплати постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення платежу, починаючи з дати, коли покупець був зобов`язаний оплатити партію товару.

Враховуючи, що здійснений позивачем розрахунок пені за період з 12.03.2019 р. по 05.07.2019 р. на суму 17024,16 грн. та за період з 30.03.2019 р. по 05.07.2019 р. на суму 12988,14 грн., є арифметично вірним, то вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 3144,77 грн. підлягає задоволенню судом у заявленому позивачем розмірі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 514,74 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 266,93грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 266,93 грн., нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 17024,16 грн. за період з 12.03.2019 р. по 05.07.2019 р. та на заборгованість у сумі 12988,14 грн. за період з 30.03.2019 р. по 05.07.2019 р. Враховуючи, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, то вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 266,93 грн. підлягає задоволенню.

Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача 514,74 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 17024,16 грн. за період з 12.03.2019 р. по 05.07.2019 р. та на заборгованість у сумі 12988,14 грн. за період з 30.03.2019 р. по 05.07.2019 р.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Проте, позивачем розраховано інфляційні втрати за періоди, в яких заборгованість існувала менше місяця.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 17024,16 грн. за період з 01.04.2019 р. по 30.06.2019 р. та на заборгованість у сумі 12988,14 грн. за період з 01.04.2019 р. по 30.06.2019 р. становить 359,69 та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «С.К.С» підлягають частковому задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 7000,00 грн. судових витрат пов`язаних з наданням правової професійної правової допомоги.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження судових витрат позивачем надано копію договору № 718-19 від 10.06.2019 р. про надання правової допомоги, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.К.С» та Адвокатським об`єднанням «Адвокатська фірма «Грамацький і партнери» , копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4519/10 від 28.04.2011 р., детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом за договором № 718-19 від 10.06.2019 р. про надання правничої допомоги, укладеним між АО «АФ «Грамацький і партнери» та ТОВ С.К.С , акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 29.07.2019 р. за договором № 718-19 від 10.06.2019 р. про надання правничої допомоги, платіжне доручення № 25941 від 01.08.2019 р., з якого вбачається, що ТОВ «С.К.С» було сплачено АО «АФ «Грамацький і партнери» 7000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за юридичні послуги (адвоката) згідно договору № 718-19 від 10.06.19 р., у тому числі ПДВ 20% - 1166,67 грн.» .

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Отже, враховуючи часткове задоволення позову, та те що справа № 911/1816/19 є не складною для фахівця у галузі права, а сума заявлених вимог не значною, з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу, покладаються судом на відповідача у сумі 5000,00 грн.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФМ Сервіс (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Садова, буд. 49, код 40292881) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С.К.С» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 35, код 38591109) 30012,30 грн. (тридцять тисяч дванадцять грн. 30 коп.) боргу, 3144,77 грн. (три тисячі сто сорок чотири грн. 77 коп.) пені, 359,69 грн. (триста п`ятдесят дев`ять грн. 69 коп.) інфляційних втрат, 266,93 грн. (двісті шістдесят шість грн. 93 коп.) 3% річних, 5000,00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.) витрат на правничу допомогу та 1912,22 грн. (одну тисячу дев`ятсот дванадцять грн. 22 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України .

У той же час згідно з пунктом 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 06.09.2019 р.

Суддя О.О. Рябцева