Рішення

від 11.07.2006 по справі 22/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/199

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.07.06 р.                                                                               Справа № 22/199                               

Суддя господарського суду Донецької області Волошинова Л. В.

при секретарі судового засідання Прядці І. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства „Сіріна” м. Маріуполь

до відповідача 1: Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя;

до відповідача 2: Відділення Державного казначейства у м. Маріуполі

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 777 473 грн.

за участю

прокурора:

представників:

від позивача: Ведющенко О. М. – за довір.

від відповідача 1: Антощук О. С., Лисенко І. В. – за довір.

від відповідача 2: Жуков Ю . В. – за довір.

третя особа

СУТЬ СПРАВИ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство „Сіріна” м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя та Відділення Державного казначейства у м. Маріуполі про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 777 473 грн.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2003 р., лютий – травень 2004 р., вересень – грудень 2004 р., січень – березень 2005 р., квітень 2005р., травень 2005 р., січень 2006 р.

          Відповідач 1, Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя, проти позову заперечує, посилаючись на те, що під час проведення зустрічних перевірок контрагентів - постачальників Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства „Сіріна” м. Маріуполь встановлено, що деякі з них ліквідовані або визнані банкрутами.

          Крім того, за даними податкового органу, станом на 04.07.2006 р. бюджетна заборгованість з податку на додану вартість перед позивачем складає лише 744  809,85 грн.

          Відповідач 2, Відділення Державного казначейства у м. Маріуполі, проти позову заперечив, посилаючись на п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 р. № 200/86, і зазначив, що відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

          У зв”язку з тим, що відповідні висновки від Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя не надходили, підстав для здійснення відшкодування не виникло.

          07.07.2006 р. позивач зменшив ціну позову до 742 726,98 грн.

          13.07.2006 р. позивач остаточно визначився з розміром своїх позовних вимог і, відповідно до ст. 22 ГПК України, просить стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 744 809,20 грн.

          13.07.2006 р. Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя звернулась до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі для проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу постачальників позивача.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до податкових декларації Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства „Сіріна” м. Маріуполь з податку на додану вартість за грудень 2003 р., лютий – травень 2004 р., вересень – грудень 2004 р., січень – березень 2005 р., квітень 2005р., травень 2005 р., січень 2006 р. позивачем було заявлено до відшкодування 879 911 грн., в тому числі по періодах:

-          грудень 2003 р. – 70 418 грн. (заявлено до стягнення 37 529,20 грн. – підтверджена актом позапланової документальної перевірки від 16.02.2004 р. № 26/23-211-2);

-          лютий 2004 р. – 2 419 грн. (підтверджена актом планової документальної перевірки від 08.06.2005 р. № 132/23-1/24457069);

-          березень 2004 р. – 33 170 грн. (підтверджена актом планової документальної перевірки від 08.06.2005 р. № 132/23-1/24457069);

-          квітень 2004 р. – 15 470 грн. (підтверджена актом планової документальної перевірки від 08.06.2005 р. № 132/23-1/24457069);

-          травень 2004 р. – 5 769 грн. (підтверджена актом планової документальної перевірки від 08.06.2005 р. № 132/23-1/24457069);

-          вересень 2004 р. – 50 714 грн. (підтверджена актом планової документальної перевірки від 08.06.2005 р. № 132/23-1/24457069);

-          жовтень 2004 р. – 443 343 грн. (заявлено до стягнення 378 698 грн., підтверджена актом планової документальної перевірки від 08.06.2005 р. № 132/23-1/24457069);

-          листопад 2004 р. – 79 885 грн. (підтверджена актом планової документальної перевірки від 08.06.2005 р. № 132/23-1/24457069);

-          грудень 2004 р. – 32 662 грн. (заявлено до стягнення 31 166 грн., підтверджена актом планової документальної перевірки від 08.06.2005 р. № 132/23-1/24457069);

-          січень 2005 р. – 808 грн.;

-          лютий 2005 р. – 83 010 грн. (підтверджена довідкою позапланової перевірки від 07.09.2005 р. № 528/23-211-2/24457069);

-          березень 2005 р. – 20 398 грн.;

-          травень 2005 р. – 2 103 грн. (підтверджена довідкою позапланової перевірки від 07.09.2005 р. № 528/23-211-2/24457069);

-          січень 2006 р. – 39 742 грн. (заявлено до стягнення 36 334 грн. - підтверджена актом позапланової документальної перевірки від 14.04.2006 р. № 604/23-7/24457069).  

Згідно з позначками у рядках 25 та 25.1.1 відповідних декларацій відшкодування цих сум мало здійснюватися після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів шляхом зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до долученого до матеріалів справи акту звірки бюджетна заборгованість з податку на додану вартість перед позивачем складає 744 809,85 грн.

          За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями (в редакції п. 7.7 ст. 7 Закону, яка була чинною до 01.06.2005 р., тобто на час формування підприємством податкового кредиту) суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно з п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Відповідно до п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.1997 р. № 209/72 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21.05.2001 р. № 200/86) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

З 01.06.2005 р. вступила в силу нова редакція п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У зв'язку з тим, що Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя фактично підтвердила правильність формування позивачем податкового кредиту у грудні 2003 р. (в частині заявленої суми), лютому – травні 2004 р., вересні – грудні 2004 р., лютому, травні 2005 р. та січні 2006 р. та доказів направлення до Відділення Державного казначейства у м. Маріуполі висновків на відшкодування податку на додану вартість за всі спірні періоди, які перевіряються в межах цієї справи, не представила позов підлягає задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача.  

          Суд вважає, що Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі повинно бути відмовлено, оскільки суд вважає, що до 01.06.2005 р. перевірки правильності формування платником податку на додану вартість заявлених до відшкодування сум мали здійснюватися в межах строку, встановленого Законом України “Про податок на додану вартість” для здійснення такого відшкодування.

          З 01.06.2005 р. такий строк встановлений п. п. 7.7.5 п. 7.7 ст. Закону, відповідно до якого протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

          На день вирішення господарським судом спору встановлений зазначеною вище нормою строк сплинув.

          На підставі викладеного, керуючись Законом України “Про податок на додану вартість”, ст. 33, 34, 44, 49, 82 – 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства „Сіріна” м. Маріуполь до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя та Відділення Державного казначейства у м. Маріуполі про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 744 809,20 грн. задовольнити.

          Стягнути з Державного бюджету України: р/р 31112030600052, відкритий на ім”я Відділення Державного казначейства у м. Маріуполі (ЄДРПОУ 24164047) в Управлінні Державного казначейства у Донецькій області (МФО 834016), код 14010200 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства „Сіріна” (87532, м. Маріуполь, вул. Грецька, 37, р/р 26008215058451 в Маріупольській філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334185, ЄДРПОУ 24457069) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 744 809,20 грн.     

          Стягнути з Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя (87549, м. Маріуполь, вул. Артема, 93,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства „Сіріна” (87532, м. Маріуполь, вул. Грецька, 37, р/р 26008215058451 в Маріупольській філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334185, ЄДРПОУ 24457069) судові витрати по сплаті державного мита в сумі 7 448,09 грн. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в сумі 113,04 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Волошинова Л.В.