Ухвала

від 05.09.2019 по справі 520/3152/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/3152/19

Провадження № 1-кс/947/11425/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019160000000069 від 01.02.2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання слідчого, погодженого прокурором про арешт майна, до СУ ГУНП в Одеській області з Причорноморського управління кіберполіції надійшли матеріали, з яких вбачається, що група осіб, діючи за попередньою змовою між собою заволодіває грошовими коштами громадян України, країн Європи та СНД.

Крім того, до СУ ГУНП в Одеській області надійшла заява про злочин від ОСОБА_5 .

Так, в період з 26.04.2019 по 04.06.2019 група осіб, діючи за попередньою змовою між собою, шляхом обману заволоділа грошовими коштами потерпілої ОСОБА_5 на загальну суму 26086 доларів США.

З метою встановлення осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення до Причорноморського управління кіберполіції направлено доручення, в порядку ст. 40 КПК України.

Під час виконання доручення слідчого оперативними працівниками встановлено, що на території м. Одеси діє група осіб, яка під виглядом проведення неіснуючих фінансових торгів на міжнародних фінансових ринках заволодівають грошовими коштами громадян, використовуючи різноманітні інтернет-ресурси.

За результатами виконаного доручення, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що до незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілої імовірно причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично здійснює свою діяльність в приміщенні з вивіскою «Золотий Фенікс», яке розташовано за адресою: м. Одеса, площа Грецька, будинок 3/4, ТЦ «Галерея Афіна», п`ятий поверх, №530 та приміщенні з вивіскою «Інь-Янь», яке розташовано за адресою: м. Одеса, площа Грецька, будинок 3/4, ТЦ «Галерея Афіна», п`ятий поверх.

31.08.2019 року в період часу 11 год. 26 хв. по 13 год. 35 хв. на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.08.2019 року проведено обшук в магазині «Золотий Фенікс», який розташований за адресою: м. Одеса, площа Грецька, будинок 3/4, ТЦ «Галерея Афіна», в ході якого було виявлено та вилучено зазначені у клопотанні речі та документи.

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з вказаним клопотанням про арешт майна, обґрунтовуючи клопотання необхідністю в забезпеченні збереження вилучених в ході вищевказаного обшуку речей, з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, оскільки зазначені об`єкти зберегли на собі сліди злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто мають значення речового доказу.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явилися, разом з тим від слідчого надійшов рапорт, в якому останній просив розгляд клопотання проводити за його відсутності.

Власник майна в судове засідання не з`явився, згідно рапорту слідчого про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Таким чином, вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З матеріалів поданого клопотання вбачається, що досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12019160000000069 від 01.02.2019 року здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Так, в рамках даного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.08.2019 року було проведено обшук в магазині «Золотий Фенікс», який розташований за адресою: м. Одеса, площа Грецька, будинок 3/4, ТЦ «Галерея Афіна», в ході якого було виявлено та вилучено зазначені у клопотанні речі та документи.

В обґрунтування поданого клопотання сторона обвинувачення зазначає на необхідності забезпечення збереження вилучених речей та документів. оскільки останні мають значення речових доказів в рамках даного кримінального провадження.

Між тим, дослідивши вказане клопотання про арешт майна, а також долучені до нього документи, серед яких зокрема постанова слідчого від 02.09.2019 року про визнання речових доказів, слідчий суддя приходить до переконання про не доведеність стороною обвинувачення наявності підстав для накладення арешту майна на такі речі та документи, а також не доведеності необхідності застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Зокрема, з поданого клопотання жодним чином не вбачається, яке конкретно доказове значення мають вилученні речі та документи, та яким конкретно критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України останні відповідають.

Як в клопотанні про арешт майна, так і в постанові про визначення речових доказів від 02.09.2019 року, зазначається виключно про формальну відповідність таких речей та документів критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки останні містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час цього кримінального провадження.

Між тим, які конкретно відомості такі речі та документи містять, а також які конкретно обставини та факти можуть бути встановлені за допомогою останніх з поданого клопотання не вбачається.

Таким чином, оскільки стороною обвинувачення жодним чином не доведено відповідність вилучених речей та документів критеріям речових доказів, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України, а відтак і відповідних правових підстав для арешту майна та необхідності такого арешту, слідчий суддя приходить до переконання, що подане стороною обвинувачення клопотання є необґрунтованим, а тому правових підстав для його задоволення у слідчого судді не має.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019160000000069 від 01.02.2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1