Ухвала

від 03.09.2019 по справі 711/4010/13

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

3 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 711/4010/13-ц

Провадження № 14-429цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі

судді-доповідача Гудими Д. А.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула заяву судді Ткачука Олега Степановича про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Відкритого акціонерного товариства Ірпінський комбінат Перемога (далі - відповідач) про стягнення вихідної допомоги, компенсації за невчасно виплачену вихідну допомогу, трьох відсотків річних від простроченої суми заборгованості з виплати вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги, компенсації за невчасно виплачений середній заробіток, трьох відсотків річних від простроченої суми заборгованості з виплати середнього заробітку, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку

за касаційною скаргою відповідача на рішення Придніпровського районного суду м. Черкас від 10 жовтня 2014 року та рішення Апеляційного суду Черкаської області від 18 травня 2017 року і

в с т а н о в и л а:

у травні 2013 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 11 вересня 2014 року просила стягнути з відповідача: 72 000,00 грн вихідної допомоги; 18 633,60 грн компенсації за невчасно виплачену вихідну допомогу; три проценти річних від простроченої суми заборгованості з виплати вихідної допомоги у сумі 9 870,90 грн; 318 977,01 грн середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги; 41 676,55 грн компенсації за невчасно виплачений середній заробіток; три проценти річних від простроченої суми заборгованості з виплати середнього заробітку у сумі 21 421,50 грн; середній заробіток за період затримки розрахунку з 12 вересня 2014 року до дня ухвалення судового рішення.

5 грудня 2013 року Придніпровський районний суд м. Черкас ухвалив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

19 лютого 2014 року Апеляційний суд Черкаської області постановив ухвалу, згідно з якою залишив без змін рішення Придніпровського районного суду м. Черкас від 5 грудня 2013 року.

21 травня 2014 року колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі Ткачука О. С. (головуючого), Висоцької В. С. (судді-доповідача), Колодійчука В. М., Умнової О. В., Фаловської І. М. постановила ухвалу, згідно з якою скасувала рішення Придніпровського районного суду м. Черкас від 5 грудня 2013 року й ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 19 лютого 2014 року, а справу направила на новий розгляд до суду першої інстанції.

10 жовтня 2014 року Придніпровський районний суд м. Черкас ухвалив заочне рішення про задоволення позовних вимог: стягнув з відповідача на користь позивачки 482 579,56 грн (72 000,00 грн вихідної допомоги; 18 633,60 грн компенсації за невчасно виплачену вихідну допомогу; три проценти річних від простроченої суми заборгованості з виплати вихідної допомоги у сумі 9 870,90 грн; 318 977,01 грн середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги; 41 676,55 грн компенсації за невчасно виплачений середній заробіток; три проценти річних від простроченої суми заборгованості з виплати середнього заробітку у сумі 21 421,50 грн), а також стягнув 5 860,47 грн середнього заробітку за період затримки розрахунку з 12 вересня 2014 року до дня постановлення судового рішення.

11 лютого 2016 року Апеляційний суд Черкаської області ухвалив рішення, згідно з яким скасував заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкас від 10 жовтня 2014 року та відмовив у задоволенні позову.

14 грудня 2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановив ухвалу, згідно з якою скасував рішення Апеляційного суду Черкаської області від 11 лютого 2016 року, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

18 травня 2017 року Апеляційний суд Черкаської області ухвалив рішення, згідно з яким: скасував заочне рішення суду першої інстанції в частині стягнення трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості з виплати вихідної допомоги у сумі 9 870,90 грн і трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості з виплати середнього заробітку у сумі 21 421,50 грн; у цій частині відмовив у задоволенні позову, а в іншій заочне рішення залишив без змін..

30 червня 2017 року відповідач подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу. Просить скасувати заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкас від 10 жовтня 2014 року та рішення Апеляційного суду Черкаської області від 18 травня 2017 року, а провадження у справі закрити. Скаржиться на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

7 вересня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача.

4 липня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою призначив справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

17 липня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії від 28 серпня 2019 року суддя Великої Палати Верховного Суду Ткачук О. С. призначений до складу колегії для розгляду цієї справи.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші, ніж перелічені у пунктах 1-4 частини першої статті 36 ЦПК України, обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частиною першою статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішене як до, так і після відкриття провадження у справі.

Суддя Ткачук О. С. заявив самовідвід від участі у розгляді цієї справи, мотивуючи його тим, що брав участь в її вирішенні у суді касаційної інстанції.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості ( Hauschildt Case , № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу ( Hauschildt Case , № 11/1987/134/188, § 46).

Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що суддя Великої Палати Верховного Суду Ткачук О. С. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна підтвердити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть існувати об`єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ вухвалі від 21 травня 2014 року не вирішив остаточно спір і не сформулював висновок щодо юрисдикції. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що немає фактів, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді Ткачука О. С., а обґрунтовані підстави для задоволення його заяви про самовідвід відсутні.

Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

у х в а л и л а:

відмовити у задоволенні заяви про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду Ткачука Олега Степановича від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Ірпінський комбінат Перемога про стягнення вихідної допомоги, компенсації за невчасно виплачену вихідну допомогу, трьох відсотків річних від простроченої суми заборгованості з виплати вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги, компенсації за невчасно виплачений середній заробіток, трьох відсотків річних від простроченої суми заборгованості з виплати середнього заробітку, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Ірпінський комбінат Перемога на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 жовтня 2014 року та рішення Апеляційного суду Черкаської області від 18 травня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Д. А. Гудима Судді:Н. О. АнтонюкВ. С. Князєв Т. О. АнцуповаН. П. Лященко С. В. БакулінаО. Б. Прокопенко В. В. БританчукВ. В. Пророк Ю. Л. ВласовЛ. І. Рогач М. І. ГрицівО. М. Ситнік Ж. М. ЄленінаО. С. Ткачук О. Р. КібенкоВ. Ю. Уркевич О. Г. Яновська