Постанова

від 09.09.2019 по справі 712/7759/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 712/7759/15-ц

провадження № 61-29152св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Фаловської І. М., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Черкаська обласна організація Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 27 червня 2017 року в складі судді Романенка В. А. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 22 вересня 2017 рокуу складі колегії суддів: Нерушак Л. В.,Василенко Л. І., Карпенко О. В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

13 липня 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу.

Позивач просила суд поновити ОСОБА_1 на роботі в Черкаській обласній організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України на посаді головного бухгалтера з 06 травня 2015 року, стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі з 01 лютого 2015 року в сумі 4 290 грн та середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі, компенсацію за невикористану відпустку за 2007-2015 роки в сумі 7 165,60 грн та компенсацію витрат у зв`язку з службовими відрядженнями за 2014 рік в сумі 890 грн, стягнути суму поштових витрат в сумі 21,18 грн, а також моральну шкоду в розмірі 1 000 грн. Стягнути з відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 грудня 2015 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 21 січня 2016 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 червня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 27 червня 2017 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 22 вересня 2017 року, позов ОСОБА_1 до Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу задоволено частково. Змінено формулювання підстави звільнення із за систематичні невиходи на роботу та невиконання своїх службових обов`язків на пункт 3 статті 38 КЗпП України за власним бажанням в зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, дату звільнення з 06 травня 2015 року на 15 червня 2015 року. Стягнуто з Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 3 135 грн, компенсацію за невикористану відпустку в сумі 4 585,40 грн, а всього 7 720,40 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України до спеціального Фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 487,20 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з встановлених обставин, що свідчать, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Черкаською обласною організацією Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України був укладений трудовий договір, умови якого відповідач не виконував належним чином, про що свідчить заборгованість по заробітній платі та ненадання щорічних відпусток. Суд першої інстанції та апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення на роботі позивача, оскільки в матеріалах справи міститься заява позивача про її звільнення на підставі пункту 3 статті 38 КЗпП України за власним бажанням, тому відповідач не мав законних підстав для звільнення позивача за пунктом 3, пунктом 4 статті 40 КЗпП України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Черкаська обласна організація Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 712/7759/15-ці витребувано її з Соснівського районного суду міста Черкаси.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 Про здійснення правосуддя у Верховному Суді та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

13 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Фаловської І. М., Сердюка В. В.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що поза увагою суду першої та апеляційної інстанції залишився відомчий акт Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України , котрий безпосередньо регулює питання залучення членів організації до виконання роботи, а саме: Положення про залучення членів організації до виконання роботи у Черкаській обласній організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України , Положення про матеріальне заохочення Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України та Положення про Виконавчий апарат Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України . Заявник вважає, що позивач не перебувала в трудових відносинах з відповідачем, а здійснювала бухгалтерський облік на громадських засадах.

Відзив на касаційну скаргу

ОСОБА_1 подала відзив, у якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України . Вважає, що рішення суду першої та апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального законодавства.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, наказом № 1-к від 02 січня 2007 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України на посаду бухгалтера (т. 1 а.с. 3).

Наказом № 16 від 16 червня 2015 року ОСОБА_1 було звільнено за систематичні невиходи на роботу та невиконання своїх службових обов`язків на підставі пункту 3 статті 40 та пункту 4 статті 40 КЗпП України (т.1 а. с. 4).

09 червня 2015 року ОСОБА_1 поштою відправила на адресу голови Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України заяву про звільнення її з роботи з 15 червня 2015 року за власним бажанням у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю (пункт 3 статті 38 КЗпП України), а саме: невиплата заробітної плати з лютого 2015 року (порушення статті 115 КЗпП України); ненадання щорічної відпустки повної тривалості протягом двох років підряд (порушення статті 80 КЗпП України); незабезпечення робочим місцем та необхідними для роботи засобами (стаття 29 КЗпП України); невиплата витрат у зв`язку з службовими відрядженнями за 2014 рік у сумі 890 грн (порушення статті 121 КЗпП України) (т. 1 а. с.6).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

За статтею 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи (частина четверта статті 24 КЗпП України).

Отже, законом передбачено порядок укладення трудового договору й необхідні його умови при прийнятті відповідного працівника на роботу.

Відповідно до пункту 12 Положення Про виконавчий апарат Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України вказано, що в разі потреби Голова Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України може залучати працівників для виконання роботи на умовах трудового договору або цивільно-правової угоди (т. 1 а. с. 64-67).

Звільнення працівників, які залучені на умовах трудового договору, здійснюється згідно підстав, передбачених КЗпП України.

Статтею 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до розірвання цього договору і які працівник визначає самостійно. У разі, якщо вказані працівником причини звільнення - порушення працедавцем трудового законодавства - не підтверджуються або працедавцем не визнаються, останній не вправі самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору.

Частиною першою статті 47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу .

Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи викладене суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що між ОСОБА_1 та Черкаською обласною організацією Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України був укладений трудовий договір, який відповідач не виконував належним чином, про що свідчить заборгованість по заробітній платі та ненадання щорічних відпусток, оскільки в матеріалах справи містяться: копія наказу № 16 від 16 червня 2015 року про звільнення позивача (т. 1 а. с. 4); копія листа голови Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України на ім`я позивача ОСОБА_1 як головного бухгалтера з вимогою передати бухгалтерську документацію за актом прийому-передачі у зв`язку зі звільненням (т. 1 а. с. 7); наказ голови Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України № 9 від 30 квітня 2015 року про зобов`язання відмічати явку позивача ОСОБА_1 у спеціально заведеному для цієї мети табелі виходу на роботу (т. 1 а. с. 41); наказ голови Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України № 14 від 06 травня 2015 року про зобов`язання відповідної комісії скласти акти про постійну відсутність на робочому місці ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 40); оригінали актів про відсутність позивача на робочому місця від 06, 07, 08 травня 2015 року (т. 1 а. с. 34-39); а також висновок по проведеній перевірці за заявою голови Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України від 19 серпня 2015 року (т. 1 а. с. 43); розрахунок заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані відпустки ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 5).

Також Верховний Суд погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для поновлення на роботі ОСОБА_1 , враховуючий той факт, що ОСОБА_1 на адресу відповідача поштою була направлена заява про звільнення її з роботи з 15 червня 2015 року за власним бажанням у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах рішення суду першої та апеляційної інстанцій, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків рішення суду першої та апеляційної інстанцій.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організації інвалідів України залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 27 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 22 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький В. В. Сердюк І. М. Фаловська