Постанова

від 04.09.2019 по справі 10/б-1287

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2019 р. Справа №10/Б-1287

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Желік М.Б.

суддів Орищин Г.В.

Бонк Т.Б. секретар судового засідання Гунька О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укрексімбанк №066-23/2193 від 19.07.2019 (вх.ЗАГС. №01-05/2748/19 від 22.07.2019)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2019 року (суддя Сидорук А.М.)

у справі № 10/Б-1287

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Терфіш , м. Тернопіль

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин Київ , м. Тернопіль

про банкрутство

за участю представників:

від ПАТ Укрексімбанк : представник Савченко Д.О.

від інших учасників: не з`явилися

Учасникам процесу роз`яснено їх права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2019 у справі №10/Б-1287 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс по ТзОВ Магазин Київ ; ліквідовано як юридичну особу ТзОВ Магазин Київ ; грошові вимоги ПАТ Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк в сумі 2 636 977, 71 грн. та ТОВ Терфіш в сумі 305 807,31 грн. визнано погашеними, затверджено звіт арбітражного керуючого Пилипенко М.М. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури ТзОВ Магазин Київ за період з 30.05.2017 по 30.04.2019 на загальну суму 168 080,76 грн. - оплата послуг арбітражного керуючого та 5 297,80 грн. ліквідаційних витрат, понесених під час ліквідаційної процедури; стягнуто з ПАТ Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк на користь арбітражного керуючого Пилипенко М.М., (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) - 150 631,56 грн. оплати послуг арбітражного керуючого та 4 747,81 грн. понесених витрат в ході здійснення ліквідаційної процедури; стягнуто з ТзОВ Терфіш на користь арбітражного керуючого Пилипенко М.М. - 17 449,20 грн. оплати послуг арбітражного керуючого та 549,99 грн. понесених витрат в ході здійснення ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Тернопільської області у даній справі скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить скасувати п.5 резолютивної частини ухвали щодо стягнення з ПАТ "Державний експортно імпортний банк України" на користь арбітражного керуючого Пилипенко М.М. 150631,56 грн. оплати послуг арбітражного керуючого та 4747,81 грн. понесених витрат в ході здійснення ліквідаційної процедури .

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2019 справу №10/Б-1287 передано до розгляду колегії суддів у наступному складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії - Зварич О.В., Бонк Т.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ Укрексімбанк на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2019 у справі №10/Б-1287, розгляд справи призначено на 04.09.2019.

23.08.2019 на адресу суду надійшов відзив арбітражного керуючого Пилипенко М.М., у якому арбітражний керуючий наводить свої спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просить оскаржувану ухвалу залишити без змін.

У зв`язку з відпусткою судді Зварич О.В. відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2019 до складу колегії введено суддю Орищин Г.В.

В судовому засіданні 04.09.2019 представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати ухвалу місцевого суду в частині стягнення з ПАТ Укрексімбанк оплати послуг арбітражного керуючого та витрат, понесених в ході здійснення ліквідаційної процедури.

Інші учасники апеляційного провадження в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином та завчасно повідомлені про час та місце судового засідання.

Неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Врахувавши те, що сторони не скористалися свої правом взяти участь у судовому засіданні колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.11.2010 порушено провадження у справі №10/Б-1287 про визнання банкрутом ТзОВ Магазин Київ .

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 15.01.2013 ТзОВ Магазин Київ (м. Тернопіль, вул. Київська,10, ідентифікаційний код 14046046) - визнано банкрутом.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.05.2017 ліквідатором банкрута ТзОВ Магазин Київ призначено арбітражного керуючого Пилипенко Маргариту Миколаївну.

04.06.2019 ліквідатор у справі, арбітражний керуючий Пилипенко М.М. подала на затвердження Господарського суду Тернопільської області звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 30.04.2019, а також клопотання №01-21/18 від 31.05.2019 про затвердження звіту про нарахування оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора ТзОВ Магазин Київ за період з 30.05.2017 по 30.04.2019 та понесених витрат в ході здійснення ліквідаційної процедури на загальну суму 168 080 грн. 76 коп.

Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання ліквідатора про затвердження звіту про нарахування оплати послуг арбітражного керуючого та понесених в ході здійснення ліквідаційної процедури витрат на загальну суму 168 080 грн. 76 коп., стягнуто вказану суму з кредиторів пропорційно кількості визнаних грошових вимог, зокрема, пунктом 5 стягнуто з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" на користь арбітражного керуючого Пилипенко Маргарити Миколаївни 150 631,56 грн. оплати послуг арбітражного керуючого та 4 747,81 грн. понесених витрат в ході здійснення ліквідаційної процедури.

Апеляційна скарга мотивована тим, що фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого - ліквідатора Пилипенко М.М. не створювався, кошти в цей фонд кредиторами не перераховувались, а відтак, суд першої інстанції неправомірно поклав наведені витрати на кредитора ПАТ Державний експортно-імпортний банк України . Також скаржник не є ініціюючим кредитором у справі, на якого в певних випадках, передбачених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом може бути покладено оплату праці арбітражного керуючого. Скаржник звертає увагу, що звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів, однак суд першої інстанції відкинув той факт, що на засіданні 31.05.2019 комітет кредиторів запропонований до розгляду звіт не затвердив, тобто необхідна умова у вигляді схвалення кредиторами звіту про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражного керуючого не настала. Обґрунтовуючи вимоги скарги, апелянт посилається на правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 04.10.2018 у справі №916/1503/17.

Окрім того, скаржник зазначає, що в оскаржуваній ухвалі не обґрунтовано розмір стягнутих на користь ліквідатора коштів, не проведено їх розрахунок.

Додатково скаржник звертає увагу суду, що АТ Укрексімбанк є державним банком, діяльність якого здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, тому прийняття чи залишення в силі незаконного рішення буде мати наслідком завдання державі значних збитків.

Однак, наведені аргументи не відповідають нормам Закону України Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом , усталеній правозастосовчій судовій практиці та спростовуються матеріалами справи.

Так, у постанові Верховного суду від 04.10.2018 у справі №916/1503/17, на яку посилається скаржник, наведено правові висновки, що є протилежними доводам скаржника і полягають у наступному.

Законом про банкрутство передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого/розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора/, разом з тим Закон не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України .

Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону про банкрутство ), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Викладене спростовує помилкові висновки щодо джерел фінансування оплати послуг та витрат ліквідатора боржника, зокрема, щодо здійснення оплати послуг ліквідатора лише за умови створення за рішенням комітету кредиторів фонду для оплати його послуг.

Щодо доводів апелянта про відсутність схвалення звіту про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражного керуючого комітетом кредиторів то, як вбачається з протоколу №02-05/2019 засідання комітету кредиторів від 31.05.2019, на якому розглядалось питання затвердження звіту про нарахування оплати послуг та відшкодування витрат, представник ПАТ Укрексімбанк заперечив проти затвердження звіту у зв`язку з неповним погашенням кредиторських вимог банку. Слід зазначити, що кількість голосів банку складає 2640, і є визначальною для прийняття рішень, оскільки комітет кредиторів обрано у кількості двох кредиторів і, окрім скаржника, кількість колосів члена комітету кредиторів - ТзОВ Терфіш складає 306.

Водночас, на засіданні комітету кредиторів, оформленому протоколом №1-12/2017 від 28.12.2017, прийнято рішення встановити розмір оплати послуг арбітражного керуючого Пилипенко М.М. за кожен місяць здійснення повноважень ліквідатора у розмірі двох мінімальних заробітних плат та здійснювати оплату послуг арбітражному керуючому Пилипенко М.М. за виконання здійснення повноважень ліквідатора за рахунок коштів кредиторів банкрута пропорційно визнаних вимог кожного у справі. Також ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.06.2019 затверджено оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) Пилипенко Маргарити Миколаївни у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора ТзОВ Магазин Київ з 30.05.2017.

Щодо доводів скаржника про відсутність обґрунтування розміру стягнутих на користь ліквідатора коштів, не проведення їх розрахунок, варто зазначити, що звіт про нарахування оплати послуг арбітражного керуючого-ліквідатора ТзОВ Магазин Київ за період з 30.05.2017 по 30.04.2019 містить детальні розрахунки за кожен місяць з врахуванням розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі згідно з Законами України Про державний бюджет України на 2017 рік , Про державний бюджет України на 2018 рік , Про державний бюджет України на 2019 рік (аркуші справи 82-83, том 12). Також звіт про відшкодування витрат арбітражного керуючого - ліквідатора ТзОВ Магазин Київ за період з 30.05.2017 по 30.04.2019 містить детальний перелік понесених витрат та підтверджуючі документи щодо кожного пункту витрат (аркуші справи 83-129, том 12).

Відповідно до вказаного вище протоколу №1-12/2017 від 28.12.2017 на засіданні комітету кредиторів було вирішено: встановити наступні види витрат у справі про банкрутство та порядок їх відшкодування - поштові витрати, комісія банку, реєстраційний збір, нотаріальні послуги, послуги з оцінки та продажу майна, інші витрати за погодженням з кредиторами; суму витрат підтвердити чеками, квитанціями та іншими документами та на підставі фінансових звітів по факту витрат, здійснювати відшкодування витрат арбітражному керуючому Пилипенко М.М. за період виконання повноважень ліквідатора за рахунок коштів кредиторів банкрута пропорційно вимог кожного у справі.

Із звіту про понесені витрати вбачається, що види витрат відповідають визначеним та переліченим у рішенні комітету кредиторів та підтверджуються узгодженими з кредиторами доказами.

Щодо зауваження скаржника про те, що АТ Укрексімбанк є державним банком, діяльність якого здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, тому прийняття чи залишення в силі незаконного рішення буде мати наслідком завдання державі значних збитків, колегія суддів зазначає, що банк є економічно самостійним суб`єктом господарської діяльності і несе підприємницькі ризики з цим пов`язані.

Відтак, суд першої інстанції, вірно встановив, що за період з 30.05.2017 по 30.04.2019 оплата послуг ліквідатора склала 168 080,76 грн., під час виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "Магазин "Київ" арбітражним керуючим Пилипенко М.М. понесено витрати за вказаний період на загальну суму 5 297,80 грн., та враховуючи, що ліквідатором банкрута, під час виконання своїх повноважень, не виявлено у ТОВ "Магазин "Київ" майна, за рахунок якого можливо здійснити оплату послуг та відшкодувати понесені витрати, керуючись ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дійшов висновку про задоволення клопотання ліквідатора про затвердження звіту про нарахування та оплату послуг ліквідатора, здійснення відшкодування витрат ліквідатора по справі.

Враховуючи встановлені обставини справи, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" №066-23/2193 від 19.07.2019 (вх.ЗАГС. №01-05/2748/19 від 22.07.2019) - відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2019 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287,288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи №10/Б-1287 повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 09.09.2019

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Бонк Т.Б.