Справа № 579/714/19
2/579/381/19
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
29 серпня 2019 року Кролевецький районний суд Сумської області
в складі головуючого судді Моргуна О.В.,
з участю секретаря Сірої С.І.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Шолудченко А .В.
третьої особи Гордієнко Г .І .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевець справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України , філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України Кролевецький комбінат хлібопродуктів , третя особа директор філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України Кролевецький комбінат хлібопродуктів Гордієнко Геннадій Іванович, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 01.09.2014 року він працював у філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України Кролевецький комбінат хлібопродуктів . 01.07.2015 року з його згоди був переведений на посаду апаратника оброблення зерна 5 розряду виробничої дільниці Елеваторно-заготівельна мережа . Був членом профспілкового комітету первинної профспілкової організації філії ПАТ ДПЗКУ Кролевецький комбінат хлібопродуктів .
Наказом керівника філії від 07.12.2016 року № 279-п його, апаратника, було протиправно переведено з 08.12.2016 року вантажником, а вантажника ОСОБА_4 цим же наказом було переведено апаратником. 08.12.2016 року при ознайомленні з наказом від 07.12.2016 року № 279-п, він подав керівнику філії заяву з проханням відмінити незаконний названий наказ. При цьому йому, як вантажнику, усно 15.12.2016 року оголосили догану, однак наказу не дали.
16.12.2016 року він звернувся з позовом до Кролевецького районного суду про скасування наказу про переведення його вантажником та з проханням про те, щоб суд витребував у філії наказ від 15.12.2016 року про оголошення йому, як вантажнику, догани.
Юридична, економічна, кадрова служби та керівництво філії визнали його заяву від 08.12.2016 року правомірною та наказом від 30.12.2016 року № 295-п скасували свій незаконний наказ від 07.12.2016 року № 279-п про переведення його вантажником.
Його, позивача, вивели із складу профкому філії, а профком філії із складу райкому профспілки АПК - без набуття профкомом філії якогось статусу та його реєстрації в Державному реєстрі.
Наказом керівника філії ПАТ ДПЗКУ Кролевецький КХП № 16-п від 12.01.2018 року його, як апаратника, (незважаючи на те, що примушували його продовжувати працювати вантажником) незаконно звільнили згідно п.3 ст.40 КЗпП України.
Рішенням Кролевецького районного суду від 19.03.2018 року в справі № 579/103/18 його було поновлено на посаді апаратника.
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 20.06.2018 року в справі № 579/103/18 рішення суду першої інстанції від 19.03.2018 року в частині мотивів поновлення його на роботі було змінено (оскільки було встановлено те, що з його боку не було порушень), в інший частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 14.03.2019 року в справі № 579/103/18 (одержаною ним 15.04.2019 року) рішення суду першої та апеляційної інстанції залишені без змін.
Представник філії в суді першої інстанції постійно заявляв про те, що його, позивача, в будь-якому випадку звільнять, тому після першого його поновлення судом на роботі 19.03.2018 року його знову звільнили 23.03.2018 року за ті начебто порушення.
Наказом керівника від 23.03.2018 року №64-п його, як апаратника, знову звільнили з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України.
Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 12.06.2018 року в справі № 579/604/18 його знову було поновлено на посаді апаратника.
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 11.09.2018 року в справі № 579/604/18 рішення Кролевецького районного суду від 12.06.2018 року залишено в силі.
Постановою Верховного Суду від 14.03.2019 року в справі № 579/604/18 (одержаної ним 15.04.2019 року) рішення Кролевецького районного суду від 12.06.2018 року та рішення суду апеляційної інстанції від 11.09.2018 року в справі № 579/604/18 залишені в силі.
В судовому засіданні суду першої інстанції 12.06.2018 року представник філії знову заявив про те, що його, позивача, звільнять.
13.06.2018 року після засідання суду і оголошення рішення судом першої інстанції, відповідачем було складено два протоколи від 13.06.2018 року № 16 та № 17 підпільного засідання профкому філії про надання згоди на його звільнення за ті ж самі начебто порушення (не вказуючи за які саме).
Він, повідомивши керівництво, після 16 години 13.06.2018 року пішов до прокуратури з заявою про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за його незаконне звільнення, що підтверджується його заявою від 13.06.2018 року на ім`я начальника ОСОБА_5 та його заявою від 13.06.2018 року до прокуратури.
За вказівкою відповідача його на прохідній намагались не випустити з території філії до прокуратури, але він проповз під турнікетами на прохідній та встиг подати заяву до прокуратури.
Відповіддю від 15.06.2018 року начальника поліції начальнику охорони філії підтверджується, що в його діях по уходу 13.06.2018 року до прокуратури відсутні будь-які ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення.
Доповідною запискою від 13.06.2018 року директору філії від начальника структурного підрозділу Пожежно-сторожова охорона ОСОБА_6 . підтверджується, що 13.06.2018 року близько 16 год. 05 хв.(за 55 хвилин до закінчення робочого дня) він дійсно вийшов з території підприємства. На доповідній була віза керівника - ВК/ в наказ, про яку він на той час, після роботи 13.06.2018 року, не знав.
Наступного дня, 14.06.2018 року його ознайомили з наказом від 13.06.2018 року №121-п про третє звільнення його, як апаратника, згідно п.3 ст. 40 КЗпП України, знову не вказуючи, за які порушення.
Після його ознайомлення з наказом про його звільнення 14.06.2018 року кадрова служба , головний юрисконсульт (представник в суді) та економіст 1 категорії вимагали від нього письмового пояснення - чому він залишив 13.06.2018 року робоче місце, що підтверджується їхнім актом від 14.06.2018 року. Оскільки він вже був звільнений, тому відмовився надавати письмові пояснення і чекав реакції правоохоронних органів на його заяву про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за незаконні його звільнення.
Не чекаючи рішень суду апеляційної інстанції, відповідач втретє його звільнив.
Апеляційні скарги відповідача на рішення суду першої інстанції про перше та друге поновлення його на посаді апаратника були на розгляді в суді апеляційної інстанції, тому він. позивач, оскаржив третє незаконне звільнення в Кролевецьому районному суді після одержання рішень суду апеляційної інстанції від 20.06.2018 року та від 11.09.2018 року відповідно.
Суд апеляційної інстанції прийняв законні рішення та не скасував рішень суду першої інстанції про перше та друге поновлення його на посаді апаратника.
Кролевецьким районним судом справа № 579/1818/18 була призначена в підготовчому засіданні на 05.12.2018 року та до розгляду на 18.12.2018 року.
В цей час Верховний Суд розпочав провадження по касаційним скаргам відповідача про скасування рішень суду першої та апеляційної інстанції про його перше та друге поновлення на роботі, 07.12.2018 року він одержав по пошті ухвалу Верховного Суду від 26.11.2018 року у справі № 579/604/18.
Оскільки невідомо було, які рішення прийме Верховний Суд та у зв`язку із зібранням ним додаткових доказів по справі № 579/1818/18 і наданням можливості відповідачам та третій особі врегулювати спір без суду та втручання правоохоронних органів, він звернувся 10.12.2018 року до Кролевецького районного суду з заявою по справі № 579/1818/18 про його третє поновлення на роботі (після незаконного звільнення 13.06.2018 року) з проханням залишити без розгляду його позовну заяву про поновлення його на роботі. Його заяву було задоволено.
Верховний Суд також прийняв законні рішення від 14.03.2019 року у справі № 579/103/18 та № 579/604/18 відповідно про його перше та друге поновлення на роботі, залишивши в силі усі рішення суду першої та апеляційної інстанції (рішення Верховним Судом були згідно супровідних листів відправлені 04.04.2019 року та одержані ним 15.04.2019 року).
Після одержання рішень Верховного Суду та зібрання достатніх та належних додаткових доказів, він звернувся до Кролевецького районного суду з позовом про визнання протиправним наказу від 13.06.2018 року № 121-п про його звільнення, скасування цього наказу та поновлення його на роботі і оплату за час вимушеного прогулу. Вважає його звільнення незаконним, оскільки він нічого не порушував.
Відсутність порушень з його боку підтверджується постановами апеляційного суду Сумської області від 20.06.2018 року в справі № 579/103/18 та від 11.09.2018 року в справі № 579/604/18 та постановами Верховного Суду від 14.03.2019 року.
Відповідачем грубо порушена стаття 149 КЗпП України, що підтверджується актом від 14.06.2018 року.
16.04.2019 року він був на прийомі у керівника філії з пропозицією поновити його на роботі без суду, беручи до уваги, що є остаточні рішення Верховного Суду. Відповідач не прийняв його письмову заяву про добровільне поновлення його на роботі, тому він направив вказану заяву відповідачу по пошті з описом вкладеного.
Відповідач проігнорував його пропозицію про добровільне його поновлення на роботі, тому він вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Посилаючись на викладене, позивач просить суд:
- поновити йому строк для подання позовної заяви про поновлення його на роботі та оплати за час вимушеного прогулу (визнавши поважною причиною пропуску строку те, що після його третього звільнення 13.06.2018 року - 20.06.2018 року та 11.09.2018 року судом апеляційної інстанції розглядались справи по апеляційним скаргам відповідача відносно першого та другого його звільнення відповідачем та Верховним Судом 14.03.2018 року розглядались справи по касаційним скаргам відповідача відносно першого та другого його звільнення відповідачем - рішення якого Верховним Судом були згідно супровідних листів надіслані йому 04.04.2019 року та одержані ним по пошті 15.04.2019 року), і в цей час вирішенням питання відкриття кримінальної справи займались правоохоронні органи;
- визнати протиправним наказ відповідача від 13.06.2018 року № 121-п про його звільнення 13.06.2018 року згідно п.3 ст.40 КЗпП України та скасувати наказ від 13.06.2018 року № 121-п;
- поновити його на роботі на посаді апаратника оброблення зерна 5 розряду виробничої дільниці Елеваторно-заготівельна мережа філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України Кролевецький комбінат хлібопродуктів ;
- стягнути з відповідачів на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 червня 2018 року до дня поновлення на роботі в сумі 56494 грн. 90 коп.
Відповідачем публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України подано до суду відзив на позовну заяву та додані до нього документи (т.1 а.с. 90-143), у якому відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. 13.06.2018 року позивача було звільнено з роботи на підставі наказу відповідача №121-п від 13.06.2018 згідно п.3 ст.40 КЗпП України у зв`язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку та у зв`язку з неодноразовим застосуванням заходів дисциплінарного стягнення, які не втратили юридичної сили і не зняті достроково. 14.06.2018 року позивач ознайомився з наказом про звільнення, отримав копію наказу та 14.06.2018 року отримав на руки трудову книжку. Враховуючи вимоги ст.233 КЗпП України позивач міг звернутися до суду з відповідним позовом до 13.07.2018 року. Позивачем пропущений строк на звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, оскільки подана позивачем позовна заява підписана ним 19.04.2019 року. Посилання позивача на поважність причин пропуску строку для подання позовної заяви є безпідставними.
13.06.2018 року позивач близько 16 год. 05 хв. самовільно вийшов з території підприємства, пролізши під турнікетами, які встановлені на прохідній, в присутності контролера КПП та помічника керівника. При прийнятті наказу від 13.06.2018 року № 121-п Про звільнення ОСОБА_1 за систематичне неналежне виконанням службових обов`язків, яке виявилось у порушенні трудової дисципліни, було враховано попередні факти неналежного виконання службових обов`язків, які підтверджуються наказами Про застосування дисциплінарного стягнення №305-д від 18.12.2017 року та №13-д від 12.01.2018 року. Будучи притягнутим до дисциплінарної відповідальності, позивач свідомо повторно протягом року, а саме, 13.06.2018 року допустив дисциплінарний проступок, що є систематичним порушенням трудової дисципліни.
Судові рішення апеляційної інстанції у справах № 579/103/18, № 579/604/18 змінили мотиви звільнення позивача, однак не спростували законність винесення відповідачем наказів Про застосування дисциплінарного стягнення №305-д від 18.12.2017 року та №13-д від 12.01.2018 року. Зазначені накази позивачем не оскаржені, судом не скасовані і є чинними. Постановами Верховного Суду від 14.03.2019 року у справах № 579/103/18, № 579/604/18 вказані рішення судів першої інстанції у незмінених апеляційним судом частинах та постанови апеляційного суду залишені без змін. З боку ПАТ ДПЗКУ відсутні порушення вимог чинного законодавства України під час звільнення позивача, а наказ № 121-п від 13.06.2018 року Про звільнення ОСОБА_1 прийнято у відповідності до норм чинного законодавства.
Відповідачем філією публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України Кролевецький комбінат хлібопродуктів подано до суду відзив на позовну заяву та додані до нього документи (т.1 а.с.152-202), у якому відповідач заперечує проти позову, вважає твердження позивача, викладені в позовній заяві, безпідставними, необґрунтованими, просить відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.
Позивач відповіді на відзиви до суду не подав.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та уточнив, що просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 червня 2018 року, але не більше як за один рік.
Представник відповідача за довіреністю проти позову повністю заперечила, просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Підтримала позицію відповідача, зазначену у відзиві на позовну заяву.
Представник філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України Кролевецький комбінат хлібопродуктів Гордієнко Г.І. проти позову повністю заперечив.
Третя особа директор філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України Кролевецький комбінат хлібопродуктів Гордієнко Г.І. з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необгрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
В підготовчому засіданні 06 червня 2019 року в зв`язку з клопотанням представника відповідача, третьої особи підготовче засідання відкладено на 14 червня 2019 року на 13 год. 30 хв.
В підготовчому засіданні 14 червня 2019 року в зв`язку з клопотанням представника відповідача підготовче засідання відкладено на 25 червня 2019 року на 11 год. 00 хв.
25 червня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 16 серпня 2019 року на 9 год. 00 хв.
В судовому засіданні 16 серпня 2019 року задоволено клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи пропозиції про укладення мирової угоди.
В судовому засіданні 28 серпня 2019 року суд ухвалив розгляд справи відкласти на 29 серпня 2019 року, представнику відповідача надати в судове засідання пояснення ОСОБА_5
В судовому засіданні 29 серпня 2019 року задоволено клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи копії довіреності та доповідну записку ОСОБА_5
Суд, заслухавши вступне слово сторін, третьої особи, їх додаткові пояснення, вивчивши відзиви відповідачів та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено і не оспорюється сторонами, що позивач ОСОБА_1 працював у філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України Кролевецький комбінат хлібопродуктів на посаді апаратника оброблення зерна 5 розряду виробничої дільниці Елеваторно-заготівельна мережа . Наказом № 119-п від 13.06.2018 року позивача було поновлено на попередній посаді 13.06.2018 року, що підтверджується записом в трудовій книжці (т.1 а.с. 32).
Наказом від 13.06.2018 р. №121 - п "Про звільнення ОСОБА_1 " позивача звільнено 13 червня 2018 року згідно п.3 ст.40 КзпП України, у зв`язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку, та у зв`язку з неодноразовим застосуванням заходів дисциплінарного стягнення, які не втратили юридичної сили і не зняті достроково. Підстави: накази "Про застосування дисциплінарного стягнення" № 305-д від 18.12.2017 р. та №13-д від 12.01.2018 р., згода профспілкового комітету (протокол №16 та 17 від 13.06.2018 року), службова записка ОСОБА_10 від 20.03.2018 року, пояснення ОСОБА_7 від 21.03.2018 року та від 22.03.2018 року (з доповненнями), доповідна записка ОСОБА_6 від 13.06.2018 року, доповідна записка ОСОБА_5 від 13.06.2018 року, пояснення ОСОБА_1 від 21.03.2018 року та 22.03.2018 року (т.1 а.с. 32, 38).
ОСОБА_1 18 грудня 2017 року та 12 січня 2018 року був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а саме, згідно з наказами директора філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України Кролевецький комбінат хлібопродуктів від 18.12.2017 р. № 305-д та від 12.01.2018 р. №13-д "Про застосування дисциплінарного стягнення" ОСОБА_1 оголошено догани за невиконання та неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків, доручень та розпоряджень керівництва (безпосереднього керівника) (т.1 а.с. 105, 106).
За змістом доповідної записки начальника структурного підрозділу "Пожежно - сторожова охорона" ОСОБА_6 від 13.06.2018 року 13 червня 2018 року апаратник оброблення зерна 5 розряду виробничої дільниці Елеваторно-заготівельна мережа ОСОБА_1 близько 16 год. 05 хв. самовільно вийшов з території підприємства, пролізши під турнікетами, що встановлені на прохідній. При собі мав мішок і пакет з невідомим наповненням. Це трапилось в присутності свідків: контролера на КПП ОСОБА_8 , помічника керівника ОСОБА_9 (т.1 а.с.101).
З доповідної записки начальника виробничої дільниці Елеваторно-заготівельна мережа ОСОБА_5 від 13.06.2018 року вбачається, що 13.06.2018 року приблизно з 16:00 год. апаратник оброблення зерна 5 розряду виробничої дільниці Елеваторно-заготівельна мережа ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці. Приблизно о 15 годині ОСОБА_1 звернувся до нього з заявою, в якій просив відпустити його з роботи з 16 год. 00 хв., пояснюючи тим, що він хоче подати до прокуратури заяву про наміри його незаконно звільнити. Він відмовив йому в задоволенні заяви (т. 2 а.с. 8).
Відповідно до частин 1 - 3 статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Згідно з актом від 14.06.2018 року, складеним провідним інженером з підготовки кадрів ОСОБА_10 , головним юрисконсультом ОСОБА_13 , економістом 1 кат. ОСОБА_12 , про те, що дійсно 14.06.2018 року в їх присутності працівник ОСОБА_1 , апаратник оброблення зерна 5 р. виробничої дільниці Елеваторно-заготівельна мережа , відмовився написати пояснення на доповідні записки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 стосовно його безпідставного залишення робочого місця 13.06.2018 року. ОСОБА_1 відмову пояснив тим, що з цього приводу він усе виклав у листі до прокуратури Кролевецького району (т.1 а.с. 39).
Таким чином, в порушення вимог ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган не зажадав від працівника ОСОБА_1 письмових пояснень перед звільненням, а зробив це 14.06.2019 року, коли ОСОБА_1 не був працівником підприємства.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
За підставами, передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України, працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).
У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, підлягають з`ясуванню обставини, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
При притягненні працівника до даного виду відповідальності, роботодавець повинен навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків, роз`яснити ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, врахувати обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Згідно з наказами директора філії Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України Кролевецький комбінат хлібопродуктів від 18 грудня 2017 року № 305-д та від 12 січня 2018 року № 13-д Про застосування дисциплінарного стягнення позивач 18 грудня 2017 року та 12 січня 2018 року був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Вказаними наказами ОСОБА_1 оголошено догани за невиконання та неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків, доручень та розпоряджень керівництва (безпосереднього керівника).
Наказом директора філії ПАТ ДПЗКУ Кролевецький КХП від 13 червня 2018 року за № 121-п позивача звільнено з посади апаратника оброблення зерна 5 розряду виробничої дільниці Елеваторно-заготівельна мережа 13 червня 2018 року згідно з пунктом 3 статті 40 КЗпП України, у зв`язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку, та у зв`язку з неодноразовим застосуванням заходів дисциплінарного стягнення, які не втратили юридичної сили і не зняті достроково.
У вказаному наказі про звільнення позивача від 13 червня 2018 року не наведені конкретні факти допущеного ним невиконання обов`язків, не зазначено, коли саме вони мали місце, який саме проступок вчинив позивач після застосування до нього стягнення, що стало приводом до звільнення та коли, чи міг бути вказаний проступок підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.
Таких же фактів не наведено і в наказах від 18 грудня 2017 року та від 12 січня 2018 року про оголошення позивачу доган.
Не наведено конкретних фактів допущеного невиконання обов`язків ОСОБА_1 і в протоколах засідання профспілкового комітету філії Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України Кролевецький комбінат хлібопродуктів № 16 та № 17 від 13 червня 2018 року.
Представник відповідача підтвердила, що підставою звільнення позивача з роботи є те, що 13 червня 2018 року апаратник оброблення зерна 5 розряду виробничої дільниці Елеваторно-заготівельна мережа ОСОБА_1 близько 16 год. 05 хв. самовільно вийшов з території підприємства, порушивши правила внутрішнього трудового розпорядку.
Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що ОСОБА_1 13 червня 2018 року відповідно до п. 3.7 правил внутрішнього трудового розпорядку (т. 1 а.с. 125), поставив до відома письмово свого безпосереднього керівника про те, що йому необхідно відлучитись за територію підприємства (т. 1 а.с.35) , близько 16 год. 05 хв. покинув територію підприємства, що не заперечується сторонами. Покинув територію підприємства з метою захисту своїх трудових прав (т. 1 а.с. 36). Власник або уповноважений ним орган не зажадав від працівника ОСОБА_1 письмових пояснень (т. 1 а.с.39) , на доповідні записки від 13 червня 2018 року, подані після 16 години 05 хвилин (т. 1 а.с.37, т. 2 а.с.8), а протягом менше як однієї години звернувся з клопотанням до профспілкового комітету , який провів два засідання (т.1 а.с.103, 104), та в цей же день прийняв рішення про звільнення ОСОБА_1 (т.1 а.с.113), що суд розцінює як упереджене, необ`єктивне відношення до працівника, враховуючи його попередні звільнення. На розсуд суду мотиви звільнення зводяться до як найшвидшого позбавлення небажаного працівника з будь-якої формальної обставини.
Суд виходить з того , що правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення , у тому числі з урахуванням пояснень працівника, які є однією з важливих гарантій , наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.
Враховуючи положення пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, судом встановлено, що відповідачем порушено трудове законодавство щодо дотримання процедури звільнення .
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед інших і припинення дії, яка порушує право, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Суд вважає , що визначальним є гарантоване Конституцією України право на працю та захист від незаконного звільнення, що зазначено у статті 5-1 КЗпП України .
За таких обставин, звільнення ОСОБА_1 є незаконним, виходячи з вимог ст. 43 Конституції України, ст. 5 ЦПК України, принципу справедливості, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на посаді апаратника оброблення зерна 5 р. виробничої дільниці Елеваторно - заготівельна мережа філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України Кролевецький комбінат хлібопродуктів з 14 червня 2018 року.
Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.
Позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 червня 2018 року, але не більш як за один рік.
Враховуючи положення ч.1 ст.13 ЦПК України, ч. 2 ст. 235 КЗпП України, суд приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.
Згідно п. 8 Постанови КМУ від 8 лютого 1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього денного заробітку на число робочих днів.
Згідно довідки філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України Кролевецький комбінат хлібопродуктів від 05.06.2019 року №519, ОСОБА_1 працював у філії ПАТ ДПЗКУ Кролевецький КХП на посаді апаратника оброблення зерна 5 р., середньоденна заробітна плата становить 233 грн. 45 коп., середньомісячна заробітна плата становить 4902 грн. 45 коп. (т.1 а.с.147).
Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 58595 грн. 95 коп.:
- за червень 2018 року з 14.06.2018 року - 11 робочих днів х 233 грн. 45 коп. = 2567 грн. 95 коп.;
- за липень 2018 року - 22 робочих дні х 233 грн. 45 коп. = 5135 грн. 90 коп.;
- за серпень 2018 року - 22 робочих дні х 233 грн. 45 коп. = 5135 грн. 90 коп.;
- за вересень 2018 року - 20 робочих днів х 233 грн. 45 коп. = 4669 грн.;
- за жовтень 2018 року - 22 робочих дні х 233 грн. 45 коп. = 5135 грн. 90 коп.;
- за листопад 2018 року - 22 робочих дні х 233 грн. 45 коп. = 5135 грн. 90 коп.;
- за грудень 2018 року - 20 робочих днів х 233 грн. 45 коп. = 4669 грн.;
- за січень 2019 року - 21 робочий день х 233 грн. 45 коп. = 4902 грн. 45 коп.;
- за лютий 2019 року - 20 робочих днів х 233 грн. 45 коп. = 4669 грн.;
- за березень 2019 року - 20 робочих днів х 233 грн. 45 коп. = 4669 грн.;
- за квітень 2019 року - 21 робочий день х 233 грн. 45 коп. = 4902 грн. 45 коп.;
- за травень 2019 року - 21 робочий день х 233 грн. 45 коп. = 4902 грн. 45 коп.;
- за червень 2019 року до 13.06.2019 року - 9 робочих днів х 233 грн. 45 коп. = 2101 грн. 05 коп.
Суд вважає, що вимоги позивача про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до ст. 235 КЗпП України та з урахуванням п. 8 Постанови КМУ від 8 лютого 1995 року № 100, довідки про середньоденну заробітну плату є обгрунтованими.
Враховуючи викладене, суд вважає, що з публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України слід стягнути на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14 червня 2018 року по 13 червня 2019 року в сумі 58595 грн. 95 коп. (з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з останнього роботодавцем відповідно до вимог чинного законодавства).
Враховуючи положення ч. 2 ст. 27 ЦПК України, за змістом якої позови подаються до юридичних осіб, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України Кролевецький комбінат хлібопродуктів .
Таким чином, в іншій частині позову слід відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.
Сторонам, зокрема надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.
На відповідача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень. Тобто, відповідно до вимог ст.ст.12, 13 ЦПК України - відповідач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 78-80 ЦПК України, зазначені ним обставини.
Відповідач та його представник не надав доказів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позову.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача як на мотиви своїх заперечень проти позову на те, що позивачем без поважних причин пропущений строк для звернення до суду з позовною заявою про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з тих підстав, що суд ухвалою від 14 травня 2019 року поновив строк для звернення до суду, визнавши причини його пропуску поважними.
Аргументи, наведені відповідачем та його представником щодо підстав відмови в задоволенні позову, є явно необґрунтовані та не заслуговують на увагу суду.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України необхідно стягнути в дохід держави судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2305 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст.232, 233, 235 Кодексу законів про працю України, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76, 81, 141, 247, 259, 265, 268, 430 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , задовольнити частково.
Скасувати наказ директора філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України Кролевецький комбінат хлібопродуктів , від 13.06.2018 року № 121-п Про звільнення ОСОБА_1 .
Поновити ОСОБА_1 на посаді апаратника оброблення зерна 5 р. виробничої дільниці Елеваторно - заготівельна мережа філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України Кролевецький комбінат хлібопродуктів , 41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Андріївська, 10, код ЄДРПОУ 37506122, з 14 червня 2018 року.
Стягнути з публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України , 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37243279, на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14 червня 2018 року по 13 червня 2019 року в сумі 58595 (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 95 коп. (з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з останнього роботодавцем відповідно до вимог чинного законодавства).
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України , 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37243279, в дохід держави судовий збір в розмірі 2305 (дві тисячі триста п`ять) грн. 20 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді апаратника оброблення зерна 5 р. виробничої дільниці Елеваторно - заготівельна мережа філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України Кролевецький комбінат хлібопродуктів з 14 червня 2018 року і стягнення заробітної плати за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Кролевецький районний суд Сумської області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України
Повне рішення суду складено 09 вересня 2019 року.
Суддя О. В. Моргун
Суд | Кролевецький районний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2019 |
Оприлюднено | 10.09.2019 |
Номер документу | 84116963 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Кролевецький районний суд Сумської області
Моргун О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні