Рішення

від 02.09.2019 по справі 120/2061/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 вересня 2019 р. Справа № 120/2061/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Маслоід Олени Степанівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Ніконової Тетяни Василівни

представника позивача: Кучерявої Інни Петрівни

представника відповідача: Чайки Артура Олеговича

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІД-ЕНЕРДЖИ (вул. Липнева, б. 4, м. Гайсин, Гайсинський р-н., Вінницька обл., 23700)

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21000)

Державної податкової служби України (пл. Львівська, б. 8, м. Київ, 04053)

про: визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАХІД-ЕНЕРДЖИ (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1175037/42886854 та № 1175036/42886854 від 29.05.2019 року про відмову в реєстрації податкових накладних № 1 та № 2 від 10.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені позивачем 10.05.2019 року за № 1 та № 2 відповідно до дат їх надсилання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним було подано на реєстрацію податкові накладні № 1 та № 2 від 10.05.2019 року. Згідно квитанцій від 17.05.2019 року, реєстрацію вказаних податкових накладних зупинено та додатково повідомлено, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації. У зв`язку з цим, 21.05.2019 року позивачем надано пояснення з підтверджуючими документами для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Проте, згідно спірних рішень відмовлено у реєстрації податкових накладних на підставі ненадання платником податку копій документів: розрахунковий документів, банківських виписок, документів про підтвердження відповідності. З такими рішеннями позивач не погоджується, оскільки первинні документи, які надавались відповідачам для розгляду, повністю відповідають приписам законодавства та підтверджують факти здійснення господарських операцій; податкові накладні складено по 1-ій події. За таких обставин, позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, тому й звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 01.07.2019 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 23.07.2019 року.

23.07.2019 року за вх. № 37859 представник відповідача 1 через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Клопотання мотивоване тим, що ухвалу про відкриття провадження у справі від 01.07.2019 року відповідач отримав 19.07.2019 року. Нею встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву, який не закінчився. З огляду на це, а також враховуючи бажання відповідача 1 скористатись правом для подачі відзиву, останній просить відкласти судове засідання.

У судовому засіданні 23.07.2019 року представник відповідача 1 відкликав вказане вище клопотання. Представник позивача не заперечував щодо відкликання клопотання. Судове засідання відкладено на 13.08.2019 року.

24.07.2019 року за вх. № 38150 відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, в якому він з позицією позивача не погоджується та вважає, що в задоволенні позовних вимог потрібно відмовити, з огляду на наступне. Відповідно до квитанцій, які платником було отримано за допомогою програми електронного документообігу, зазначено, оскільки дані податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Проте платником не надано письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинено, зокрема розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції. Тому Комісією відповідача 1 29.05.2019 року було прийнято рішення № 11750368/42886854 та № 1175037/42886854 про відмову у реєстрації податкових накладних № 1 та № 2 від 10.05.2019 року відповідно.

Цього ж дня за вх. № 38153 відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву, в якому він також з позицією позивача не погоджується та вважає, що в задоволенні позовних вимог потрібно відмовити. Так, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається регіональною комісією. У даному випадку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних прийнято Комісією відповідача 1, від так відповідач 2 і Комісія відповідача 2, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про визнання дій неправомірними не можуть виступати відповідачами по справі та не мають змоги вчинити жодних дій в напрямку реєстрації податкових накладних у випадку задоволення позову.

31.07.2019 року за вх. № 39576 позивачем надано відповідь на відзив відповідача 1 та відповідача 2, в якому він пояснив, що на спірні правовідносини не поширюється п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - КАС України), редакція якого була змінена ще у 2017 році. А критерії ризиковості, які застосовано контролюючим органом, визначено у листі, який не є нормативно-правовим актом та, відповідно, джерелом права. Крім того, позивачем наголошено на тому, що перелік підстав для відмови у реєстрації податкової накладної є вичерпним. Такими підставами, зокрема, є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до пп. 4 п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 року (далі - Порядок № 117); надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому, у кожному із оскаржуваних рішень зазначено підставу відмови у реєстрації податкових накладних ненадання платником податків копій документів , проте не конкретизовано яких саме документів не вистачає. Окремо позивач вказує на те, що рішення приймається податковим органом регіонального рівня, а виконання обов`язку з реєстрації податкових накладних (у разі задоволення позову) покладено на відповідача 2.

02.08.2019 року за вх. № 39896 представником позивача через канцелярію суду подані додаткові документи.

У судовому засіданні 13.08.2019 року досліджено вказані вище документи, що були надані представником позивача та приєднано їх до матеріалів справи.

Судове засідання відкладено на 02.09.2019 року.

20.08.2019 року за вх. № 43035 представником відповідача 1 через канцелярію суду надано клопотання про виправлення описки у відзиві на позов, а саме: 28-й абзац відзиву виклав у наступній редакції: Комісією ДФС України прийнято рішення № 1175036/42886854 від 29.05.2019 року та рішення № 1175037/42886854 від 29.05.2019 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 1, № 2 від 10.05.2019 року у зв`язку з тим, що платником не подано письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена, зокрема розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції .

Одночасно за вх. № 43031 представником відповідача 2 через канцелярію суду подано додаткові пояснення по справі, в яких він повідомив, що позивачем не надано письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена, зокрема розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції. Разом з тим, позивачем надано незасвідчені належним чином копії розрахункових документів, які він отримав з клієнт банку Приват24 . За таких обставин, Комісією відповідача 2 прийнято рішення № 1175036/42886854 та № 1175037/42886854 від 29.05.2019 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 1 та № 2 від 10.05.2019 року.

02.09.2019 року за вх. № 44281 представником відповідача 1 через канцелярію суду подано клопотання про заміну неналежного відповідача, а саме Головного управління ДФС у Вінницькій області на Головне управління ДПС у Вінницькій області. Дане клопотання мотивоване тим, що згідно наказу № 7 від 29.08.2019 року Головне управління ДПС у Вінницькій області є правонаступником Головного управління ДФС у Вінницькій області.

У судовому засіданні 02.09.2019 року представник відповідачів вказане клопотання підтримав та просив задовольнити. Представник позивача щодо задоволення вказаного клопотання не заперечувала та заявила клопотання також про заміну неналежного відповідача 2 на ДПС України. Представник відповідачів не заперечував проти задоволення клопотання. Ухвалою суду здійснено заміну відповідачів на Головне управління ДПС у Вінницькій області та ДПС України. Клопотання про виправлення описки представник відповідачів також підтримав та просив задовольнити. Представник позивача щодо цього не заперечувала та просила відповідно скасувати рішення відповідача 2, адже саме він, за таких обставин, є уповноваженим суб`єктом.

Дослідивши усі обставини справи, заслухавши пояснення сторін по справі та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

10.05.2019 року між позивачем та ДП Ладижинський завод Екстра ПАТ Укрмедпром було укладено договір № 10-05-2019-МЕЛ купівлі-продажу.

За результатами проведення попередньої оплати товару, позивачем 10.05.2019 року виписано податкові накладні № 1, 2, які були подані ним на реєстрацію.

17.05.2019 року квитанціями № 9102730235 та № 9102958957 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних повідомлено про те, що вказаних реєстрацію податкових накладних зупинено. Причиною зазначено: Особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України Про електронні довірчі послуги (далі - ЗУ Про електронні довірчі послуги - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису) .

21.05.2019 року за вх. № 21/05/1 та № 21/05/2 позивачем до відповідача 1 надано пояснення та копії документів підтверджуючих дійсність здійснення господарських операцій щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.

23.05.2019 року позивачем виписана податкова накладна № 3, яка направлена на реєстрацію. Згідно квитанції від 21.06.2019 року вказана податкова накладна зареєстрована.

29.08.2018 року рішеннями відповідача 2 № 1175037/42886854 та № 1175036/42886854 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачеві відмовлено в реєстрації податкових накладних № 1 та № 2 від 10.05.2019 року. Причиною відмови вказано ненадання документів , а саме розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити) .

06.06.2019 року позивачем подано скарги на рішення відповідача 2 № 1175036/428886854 та № 1175037/42886854 від 29.05.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1 та 2 відповідно.

Втім вказані скарги комісією з питань розгляду скарг не прийняті.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Податковий кодекс України (далі - ПК України), в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів / послуг, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

У відповідності до вимог п. 201.1. ст.. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

П. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок № 1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 14 Порядку № 1246).

П. 12, 13 Порядку № 117 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з вимогами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з п. 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

П. 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до п. 23 Порядку №117 таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком № 117 (додаток 2), згідно якої в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається з п. 5 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

П. 28 Порядку № 117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 1 Порядку № 117 розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.

Згідно з п. 3 цього Порядку розгляду скарг скарга подається платником податку в електронній формі засобами електронного звязку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 117 за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду.

П. 17 Порядку № 117 розгляду скарг передбачено, якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Згідно з п. 15 Порядку № 117 за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його платнику податку у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, в електронній формі засобами електронного звязку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 56.23.3 ПК України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

У відповідності до п. 18 Порядку № 117 рішення комісії не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Системний аналіз наведених норм доводить, що об`єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. ПК України визначені дати виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Реєстрація податкової накладної може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ. Після надходження податкової накладної до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться відповідні перевірки, за результатами яких, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної. У разі зупинення реєстрації податкової накладної податковий орган надсилає платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції зазначаються критерій(ї) ризиковості платника податку або здійснення операцій, на підставі яких зупинено реєстрацію податкової накладної та пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Порядком № 117 визначений певний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Вказані документи платник податку подає до ДФС в електронній формі, які розглядаються комісіями контролюючих органів. Зазначені комісії, у визначений строк, приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної або відмову у реєстрації із підкресленням підстав відмови. Підставами для відмови в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено; ненадання копій документів та копій документів, які складені з порушенням законодавства. Податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється у день настання однієї з подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Позивачем 08.05.2019 року було укладено договір поставки з ПАТ Продовольча компанія Поділля № Р4.4.13, згідно якого позивачеві було поставлено мелясу бурякову.

ПАТ Продовольча компанія Поділля поставило позивачеві мелясу бурякову за видатковими накладними № РН00-146-04479 від 10.05.2019 року, № РН00-146-04516 від 11.05.2019 року, № РН00-146-04535 від 13.05.2019 року, № РН00-146-04546 від 14.05.2019 року, № РН00-146-04571 від 15.05.2019 року, № РН00-146-04590 від 16.05.2019 року, № РН00-146-04609 від 17.05.2019 року та № РН00-146-04630 від 20.05.2019 року.

На виконання вказаного договору позивачем також надані товарно-транспортні накладні від 10.05.2019 року № ОТ-1034424, № ОТ-1034414, № ОТ-1034412, від 11.05.2019 року № ОТ-1034438, № ОТ-1034437, № ОТ-1034443, № ОТ-1034445, від 13.05.2019 року № ОТ-1034497, № ОТ-1034483, № ОТ-1034485, № ОТ-1034506, № ОТ-1034503, від 14.05.2019 року № ОТ-1034529, № ОТ-1034552, № ОТ-1034535, № ОТ-1035415, від 15.05.2019 року № ОТ-1034567, № ОТ-1034579, № ОТ-1034569, № ОТ-1034604, від 16.05.2019 року № ОТ-1034665, № ОТ-1034642, № ОТ-1034643, № ОТ-1034666, від 17.05.2019 року № ОТ-1034704, від 20.05.2019 року № ОТ-1034802, № ОТ-1034800, № ОТ-1034803.

Якість меляси бурякової підтверджено посвідченням № 99 від 10.05.2019 року. Зберігання меляси бурякової здійснювалось на підставі договору оренди майна № 07-05-2019 року від 07.05.2019 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та позивачем, за яким надавались в користування резервуари (ємності) для зберігання меляси. До вказаного договору позивач додав акт прийому-передачі майна від 07.05.2019 року, а саме резервуарів (ємкостей) для зберігання меляси. На підтвердження здійснення розрахунків між позивачем та ПАТ Продовольча компанія Поділля позивачем надано платіжні доручення № 101 від 08.05.2019 року, № 102 від 10.05.2019 року,

10.05.2019 року між позивачем (продавець) та ТОВ Ладижинський завод Екстра ПАТ Укрмедпром (покупець) укладено договір купівля продажу меляси бурякової № 10-05-2019-МЕЛ.

На виконання вказаного договору позивачем надані наступні документи: видаткові накладні № 1 від 11.05.2019 року, № 2 від 17.05.2019 року, № 3 від 19.05.2019 року, № 4 від 20.05.2019 року, № 5 від 21.05.2019 року, № 6 від 23.05.2019 року; товарно-транспортні накладні № 11/1 від 11.05.2019 року, № 17/1 від 17.05.2019 року, № 19/1, № 19/2 від 19.05.2019 року, № 20/1 від 20.05.2019 року, № 21/1, № 21/2 від 21.05.2019 року№ Акт звіряння взаємних розрахунків за травень 2019 року між позивачем та ТОВ Ладижинський завод Екстра ПАТ Укрмедпром ; рахунки оплати № 10, № 11 від 10.05.2019 року; платіжні доручення № 345, № 346 від 10.05.2019 року; виписку з банківського рахунку позивача за період з 10.05.2019 року по 23.05.2019 року, посвідчення якості товару № 99 від 10.05.2019 року.

Виписані позивачем 10.05.2019 року податкові накладні були надані для реєстрації, але їх реєстрація була зупинена у зв`язку із тим, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог ЗУ Про електронні довірчі послуги - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису) .

В контексті цього суд вказує, що питання зупинення реєстрації податкових накладних не є предметом розгляду даної справи, проте зазначає, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування також зупиняється, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку.

По суті, вказані обставини є підставами для зупинення реєстрації податкової накладної. Вони є вичерпними, загальними для всіх та не передбачають виключень. Зупинення реєстрації з будь-яких інших підстав (не з підстав ризиковості) чинним законодавством не передбачено.

Щодо зупинення реєстрації податкової накладної з підстав того, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, чинним законодавством не передбачено. Проте, суд зазначає, що 07.11.2018 року набув чинності ЗУ "Про електронні довірчі послуги", який визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про електронні довірчі послуги" засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки - апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які реалізують криптографічні алгоритми генерації пар ключів та/або створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки, та/або перевірки кваліфікованого електронного підпису чи печатки, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки, який відповідає вимогам цього Закону.

П. 23 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про електронні довірчі послуги" встановлено, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Згідно із ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно ч. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про електронні довірчі послуги" електронні дані з накладеним електронним цифровим підписом, який підтверджено з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа, визнаються після набрання чинності Законом України "Про електронні довірчі послуги" електронними даними із створеним кваліфікованим електронним підписом, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Враховуючи викладене суд зазначає, що звичайний електронний підпис залишається дійсним та визнається упродовж двох років з дати набрання чинності ЗУ "Про електронні довірчі послуги", тобто до 07.11.2020 року. Таким чином, використання зараз позивачем електронного підпису розміщеного на незахищеному носії інформації не спричиняє жодних правових наслідків для нього та для операцій, в яких безпосередньо використовується такий електронний підпис.

В той же час, дізнавшись про зупинення реєстрації податкових накладних, позивачем надано контролюючому органу пояснення та копії документів підтверджуючих дійсність здійснення господарських операцій (надані належним чином засвідчені копії договорів, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, акт звіряння) щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.

Втім у реєстрації податкових накладних було відмовлено. Причиною відмови вказано ненадання документів , а саме розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити) .

Суд зазначає, що реєстрація податкових накладних та відмова у їх реєстрації були здійснені з різних, не взаємопов`язаних між собою причин.

При цьому, відповідачем 1 у судовому засіданні було зазначено, що рішення про відмову прийняті не регіональною комісією контролюючого органу, а комісією відповідача 2.

Відповідач 2, в свою чергу, даний факт підтвердив та не заперечував, що оскаржувані рішення були прийняті саме його комісією.

За таких обставин, предметом оскарження є рішення відповідача 2.

Як вже зазначалось, згідно вимог діючого законодавства підставами для відмови в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено; ненадання копій документів та копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З наведеного вбачається, що позивачем до контролюючого органу були надані пояснення із додаванням усіх необхідних документів, які підтверджують факт придбання та зберігання товару, який був в подальшому реалізований; документи, що підтверджують саму реалізацію товару, а також документи, що підтверджують відповідність продукції встановленим чинним законодавством вимогам. Також позивачем були надано платіжні доручення та акт звірки, що свідчать про відсутність заборгованості між позивачем та ТОВ Ладижинський завод Екстра ПАТ Укрмедпром щодо розрахунку за придбаний товар.

Згідно практики Європейського суду з прав людини п. 110 рішення від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Надання позивачем розрахункових документів було підтверджено й відповідачами у судовому засіданні, які також наголосили, що вони були отримані позивачем з клієнт банку Приват24 та не були належним чином завірені.

З цього приводу суд зазначає, що система Клієнт-Банк - є безпечним електронним банківським програмним забезпеченням. Використовуючи систему "Клієнт-Банк", особа може самостійно здійснювати управління усіма рахунками. Водночас згідно з пунктом 22.4 ст. 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Дослідивши надані позивачем платіжні доручення, суд виявив, що вони містять усі необхідні реквізити (номер платіжного доручення, дата, призначення платежу, сума, реквізити платника, отримувача тощо) та оформлені у відповідності до чинного законодавства.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позивач здійснив усі залежні від нього дії, необхідні для реєстрації податкових накладних, надав достатні документи на підтвердження відомостей, зазначених у них.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, оскаржувані рішення є необґрунтованими, прийняті відповідачем 2 без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття; недобросовісно; нерозсудливо; без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких вони були спрямовані.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішень відповідача 2 про відмову в реєстрації податкових накладних позивача № 1175037/42886854 та № 1175036/42886854 від 29.05.2019 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 10.05.2019 року № 1 та № 2, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

У випадку коли ж спір існував, то податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданих податкових накладних. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Разом з тим, суд звертає увагу що, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України (відповідач 2).

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкові накладні позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, вказані позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжного доручення № 197 від 24.06.2019 року позивачем при звернення до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 5 763 грн. 00 коп..

Попри те, що відповідачами у справі є два суб`єкти владних повноважень, суд бере до уваги, що рішення, які стали предметом спору, прийняті безпосередньо відповідачем 2. В свою чергу, відповідач 1 не вчинив жодних дій чи бездіяльності, що були предметом розгляду даної справи. Тож суд дійшов висновку, що судовий збір слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань саме з відповідача 2.

Відповідачами у справі є два суб`єкти владних повноважень, суд приймає до уваги, що рішення, які стали предметом спору, прийняті безпосередньо відповідачем 2. В свою чергу, відповідач 1 не вчинив жодних дій чи бездіяльності, що були предметом розгляду даної справи. За таких обставин, суд дійшов висновку, що судовий збір необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань саме з відповідача 2.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 117 від 21.02.2018 року, постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010 року та ст. 2, 73 - 77, 90, 139, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІД-ЕНЕРДЖИ до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення ДПС України про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1175037/42886854 та № 1175036/42886854 від 29.05.2019 року про відмову в реєстрації податкових накладних № 1 та № 2 від 10.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАХІД-ЕНЕРДЖИ 10.05.2019 року за № 1 та № 2 відповідно до дат їх надсилання.

Стягнути з Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 39292127, пл. Львівська, б. 8, м. Київ, 04053) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІД-ЕНЕРДЖИ (ЄДРПОУ 42886854, вул. Липнева, б. 4, м. Гайсин, Гайсинський р-н., Вінницька обл., 23700) судовий збір у сумі 5 763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАХІД-ЕНЕРДЖИ (ЄДРПОУ 42886854, вул. Липнева, б. 4, м. Гайсин, Гайсинський р-н., Вінницька обл., 23700)

Відповідач 1 - Головне управління ДПС у Вінницькій області (ЄДРПОУ 39402165, вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21000)

Відповідач 2 - Державна податкова служба України (ЄДРПОУ 39292127, пл. Львівська, б. 8, м. Київ, 04053)

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 09.09.2019 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна