Рішення

від 02.09.2019 по справі 910/5146/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2019Справа № 910/5146/19 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю. , при секретарі судового засідання Ваховській К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОДІАК УКРАЇНА" (65012, Одеська обл., м.Одеса, вул. Троїцька, буд. 33 А,оф. 403)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІ САППОРТ" (03061, м. Київ, вул. М. Шепелєва, буд. 6)

про стягнення 64 764,87 грн,

Представники сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОДІАК УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІ САППОРТ" про стягнення 64 764,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором на транспортно-експедиторське обслуговування №040817-01 від 04.08.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОДІАК УКРАЇНА" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

06.05.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 відкрито провадження у справі № 910/5146/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строк на подання документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 вирішено справу №910/5146/19 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 24.07.2019.

В підготовче засідання 24.07.2019 з`явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився.

У підготовчому засіданні Судом вчинено всі дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

24.07.2019 Судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.09.2019.

В судове засідання 02.09.2019 представники сторін не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 24.07.2019, у якому був присутній представник позивача, а також повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 24.07.2019) представнику відповідача.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Зважаючи на те, що сторін було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а їх неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, підстав для відкладення розгляду справи в порядку ст. 202 ГПК України Суд не вбачає, враховуючи обмеженість процесуального строку, Суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представників сторін.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ

04.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗОДІАК УКРАЇНА" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІ САППОРТ" (клієнт) укладено Договір на транспортно-експедиторське обслуговування №040817-01 (надалі також - Договір), відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а експедитор зобов`язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів територією послуг Клієнта за погодженням Сторін.

Згідно з п. 1.3. Договору, під кожне конкретне перевезення клієнт надає експедитору письмову заявку, в якій зазначає найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки), заплановану дату надання вантажу відправником, данні про вантажовідправника та вантажоотримувача та іншу необхідну інформацію, що відноситься організації перевезення.

Відповідно до п. 3.1.7. Договору, Клієнт зобов`язаний своєчасно сплачувати послуги експедитора з тарифів, встановлених за згодою сторін.

Відповідно до підпункту А п. 4.1.3. Договору, Клієнт оплачує при імпорті/транзиті: узгоджені платежі, які підлягають сплаті за надані послуги з перевезення вантажу морським транспортом (фрахт) і супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (завантаження та/або розвантаження вантажу, агентський збір, огляд, зважування і т.д.), не пізніше ніж через 3 (три) банківських дні з моменту виставлення Експедитором рахунку, при наявності вантажу в порту призначення та документів, що підтверджують доставку вантажу, але до виходу контейнерів з порту. Під документами, які підтверджують доставку вантажу, розуміються митні документи, а саме, копія сервісного коносаменту з печаткою митниці, що фіксує вивантаження вантажу з борту судна в порту призначення.

Згідно з підпунктом В п. 4.1.3. Договору, погоджені інші платежі, що підлягають сплаті Експедиторові, автомобільному та іншому перевізникові, здійснюються не пізніше ніж через З (три) банківські дні з моменту отримання Клієнтом рахунку-фактури Експедитора, проте до моменту виїзду транспортного засобу з вантажем з порту/складу/автостоянки тощо.

Відповідно до п. 4.1.4. Договору, у разі незгоди Клієнта з сумою рахунку він зобов`язується не пізніше 2 (двох) днів після отримання рахунку, проте у будь-якому разі не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку, повідомити Експедитора про причини незгоди. У разі, якщо повідомлення не було, рахунок вважається таким, що акцептується і буде сплачений згідно умов цього договору.

У п. 4.1.15. Договору встановлено, що у випадку прострочки Клієнтом здійснення платежу за надані Експедитором послуги, Клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що належить до сплати за кожен день прострочки. Пеня нараховується за весь період прострочки.

Строк дії договору встановлюються з моменту підписання обома сторонами до кінця календарного року. При відсутності пропозицій про розірвання цього договору за 20 днів до кінця року, такий договір вважається продовженим на один кожен наступний календарний рік (п. 8.1. Договору).

Відповідно до умов Заявки № 4, наданій Клієнтом Експедитору, порт відвантаження - Shenzhen China, порт прибуття 0 Одеса, України, кінцева доставка - Київ, Україна, найменування вантажу - power supply, брутто - 3,718 тонн, транзитний час - 45 днів, послуги - 2 116,00 дол. США.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 08.08.2018 вантаж у кількості 32 вантажних місця (упаковки) вагою брутто 3 718,00 кг був завантажений на борт судна т/х СМА CGM URUGUAY , що підтверджується коносаментом №LLLODS8720676ODS та пакувальним листом від 06.07.2018. 05.09.2018 вантаж прибув до Одеського порту та у зазначеній кількості розміщений для тимчасового зберігання на склад ТОВ ЄВРОТЕРМІНАЛ згідно з актом №3944 (211843).

17.09.25018 вантаж у кількості 32 упаковки вагою 3 718,00 кг був завантажений на автомобіль НОМЕР_2, НОМЕР_1, відповідно до Міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №419654. Кількість місць та вага були підтверджені Одеською митницею ДФС, про що проставлений відповідний штамп інспектора митниці №0611 Під митним контролем в графах 6-9 Накладної CMR. Автомобіль був опломбований - номер митної пломби 500/640, що зазначено в графі 13 Накладної CMR. В графі 13 міститься також посилання на попередню митну декларацію UA100020/2018/554007.

18.09.2018 вантаж був доставлений Одержувачу - ТОВ М-Інфо (м. Київ, вул. Михайлівська, б. 9, оф. 94), і розмитнений відповідно до митної декларації № UA100020/2018/179732. Вантаж був доставлений зі справними пломбами.

06.09.2018 відповідачу був виставлений рахунок №201803782 від на суму 60 118.96 грн. (з ПДВ), який 07.09.2018 був частково оплачений останнім у розмірі 9 118,96 грн. Залишок в розмірі 51 000,00 грн. станом на сьогоднішній день залишається неоплаченим, що є порушенням умов Договору.

У зв`язку з викладеним, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача основного боргу за Договором, яка залишилася неоплаченою відповідачем, у розмірі 51 000,00 грн, а також 10 110,58 грн штрафних санкцій, 842,55 грн 3% річних та 2 811,74 грн інфляційних, розрахованих за період прострочення відовідача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України та ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Заявки № 4 до Договору позивач надав послуги з організації перевезення вантажу, що підтверджується коносаментом №LLLODS8720676ODS та міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №419654.

Згідно з виставленим рахунком № 201803782 від 06.09.2018, вартість послуг з вказаного перевезення становить 60 118,96 грн.

Проте, надані послуги відповідач оплатив лише частково на суму 9 118,96 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 145 від 07.09.2018.

Суд звертає увагу, що до матеріалів справи не було додано належних та достатніх доказів відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем решти заборгованості у розмірі 51 000,00 грн.

Отже, Суд доходить висновку, що в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору відповідач не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг у розмірі 51 000,00 грн.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 842,55 грн та інфляційні в розмірі 2 811,74 грн., розраховані за час прострочення відповідачем його грошового зобов`язання.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013)

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013)

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за загальний період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання за Договором з 17.09.2018 по 05.04.2019, Суд дійшов висновку, що розрахунок відповідає чинному законодавству, здійснений правильно, а тому ці вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 10 110,58 грн штрафних санкцій (пені) за порушення строків оплати послуг за Договором за період прострочки відповідача з 17.09.2018 по 05.04.2019.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013)

У п. 4.1.15. Договору встановлено, що у випадку прострочки Клієнтом здійснення платежу за надані Експедитором послуги, Клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що належить до сплати за кожен день прострочки. Пеня нараховується за весь період прострочки.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за загальний період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання за Договором з 17.09.2018 по 05.04.2019, Суд дійшов висновку, що розрахунок відповідає 4.1.15. Договору, здійснений правильно, а тому ці вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому Суд зазначає, що в ході розгляду спору відповідач жодних заперечень проти позовних вимог не подав та не висловив, у судові засіданні засідання уповноваженого представника не направляв.

Ураховуючи встановлені обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог, Суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІ САППОРТ" (03061, м. Київ, вул. М. Шепелєва, буд. 6, ідентифікаційний код 39751373) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОДІАК" (65012, Одеська обл., м.Одеса, вул. Троїцька, буд. 33 А,оф. 403, ідентифікаційний код 40811782) борг у розмірі 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 842 (вісімсот сорок дві) грн 55 коп., інфляційні у розмірі 2 811 (дві тисячі вісімсот одинадцять) грн 74 коп., пеню у розмірі 10 110 (десять тисяч сто десять) грн 58 коп. та судовий збір в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10.09.2019

Суддя Т. Ю. Трофименко