Постанова

від 29.10.2019 по справі 10/б-1287

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 10/Б-1287

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі - адвокат Грицик А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі

на постанову Західного апеляційного господарського суду

від 04.09.2019

та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області

від 09.07.2019

у справі № 10/Б-1287

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Терфіш"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Київ"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.11.2010 порушено провадження у справі № 10/Б-1287 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Київ" (далі - ТОВ "Магазин "Київ").

2. Постановою Господарського суду Тернопільської області від 15.01.2013 ТОВ "Магазин "Київ" визнано банкрутом.

3. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.05.2017 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Пилипенко Маргариту Миколаївну.

4. 04.06.2019 на адресу Господарського суду Тернопільської області від ліквідатора банкрута - Пилипенко Маргарити Миколаївни надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 30.04.2019 та клопотання про затвердження звіту про нарахування оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора ТОВ "Магазин "Київ" за період з 30.05.2017 по 30.04.2019 та понесених витрат в ході здійснення ліквідаційної процедури на загальну суму 168 080,76 грн.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

5. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2019 у справі №10/Б-1287, серед іншого: 1. Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника; 2. ТОВ "Магазин "Київ" - ліквідовано як юридичну особу; 3. Грошові вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в сумі 2 636 977, 71 грн, ТОВ "Терфіш" в сумі 305 807,31 грн - вважаються погашеними; 4. Затверджено звіт арбітражного керуючого Пилипенко М.М. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури ТОВ "Магазин "Київ" за період з 30.05.2017 по 30.04.2019 на загальну суму 168 080,76 грн - оплата послуг арбітражного керуючого та 5 297,80 грн ліквідаційних витрат, понесених під час ліквідаційної процедури; 5. Стягнуто з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" на користь арбітражного керуючого Пилипенко М.М. - 150 631,56 грн оплати послуг арбітражного керуючого та 4 747,81 грн понесених витрат в ході здійснення ліквідаційної процедури; 6. Стягнуто з ТОВ "Терфіш" на користь арбітражного керуючого Пилипенко М.М - 17 449,20 грн оплати послуг арбітражного керуючого та 549,99 грн понесених витрат в ході здійснення ліквідаційної процедури;

7. Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів; 8. Провадження у справі № 10/Б-1287 - закрито.

6. Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду у даній справі ПАТ "Укрексімбанк" звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати п. 5 резолютивної частини ухвали щодо стягнення з ПАТ "Державний експортно імпортний банк України" на користь арбітражного керуючого Пилипенко М.М. 150 631,56 грн оплати послуг арбітражного керуючого та 4 747,81 грн понесених витрат в ході здійснення ліквідаційної процедури.

7. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 у задоволенні вимог апеляційної скарги ПАТ "Укрексімбанк" відмовлено, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2019 - залишено без змін.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

8. 20.09.2019 Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 19.09.2019 № 066-23/2333 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2019 у справі № 10/Б-1287, в частині стягнення з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" на користь арбітражного керуючого Пилипенко Маргарити Миколаївни 150 631,56 грн оплати послуг арбітражного керуючого та 4 747,81 грн понесених витрат в ході здійснення ліквідаційної процедури, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 10/Б-1287 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 30.09.2019.

10. Крім того, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі від 19.09.2019 № 066-23/2333 містить клопотання про зупинення виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2019 у справі № 10/Б-1287, що залишена в силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019, в частині стягнення з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на користь арбітражного керуючого Пилипенко Маргарити Миколаївни 150 631,56 грн оплати послуг арбітражного керуючого та 4 747,81 грн понесених витрат в ході здійснення ліквідаційної процедури.

11. Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2019 серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 10/Б-1287 за касаційною скаргою ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі від 19.09.2019 № 066-23/2333 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2019, в частині стягнення з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" на користь арбітражного керуючого Пилипенко Маргарити Миколаївни 150 631,56 грн оплати послуг арбітражного керуючого та 4 747,81 грн понесених витрат в ході здійснення ліквідаційної процедури; призначено розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі від 19.09.2019 № 066-23/2333 на 29.10.2019 о 10:15; відмовлено в задоволенні клопотання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі про зупинення виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2019 у справі № 10/Б-1287, що залишена в силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019, в частині стягнення з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на користь арбітражного керуючого Пилипенко Маргарити Миколаївни 150 631,56 грн оплати послуг арбітражного керуючого та 4 747,81 грн понесених витрат в ході здійснення ліквідаційної процедури.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

12. Не погоджуючись з прийнятою постановою ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати оскаржувані постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції в частині стягнення з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" на користь арбітражного керуючого Пилипенко Маргарити Миколаївни 150 631,56 грн оплати послуг арбітражного керуючого та 4 747,81 грн понесених витрат в ході здійснення ліквідаційної процедури.

13. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

13.1. У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виборчої діяльності боржника, то така оплата, з урахуванням вимог статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 19.01.2013) повинна здійснюватися за рахунок фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Оскільки фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого - Пилипенко Маргарити Миколаївни не створювався, а кошти в цей фонд кредиторами не перераховувались, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції неправомірно поклав наведені витрати на кредитора - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

13.2. АТ "Укрексімбанк" у справі про банкрутство ТОВ "Магазин "Київ" не є ініціюючим кредитором, на якого в певних випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", може бути покладено оплату праці арбітражного керуючого.

13.3. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів (ч. 7 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції від 19.01.2013). Водночас, на комітеті кредиторів ТОВ "Магазин "Київ", який відбувся 31.05.2019, представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" заперечив проти затвердження Звіту про нарахування оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора ТОВ "Магазин "Київ" у даній справі про банкрутство за період з 30.05.2017 по 30.04.2019 на загальну суму 5 297,80 грн, у зв`язку з неповним погашенням кредиторських вимог банку, відповідно, комітетом кредиторів не був погоджений звіт ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди і витрат. Тобто, необхідна умова у вигляді схвалення кредитором звіту про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражного керуючого для покладення на них її оплати не настала, що суперечить приписам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції від 19.01.2013, що не було взято до уваги судом апеляційної інстанції. Вказана позиція кореспондується із правовим висновком викладеним у постанові КГС ВС від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17.

13.4. Судами попередніх інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях не обґрунтовано розмір стягнутих з АТ "Укрексімбанк" на користь арбітражного керуючого Пилипенко М.М. коштів.

14. Представник скаржника в судовому засіданні 29.10.2019 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

15. Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

16. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

17. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

18. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

19. Відповідно до частини 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

20. Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції від 22.12.2011, який вступив в дію з 19.01.2013, встановлено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

21. Враховуючи, що у даній справі провадження порушено до 19.01.2013, а також, що на момент набрання Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чинності господарським судом вже було прийнято постанову від 15.01.2013 про визнання боржника банкрутом - судами попередніх інстанцій у даній справі правомірно застосовані положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до набрання чинності Законом від 22.12.2011 №4212-VI, тобто до 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).

22. Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.

23. Ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку (ст. 1 Закону про банкрутство).

24. Згідно з частиною 12 статті 3-1 Закону про банкрутство оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним своїх обов`язків здійснюється в порядку, встановленому цим законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

25. Відповідно до частини 14 статті 3-1 Закону про банкрутство оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

26. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду

(ч. 16 ст. 3-1 Закону про банкрутство).

27. Як встановлено судами попередніх інстанцій 04.06.2019 ліквідатор у справі, арбітражний керуючий Пилипенко М.М. подала на затвердження Господарського суду Тернопільської області звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 30.04.2019, а також клопотання від 31.05.2019 №01-21/18 про затвердження звіту про нарахування оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора ТОВ "Магазин "Київ" за період з 30.05.2017 по 30.04.2019 та понесених витрат в ході здійснення ліквідаційної процедури на загальну суму 168 080,76 грн.

28. Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції, зокрема, задоволено клопотання ліквідатора про затвердження звіту про нарахування оплати послуг арбітражного керуючого та понесених в ході здійснення ліквідаційної процедури витрат на загальну суму 168 080,76 грн, стягнуто вказану суму з кредиторів пропорційно кількості визнаних грошових вимог, зокрема, пунктом 5 стягнуто з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" на користь арбітражного керуючого Пилипенко Маргарити Миколаївни 150 631,56 грн оплати послуг арбітражного керуючого та 4 747,81 грн понесених витрат в ході здійснення ліквідаційної процедури.

29. Відповідно до частин 12, 13 статті 3-1 Закону про банкрутство, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв`язку з виконанням ним своїх обов`язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

30. Законом про банкрутство передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого/розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора/, разом з тим, Закон не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

31. При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

32. Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. (висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17).

33. Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство (висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 3/67-Б).

34. Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

35. Крім того, комітет кредиторів боржника у відповідності до положень ст. 3-1 Закону про банкрутство, лише визначає своїм рішенням розмір оплати послуг арбітражного керуючого, з урахуванням того, що такий розмір повинен бути не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство. Натомість затвердження розміру оплати послуг арбітражного керуючого, відповідно до ч. 14 ст. 3-1 Закону про банкрутство, покладається не на комітет кредиторів боржника, а саме на господарський суд, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство (правові висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 5/80-10).

36. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на засіданні комітету кредиторів від 28.12.2017 відповідно до протоколу №1-12/2017 було вирішено, зокрема, здійснювати відшкодування витрат арбітражному керуючому Пилипенко М.М. за період виконання повноважень ліквідатора за рахунок коштів кредиторів банкрута пропорційно вимог кожного у справі.

37. Судами встановлено, що за період з 30.05.2017 по 30.04.2019 оплата послуг ліквідатора склала 168 080,76 грн, під час виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "Магазин "Київ" арбітражним керуючим Пилипенко М.М. понесено витрати за вказаний період на загальну суму 5 297,80 грн.

38. Крім того як зазначено в постанові апеляційного суду, звіт про нарахування оплати послуг арбітражного керуючого-ліквідатора ТзОВ "Магазин "Київ" за період з 30.05.2017 по 30.04.2019, затверджений ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2019 у даній справі, містить детальні розрахунки за кожен місяць з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі згідно з Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2018 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2019 рік" (аркуші справи 82-83, том 12).

39. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що звіт про відшкодування витрат арбітражного керуючого - ліквідатора ТзОВ "Магазин "Київ" за період з 30.05.2017 по 30.04.2019, містить детальний перелік понесених витрат та підтверджуючі документи щодо кожного пункту витрат (аркуші справи 83-129, том 12).

40. Під час виконання своїх повноважень, ліквідатором банкрута не виявлено у ТОВ "Магазин "Київ" майна, за рахунок якого можливо здійснити оплату послуг та відшкодувати понесені витрати, керуючись ст. 3-1 Закону про банкрутство.

41. Крім того, як вбачається із матеріалів справи, судами попередніх інстанцій в ході розгляду даної заяви не було встановлено обставин, які б свідчили про заперечення або оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора ТОВ "Магазин "Київ" - арбітражного керуючого Пилипенко М.М.

42. З огляду на приписи наведених норм Закону про банкрутство та обставин справи, суди попередній інстанцій дійшли правомірного і обґрунтованого висновку в частині стягнення з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" на користь арбітражного керуючого Пилипенко Маргарити Миколаївни 150 631,56 грн оплати послуг арбітражного керуючого та 4 747,81 грн понесених витрат в ході здійснення ліквідаційної процедури.

43. Щодо доводів касаційної скарги, викладених в п.п. 13.1. - 13.4. постанови, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються зазначеним вище та встановленими обставинами справи в оскаржуваних рішеннях судів попередніх інстанцій.

44. Крім того, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17 є протилежною доводам скаржника.

45. Відповідно до частин 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

46. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 300 ГПК України).

47. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

48. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

49. З огляду на викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 та ухвала Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2019 у справі № 10/Б-1287, в частині стягнення з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" на користь арбітражного керуючого Пилипенко Маргарити Миколаївни 150 631,56 грн оплати послуг арбітражного керуючого та 4 747,81 грн понесених витрат в ході здійснення ліквідаційної процедури, постановлені у відповідності до фактичних обставин, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

50. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі від 19.09.2019 № 066-23/2333 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2019, в частині стягнення з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" на користь арбітражного керуючого Пилипенко Маргарити Миколаївни 150 631,56 грн оплати послуг арбітражного керуючого та 4 747,81 грн понесених витрат в ході здійснення ліквідаційної процедури залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2019, в частині стягнення з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" на користь арбітражного керуючого Пилипенко Маргарити Миколаївни 150 631,56 грн оплати послуг арбітражного керуючого та 4 747,81 грн понесених витрат в ході здійснення ліквідаційної процедури залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

Н. Г. Ткаченко