Постанова

від 09.09.2019 по справі 912/591/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2019 року м.Дніпро Справа № 912/591/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Дарміна М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ", м. Кропивницький на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.05.2019 , ухвалене суддею Тимошевською В.В., повний текст якого складений 15.05.2019, у справі №912/591/19

за позовом Комунального підприємства "Міськтепловоденергія", Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ" , м. Кропивницький

про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 40 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області звернулось Комунальне підприємство "Міськтепловоденергія" Хмельницька область, м. Кам"янець-Подільський (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ" м. Кропивницький (далі - Відповідач) про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 40 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач послався на ст. 1212 Цивільного кодексу України та вказав на те, що під час здійснення оплати за договором постачання природного газу №1/18А2 від 04.03.2016, укладеного між сторонами, надлишково сплачено 40 000,00 грн. Позивач зазначає, що вказані грошові кошти набуті відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки об`єм поставки природного газу на вказану суму не узгоджувався, фактична поставка природного газу на таку суму не здійснювалась.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.05.2019 у справі №912/591/19 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ" на користь Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" безпідставно набуті кошти у розмірі 40 000,00 грн, а також 1 921,00 грн судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду від 10.05.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

При цьому, скаржник (Відповідач) в апеляційній скарзі зазначає що судом першої інстанції не взято до уваги, що позивачем не доведено, що останньому було передано саме 150,00 тис. куб.м природного газу; скаржник вважає, що даний розмір газу Комунальне підприємство "Міськтепловоденергія" зазначено самостійно, а жодних документів, які б підтверджували те, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ" передало таку кількість природного газу 150,00 тис. куб.м. в матеріалах справи немає.

Також вказує що, справу № 912/591/19 Господарським судом Кіровоградської області було розглянуто без участі однієї із сторін, що порушує право відповідача.

Скаржник зауважує, що судом прийняті до уваги необґрунтовані докази й обставини справи, зокрема, в порушення вимог ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України Комунальне підприємство "Міськтепловоденергія" не довело з посиланням на належні, достовірні та допустимі докази, обставини на які воно посилається як на підставу своїх вимог. Подана позовна заява, рішення Господарського суду Кіровоградської області та вимоги Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, Відповідач належним чином виконав умови укладеного договору, а Позивач самоусунувся від надання доказів безпідставного набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ" грошових коштів в сумі 40 000,00 грн, то така підстава є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Також зазначено, що при розгляді даної справи судом не враховано, що матеріали даної справи не містять жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували: належність Позивачу на праві власності та/або іншому праві поставленого природнього газу; звернення останнього до Відповідача з питання сплати ним коштів за укладеним договором та отримання даного звернення Відповідачем.

У відзиві на апеляційну скаргу, Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає про законність та обґрунтованість рішення, винесеним на підставі повно та всебічно з"ясованих матеріалів справи.

Стосовно апеляційної скарги відповідача, зазначає, що 04.03.2016 між КП "Міськтепловоденергія" та ТОВ "А2-ГАЗ" укладено Договір № 1/18А2 постачання природного газу, відповідно до умов якого ТОВ "А2-ГАЗ" взяло на себе зобов`язання передати у власність КП "Міськтепловоденергія" природний газ в обсязі 1850.000 тис.м 3 (в тому числі по місяцям, згідно до Таблиці № 1); пунктом 2.2. даного Договору визначено, що КП "Міськтепловоденергія", як споживач, до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає ТОВ "А2-ГАЗ", як Постачальнику, належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою; на виконання вказаних вимог Договору 19.09.2016 між КП "Міськтепловоденергія", як Споживачем, та ТОВ "А2-ГАЗ", як Постачальником, було підписано Протокол погодження ціни на природний газ, відповідно до якого, погоджено загальний об`єм поставки на жовтень 2016 року в кількості 150.000 тис. м 3 ; 31.10.2016 між сторонами по факту здійснення поставки природного газу підписано акт прийому-передачі № 0000146 від 31.10.2016, відповідно до якого встановлено, що загальний об`єм поставки природного газу в жовтні 2016 року склав 150.00 тис. м 3 ; акт підписано представником ТОВ "А2-ГАЗ", в т.ч. скріплено мокрою печаткою Товариства, без будь-яких заперечень та зауважень.

Також позивач зазначив що, 23.04.2019 представник Відповідача в судове засідання не з`явився та подав суду заяву про відкладення розгляду справи. Протокольною ухвалою від 23.04.2019 суд першої інстанції на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголосив перерву в судовому засіданні по розгляду справи № 912/591/19 до 10.05.2019

10.05.2019 представник Відповідача в судове засідання не з`явився та про причини вказаного суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення ухвали суду від 23.04.2019, як за юридичною адресою ТОВ "А2-ГАЗ", так і за адресою повноважного представника ТОВ "А2-ГАЗ". Враховуючи положення ст. 202 ГПК України, судом розглянуто справу по суті без участі представника відповідача.

Позивач вказує, що на виконання вимог п. 4.3. Договору та на підставі виставленого відповідачем, як Постачальником, рахунку-фактури КП "Міськтепловоденергія" як Споживачем в період з 07.10.2016 до 31.10.2016 було проведено оплату на загальну суму 1 045 001 грн. 20 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень. В свою чергу, загальний об`єм поставки природного газу в жовтні 2016 року становив 150.00 тис. м 3 на суму 1 005 001 (один мільйон п`ять тисяч одна) гривня 20 копійок. Тим самим, станом на 31.10.2016 позивачем на користь відповідача надлишково сплачено грошові кошти в розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок, які і є предметом позову. Враховуючи факт відсутності погоджених між КП "Міськтепловоденергія" і ТОВ "А2-ГАЗ" вартості та загального об`єму поставки природного газу на листопад 2016 року, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що надлишково сплачені позивачем грошові кошти в розмірі 40 000.00 грн. в силу положень п. 4.3.5 Договору не можуть бути зараховані в якості переплати на наступний період споживання природного газу, зокрема, в листопаді 2016 року та набуті ТОВ "А2-ГАЗ" без достатньої правової підстави, як наслідок підлягають поверненню.

В силу приписів частини 1 статті 334 Цивільного кодексу України та пункту 2.1. розділу 2 "Порядок обліку газу та умови передачі" Договору, наявний в матеріалах справи акт прийому-передачі № 0000146 від 31.10.2016 є достатнім та достовірним доказом факту передачі від ТОВ "А2-ГАЗ" до КП "Міськтепловоденергія" природнього газу і як наслідок набуття останнім права власності на вказаний товар. В свою чергу, факт надсилання ТОВ "А2-ГАЗ" вимоги за вих. № 01-10/2755 від 25.10.2018 "стосовно повернення суми грошових коштів сплачених за постачання природного газу відповідно до Договору № 1/18А2 постачання природного газу від 04.03.2016 на загальну суму 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок" підтверджується фіскальним чеком від 25.10.2018 та описом вкладення до цінного листа, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2019 (головуючий суддя Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ", м. Кропивницький залишено без руху з підстав недоплати судового збору у розмірі 960,50 грн. до встановленого законом та надання іншого опису вкладення у цінний лист, з наданням Позивачу строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

05.07.2019 від скаржника до суду надійшло клопотання про усунення недоліків із доданим до нього платіжним дорученням від 27.06.2019 № 1590 про доплату судового збору у розмірі 960,50 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2019 року (головуючий суддя - Іванов О.Г., судді - Антонік С.Г., Дарміна М. О.) відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою позивача; з урахуванням положень ч.13 ст.8, ч.10 ст.270 ГПК України справу вирішено розглядати в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань, додаткових доказів.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Відповідно до пунктів 1, 3 ст. 12 глави 2 розділу ІІІ Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно наведеного Закону споживач, зокрема, зобов`язаний укласти договір про постачання природного газу, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів (пункт 2 ст. 13 глави 2 розділу ІІІ Закону).

04.03.2016 між ТОВ "А2-ГАЗ" (Постачальник) та КП "Міськтепловоденергія" (Споживач) укладено договір № 1/18А2 постачання природного газу (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язався передати у власність, а Споживач - прийняти природний газ в обсязі 1 850,00 тис. м.куб (в тому числі по місяцям, згідно Таблиці № 1) в термін та порядку, обумовлених даним Договором (а.с. 10-12).

Як слідує з умов укладеного між сторонами Договору, постачання природного газу за Договором здійснюється в межах обсягу, визначеного Договором, з помісячним розподілом згідно Таблиці № 1, зміст якої наведено в пункті 1.1. Договору.

В пункті 1.2. Договору передбачено, що ціна та загальна вартість газу, що реалізується у відповідності до Таблиці № 1, зазначена у Протоколі погодження ціни (Додаток № 1) до даного Договору, який є невід`ємною частиною.

Згідно пункту 2.2. Договору Споживач до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає Постачальнику належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою.

Постачальник підтверджує планові обсяги поставки газу за Договором оператору ГТС (пункт 2.3. Договору).

Відповідно до пункту 2.6. Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Споживачем у відповідному місці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Згідно з пунктом 4.1. Договору ціна на природний газ є договірною, встановлюється в українських гривнях і зазначається у Протоколі погодження ціни (Додаток №1), який є невід`ємною частиною Договору.

В пункті 4.3. Договору погоджено, що платежі за природний газ Споживач здійснює шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника грошових коштів в такому порядку:

4.3.1. 35% вартості узгодженого до поставки обсягу споживання природного газу на звітний місяць в строк до 10 числа звітного місяця;

4.3.2. 35% вартості узгодженого до поставки обсягу споживання природного газу на звітний місяць в строк до 20 числа звітного місяця;

4.3.3. 25% вартості узгодженого до поставки обсягу споживання природного газу на звітний місяць в строк до 25 числа звітного місяця;

4.3.4. 5% вартості узгодженого до поставки обсягу споживання природного газу на звітний місяць в строк до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 4.3.5. Договору передбачено, що оплата планового та фактично спожитого обсягів газу, що перевищує замовлений плановий обсяг споживання, здійснюється у календарній послідовності. У випадку оплати Споживачем суми, що перевищує фактично спожитий ним місячний обсяг газу, і при наявності обумовленого у п. 3.5. письмового повідомлення, Постачальник зараховує її як переплату наступного періоду споживання природного газу.

19.09.2016 сторонами підписано Протокол погодження ціни на природний газ (а.с. 13).

Також 19.09.2016 ТОВ "А2-ГАЗ" виставлено рахунок-фактуру № А2-0000162 на оплату природного газу за жовтень 2016 року в сумі 1 005 001,20 грн (а.с. 14).

Вказаний рахунок оплачено КП "Міськтепловоденергія" в загальній сумі 1 045 001,20 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

№ 16657 від 07.10.2016 на суму 100 000,00 грн;

№ 16687 від 10.10.2016 на суму 200 000,00 грн;

№ 16723 від 12.10.2016 на суму 200 000,00 грн;

№ 16751 від 17.10.2016 на суму 300 000,00 грн;

№ 16859 від 26.10.2016 на суму 20 000,00 грн;

№ 16878 від 27.10.2016 на суму 20 000,00 грн;

№ 16883 від 28.10.2016 на суму 100 000,00 грн;

№ 16935 від 31.10.2016 на суму 105 001,20 грн (а.с. 15-22).

Згідно Акту прийому-передачі № А2-0000146 від 31.10.2016 позивачеві передано природний газ в обсязі 150,00 тис. куб.м на загальну вартість 1 005 001,20 грн, про що також оформлено прибуткову накладну (а.с. 14, 23).

16.10.2018 КП "Міськтепловоденергія" направлено на адресу ТОВ "А2-ГАЗ" вимогу №01-10/2619 від 09.10.2018 щодо постачання природного газу на суму 40 000,00 грн (а.с. 24-27).

25.10.2018 КП "Міськтепловоденергія" надіслано ТОВ "А2-ГАЗ" вимогу № 01-10/2755 від 24.10.2018 про повернення грошових коштів на загальну суму 40 000,00 грн (а.с. 28-31).

За доводами позивача, ТОВ "А2-ГАЗ" на вимогу відповіді не надало та не вчинило будь-яких дій, спрямованих на повернення грошових коштів, внаслідок чого КП "Міськтепловоденергія" звернулось до господарського суду з позовом у даній справі. Позовні вимоги про повернення грошових коштів в розмірі 40 000,00 грн пред`явлено на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд дійшов висновку, що вище зазначені обставини в їх сукупності дають підстави для висновку, що надлишково сплачені позивачем під час оплати рахунку № А2-0000162 грошові кошти в сумі 40 000,00 грн оплачені за відсутності на те правових підстав, а отже, є такими, що набуті відповідачем без достатньої правової підстави та підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (ЦК) України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Приписами ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки газу, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов`язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Відповідно до змісту статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту .

Матеріалами справи підтверджено, що за постачання природного газу на жовтень 2016 року в обсязі, погодженого в Таблиці № 1, що становить 150,000 тис. куб.м, ТОВ "А2-ГАЗ" виставлено для оплати рахунок-фактуру № А2-0000162 від 31.10.2016 на суму 1 005 001,20 грн.

З посиланням на вказаний рахунок КП "Міськтепловоденергія" здійснено оплату грошових коштів згідно зазначених вище платіжних доручень в загальній сумі 1 045 001,20 грн.

Таким чином, КП "Міськтепловоденергія" під час оплати рахунку-фактуру № А2-0000162 від 31.10.2016 надлишково сплачено грошові кошти в сумі 40 000,00 грн (1 045 001,20 грн - 1 005 001,20 грн).

Умовами Договору визначено помісячно планові обсяги природного газу та відповідачем виставлено рахунок на оплату на обсяг погодженого планового об`єму постачання газу в жовтні 2016 року.

Відповідно до акту прийому-передачі № А2-0000146 від 31.10.2016 та прибуткової накладної № Газ-Ін-10 від 31.10.2016 позивачеві поставлено в жовтні 2016 року природний газ в межах погодженого планового об`єму, що становить 150,000 тис. куб.м. Тобто, фактично спожитий позивачем природний газ відповідає замовленому плановому обсягу.

З пояснень позивача, наданих в судовому засіданні місцевого господарського суду, будь-яка інша поставка природного газу за Договором не здійснювалась, заявки на постачання газу не оформлювались, домовленості щодо передплати наступного періоду споживання природного газу між сторонами не досягались. Як повідомлено представником позивача, під час оплати рахунку-фактури № А2-0000162 від 19.09.2016 було помилково сплачено більшу суму.

Відповідачем в апеляційній скарзі також не наголошується, що між сторонами існували інші договірні відносини або, що між сторонами погоджено також інший період поставки газу, ніж жовтень 2016 року, таким чином, підстав вважати передплачену суму в розмірі 40 000 грн авансом іншого періоду відсутні.

З огляду на викладене, хоча між сторонами й існували договірні відносини, втім, нормами зобов"язального права, зокрема за договором поставки унормовано лише обставини поставки товару у більшій або меншій кількості, ніж обумовлена договором. Відносини щодо оплати товару поставленого у повному обсязі, в більшій, ніж визначена договором сумі нормами зобов"язального права не унормовано.

Таким чином, з урахуванням відсутності погодженого між сторонами загального об"му газу та його вартості на листопад 2016 року, неможливості в силу положень п.4.3.5 договору вважати надлишково сплачену суму в розмірі 40 000 грн авансом наступного періоду, колегія суддів вважає надлишково сплачені 40 000 грн. такими, що набуті відповідачем без достатньої правової підстави, в зв"язку з чим судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи погодження саме поставленої кількості газу (150 тис. куб.м) спростовуються актом від 31.10.2016, підписаним сторонами, стосовно поставленого обсягу газу за жовтень 2016 року. Також не знайшли свого підтвердження доводи скаржника про безпідставність та бездоказовість заявлених вимог, оскільки поряд з виконанням відповідачем договірних зобов"язань у обумовленому сторонами обсязі, останнім не здійснено повернення надмірно отриманих за цією поставкою коштів, сплачених позивачем, що ним доведено належними доказами.

Доводи апеляційної скарги про розгляд справи за відсутності відповідача також спростовуються матеріалами справи, зокрема, ухвалою господарського суду від 11.03.2019 позовну заяву позивача залишено без руху.

Ухвалою від 26.03.2019 відрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; призначено судовий розгляд на 23.04.2019 (а.с.44-45). Відповідачу запропоновано надати відзив на позов.

Вказану ухвалу направлено обом сторонам рекомеданованою кореспонденцією та отримано позивачем 02.04.2019, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.47), поштове відправлення, направлене відповідачу на адресу, розміщену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань повернулось до господарського суду з формулюванням "за закінченням терміну зберігання"; при цьому ухвалу суду про призначення судового засідання в режимі відеоконференції відповідач отримав 18.04.2019, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.67), а також поданням представником відповідача заяви про відкладення розгляду справи (а.с.60).

В судовому засіданні 23.04.2019 протокольною ухвалою оголошено перерву до 10.05.2019 (а.с.70).

Про перерву в судовому засіданні повідомлено відповідача та його представника, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення протокольної ухвали (а.с.75, 76).

Таким чином, відповідач та його представник були належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи, втім, своїм правом участі в судовому засіданні, передбаченим ст..42 ГПК України, не скористались.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Оскільки загальна ціна позову становить 40 000 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв`язку з чим відповідно до ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ", м. Кропивницький на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.05.2019 у справі №912/591/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.05.2019 у справі №912/591/19 - залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ", м. Кропивницький за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.09.2019.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік

Суддя М.О. Дармін