Ухвала

від 04.09.2019 по справі 188/1296/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 188/1296/17

провадження № 61-11751св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач 1 - ОСОБА_2 ,

відповідач 2 - ОСОБА_3 ,

третя особа - Петропавлівська районна державна адміністрація (державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень),

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2018 року у складі судді Полубан М. П. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 травня 2019 року в складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макаров М. О.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 травня 2019 року, позов задоволено.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що договір оренди від 30 квітня 2015 року є укладеним, а договір від 01 березня 2017 року є недійсним, так як позивач має переважне право оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 .

У червні 2019 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскільки у позивача не виникло ні прав ні обов`язків за договором оренди землі від 30 квітня 2015 року у зв`язку відсутністю державної реєстрації договору оренди, указаний договорі не набув чинності. Оскаржуваний догові оренди землі від 01 березня 2015 року був укладений після закінчення терміну дії договору оренди від 10 березня 2009 року за відсутності у ОСОБА_1 переважного права, а тому є дійсним та законним.

У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просив оскаржені судові рішення залишити без змін. Указував, що він використав своє переважне право шляхом підписання договору оренди від 30 квітня 2015 року.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Частиною другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Підстави для виклику сторін відсутні.

За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Петропавлівська районна державна адміністрація (державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень) про визнання правочину недійсним і визнання переважного права, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 травня 2019 року, призначити до судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська