Постанова

від 04.09.2019 по справі 368/506/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 368/506/19

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10101/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Волошиної В.М., Панченка М.М.,

за участю секретаря судового засідання Макаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 26 квітня 2019 року у складі судді Кириченко В.І.,

у справі за заявою фермерського господарства Березюк про забезпечення позову до подання позовної заяви,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2019 року фермерське господарство Березюк (надалі - ФГ Березюк ) звернулося у суд із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

В обґрунтування заяви зазначено, що ФГ Березюк має намір подати позов до ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 ), державного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Захарченко Л.М. про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 8 від 05 грудня 2018 року, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44556108 від 12 грудня 2018 року, номер запису про інше речове право 29394409, щодо здійснення державної реєстрації за ФОП ОСОБА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3222281600:03:301:0035 , площею 2,4836 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, позивач просив забезпечити позов шляхом :

- заборони фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 . використовувати земельну ділянку кадастровий номер 3222281600:03:301:0035 площею 2,4836 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду по справі за позовом ФГ Березюк до державного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 8 від 05 грудня 2018 року, визнання протиправним та скасування рішення держаного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44556108 від 12.12.2018 р., номер запису про інше речове право 29394409, щодо здійснення державної реєстрації за ФОП ОСОБА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 , прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3222281600:03:301:0035 площею 2,4836 га;

- заборонити будь-яким реєстраційним службам чи державним реєстраторам, особам, зазначеним у ст. 6 закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень приймати рішення стосовно державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інших речових прав, похідних від права власності, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222281600:03:301:0035 площею 2,4836 га, яка знаходиться на території Великопріцьківської сільської ради Кагарлицького району Київської області та належить на праві власності ОСОБА_2 , окрім державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222281600:03:301:0035 площею 2,4836 га за ФГ Березюк , ЄДРПОУ 33775992.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 26 квітня 2019 року заяву задоволено частково. Заборонено ФОП ОСОБА_1 використовувати земельну ділянку кадастровий номер 3222281600:03:301:0035 площею 2,4836 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду по справі за позовом ФГ Березюк до державного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 8 від 05 грудня 2018 року, визнання протиправним та скасування рішення держаного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44556108 від 12 грудня 2018 року, номер запису про інше речове право 29394409, щодо здійснення державної реєстрації за ФОП ОСОБА_1 , код РНОКПП НОМЕР_3 , прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5222281600:03:301:0035 площею 2,4836 га.

Заборонено будь-яким реєстраційним службам чи державним реєстраторам, особам, зазначеним у ст. 6 закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень приймати рішення стосовно державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інших речових прав, похідних від права власності, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222281600:03:301:0035 площею 2,4836 га, яка знаходиться на території Великопріцьківської сільської ради Кагарлицького району Київської області та належить на праві власності ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу районного суду та відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не вирішувався спір по суті, між тим, у порушення вимог ч. 10 ст. 150 ЦПК України, позовні вимоги та вжиті судом заходи забезпечення позову є тотожними, оскільки судом у резолютивній частині ухвали зазначено про заборону вчиняти дії щодо користування земельною ділянкою, в той час, коли позивачем фактично заявлено вимоги про право користування земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Посилаючись на вказане, а також не врахування судом того, що у заяві про забезпечення позову позивачем у відповідності до вимог п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України не зазначено пропозицій щодо зустрічного забезпечення, скаржник просить апеляційну скаргу задовольнити.

Колегія суддів, вислухавши ФОП ОСОБА_1 та його представника, які підтримали апеляційну скаргу, представника ФГ Березюк , яка просила апеляційну скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, районний суд виходив з того, що невжиття даних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до положень статей 149, 150 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно керівних роз`яснень, які містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А у пункті 4 даної постанови роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Частинами 1-3 ст. 154 ЦПК України вставлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зі змісту заяви про забезпечення позову убачається, що ФГ Березюк має намір звернутися до суду із позовом до ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , державного реєстратора виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Захарченко Л.М. про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора щодо здійснення державної реєстрації за ФОП ОСОБА_1 прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3222281600:03:301:0035 , площею 2,4836 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2

Отже, заявник має намір звернутися із указаним позовом та встановити факт відсутності у відповідача правових підстав користуватися спірною земельною ділянкою.

Як убачається з долучених до справи в суді апеляційної інстанції матеріалів, ФГ Березюк звернулося у суд із позовом до ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , державного реєстратора виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Захарченко Л.М. про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської обл. від 29 травня 2019року відкрито провадження у справі (а.с.50-53).

Відповідно до положень ст. 6 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб`єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення. Акредитованим суб`єктом може бути юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебуває не менше ніж три державні реєстратори, та яка до початку здійснення повноважень у сфері державної реєстрації прав уклала: договір страхування цивільно-правової відповідальності з мінімальним розміром страхової суми у тисячу прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених станом на 1 січня календарного року; договір з іншим суб`єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом (у разі коли акредитований суб`єкт здійснює повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації прав). Акредитація суб`єктів та моніторинг відповідності таких суб`єктів вимогам акредитації здійснюються Міністерством юстиції України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, наявність на розгляді суду спору щодо законності дій передачі в оренду спірної земельної ділянки іншій особі, колегія суддів визнає обґрунтованими висновки районного суду щодо наявності підстав до забезпечення позову шляхом заборони відповідним посадовим особам, визначеним положеннями ст. 6 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які є похідними від права власності, щодо спірної земельної ділянки.

Разом з тим, з висновками районного суду щодо заборони використовувати земельну ділянку, погодитися неможливо.

Як убачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка, площею 2,4836 га, віднесена до земель сільськогосподарського призначення.

Заборонивши ФОП ОСОБА_1 використовувати земельну ділянку, суд першої інстанції виходив з чинності договору оренди земельної ділянки, укладеного між фермерським господарством та ОСОБА_2 , та чинення ФОП ОСОБА_1 фермерському господарству перешкод у використанні земельної ділянки шляхом зборони її обробляти та засівати, висловлюючи намір самостійно засіяти земельну ділянку.

Між тим, такі висновки районним судом зроблено на підставі неповно з`ясованих обставинах, без належної оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів та з`ясування співмірності виду забезпечення позову, який просила застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, майбутнім позовним вимогам.

Відповідно до вимог ч.ч.3,4 ст. 153 ЦПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

З урахуванням змісту поданої заяви та відсутності доказів на її підтвердження, районний суд не скористався положеннями ч.ч.3,4 ст. 153 ЦПК України, не викликав особу, яка подала заяву для надання додаткових доказів, а у випадку необхідності - вирішити питання призначення розгляду заяви у судовому засіданні за участі сторін.

Так, у судовому рішенні районний суд визнав доведеним чинення перешкод фермерському господарству ФОП Предченко М .В. та намір останнього самостійно засіяти земельну ділянку.

Разом з тим, як убачається з пояснень представника ФГ Березюк в суді апеляційної інстанції, земельна ділянка станом на дату звернення у суд із заявою використовувалася ФОП ОСОБА_1 за цільовим призначенням, на ній було посіяно сільськогосподарську культуру - соняшник.

ФОП ОСОБА_1 у судовому засіданні, пославшись на користування ним земельною ділянкою у відповідності до умов укладеного 05 грудня 2018 року з ОСОБА_2 договору оренди, підтвердив зазначенні пояснення та вказав на те, що донині ним урожай не зібрано.

Отже, ФОП ОСОБА_1 використовує спірну земельну ділянку за призначенням, згідно умов договору, дійсність якого оспорюється.

В даному випадку вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову може перешкоджати господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 та порушувати право користування земельною ділянкою, яку приватне господарство використовує на даний час, що також суперечить вимогами цивільно-процесуального законодавства.

Окрім цього, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися майном, може призвести до незворотних наслідків - внаслідок задоволення заяви про забезпечення позову урожай з посіяної сільськогосподарської культури не буде зібрано, а з урахуванням погодних умов, його може бути фізично знищено.

За наведених підстав колегія суддів визнає такими, що суперечать обставинам справи висновки суду про відсутність підстав до застосування зустрічного забезпечення, передбаченого ч. 1 ст. 154 ЦПК України та не спричинення вжитими заходами ФОП ОСОБА_1 збитків.

Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, яке за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Хоча із матеріалів справи і вбачається наявність спору щодо права користування земельною ділянкою, проте, забезпечення позову у спосіб, запропонований фермерським господарством, фактично наперед вирішує питання, які стосуються розгляду позовних вимог по суті, оскільки беззаперечно пов`язане з предметом позову, що відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України є недопустимим.

Наведена норма закону містить пряму заборону суду вживати заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.

Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про неможливість виконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому, а також не наведено обґрунтувань доцільності вжиття вказаних заходів забезпечення позову, які мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

За таких обставин, правові підстави для заборони ФОП ОСОБА_1 вчиняти дії, спрямовані на користування землею, відсутні.

З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції в частині заборони ФОП ОСОБА_1 використовувати земельну ділянку, кадастровий номер 3222281600:03:301:0035 , площею 2,4836 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду по справі за позовом ФГ Березюк до державного реєстратора виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання протиправним та скасування рішення держаного реєстратора підлягає скасуванню, а по справі в цій частині слід постановити ухвалу нового змісту про відмову у задоволенні заяви.

У решті ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 26 квітня 2019 року в частині заборони фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 використовувати земельну ділянку кадастровий номер 3222281600:03:301:0035 площею 2,4836 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду по справі за позовом ФГ Березюк до державного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 8 від 05 грудня 2018 року, визнання протиправним та скасування рішення держаного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44556108 від 12 грудня 2018 року, номер запису про інше речове право 29394409, щодо здійснення державної реєстрації за ФОП ОСОБА_1 , код РНОКПП НОМЕР_3 , прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5222281600:03:301:0035 площею 2,4836 га - скасувати та постановити по справі у цій частині ухвалу нового змісту про відмову у задоволенні заяви.

У решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 вересня 2019 року.

Суддя-доповідач:

Судді: