Постанова

від 04.09.2019 по справі 355/1549/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 355/1549/16-ц

провадження № 61-8111 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , громадська організація Рада громад , громадська організація Офіс реформ Баришівських громад ,

відповідачі - голова Баришівської селищної ради Київської області Вареніченко Олександр Павлович, депутати Баришівської селищної ради Київської області: ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ,

треті особи - Баришівське районне комунальне підприємство Районне інформаційне агентство , Баришівська районна рада Київської області, Баришівська районна державна адміністрація Київської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу громадської організації Рада громад , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та громадської організації Офіс реформ Баришівських громад на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 березня 2019 року, постановлену у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог та ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій

У грудні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , громадська організація Рада громад (далі - ГО Рада громад ), громадська організація Офіс реформ Баришівських громад (далі - ГО Офіс реформ Баришівських громад ) звернулися до суду з позовом до голови Баришівської селищної ради Київської області ОСОБА_29, депутатів Баришівської селищної ради Київської області: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , треті особи: Баришівське районне комунальне підприємство Районне інформаційне агентство , Баришівська районна рада Київської області, Баришівська районна державна адміністрація Київської області, про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності, імені та ділової репутації.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 03 лютого

2017 року позов задоволено.

Визнано недостовірною і такою, що порушує особисті немайнові права фізичних осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , особисті немайнові права

ГО Рада громад та ГО Офіс реформ Баришівських громад інформацію, поширену відповідачами у друкованому засобі масової інформації - громадсько-політичній районній газеті Баришівський вісник (від 12 листопада 2016 року

№ 45 (303) - щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ГО Рада громад та ГО Офіс реформ Баришівських громад , а саме:

у грудні 2015 року до селищної ради звернулися представники з

Харкова ОСОБА_1, ОСОБА_2 , члени ГО Рада громад , творці території щастя , які намагалися шляхом затвердження певних документів увести до структури селищної ради вищезазначену громадську організацію та узаконити другу гілку влади ;

... члени організації справно виконують лише одне завдання: дестабілізують роботу селищної ради і прагнуть розсварити між собою мешканців громади ;

... знову - стоси запитів. А режисери все ті ж - представники з Харкова, члени ГО Рада громад .

Зобов`язано Баришівського селищного голову ОСОБА_29 , депутатів Баришівської селищної ради: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,

ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 спростувати поширену ними недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ГО Рада громад та ГО Офіс реформ Баришівських громад , а саме про те, що:

у грудні 2015 року до селищної ради звернулися представники з

Харкова ОСОБА_1, ОСОБА_2 , члени ГО Рада громад , творці території щастя , які намагалися шляхом затвердження певних документів увести до структури селищної ради вищезазначену громадську організацію та узаконити другу гілку влади ;

... члени організації справно виконують лише одне завдання: дестабілізують роботу селищної ради і прагнуть розсварити між собою мешканців громади ;

... Знову - стоси запитів. А режисери все ті ж представники з Харкова, члени ГО Рада громад ,

шляхом публікації в першу суботу, після набрання законної сили рішенням суду в цій справі, на другій сторінці чергового номеру друкованого засобу масової інформації - громадсько-політична районна газета Баришівський вісник спростування такого змісту:

Шановні баришівчани! Повідомляємо Вас про те, що у публікації під назвою: Відкритий лист депутатів селищної ради до мешканців смт. Баришівки,

с. Пасічна та с. Швачиха за 12 листопада 2016 року в газеті Баришівський вісник № 45 (303) була опублікована така недостовірна інформація:

у грудні 2015 року до селищної ради звернулися представники з

Харкова ОСОБА_1, ОСОБА_2 , члени ГО Рада громад , творці території щастя , які намагалися шляхом затвердження певних документів увести до структури селищної ради вищезазначену громадську організацію та узаконити другу гілку влади ;

... члени організації справно виконують лише одне завдання: дестабілізують роботу селищної ради і прагнуть розсварити між собою мешканців громади ;

... Знову - стоси запитів. А режисери все ті ж - представники з Харкова, члени ГО Рада громад , або опублікувати рішення у цій справі.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 22 червня 2017 року рішення Баришівського районного суду Київської області від 03 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У червні 2018 року ОСОБА_2 та ГО Рада громад звернулися до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Київської області від 22 червня 2017 року, якою є висновок експертного дослідження, проведеного Українським бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України від 12 січня 2018 року № 056/07, відповідно до якого судження, які апеляційний суд вважав оціночними, є фактичними твердженнями. Зазначені обставини не були та не могли бути відомі заявникам на час розгляду справи.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 02 липня 2018 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 та ГО Рада громад про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Київської області від 22 червня 2017 року з посиланням на те, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, у серпні 2018 року ОСОБА_3 та ГО Офіс реформ Баришівських громад подали до Верховного Суду касаційну скаргу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року касаційну скаргу

ОСОБА_3 та ГО Офіс реформ Баришівських громад задоволено, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 02 липня 2018 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 березня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 та ГО Рада громад про перегляд рішення Апеляційного суду Київської області від 22 червня 2017 року у зв`язку з нововиявленими обставинами, рішення Апеляційного суду Київської області від 22 червня 2017 року залишено в силі.

Ухвала суду мотивована тим, що обставини на які посилаєтьсяОСОБА_2 та ГО Рада громад не є нововиявленими обставинами у розумінні частини другої статті 423 ЦПК України .

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГО Рада громад , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ГО Офіс реформ Баришівських громад , у якій заявники просили скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від

21 березня 2019 року і рішення Апеляційного суду Київської області від

22 червня 2017 року, та залишити в силі рішення Баришівського районного суду Київської області від 03 лютого 2017 року, а також постановити окрему ухвалу щодо виявлених порушень законодавства у діяльності Баришівської селищної ради, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд під час розгляду їх заяви про перегляд рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами не надав належної правової оцінки доказам, що мають значення для справи. Зокрема не звернув увагу на те, що висновок експертного дослідження є істотною обставиною для вирішення справи, яка не була і не могла бути відома заявникам під час перегляду рішення районного суду в апеляційному порядку, а тому дійшов помилкового висновку, що зазначена обставина не є нововиявленою у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Встановивши, що висновок експерта вказує на те, що спірні висловлювання відповідача є негативною інформацією, вираженою у формі тверджень, апеляційний суд в порушення вимог частини першої статті 262 ЦПК України не постановив окрему ухвалу щодо недоліків в діяльності юридичної особи - Баришівської селищної ради.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційного провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.

Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції та передана 14 червня

2019 року для розгляду колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні дані, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.

Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що у встановленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається та вирішення спору по суті.

Скасовуючи рішення Баришівського районного суду Київської області від

03 лютого 2017 року, та, відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд у рішенні від 22 червня 2017 року виходив із того, що наведені в тексті спірної публікації висловлювання, з урахуванням їх змісту та характеру мовностилістичних засобів носять оціночний характер, а тому не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Як на нововиявлену обставину для перегляду рішення Апеляційного суду Київської області від 22 червня 2017 року заявники посилалися на висновок експертного дослідження від 12 січня 2018 року № 056/07, згідно якого судження, які апеляційний суд вважав оціночними, є фактичними твердженнями, а відтак вважали, що встановлені висновком експерта обставини є істотними, не були і не могли бути відомі їм та суду при вирішенні спору по суті.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, апеляційний суд правильно виходив із того, що висновок експертного дослідження від 12 січня 2018 року № 056/07, виготовлений після ухвалення рішення апеляційним судом, є новим доказом, який заявники не були позбавлені можливості надати суду на час розгляду справи, а тому зазначена обставина не може вважатися нововиявленою у розумінні статті 423 ЦПК України.

При вирішенні зазначеного питання Верховний Суду також ураховує, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України ). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У зв`язку з наведеним, Верховний Суд вважає обгрунтованим висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для перегляду ухваленого у справі рішення за нововиявленими обставинами.

Щодо доводів касаційної скарги про необхідність постановлення окремої ухвали

Відповідно до частини першої статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

З аналізу зазначеної норми слідує, що вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Посилання заявників на те, що встановивши в судовому засіданні, що висновок експерта вказує на те, що спірні висловлювання є негативною інформацією у формі твердження, а відтак, виявивши порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, апеляційний суд відповідно до частини першої статті 262 ЦПК України повинен був постановити окрему ухвалу є неспроможними, оскільки в оскаржуваному судовому рішенні міститься лише посилання апеляційного суду на висновок експерта від 12 січня 2018 року №056/07 про те, що спірні висловлювання є негативною інформацією вираженою у формі твердження та є новим доказом у справі, що не є тотожним встановленим судом обставинам справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ураховуючи наведене, відсутні підстави для постановленняВерховним Судом окремої ухвали.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу громадської організації Рада громад , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та громадської організації Офіс реформ Баришівських громад залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 21 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак