Постанова

від 04.09.2019 по справі 757/38977/18-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/10900/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 757/38977/18-ц

04 вересня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Ігнатченко Н.В.

- Желепи О.В.

при секретарі - Осінчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Державного підприємства Укрвакцина Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства охорони здоров 'я України на рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2019 року, ухваленого під головуванням судді Новака Р.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, третя особа Державне підприємство Укрвакцина Міністерства охорони здоров 'я України про поновлення на роботі, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Міністерства охорони здоров'я України про поновлення на роботі.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 12.12.2012 року він призначений на посаду генерального директора Державного підприємства Укрвакцина Міністерства охорони здоров 'я України. Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 12.12.2012 року № 281-о між ним та Міністерством охорони здоров'я України укладено контракт № 682 від 12.12.2012 року про призначення на посаду генерального директора Державного підприємства Укрвакцина МОЗ України на строк з 12.12.2012 до 12.12.2013.

11.12.2013 року між ним та відповідачем укладено контракт № 759 про призначення його на посаду генерального директора ДП Укрвакцина МОЗ України на строк з 12.12.2013 до 12.12.2016.

05.12.2016 між позивачем та відповідачем укладено контракт № 882 про його призначення на посаду генерального директора ДП Укрвакцина МОЗ України на строк з 13.12.2016 до 12.12.2019.

Наказом Міністерства охорони здоров 'я України № 38-о від 03.08.2018 звільнено 03.08.2018 ОСОБА_1 з посади генерального директора ДП Укрвакцина МОЗ України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків відповідно до п.п. 6 п. 34 контракту від 05.12.2016 № 882, п. 8 ст. 36 КЗпП України, достроково розірвавши контракт від 05.12.2016 № 882. Підставою для винесення вказаного наказу № 38-о є довідка № 1 від 13.04.2018 про проведення перевірки інформації у листі Служби безпеки України від 20.03.2018 № 30/1/1-2151.

Посилаючись на те, що його звільнення є незаконним, оскільки підстави для звільнення наведені у п.п. б п. 34 контракту від 05.12.2016 року № 882 відсутні, позивач просив поновити його на посаді генерального директора Державного підприємства Укрвакцина Міністерства охорони здоров`я України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2018 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору державне підприємство Укрвакцина МОЗ України.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 до МОЗ України, третя особа: ДП Укрвакцина МОЗ України про поновлення на роботі задоволено.

Поновлено на роботі ОСОБА_1 на посаді генерального директора ДП Укрвакцина МОЗ України.

Стягнуто з Міністерства охорони здоров'я України в дохід Держави України витрати з оплати судового збору у розмірі 704,80 грн..

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство Укрвакцина Міністерства охорони здоров`я України подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовувало тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи. Зазначало, що судом не надано належної оцінки доказам, що наявні в матеріалах справи та поясненням відповідача, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про недотримання процедури звільнення позивача. Так, 06 квітня 2016 року МОЗ України видало наказ Про утворення служби захисту інформації в автоматизованих системах МОЗ України , відповідно до якого позивач був зобов`язаний виконати вимоги цього наказу, а саме здійснити технічний захист інформації в автоматизованих системах МОЗ України, тоді як такі обов`язки виконані не були, а також не було виконано доручення № 35 від 08 лютого 2018 року, державного секретаря МОЗ України, в тому числі щодо заблокування не підтверджених адрес корпоративної пошти МОЗ України. На підставі викладеного, позивача було звільнено із займаної посади з дотриманням процедури звільнення за погодженням головою Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Вказував на те, що судом не надано належної оцінки тій обставині, що саме позивач, як відповідальна особа, на яку було покладено обов`язки згідно наказу МОЗ України від 05 вересня 2014 року № 630, повинен був контролювати та здійснювати блокування електронної пошти працівника, який був звільнений, а не ДП Центр електронної охорони здоров`я МОЗ України .

Посилався на те, що суд дійшов безпідставного висновку, що оформленням результатів перевірки у вигляді довідки № 1 від 13 квітня 2018 року є неналежним і недопустимим доказом, оскільки такий спосіб не передбачений вимогами чинного законодавства України, так як в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що вказана довідка отримана із порушенням порядку, встановленого законом та, що така довідка не містить інформації щодо доказування відповідачем дотримання порядку звільнення позивача із займаної посади.

Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Міністерство охорони здоров`я України подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення на роботі.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що рішення суду ухвалене на підставі неповного з 'ясування та недоведених обставин, що мають значення для вирішення справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Зазначало, що висновки суду першої інстанції що саме ДП Центр електронної охорони здоров`я МОЗ України повинно було ще 29 липня 2016 року здійснити заходи по блокуванню електронної пошти, що належала працівнику, який звільнений, є помилковими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки зазначені функції було покладено саме на ДП Укрвакцина МОЗ України, а тому позивач як керівник зазначеного підприємства, не забезпечив їх належну реалізацію чим порушив умови контракту, укладеного з роботодавцем.

Вказував на те, що довідка № 1 від 13.04.2018 року, складена комісією за результатами перевірки є неналежним доказом результатів роботи комісії створеною органом уповноваженим управляти державним майном з метою перевірки діяльності підпорядкованого підприємства та дотримання умов контракту укладеного з його керівником, згідної якої керівник ДП Укрвакцина МОЗ України ОСОБА_1 не забезпечив виконання наказу МОЗ України від 06.04.2016 № 324-ДСК Про утворення служби захисту інформації в автоматизованих системах МОЗ України (із змінами) стосовно технічного захисту інформації в автоматизованих системах МОЗ України та своєчасно виконати доручення Державного секретаря МОЗ України від 08.02.2018 № 35, зокрема, заблокування не підтверджених адресів корпоративної електронної пошти МОЗ України. Інформації щодо підтвердження неспроможності ДП Укрвакцина виконати доручення Державного секретаря № 35 позивачем не надано. Незгода позивача з висновками комісії є його суб`єктивними судженнями, яке не може братися судом до уваги.

Стверджував, що приймаючи наказ про звільнення з посади позивача, МОЗ України діяло в порядку та спосіб визначені законодавством України, а суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про його незаконність та наявності підстав для задоволення позову та поновлення позивача на роботі.

02 серпня 2019 року надійшов відзив представника позивача на апеляційну скаргу МОЗ України, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2019 року без змін. Зазначав, що доводи апеляційної скарги про те, що саме ДП Укрвакцина повинно було здійснити заходи щодо блокування електронної пошти з якої нібито надсилалися спам листи є безпідставними, оскільки така електронна пошта належала працівнику ДП Центр електронної охорони здоров`я МОЗ України , тому саме останній мав здійснити блокування електронної пошти ще 29.07.2016 року. Вказував на те, що підстави наведені у п.п. б п. 34 контракту від 05.12.2016 № 882 для звільнення позивача відсутні, тому відповідачем було незаконно звільнено позивача з займаної посади.

В судовому засіданні представник Міністерства охорони здоров`я України - Дяк Ю.М. повністю підтримала доводи апеляційної скарги відповідача та третьої особи, просила їх задовольнити.

Представник третьої особи ДП Укрвакцина МОЗ України - Драга О.А. повністю підтримала доводи апеляційної скарги відповідача та третьої особи, просила їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Молявко О.М. проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законних і обґрунтованим.

Судом встановлено, що наказом Міністерства охорони здоров`я України від 12.12.2012 № 281-0 призначено на посаду генерального директора ДП Укрвакцина ОСОБА_1 .

Згідно наказу МОЗ України від 12.12.2012 № 281-0 між Міністерством охорони здоров`я України та ОСОБА_1 укладено контракт № 682 від 12.12.2012 про призначення ОСОБА_1 на посаду генерального директора ДП Укрвакцина МОЗ України на строк дії з 12.12.2012 до 12.12.2013.

В подальшому між Міністерством охорони здоров`я України та ОСОБА_1 11.12.2013 було укладено контракт № 759 про призначення останнього на посаду генерального директора ДП Укрвакцина МОЗ України на строк дії з 12.12.2013 до 12.12.2016.

Також між Міністерством охорони здоров`я України та ОСОБА_1 05.12.2016 укладено контракт № 882 про призначення останнього на посаду генерального директора ДП Укрвакцина МОЗ України на строк дії з 13.12.2016 по 12.12.2019.

Положеннями п. 2 загальних положень контракту від 05.12.2016 №882 передбачено, що на підставі цього контракту виникають трудові відносини між керівником підприємства та Міністерством.

Згідно з п. 3 вказаного контракту керівник, який уклав цей контракт, є повноваженим представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків підприємства, передбачених актами законодавства, статутом підприємства, іншими нормативними документами.

Відповідно до п. 5 загальних положень контракту від 05.12.2016 №882 керівник підзвітний Міністерству у межах, установлених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом.

Відповідно до п.п. б п. 34 контракту від 05.12.2016 №882 керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Міністерства, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії у разі одноразового грубого порушення Керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (понесено збитки, виплачено штрафи і т.п.).

Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 38-о від 03.08.2018 ОСОБА_1 було звільнено з посади генерального директора державного підприємства Укрвакцина МОЗ України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків відповідно до підпункту б пункту 34 контракту від 05.12.2016 №882 пункту 8 статті 36 КЗпП України , достроково розірвавши контракт від 05.12.2016 № 882.

Підставою для винесення Наказу № 38-о стала довідка № 1 від 13.04.2018 про проведення перевірки інформації, зазначеної у листі Служби безпеки України від 20.03.2018 № 30/1/1-2151.

Згідно Довідки № 1 від 13.04.2018 керівник ДП Укрвакцина ОСОБА_1 не забезпечив виконання наказу МОЗ України від 06.04.2016 № 324-ДСК Про утворення служби захисту інформації автоматизованих системах МОЗ України (із змінами) стосовно технічного захисту інформації в автоматизованих системах МОЗ України та своєчасного виконання доручення Державного секретаря Міністерства охорони здоров`я України від 08.02.2018 № 35, зокрема, заблокування не підтверджених адресів корпоративної електронної пошти МОЗ України, що в результаті призвело до розсилки спам листа до адресату Міністерства закордонних справ Польщі і завдало шкоди авторитету держави та іміджу МОЗ України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача відбулося всупереч вимогам чинного законодавства України.

Проте з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може, з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ст. 21 КЗпП України, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організація праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства охорони здоров`я України від 12.12.2012 № 281-0 призначено на посаду генерального директора ДП Укрвакцина ОСОБА_1 .

Згідно наказу МОЗ України від 12.12.2012 № 281-0 між Міністерством охорони здоров`я України та ОСОБА_1 укладено контракт № 682 від 12.12.2012 про призначення ОСОБА_1 на посаду генерального директора ДП Укрвакцина МОЗ України на строк дії з 12.12.2012 до 12.12.2013.

В подальшому між Міністерством охорони здоров`я України та ОСОБА_1 11.12.2013 було укладено контракт № 759 про призначення останнього на посаду генерального директора ДП Укрвакцина МОЗ України на строк дії з 12.12.2013 до 12.12.2016.

Також між Міністерством охорони здоров`я України та ОСОБА_1 05.12.2016 укладено контракт № 882 про призначення останнього на посаду генерального директора ДП Укрвакцина МОЗ України на строк дії з 13.12.2016 по 12.12.2019.

Пунктом 2 загальних положень контракту від 05.12.2016 №882 передбачено, що на підставі цього контракту виникають трудові відносини між керівником підприємства та Міністерством.

Згідно з п. 3 вказаного контракту керівник, який уклав цей контракт, є повноваженим представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків підприємства, передбачених актами законодавства, статутом підприємства, іншими нормативними документами.

Відповідно до п. 5 загальних положень контракту від 05.12.2016 №882 керівник підзвітний Міністерству у межах, установлених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом.

Відповідно до Закону України Про державну службу , Положення про Міністерство охорони здоров 'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, із змінами, листа Служби безпеки України від 25 березня 2018 року № 30/1/1-2151, службової записки начальника Управління координації центрів реформ Орабіної Т.М . від 27 березня 2018 року № 19/2-08-454, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2018 № 31-Адм Про проведення перевірки утворено комісію для проведення перевірки інформації, зазначеної у листі Служби безпеки України від 20 березня 2018 року, та затверджено її склад.

Пунктом 2 зазначено наказу комісії доручено з 28 березня 2018 року по 04 квітня 2018 року провести перевірку інформації, зазначеної у листі СБУ, та можливого втручання працівників МОЗ України, працівників ДП Укрвакцина МОЗ України в процес роботи сервера МОЗ України, неналежного виконання службових обов`язків працівниками Державного підприємства Укрвакцина МОЗ України. Довідку за результатами перевірки надати до 06 квітня 2018 року.

В подальшому, з метою всебічного та об`єктивного вивчення інформації, зазначеної у листі Служби безпеки України від 20 березня 2018 року № 30/1/1-2151, наказом МОЗ України від 06.04.2018 року № 37-Адм Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2018 № 31-Адм Про проведення перевірки внесено до п. 2 наказу МОЗ України від 28 березня 2018 року № 31-Адм Про проведення перевірки , такі зміни: слова та цифри Комісії з 28 березня 2018 року по 04 квітня 2018 року замінено словами та цифрами Комісії з 28 березня 2018 року по 13 квітня 2018 року .

Крім того, зазначеним наказом внесено зміни до складу комісії з перевірки інформації, зазначеної у листі Служби безпеки України від 20 березня 2018 року № 30/1/1-2151, затвердженого наказом МОЗ України від 28 березня 2018 року № 31-Адм Про проведення перевірки : слова ОСОБА_4 - начальник відділу моніторингу, електронної систематизації та захисту інформації Управління координації центрів реформ виключено.

За результатами перевірки, комісією складено довідку № 1 від 13.04.2018, згідно якої керівник ДП Укрвакцина ОСОБА_1 не забезпечив виконання наказу МОЗ України від 06.04.2016 № 324-ДСК Про утворення служби інформації в автоматизованих системах МОЗ України (із змінами) стосовно технічного захисту інформації в автоматизованих системах МОЗ України та своєчасного виконання доручення Державного секретаря Міністерства охорони здоров`я України від 08.02.2018 № 35, зокрема, заблокування не підтверджених адресів корпоративної електронної пошти МОЗ України.

Таким чином, генеральний директор ДП Укрвакцина ОСОБА_1 . допустив грубе порушення виконавчої дисципліни, що полягає у незабезпеченні виконання наказу МОЗ України від 06.04.2016 № 324-ДСК Про утворення служби захисту інформації в автоматизованих системах МОЗ України (із змінами) стосовно технічного захисту інформації в автоматизованих системах МОЗ України та не забезпечив виконання доручення Державного секретаря Міністерства охорони здоровя України від 08.02.2018 року № 35, що в результаті призвело до розсилки спам листа до адресату Міністерства закордонних справ Польщі і завдало шкоди авторитету держави та іміджу МОЗ України.

Згідно п. 8 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Контрактом № 882 від 05.12.2016 укладеного між МОЗ України та ОСОБА_1 передбачено, що керівник здійснює поточне керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом.

Відповідно до п.п. б п. 34 контрактувід 05.12.2016 №882 керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Міністерства, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії у разі одноразового грубого порушення Керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (понесено збитки, виплачено штрафи і т.п.).

Відповідно до вимог Порядку погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, і внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 № 203, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 09.10.2013 № 818, Міністерство охорони здоров`я України листом від 25.07.2018 № 11.3-14/1936/49579 звернулось до голови Київської міської державної адміністрації з проханням погодити звільнення з посади генерального директора ДП Укрвакцина МОЗ України ОСОБА_1 , яке прийнято апаратом виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації 26.07.2018.

Згідно п. 6 Порядку № 818 повідомлення про погодження або вмотивовану відмову у погодженні призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства разом з карткою погодження (вмотивованої відмови) призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства не пізніше 5 днів після її надходження надсилається керівникові центрального органу виконавчої влади, які додаються до особової справи кандидата на посаду за місцем роботи.

У разі коли протягом 5 днів повідомлення про погодження або вмотивовану відмову у погодженні призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою місцевої держадміністрації не надіслані, пропозиція вважається погодженою.

Оскільки станом на 03.08.2018 повідомлення про вмотивовану відмову у погодженні призначення на звільнення з посади позивача до МОЗ України не надходило, пропозиція вважалась погодженою.

На підставі зазначеного наказом МОЗ України від 03.08.2018 № 38-о Про звільнення ОСОБА_1 позивача було звільнено з посади генерального директора Державного підприємства Укрвакцина міністерства охорони здоров'я України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків відповідно до п. б п. 34 контракту від 05.12.2016 № 882, п. 8 ст. 36 КЗпП України, достроково розірвавши контракт.

Погодження голови Київсьої міської державної адміністрації на звільнення директора Державного підприємства Укрвакцина Міністерства охорони здоров`я України надійшло до Міністерства охорони здоров`я України 14.08.2018 року.

Аналізуючи встановлені судом обставини, надані сторонами докази, норми матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що звільняючи ОСОБА_1 з посади генерального директора ДП Укрвакцина МОЗ України, відповідач діяв в порядку та спосіб визначений законодавством України, тому суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку, що звільнення позивача відбулося всупереч вимогам чинного законодавства України.

Посилання позивача на те, що висновки і пропозиції викладені в довідці № 1 від 13.04.2018 року не відповідають фактичним обставинам, не ґрунтуються на вимогах закону, тому не можуть бути підставою для звільнення, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними доказами, а сам по собі факт не погодження з довідкою № 1 від 13.04.2018 року не свідчить про незаконне звільнення позивача, відповідачем.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях .

Враховуючи, що матеріали справи не містять та позивачем не було надано доказів на підтвердження незаконного звільнення його з посади , колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційних скарг є обгрунтованими, а рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення у справі про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, третя особа Державне підприємство Укрвакцина Міністерства охорони здоров 'я України про поновлення на роботі .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 37 6 , 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги Державного підприємства Укрвакцина Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства охорони здоров 'я України задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, третя особа Державне підприємство Укрвакцина Міністерства охорони здоров 'я України про поновлення на роботі відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 05 вересня 2019 року.

Головуючий: Судді: