Рішення

від 06.09.2019 по справі 340/1385/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1385/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (письмового) справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Манінг» до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлено протоколом від 24.10.2018 р. №214 Комісії ГУ ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «Манінг» (ЄДРПОУ: 39127964) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Кіровоградській області виключити ТОВ «Манінг» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою судді від 21.06.2019 року відкрито спрощене позовне провадження та вирішено розгляд справи проводити з викликом учасників справи, розгляд справи по суті призначено на 19.07.2019 р. (т.1 а.с.1-2).

Ухвалою судді від 19.07.2019 року розгляд справи відкладено на 21.08.2019 року та зобов`язано відповідача у строк до 15 серпня 2019 року виконати вимоги ухвали судді від 21 червня 2019 року та подати до суду належним чином завірені копії усіх матеріалів, які були покладені в основу оскаржуваного рішення та були підставою його прийняття (лист ДФС України від 23.10.2018 №32802/7/99-99-07-04-02-17 «Про надання інформації» , докази, що позивачем вчинялись дії щодо маніпулювання податковою звітністю шляхом підміни товарних позицій в податкових накладних) (т.1 а.с.100-101).

21.08.2019 року розгляд справи відкладено на 03.09.2019 року із зобов`язанням учасників справи надати додаткові докази (т.1 а.с.191).

У судове засідання 03.09.2019 представники сторін не з`явилися, подавши клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження (т.1 а.с.194, 196).

Суд, з урахуванням приписів ч.3 ст.194 КАС України, визнав за можливе здійснити подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в процесі здійснення своєї діяльності позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «ДЕЛЬМАРБУД» . За результатами таких взаємовідносин, відповідно до вимог абз.1 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, позивачем було складено податкову накладну №3 від 19.04.2019 року та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Однак, реєстрацію поданої податкової накладної не проведено з причин незалежних від позивача. 19.04.2019 р. ТОВ «Манінг» отримано квитанцію №1 про прийняття документа, але реєстрація його зупинена. У якості підстав зупинення реєстрації зазначено: «відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 19.04.2019 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» . Після отримання квитанції №1 з інформацією про зупинення реєстрації податкової накладної позивач звернувся до ГУ ДФС у Кіровоградській області із адвокатським запитом від 19.04.2019 року №19/04 щодо надання інформації про критерії ризиковості платника податку, яким відповідає ТОВ «Манінг» та документального підтвердження такої відповідності даному критерію. Листом від 02.05.2019 р. №2071/Адв/11-28-07-01-14 «Про надання відповіді на запит» відповідачем повідомлено про результати розгляду адвокатського запиту. Так, з даного листа вбачається, що цитуючи норми Постанови КМУ від 21.02.2018 року №117, ГУ ДФС у Кіровоградській області лише описало порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також, зазначено, що згідно баз даних ДФС України ТОВ «Манінг» знаходиться в переліку ризикових платників. При цьому, позивач вказує, що підстав для внесення підприємства до переліку ризикових платників податків та конкретного переліку ризиковості, якому підприємство відповідає, даний лист не містив. В подальшому, вже після звернення до суду за захистом своїх порушених прав, на адресу позивача надійшов ще один лист від ГУ ДФС у Кіровоградській області від 15.05.2019 №2217/Адв/11-28-07-01-14. В даному листі відповідачем зазначено, що 24.10.2019 згідно рішення комісії Головного Управління ДФЄ у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, ТОВ «Манінг» було внесено до переліку ризикових платників (протокол комісії від 24.10.2019 року №214) . Таким чином, з наданої відповіді позивачу стало відомо, що відповідно до даних інформаційних систем ДФС України, на підставі рішення оформленого протоколом від 24.10.2018 року №214, підприємство внесено до переліку ризикових платників податків. Також, з квитанції від 19.04.2018 року №1 вбачається, що до підприємства застосовано критерії ризиковості, саме, пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» . Натомість, належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ «Манінг» до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» відповідачем не наведено. Позивач стверджує, що він не відповідає жодному з критеріїв ризиковості, є сумлінним платником податків, однак внаслідок спірного рішення відповідача не може повноцінно здійснювати господарську діяльність та виконувати обов`язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних, що призводить до погіршення ділових зв`язків та шкодить його господарській діяльності. З цих підстав просить суд визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлено протоколом від 24.10.2018 р. №214 Комісії ГУ ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення його до переліку ризикових платників податку.

Представник відповідачів надав відзив на позовну заяву, у яких позов не визнав. Стверджував про законність спірного рішення, посилаючись на те, що відповідно до отриманої інформації, ТОВ «Манінг» є одним із суб`єктів господарювання у 2018 році, де встановлені факти маніпулювання податковою звітністю, шляхом підміни товарних позицій в податкових накладних. А тому, з метою упередження безпідставного та незаконного формування схемного ризикового кредиту підприємствам реального сектору економіки, запропоновано розглянути питання щодо включення, зокрема, ТОВ «Манінг» до переліку ризикових підприємств, як такого, що відповідає п.1.6. Критеріїв ризиковості, визначених листом ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18. З цих підстав просив суд у задоволенні позову відмовити (т.1 а.с.91).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Манінг» з 07.03.2014 року зареєстроване як юридична особа, основним видом його діяльності є неспеціалізована оптова торгівля (т.1 а.с.11-12)

З 01.06.2018 року позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість (т.1 а.с.31).

В позовній заяві позивач посилається на те, що в процесі здійснення господарської діяльності мав господарські взаємовідносини з ТОВ «ДЕЛЬМАРБУД» . За результатами таких взаємовідносин, відповідно до вимог абз.1 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, позивачем було складено податкову накладну №3 від 19.04.2019 року та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. а.с.65-66).

Згідно квитанції від 19.04.2019 №9078724868 податкову накладну №3 від 19.04.2019 доставлено до ДФС України, документ прийнято, реєстрація зупинена (т.1 а.с.67).

Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної вказано «ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» . Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

19.04.2019 р. адвокат в інтересах ТОВ «Манінг» звернувся до ГУ ДФС у Кіровоградській області із адвокатським запитом від 19.04.2019 року №19/04 щодо надання інформації про критерії ризиковості платника податку, яким відповідає ТОВ «Манінг» та документального підтвердження такої відповідності даному критерію, а також просив надати копію протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у Кіровоградській області, на підставі якого ТОВ «Манінг» віднесено до переліку ризикових платників податку (т.1 а.с.68-69).

Листом від 02.05.2019 р. №2071/Адв/11-28-07-01-14 «Про надання відповіді на запит» Головне управління ДФС у Кіровоградській області повідомило позивача про те, що згідно баз даних ДФС України ТОВ «Манінг» знаходиться в переліку ризикових платників та станом на 02.05.2019 не подано письмові пояснення та копії первинних документів щодо підтвердження здійснення господарських операцій відображених у податковій накладній №3 від 19.04.2019 р. (т.1 а.с.70-72).

07.05.2019 р. позивач повторно звернувся з адвокатським запитом №07/05 щодо надання інформації про критерії ризиковості платника податку, яким відповідає ТОВ «Манінг» та документального підтвердження такої відповідності даному критерію, а також просив надати копію протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у Кіровоградській області, на підставі якого ТОВ «Манінг» віднесено до переліку ризикових платників податку (т.1 а.с.85-86).

Листом від 15.05.2019 р. №2217/Адв/11-28-07-01-14 «Про надання відповіді на запит» Головне управління ДФС у Кіровоградській області повідомило позивача про те, що 24.10.2019 згідно рішення комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, ТОВ «Манінг» було внесено до переліку ризикових платників (протокол комісії від 24.10.2018 р. №214). Крім того, інформація, яку отримують контролюючі органи про платників податків у зв`язку із виконанням покладених на органи ДФС завдань і функцій, в тому числі протоколи засідань Комісії в яких відображено перелік платників податків, які віднесені до переліку ризикових та матеріали які цьому слугували (податкова інформація), є конфіденційною інформацією, що має визначені чинним законодавством обмеження, щодо надання третім особам, а протокол засідання робочої наради є внутрішнім службовим документом і тому відсутні правові підстави для надання копії даного протоколу (т.1 а.с.75-76).

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України.

Згідно з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі - ПК України), об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналогічні норми містяться і у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (надалі - Порядок №117) затверджено порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, серед яких:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року (надалі - Порядок №117), цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Згідно з пунктом 2 Порядку №117, Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку №117, Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 17 Порядку №117, засідання комісії контролюючого органу проводиться обов`язково кожного робочого дня, а в разі наявності документів для розгляду - два рази на день.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Згідно пункту 23 Порядку №117, протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Згідно пункту 5 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 6 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно п.13 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми пункту 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, оскільки ним не зазначено в квитанції конкретного та чіткого переліку документів, які на думку контролюючого органу необхідно надати платнику податків. Також, в квитанції не зазначено: порядковий номер, номенклатуру товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Такий висновок суду базується на тому, що контролюючим органом у Квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і пункт 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача внесено до переліку ризикових платників податків у зв`язку з відповідністю підприємства пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Листом ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 визначено Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій та Перелік кодів товарів, згідно з УКТ ЗЕД, та послуг з кодами, згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності ПН/РК, які подано на реєстрацію до ЄРПН критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу.

Так, підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначено 7 (сім) вичерпних підстав за наявності яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Суд зазначає, що з наданих позивачем документів вбачається, що позивач не відповідає жодній з підстав, наведених в пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме:

Платник податку не зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим) - позивач здійснює свою господарську діяльність протягом 5 років. Підприємство зареєстровано за адресою: 25000, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Андріївська, 66-А.

Відповідно до Витягу з Реєстру платників податку на додану вартість від 11 травня 2018 року №1811234500180 позивач зареєстрований платником ПДВ з 01 червня 2018 року, що відповідно перевищує три місяці.

Позивач крім рахунків, відкритих в органах державної казначейської служби України, має відкритий банківський рахунок в АТ «Банк Кредит Дніпро» та мав відкритий рахунок в ПАТ Державний ощадний банк України , що підтверджується довідками (т.1 а.с.64, т.2 а.с.5).

Позивач - платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, не було ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років.

Позивачем подано контролюючому органу декларації з ПДВ за червень-грудень 2018 року. Копії декларацій з ПДВ та квитанції наявні в матеріалах справи (т.1 а.с.121-190).

Позивачем подано контролюючому органу декларацію з податку на прибуток за 2018 рік та Звіт про фінансовий стан за 2018 рік (т.1 а.с.58-63).

Позивач здійснює свою господарську діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства та не проводить ризикових операцій.

Як зазначено у п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків), який втратив чинність на підставі Наказу Державної фіскальної служби № 522 від 03.08.2018.

Усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення / виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ITC «Податковий блок» як платників з ознаками ризиковості.

У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року «Критерії ризиковості платника податку» , зокрема, зазначено: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків вноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Як вже зазначалося вище, позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків.

Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року, протокольне рішення Комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 24 жовтня 2018 року за №214 не містить (т.1 а.с.94-98).

Також, з протокольного рішення вбачається, що рішення прийнято лише на підставі даних інформаційних баз контролюючого органу та доповідної записки, будь-які інші матеріали, контролюючим органом не використовувались.

Під час розгляду справи в суді податковим органом не доведено перед судом, що позивач відповідає критеріям ризиковості, встановленим листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року.

Таким чином, рішення Комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині включення/внесення позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, викладене у протоколі від 24 жовтня 2018 року за №214, не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 КАС України, оскільки винесене необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Також, суд зазначає, що на час прийняття оскаржуваного рішення, Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України, не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані в Міністерстві фінансів України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що протокольне рішення Комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 24 жовтня 2018 року за №214 в частині включення/внесення позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків є протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головне управління ДФС у Кіровоградській області вчинити певні дії, суд зазначає наступне.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року; Конвенція набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність підстав для віднесення позивача в частині включення його до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, а інших підстав для відмови та вказаного включення чинним законодавством не передбачено, наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог, що, водночас, з урахуванням наведеного вище, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Головне управління ДФС у Кіровоградській області виключити позивача з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 3842 грн. (а.с.3), підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Манінг» (25000, м. Кропивницький, вул. Андріївська,66-А, ЄДРПОУ: 39127964) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області ( 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ: 39393501) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке оформлено протоколом №214 від 24.10.2018 року, в частині внесення/включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Манінг» до переліку ризикових платників податків.

Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Манінг» з переліку ризикових платників податків.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Манінг» (ЄДРПОУ 39127964) судові витрати на сплату судового збору в сумі 3842 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 39393501) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина