Рішення

від 29.08.2019 по справі 7/240

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.08.2019Справа № 7/240

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Інфотехнологій

до Комунального підприємства Господар Дарницького району міста Києва

про стягнення 12.728.304,90 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

за участю представників сторін

від позивача Бортник К.П., адвокат за довіреністю б/н від 12.06.2019

від відповідача не з`явився

Суть спору :

30.03.2009 до Господарського суду надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства Енергогенеруюча компанія ДАРтеплоцентраль до Державного комунального підприємства Господар про стягнення 12.728.304,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 430132 від 01.01.1998, на підставі якого відповідачем було отримано 103941.30000 Гкал теплої енергії, вартість якої становить 12.728.304,90 грн. Відповідач взяті на себе зобов`язання по оплаті поставленої позивачем теплової енергії не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути заборгованість у розмірі 12.728.304,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2009 порушено провадження у справі № 7/240; розгляд справи призначено на 18.05.2009.

Позивачем в судовому засіданні 18.05.2009 подано клопотання про зупинення провадження у справі 7/240 до набрання законної сили рішення суду у адміністративній справі № 8/131.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2009 зупинено провадження у справі № 7/240 до вирішення іншої пов`язаної з нею справи № 8/131.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/1199 від 15.05.2019 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ (у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 ), призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної судової справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2019 для розгляду справи визначено суддю Сівакову В.В.

З матеріалів справи вбачається, що 02.01.2013 позивачем подано до суду повідомлення про перейменування назви позивача, з якого вбачається, що Закрите акціонерне товариство Енергогенеруюча компанія ДАРтеплоцентраль перейменоване на Публічне акціонерне товариство Екостандарт .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 поновлено повадження у справі № 7/240, здійснено правонаступництво позивача - Закритого акціонерного товариства Енергогенеруюча компанія ДАРтеплоцентраль на Публічне акціонерне товариство Екостандарт ; справу № 7/240 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.06.2019.

04.06.2019 до суду надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Реконструкція про заміну позивача Публічного акціонерного товариства Екостандарт на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Євро-Реконструкція .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 підготовче засідання у справі № 7/240 відкладено на 18.06.2019.

18.06.2019 до суду надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Інфотехнологій про заміну позивача Публічного акціонерного товариства Екостандарт на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Інфотехнологій .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 підготовче засідання у справі № 7/240 відкладено на 02.07.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 сторін повідомлено про те, що підготовче засідання призначене на 02.07.2019 не відбудеться та призначено підготовче засідання на 04.07.2019.

04.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Центр Інфотехнологій до суду подано пояснення щодо заміни сторони по справі.

04.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Центр Інфотехнологій до суду подано заяву про долучення до матеріалів справи акту прийому-передачі від 38.09.2012 до договору факторингу № 28/09/12 від 28.09.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 підготовче засідання у справі № 7/240 відкладено на 09.07.2019.

08.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Центр Інфотехнологій до суду подано заяву про долучення до матеріалів справи довідки № 08/07/19 від 08.07.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 7/240 на 30 днів; здійснено правонаступництво позивача - Публічного акціонерного товариства Екостандарт на Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Інфотехнологій ; підготовче засідання відкладено на 16.07.2019.

12.07.2019 позивачем до суду подано клопотання про зміну назви відповідача, в якому з посиланням на ст. 48 Господарського процесуального кодексу України просить здійснити заміну відповідача Державного комунального підприємства Господар на Комунальне підприємство Господар Дарницького району міста Києва .

В підготовчому засіданні 16.07.2019 позивач не підтримав своє клопотання про здійснення заміни відповідача Державного комунального підприємства Господар на Комунальне підприємство Господар Дарницького району міста Києва , у зв`язку з чим дане клопотання судом залишено без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 закрито підготовче провадження у справі № 7/240 та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.08.2019; змінено найменування відповідача Державного комунального підприємства Господар на Комунальне підприємство Господар Дарницького району міста Києва .

Даною ухвалою зобов`язано відповідача - Комунальне підприємство Господар Дарницького району міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 16.07.2019 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103051235740 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03680, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 11.12.2017 (номер відправлення 0103051235740) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 20.07.2019 з позначкою за закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

З огляду на викладене, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Позивач в судовому засіданні 29.08.2019 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 29.08.2019 не з`явився, вимог ухвали від 16.07.2019 станом на 29.08.2019 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 29.08.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.1998 між Спільним підприємством Укр-Кан Пауер (енергопостачальна компанія) та Державним комунальним підприємством Господар , яке змінило назву на Комунальне підприємство Господар Дарницького району міста Києва (покупець, відповідач) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 430132 (далі - договір).

Відповідно до умов вказаного договору (пункт 1.1), енергопостачальна організація зобов`язалася виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю товар - теплову енергію у вигляді гарячої води в період з 01.01.1998 по 31.12.1998 173519 Гкал з максимальним тепловим навантаженням 59,4059 Гкал/год, а покупець зобов`язався прийняти товар та своєчасно здійснити сплату за нього на умовах даного договору.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість використаної теплової енергії за період грудень 2008 року -лютий 2009 року, в зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 12.728.304,90 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 10.1 договору він укладений на термін з 01.01.1998 до 31.12.1998 і вважається продовженим на такий же строк, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною зі сторін не буде заявлено про протилежне, та при умові що покупець до 01 серпня поточного року погодить з енергопостачальною організацією обсяги споживання на наступний період.

Угодою № 1 від 01.01.2000 внесено зміни до п. 10.1 договору та визначено, що договір укладений на термін з 01.01.1998 до 31.12.1998 і вважається подовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною з сторін не буде заявлено про протилежне, та при умові, якщо покупець до 1 серпня поточного року узгодить з енергопостачальною організацією обсяги споживання на наступний період.

За відсутності доказів виявлення сторонами небажання продовжувати договірні відносини договір неодноразово продовжувався.

Відповідно до умов договору енергопостачальна організація поставила, а відповідач спожив теплову енергію за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року на загальну суму 12.728.304,90 грн, що підтверджується обліковими картками, актами приймання-передачі товарної продукції та рахунками-фактурами, які відповідачем повністю не сплачені.

Відповідно до п. 6.3 договору всі розрахунки по цьому договору здійснюються на підставі рахунків, які покупець отримує від енергопостачальної організації, виключно у грошовій формі.

Згідно з п. 6.4 договору покупець щомісяця з 12 по 14 число отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію за поточний місяць. Один примірник підписаного акту покупець повертає енергопостачальній організації не пізніше 15 числа поточного місяця.

Пунктом 6.5 договору передбачено, що відповідач самостійно розраховується за прийняту теплову енергію згідно з отриманим платіжним дорученням не пізніше 28 числа поточного місяця.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно ст. 20 Закону України Про теплопостачання тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасного внесення плати за використану теплову енергію за договором у період з грудня 2008 року по лютий 2009 року в повному обсязі, в результаті чого заборгованість перед позивачем, що не оспорена відповідачем, складає 12.728.304,90 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В матеріалах справи № 7/240 міститься договір факторингу № 28/09/12 від 28.09.2012, укладений між Публічним акціонерним товариством Екостандарт і Публічним акціонерним товариством Фортуна-банк та договір факторингу № 04/10/12 від 04.10.2012, укладений між Публічним акціонерним товариством Фортуна-банк і Товариством з обмеженою відповідальністю Центр Інфотехнологій , на підставі яких останньому відступлено право вимоги до відповідача за договором про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 430132 від 01.01.1998 у розмірі 12.728.304,90 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за спожиту теплову енергію в сумі 12.728.304,90 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Інфотехнологій є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Господар Дарницького району міста Києва (02096, м. Київ, вул. Заслонова, 3, код ЄДРПОУ 14315687) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Інфотехнологій (01042, м. Київ, бул. Дружби народів, 7, код ЄДРПОУ 32531966) 12.728.304 (дванадцять мільйонів сімсот двадцять вісім тисяч триста чотири) грн 90 коп. боргу, 25.500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 09.09.2019.

СуддяВ.В.Сівакова