Постанова

від 22.01.2020 по справі 911/1816/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2020 р. Справа№ 911/1816/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

без виклику сторін

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМ Сервіс"

на рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 (повний текст рішення складено 06.09.2019)

у справі №911/1816/19 (суддя - Рябцева О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМ Сервіс"

про стягнення 33 938,74 грн,

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "С.К.С" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМ Сервіс" (відповідач) про стягнення 30 012,30 грн заборгованості, 3 144,77 грн пені, 514,74 грн інфляційних втрат та 266,93 грн 3% річних, всього 33 938,74 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 5795 від 23.03.2018, укладеного між позивачем та відповідачем, щодо оплати поставленого товару, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 30 012,30 грн боргу, 514,74 грн інфляційних втрат та 266,93 грн 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та 3 144,77 грн пені, посилаючись на п. 6.1 договору.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі №911/1816/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМ Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С" 30 012,30 грн - боргу, 3 144,77 грн - пені, 359,69 грн - інфляційних втрат, 266,93 грн - 3% річних, 5 000,00 грн - витрат на правничу допомогу та 1 912,22 грн - судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що в порушення своїх зобов`язань, передбачених п. 4.1 договору, відповідач за отриманий товар взагалі не розрахувався, у зв`язку з чим, станом на 09.03.2019 за ним утворилась заборгованість у сумі 17 024,16 грн, а станом на 30.03.2019 за ним утворилась заборгованість ще на 12 988,14 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги частково підлягають задоволеню в розмірі 30 012,30 грн боргу, 3 144,77 грн пені, 359,69 грн інфляційних втрат, 266,93 грн 3% річних та 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФМ Сервіс" 03.10.2019 (згідно з відтиском штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 в частині стягнення з відповідача 5000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ФМ Сервіс" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі №911/1816/19 та відкрито апеляційне провадження, призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМ Сервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі №911/1816/19 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

Скаржник обґрунтовує скаргу тим, що 23.09.2019 (проте, як вбачається з матеріалів справи 23.08.2019 підписано, а до суду подано 27.08.2019) адвокатом Вареником А.М. до суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки судове засідання було призначене на 27.08.2019. А тому він був позбавлений можливості попередньо ознайомитись з усіма документами, що були подані разом з позовною заявою та з матеріалами справи № 911/1816/19.

Тому, на думку скаржника, адвокат Вареник А.М. був не в змозі забезпечити належне представництво інтересів ТОВ ФМ Сервіс під час судового розгляду справи № 911/1816/19. призначеного на 11 год. 00 хв. 27.08.2019, в тому числі і через необхідність його участі 27.08.2019, у заздалегідь запланованих слідчих діях на території Святошинського району м. Києва, що було поважними причинами. Воодночас, в прохальній частині просить лише скасувати рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 в частині стягнення з відповідача 5000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Також апеляційна скарга вмотивована тим, що виходячи з обсягу та змісту позовної заяви та тривалості судових засідань, з урахуванням їх кількості та відсутності на них представника ТОВ ФМ Сервіс , сума витрат на правничу допомогу є завищеною та підлягає зменшенню до 3 000 грн.

4. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Товариством з обмеженою відповідальністю "С.К.С" подано у строк встановлений судом апеляційної інстанції, так позивач у відзиві заперечує проти доводів апеляційної іскарги та просить залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМ Сервіс" без задоволення.

Також позивач свою позицію обґрунтовує тим, що відповідач під чає розгляду спору в суді першої інстанції не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу (хоча був повідомлений про такі витрати, оскільки позовна заява містила попередній розрахунок суми судових витрат до яких входили (витрати на збір та підготовку доказів, складання та подання позовної заяви у розмірі з 7 тис. грн до 5 тис. грн), то відсутні підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

5. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи, обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин

23.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "С.К.С." (надалі - постачальник, ТОВ "С.К.С.") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФМ Сервіс" (надалі - покупець, ТОВ "ФМ Сервіс") було укладено договір поставки № 5795 (надалі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору поставки асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначається в товарно-транспортних накладних, які оформлюються постачальником згідно отриманого від покупця замовлення.

Пунктом 2.1 договору поставки встановлено, що товар передається покупцю окремими партіями на підставі ТТН, яка оформлюється згідно замовлення. Замовлення на товар передається покупцем та приймається постачальником по телефону або через представника постачальника.

Прийняття товару здійснюється шляхом підписання покупцем особисто або через уповноважених осіб ТТН, виписаної постачальником, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та (або) пошкодження товару, переходять покупцеві у момент підписання ним ТТН.

Згідно з п. 4.1 договору оплата товару здійснюється протягом 35 календарних днів з моменту передачі партії товару покупцю.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018. Якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін письмово не повідомить про своє бажання розірвати цей договір або між сторонами не буде укладений новий договір, останній вважається кожен раз продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах.

Позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 30 012,30 грн, що підтверджується підписаними сторонами товарно-транспортними накладними № КS000039773 від 01.02.2019 на суму 17 024,16 грн та № КS000048220 від 22.02.2019 на суму 12 988,14 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення своїх зобов`язань, передбачених п. 4.1 договору, відповідач за отриманий товар взагалі не розрахувався, у зв`язку з чим станом на 09.03.2019 за ним утворилась заборгованість у сумі 17 024,16 грн, а станом на 30.03.2019 за ним утворилась заборгованістьще на 12 988,14 грн. Отже, загальна сума заборгованості відповідача становить 30 012,30 грн.

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Судом першої інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин наступні норми процесуального та матеріального права.

Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 30 012,30 грн за поставлений позивачем товар на підставі товарно-транспортних накладних № КS000039773 від 01.02.2019 та № КS000048220 від 22.02.2019 станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому позовну вимогу про стягнення з відповідача 30 012,30 грн заборгованості правомірно задоволено.

Також, позивач просив стягнути з відповідача 3 144,77 грн пені, нарахованої на заборгованість відповідача за кожною товарно-транспортною накладною окремо, за загальний період з 12.03.2019 по 05.07.2019.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 6.1 договору у випадку затримки оплати за товар згідно п. 4.1 договору, покупець зобов`язаний виплати постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення платежу, починаючи з дати, коли покупець був зобов`язаний оплатити партію товару.

Враховуючи, що здійснений позивачем розрахунок пені за період з 12.03.2019 по 05.07.2019 на суму 17 024,16 грн та за період з 30.03.2019 по 05.07.2019 на суму 12 988,14 грн, є арифметично вірним, то вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 3 144,77 грн правомірно задоволено судом у заявленому позивачем розмірі.

Також, позивач просив стягнути з відповідача 514,74 грн інфляційних втрат та 3% річних у сумі 266,93 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у сумі 266,93 грн, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 17 024,16 грн за період з 12.03.2019 по 05.07.2019 та на заборгованість у сумі 12 988,14 грн за період з 30.03.2019 по 05.07.2019. Враховуючи, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, то вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 266,93 грн підлягає задоволенню.

Позивач просив стягнути з відповідача 514,74 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 17 024,16 грн за період з 12.03.2019 по 05.07.2019 та на заборгованість у сумі 12 988,14 грн за період з 30.03.2019 по 05.07.2019.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем розраховано інфляційні втрати за періоди, в яких заборгованість існувала менше місяця.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом , сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 17 024,16 грн за період з 01.04.2019 по 30.06.2019 та на заборгованість у сумі 12 988,14 грн за період з 01.04.2019 по 30.06.2019 становить 359,69 грн та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції відхиляє виходячи з насупного.

Так, судом першої інстанції було обґрунтовано та правомірно зазначено, що відповідач не позбавлений був можливості направити в судові засідання 13.08.2019 та 27.08.2019 іншого представника, а представником відповідача взагалі не надано суду доказів, які підтверджують викладені у клопотанні обставини щодо участі у слідчих діях. А отже, вказані відповідачем причини неявки його представника обґрунтовано визнанні судом першої інстанції не поважними.

Також скаржником не вказано підстав, які заважали йому ознайомитись з матеріалами справи 910/1816/19 з моменту укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом Вареником Андрієм Миколайовичем 23.08.2019.

Щодо доводів апеляційної скарги щодо зменшення витрат, пов`язаних із наданням правової професійної правової допомоги з 5 000,00 грн до 3 000,00 грн, суд апеляційної інстанції ввжає за необхідне зазначити наступне.

На підтвердження судових витрат позивачем надано копію договору № 718-19 від 10.06.2019 про надання правової допомоги, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "С.К.С" та Адвокатським об`єднанням "Адвокатська фірма "Грамацький і партнери", копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4519/10 від 28.04.2011, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом за договором № 718-19 від 10.06.2019 про надання правничої допомоги, укладеним між АО "АФ "Грамацький і партнери" та ТОВ "С.К.С", акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 29.07.2019 за договором № 718-19 від 10.06.2019 про надання правничої допомоги, платіжне доручення № 25941 від 01.08.2019, з якого вбачається, що ТОВ "С.К.С" було сплачено АО "АФ "Грамацький і партнери" 7 000,00 грн з призначенням платежу: "оплата за юридичні послуги (адвоката) згідно договору № 718-19 від 10.06.19, у тому числі ПДВ 20% - 1 166,67 грн.".

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позову, та те що справа № 911/1816/19 є не складною для фахівця у галузі права, а сума заявлених вимог не значною, з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу, обґрунтовано та правомірно частково задоволено судом першої інстанції у сумі 5 000,00 грн.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С" обґрунтованими та такими, що вірно задоволені судом першої інстанції у частині стягнення 30 012,30 грн - боргу, 3 144,77 грн - пені, 359,69 грн - інфляційних втрат, 266,93 грн - 3% річних, 5 000,00 грн, а в іншій частині судом першої інстанції правомірно відмовлено.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Водночас, згідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Приписами ч. 3 ст. 277 ГПК України встановлено, виключний перелік підстав порушення норм процесуального права, які є обов`язковими для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Так, під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Водночас, як вбачається з апеляційної скарги, в прохальній частині скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 в частині стягнення з відповідача 5000,00 грн витрат на правничу допомогу, проте описова частина апеляційної скарги містить доводи щодо обґрунтованості рішення вцілому, а тому, з урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 33 938,74 грн, тобто, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, справа є малозначною. За загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню до Верховного Суду судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 254, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМ Сервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі №911/1816/19 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі №911/1816/19 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ФМ Сервіс".

4. Матеріали справи №911/1816/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич