Рішення

від 27.08.2019 по справі 522/7720/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/435/19

Справа № 522/7720/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Грищук В.О.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участі третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Дімел про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі 04.05.2018 року звернулися до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 та просили:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №3354 від 12.04.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. Ѕ частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 який був придбаний ОСОБА_3

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №3353 від 12.04.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. Ѕ частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 який був придбаний ОСОБА_3

- визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ часинку будинку за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4

- визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ часинку будинку за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4

В обґрунтування позовних вимог відзначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними тітками ОСОБА_4 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 Після її смерті залишилася спадина, яка складається з будинку за адресою: АДРЕСА_1 11.04.2018 року позивачі звернулися до нотаріуса Шостої одеської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини. Через декілька днів від сусідів позивачі дізналися, що по території будинку гуляють невідомі особи та було встановлено, що будинок 12.04.2018 року було продано ОСОБА_3 Продажу будинку відбувся від імені ТОВ Компанія ДІМЕЛ . ОСОБА_4 нібито була співзасновником ТОВ Компанія ДІМЕЛ , яке було зареєстроване 22.03.2018 року, тобто вже після смерті ОСОБА_4 06.04.2018 року ОСОБА_4 внесла свій будинок у статутний фонд, а 12.04.2018 року товариство його продало. Таким чином, в результаті шахрайських дій невстановлених осіб, було відчужено будинок померлої людини. Позивачі є рідними тітками померлої, інших спадкоємців вона не мала, однак, позивачі не мають правовстановлюючих документів на будинок, що перешкоджає прийняттю спадщини.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.05.2018 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано 10-денний термін для усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 11.05.2018 року вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на будинок АДРЕСА_1

Після усунення недоліків позову, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.05.2019 року провадження у справі було відкрите, справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 19.06.2019 року.

До суду 06.06.2018 року надійшов відзив від ОСОБА_3 який просив відмовити у задоволенні позову. Відзив мотивовано тим, що будинок було придбано на законних підставах, шляхом укладення з ТОВ ДІМЕЛ договору купівлі-продажу, завіреного у нотаріуса. Позивачі не надали суду докази того, що вони є тітками померлої та, що інших спадкоємців немає. Доводи викладені у позові грунтуються на припущеннях, тому у задоволенні позову слід відмовити.

06.06.2018 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду про відкриття провадження у справі та на ухвалу про забезпечення позову, в результаті розгляду яких Постановами Апеляційного суду Одеської області від 27.11.2018 року апеляційні скарги залишено без задоволення, а ухвали Приморського районного суду м. Одеси - без змін.

Справа 09.01.2019 року повернулася до Приморського районного суду м. Одеси та ухвалою суду від 24.01.2019 року була прийнята до провадження та призначена до розгляду у підготовчому засіданні 07.03.2019 року.

У підготовчому засіданні 07.03.2019 року з метою повторного повідомлення відповідача, розгляд справи було відкладено на 23.04.2019 року.

У підготовчому засіданні 23.04.2019 року було витребувано докази, залучено до участі у справі в якості третьої особи ТОВ Компанія ДІМЕЛ та закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 02.07.2019 року.

У судове засідання 02.07.2019 року учасники справи не з`явилися, розгляд справи було відкладено на 26.08.2019 року.

У зв`язку з тим, що 26.08.2019 року вихідний день, судове засідання було відкладено на 27.08.2019 року.

У судове засіданні 27.08.2019 року учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Від ОСОБА_3 27.08.2019 року надійшла заява про відкладення розгляду справи, проте така заява була подана особисто відповідачем до канцелярії суду в день судового засідання, тому не приймається судом до уваги. Від представника позивачів ОСОБА_5 . надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено , що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (т.1 а.с.200).

21 березня 2018 року загальними зборами ТОВ Компанія ДІМЕЛ було затверджено статут Товариства, на якому міститься підпис двох засновників ОСОБА_6 та ОСОБА_4 т.1 а.с.208-210).

22 березня 2018 року було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Дімел , засновниками якого є ОСОБА_6 та ОСОБА_4 т.1 а.с.15, т.2 а.с.13-15).

23 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія ДІМЕЛ та ОСОБА_4 було складена та підписано Акт приймання-передачі майна, згідно якого ОСОБА_7 передала ТОВ Компанія ДІМЕЛ житловий будинок АДРЕСА_1 т.1 а.с.199).

Таким чином, матеріалами справи підтверджуються доводи позивачів, що передача у власність будинку померлої ОСОБА_4 на користь ТОВ Компанія ДІМЕЛ неможлива, адже реєстрація юридичної особи та складення акту-прийому передачі нерухомого майна вчинено після смерті ОСОБА_8

Крім того, рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/16833/18 від 18.12.2018 року визнано недійсним Акт приймання-передачі майна, що вноситься до Статутного капіталу ТОВ Компанія ДІМЕЛ , складений 23.03.2018 року між ОСОБА_4 та директором ТОВ Компанія ДІМЕЛ ОСОБА_6 засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Крушельницьким Павлом Миколайовичем 23.03.2018 року, згідно з яким будинок за адресою: АДРЕСА_1 було внесено у статутний капітал ТОВ Компанія ДІМЕЛ ; скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ Компанія ДІМЕЛ на вищевказаний будинок (т.2 а.с.52-53).

12.04.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія ДІМЕЛ та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. за №3353 (т.1 а.с.83).

12.04.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія ДІМЕЛ та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. за №3354 (т.1 а.с.85).

Отже, ТОВ Компанія ДІМЕЛ не було власником нерухомого майна, а саме будинку АДРЕСА_1 на час укладення договору купівлі-продажу з

ОСОБА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися 11.04.2018 року до Шостої одеської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 т.1 а.с.8,9).

Шостою одеською державною нотаріальною конторою 11.04.2018 року було зареєстровано спадкову справу №106/2018, про що свідчить витяг №51542374 про реєстрацію в Спадковому реєстрі та відповідний лист №1803/02-14 від 10.05.2018 року (т.1 а.с.10, а.с.148).

20.10.2017 року право власності на будинок АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_4 про що свідчить інформаційна довідка №120251267 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно а Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (т.1 а.с.11-12).

12.04.2018 року право власності на будинок АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_3 що вбачається з інформаційної довідки №121790992 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно а Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (т.1 а.с.13-14).

Родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підтверджується наступним.

ОСОБА_9 1910 року народження мала трьох дочок: ОСОБА_1 1937 року народження, ОСОБА_11 1942 року народження, ОСОБА_12 1946 року народження, про що свідчить архівна довідка №671 від 02.07.2018 року (т.1 а.с.157).

ОСОБА_1 позивач по справі, яка після одруження взяла прізвище чоловіка ОСОБА_13 про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 т.1 а.с.152).

ОСОБА_14 рідна сестра позивача є матір`ю померлої ОСОБА_4 про що свідчить запис про укладення шлюбу №4 від 12.01.1977 року, згідно якого підтверджується зміна прізвища ОСОБА_1 на ОСОБА_1 (т.1 а.с.153) та свідоцтвом про народження ОСОБА_15 серії НОМЕР_3 т.1 а.с.154).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що померла ОСОБА_4 є племінницею позивача ОСОБА_1

Родинні відносини як тітки та племінниці між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 встановлено рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/11904/18 від 29.08.2018 року (т.1 а.с.203-204).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори у м. Одесі Вахненко Ю.О. відмовила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на частку домоволодіння АДРЕСА_2 що належала ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів (т. 2 а.с.212).

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно положень ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, -відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав с (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-605цс16).

Таким чином, зважаючи на те, що ТОВ Компанія ДІМЕЛ не мала права власності на будинок АДРЕСА_1 на час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна з ОСОБА_3 адже передача ОСОБА_4 права власності вчинялася після її смерті, та, зокрема акт прийому-передачі визнано недійсним, а реєстрація права власності ТОВ Компанія ДІМЕЛ скасована, суд вважає за необхідне визнати недійсним такі договору купівлі-продажу, згідно яких ОСОБА_3 набув права власності на об`єкт спадкування.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу (ЦК) України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, що померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з вимогами ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення його померлим.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч.1 ст. 1223 ЦК України) або особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, про що наголошує ч. 5 ст. 1268 ЦК України.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини ( ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, якій починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України). Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.. 1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ст. 66 Закону України „Про нотаріат" на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, державним нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.

Відповідно ч.1 ст. 46 Закону України Про нотаріат нотаріуси, які вчиняють нотаріальні дії, мають право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (у подальшому - Порядок вчинення нотаріальних дій) видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до п. 4.18 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за відсутності у спадкодавця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до п. 3.3. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування (пункт 23) передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно до норми ст. 392 ЦК України вбачається, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати їм документа, який засвідчує його права власності.

Таким чином, зважаючи на обставини справи відсутність правовстановлюючих документів, що стало перешкодою для видачі позивачам свідоцтва про право на спадщину, суд вважає за можливе визнати за позивачами право власності на будинок АДРЕСА_1

На підставі вищенаведеного та керуючисьст.ст.2, 4, 10, 13, 76-81, 83, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_5 АДРЕСА_4 до ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_6 АДРЕСА_5 , за участі третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Дімел (код ЄДРПОУ 42014466, м. Київ, вул. Григорія Андрющенка, 4-г) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу №3354 від 12.04.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. Ѕ частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія ДІМЕЛ та ОСОБА_3

Визнати недійсним договір купівлі-продажу №3353 від 12.04.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. Ѕ частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія ДІМЕЛ та ОСОБА_3

Визнати за ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 АДРЕСА_3 право власності на Ѕ часинку будинку за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4

Визнати за ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_5 АДРЕСА_4 право власності на Ѕ часинку будинку за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 06.09.2019 року.

Суддя: В.Я. Бондар